Гайнц Лінге

Гайнц Лінге (нім. Heinz Linge; 23 березня 1913, Бремен — 9 березня 1980, Гамбург) — оберштурмбаннфюрер СС, головний камердинер Адольфа Гітлера.

Гайнц Лінге
нім. Heinz Linge
Оберштурмфюрер СС Лінге (1935)
Народився	23 березня 1913(1913-03-23)^[1] Бремен, Німецька імперія^[1]
Помер	9 березня 1980(1980-03-09) (66 років) або 24 червня 1980(1980-06-24)^[1] (67 років) Гамбург, ФРН або Бремен, ФРН^[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	художник, муляр, valet
Знання мов	німецька^[3]
Учасник	Битва за Берлін
Членство	СС
Роки активності	з 1933
Військове звання	оберштурмбаннфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини^[1]
Нагороди	Хрест Воєнних заслуг II класу Медаль Хреста Воєнних заслуг Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
IMDb	ID 2963667
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

До вступу в СС в 1933 році працював муляром і був обраний Йозефом Дітріхом на посаду охоронця Адольфа Гітлера.

Лінге служив камердинером в рейхсканцелярії в Берліні й «Вовчому лігві» в Растенбурзі. Він заявив, що о 11:00 він стукав у двері Гітлеру: «Доброго ранку, мій фюрер. Вже пора!». Потім він йому приносив сніданок у ліжко, окуляри та необхідні для письмової роботи предмети. На сніданок Гітлер пив чай, їв печиво та яблука. О 14:30 був вегетаріанський обід. О 20:00 була вечеря з кількома гостями.

У 1945 році переїхав до рейхсканцелярії. Лінге став одним зі свідків останніх днів життя Адольфа Гітлера. У своїх мемуарах він писав, що о 15:13 мало відбутися самогубство Єви Браун і Гітлера. Після самогубства йому наказзали завернути тіла в ковдру, винести їх в сад і кремувати. Він також вказав, що Гітлер провів свою останню ніч з Євою в безсонні й лежачи одягненим на ліжку. В 1974 році Гайнц докладно розповів для документального фільму про останні хвилини життя Гітлера: «Гітлер попрощався з кожним зі своїх слуг і підлеглих. Потім він разом з Євою Браун зайшов до свого кабінету. Незабаром з кабінету пролунав хлопок. Зайшовши в кімнату, я виявив два мертвих тіла. Далі я загорнув трупи в ковдру, виніс їх в сад і кремував».

Лінге був узятий в полон Червоною армією. Він був допитаний про обставини смерті Гітлера. Співробітники СМЕРШу вимагали від нього зізнатися куди зник Гітлер. У 1950 році був засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. Був звільнений в 1955 році.

Помер в Гамбурзі 9 березня 1980 року. Його мемуари «Bis zum Untergang. Als Chef des persönlichen Dienstes bei Hitler»(«До кінця. Розповідь шефа персонального обслуговування про роботу з Гітлером») німецькою мовою були опубліковані в 2000 році, а англійською («With Hitler to the End»(«З Гітлером до кінця»)) були опубліковані Роджером Мургаусом в липні 2009 року.

Примітки

1. The Hitler Book / Hrsg.: H. Eberle, M. Uhl — 2005.
   d:Track:Q1606244d:Track:Q26491985d:Track:Q7739861
2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
3. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133

Джерела

• Heinz Linge, Roger Moorhouse. With Hitler to the End: The Memoir of Hitler's Valet. — Skyhorse Publishing, 2009. — ISBN .
• Heinz Linge: Bis zum Untergang. Als Chef des persönlichen Dienstes bei Hitler. Herausgegeben von Werner Maser. Herbig, München u. a. 1983, .
• Heinz Linge: Bis zum Ende. Als Chef des Persönlichen Dienstes bei Hitler. Herausgegeben von Werner Maser. Nation Europa Verlag, Coburg 2000, .
• Henrik Eberle, Matthias Uhl: Das Buch Hitler. Geheimdossier des NKWD für Josef W. Stalin, zusammengestellt aufgrund der Verhörprotokolle des persönlichen Adjutanten Hitlers, Otto Günsche, und des Kammerdieners Heinz Linge, Moskau 1948/49. Lübbe, Bergisch Gladbach 2005, .
• Christa Schroeder: Er war mein Chef. Aus dem Nachlaß der Sekretärin von Adolf Hitler. Herausgegeben von Anton Joachimsthaler. Langen-Müller, München u. a. 1985, .