Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гайнц Гартман (4 листопада 1894, Відень, Австро-Угорщина — 17 травня 1970, Стоуні-Пойнт, Нью-Йорк) — психіатр і психоаналітик. Він вважається одним із засновників і головних представників его-психології.
 | |
| Громадянство | Австрія і США |
|---|---|
| Дата народження | 4 листопада 1894[1][2][…] |
| Місце народження | Відень[1] |
| Дата смерті | 17 травня 1970[1][2][…] (75 років) |
| Місце смерті | Стоуні-Пойнт |
| Місце поховання | d |
 | |
| У шлюбі з | d[4] |
| Дитина | d |
| Рід діяльності | психіатр, психоаналітик, лікар |
| Сфера роботи | психологія, медицина[5], психіатрія[5] і психоаналіз[5] |
| Заклад освіти | Віденський університет |
| Член у | Віденське психоаналітичне товариство і Нью-Йоркське психоаналітичне товариство |
 Гайнц Гартман у Вікісховищі | |
Життєпис
Гартман народився у Відні в 1894 році в родині відомого письменника та вченого. Один дід, , був відомим поетом, професором і лідером революції 1848 року. Інший дід, Рудольф Хробак, був видатним віденським хірургом. Батько Гайнца Гартмана був професором історії, послом і засновником бібліотек і освіти для дорослих. Мати Гайнца Гартмана була відомою піаністкою та скульпторкою. Після закінчення середньої школи Гартман вступив до Віденського університету, де в 1920 році отримав ступінь лікаря. Він став психіатром у клініці Вагнера-Яуррегга, займався дослідженнями та зацікавився Фрейдом і фрейдистськими теоріями.
Смерть Карла Абрагама завадила Гартманну провести аналіз підготовки, який він передбачав з ним, і замість цього він провів перший аналіз із Шандором Радо. У 1927 році він опублікував Grundlagen der Psychoanalyse (Основи психоаналізу), передвіщаючи теоретичні внески в его-психологію, які він зробить пізніше. Він також брав участь у створенні посібника з медичної психології.
запропонував Гартманну посаду повного професора психіатрії в університеті Джона Гопкінса в США, у відповідь на що Фрейд запропонував безкоштовно проаналізувати Гартмана, якщо той залишиться у Відні. Гартман вирішив залишитися у Відні та розпочати аналіз разом із Фройдом і був відзначений як яскрава зірка серед аналітиків свого покоління та улюблений учень Фрейда.
У 1937 році у Віденському психоаналітичному товаристві він представив дослідження психології его, тему, яку він пізніше розширив і яка стала основою для теоретичного руху, відомого як его-психологія.
У 1938 році разом із сім'єю покинув Австрію, рятуючись від нацистів. Проїхавши через Париж, а потім через Швейцарію, він прибув до Нью-Йорка в 1941 році, де швидко став одним із найвидатніших мислителів Нью-Йоркського психоаналітичного товариства. До нього приєдналися і , з якими він написав багато статей у тому, що було відомо як тріумвірат его-психології.
У 1945 році він заснував щорічне видання The Psychoanalytic Study of the Child (Психоаналітичне дослідження дитини) разом з Ернстом Крісом і Анною Фрейд; а в 1950-х роках він став президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації (IPA), а після кількох років президентства отримав почесне звання довічного президента.
Останки Гартмана були поховані на кладовищі гірської церкви XV століття Fex-Crasta у Фексталі, що належить до муніципалітету (Зільс-ім-Енгадін/Сель) у швейцарському кантоні Граубюнден. Його дружина Доротея «Дора», уроджена Карплюс (1902–1974), яка також прибула з Австрії і була психоаналітиком, також знайшла свій останній спочинок біля нього. На надгробку міститься цитата з роману «Так говорив Заратустра» німецького філософа Фрідріха Ніцше, який провів кілька літ у сусідньому Зільсі у 1880-х роках:
„Weh spricht vergeh / Doch alle Lust will Ewigkeit / Will tiefe, tiefe Ewigkeit“ [«Горе каже: іди геть / Але всі насолоди хочуть вічності / Хочуть глибокої, глибокої вічності»]
Твори та вплив
У 1922 році була опублікована перша стаття Гартмана про деперсоналізацію, за якою послідувала низка досліджень психозів, неврозів, близнюків тощо.
У 1939 році Гартманн, у своїй статті, яку назвав «дуже цікавою», намагався показати, що адаптацію надто багато вивчали з точки зору психічного конфлікту. Він вказує на те, що існує також «сфера без конфлікту» — те, що неодноразово підкреслюється в его-психології. Того ж року в «Психоаналізі та концепції здоров'я» він зробив вражаючий внесок у визначення нормальності та здоров'я в психоаналітичних термінах.
Подальший розвиток его-психології в рамках психоаналізу, з його переходом від теорії інстинктів до адаптивних функцій его, вважався таким, що дозволив психоаналізу та психології наблизитися одна до одної. Его-психологія фактично стала домінуючою психоаналітичною силою в Штатах протягом наступних півстоліття або близько того, перш ніж теорія об'єктних відносин почала виходити на перший план. Це стало основою та відправною точкою для Гайнца Когута, наприклад, яка протистояла теорії лібідо Гартмана та ґрунтувалася на ній.
Критика
Жак Лакан зосередив значну частину свого гніву на тому, що він назвав «„его-психологією“ à la Hartmann… як відмовою від психоаналізу» — не погоджуючись з його наголосом на безконфліктній зоні Его та на адаптації до реальність.
Проте, все одно ясно, що его-психологія має справжнє фрейдистське походження, навіть якщо її не можна розглядати як її єдиного спадкоємця.
Вибрана бібліографія
- Гайнц Гартманн, Его-психологія та проблема адаптації (1939)
- Гайнц Гартманн, Нариси про его-психологію (1964)
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119557894 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- https://www.dgkj.de/die-gesellschaft/geschichte/juedische-kinderaerztinnen-und-aerzte-1933-1945/suchergebnis-der-datenbank?tx_dgkjpaediatristsnsera_searchpaediastrists%5Baction%5D=show&tx_dgkjpaediatristsnsera_searchpaediastrists%5Bcontroller%5D=PaediatristNSEra&tx_dgkjpaediatristsnsera_searchpaediastrists%5BpaediatristNSEra%5D=2342&cHash=a86f22aefdbf8e534f80bb9606f24de2
- Чеська національна авторитетна база даних
- Peter Gay, Freud: A Life for Our Time (London 1988) p. 540.
- Ernest Jones, The Life and Work of Sigmund Freud (Penguin 1964) p. 651.
- Janet Malcolm, Psychoanalysis: The Impossible Profession (London 1988) p. 4.
- Otto Fenichel, The Psychoanalytic Theory of Neurosis (London 1946) p. 623
- Otto Fenichel, The Psychoanalytic Theory of Neurosis (London 1946) p. 52.
- Fenichel, p. 581.
- Richard Gregory, ed., The Oxford Companion to the Mind (Oxford 1987) p. 211.
- Gregory ed., p. 270—271.
- Neville Symington, Narcissism: A New Theory (London 1993) p. 107.
- Jacques Lacan, Ecrits: A Selection (London 1997) p. 238 and p. 127.
- David Macey, «Introduction», Jacques Lacan, The Four Fundamental Concepts of Psycho-Analysis (Penguin 1994) p. xxi.
- Macey, p. xxi.
Посилання
- Гайнц Гартман
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Gajnc Gartman 4 listopada 1894 Viden Avstro Ugorshina 17 travnya 1970 Stouni Pojnt Nyu Jork psihiatr i psihoanalitik Vin vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv i golovnih predstavnikiv ego psihologiyi GromadyanstvoAvstriya i SShA Data narodzhennya4 listopada 1894 1894 11 04 1 2 Misce narodzhennyaViden 1 Data smerti17 travnya 1970 1970 05 17 1 2 75 rokiv Misce smertiStouni Pojnt Misce pohovannyaCemetery of the Fex Crasta chapeld U shlyubi zDora Gartmand 4 DitinaErnest Gartmannd Rid diyalnostipsihiatr psihoanalitik likar Sfera robotipsihologiya medicina 5 psihiatriya 5 i psihoanaliz 5 Zaklad osvitiVidenskij universitet Chlen uVidenske psihoanalitichne tovaristvo i Nyu Jorkske psihoanalitichne tovaristvo Gajnc Gartman u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvori ta vpliv 2 1 Kritika 3 Vibrana bibliografiya 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepisred Gartman narodivsya u Vidni v 1894 roci v rodini vidomogo pismennika ta vchenogo Odin did Moric Gartmann buv vidomim poetom profesorom i liderom revolyuciyi 1848 roku Inshij did Rudolf Hrobak buv vidatnim videnskim hirurgom Batko Gajnca Gartmana buv profesorom istoriyi poslom i zasnovnikom bibliotek i osviti dlya doroslih Mati Gajnca Gartmana bula vidomoyu pianistkoyu ta skulptorkoyu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli Gartman vstupiv do Videnskogo universitetu de v 1920 roci otrimav stupin likarya Vin stav psihiatrom u klinici Vagnera Yaurregga zajmavsya doslidzhennyami ta zacikavivsya Frejdom i frejdistskimi teoriyami Smert Karla Abragama zavadila Gartmannu provesti analiz pidgotovki yakij vin peredbachav z nim i zamist cogo vin proviv pershij analiz iz Shandorom Rado U 1927 roci vin opublikuvav Grundlagen der Psychoanalyse Osnovi psihoanalizu peredvishayuchi teoretichni vneski v ego psihologiyu yaki vin zrobit piznishe 6 Vin takozh brav uchast u stvorenni posibnika z medichnoyi psihologiyi Adolf Mejyer zaproponuvav Gartmannu posadu povnogo profesora psihiatriyi v universiteti Dzhona Gopkinsa v SShA u vidpovid na sho Frejd zaproponuvav bezkoshtovno proanalizuvati Gartmana yaksho toj zalishitsya u Vidni Gartman virishiv zalishitisya u Vidni ta rozpochati analiz razom iz Frojdom i buv vidznachenij yak yaskrava zirka sered analitikiv svogo pokolinnya ta ulyublenij uchen Frejda 7 U 1937 roci u Videnskomu psihoanalitichnomu tovaristvi vin predstaviv doslidzhennya psihologiyi ego temu yaku vin piznishe rozshiriv i yaka stala osnovoyu dlya teoretichnogo ruhu vidomogo yak ego psihologiya U 1938 roci razom iz sim yeyu pokinuv Avstriyu ryatuyuchis vid nacistiv Proyihavshi cherez Parizh a potim cherez Shvejcariyu vin pribuv do Nyu Jorka v 1941 roci de shvidko stav odnim iz najvidatnishih misliteliv Nyu Jorkskogo psihoanalitichnogo tovaristva Do nogo priyednalisya Ernst Kris i Rudolf Levenshtajn z yakimi vin napisav bagato statej u tomu sho bulo vidomo yak triumvirat ego psihologiyi 8 U 1945 roci vin zasnuvav shorichne vidannya The Psychoanalytic Study of the Child Psihoanalitichne doslidzhennya ditini razom z Ernstom Krisom i Annoyu Frejd a v 1950 h rokah vin stav prezidentom Mizhnarodnoyi psihoanalitichnoyi asociaciyi IPA a pislya kilkoh rokiv prezidentstva otrimav pochesne zvannya dovichnogo prezidenta Ostanki Gartmana buli pohovani na kladovishi girskoyi cerkvi XV stolittya Fex Crasta u Fekstali sho nalezhit do municipalitetu Zils im Engadin Sel u shvejcarskomu kantoni Graubyunden Jogo druzhina Doroteya Dora urodzhena Karplyus 1902 1974 yaka takozh pribula z Avstriyi i bula psihoanalitikom takozh znajshla svij ostannij spochinok bilya nogo Na nadgrobku mistitsya citata z romanu Tak govoriv Zaratustra nimeckogo filosofa Fridriha Nicshe yakij proviv kilka lit u susidnomu Zilsi u 1880 h rokah Weh spricht vergeh Doch alle Lust will Ewigkeit Will tiefe tiefe Ewigkeit Gore kazhe idi get Ale vsi nasolodi hochut vichnosti Hochut glibokoyi glibokoyi vichnosti Tvori ta vplivred U 1922 roci bula opublikovana persha stattya Gartmana pro depersonalizaciyu 9 za yakoyu posliduvala nizka doslidzhen psihoziv nevroziv bliznyukiv tosho U 1939 roci Gartmann u svoyij statti yaku Otto Fenihel nazvav duzhe cikavoyu namagavsya pokazati sho adaptaciyu nadto bagato vivchali z tochki zoru psihichnogo konfliktu Vin vkazuye na te sho isnuye takozh sfera bez konfliktu 10 te sho neodnorazovo pidkreslyuyetsya v ego psihologiyi Togo zh roku v Psihoanalizi ta koncepciyi zdorov ya vin zrobiv vrazhayuchij vnesok u viznachennya normalnosti ta zdorov ya v psihoanalitichnih terminah 11 Podalshij rozvitok ego psihologiyi v ramkah psihoanalizu z jogo perehodom vid teoriyi instinktiv do adaptivnih funkcij ego vvazhavsya takim sho dozvoliv psihoanalizu ta psihologiyi nablizitisya odna do odnoyi 12 Ego psihologiya faktichno stala dominuyuchoyu psihoanalitichnoyu siloyu v Shtatah protyagom nastupnih pivstolittya abo blizko togo persh nizh teoriya ob yektnih vidnosin pochala vihoditi na pershij plan 13 Ce stalo osnovoyu ta vidpravnoyu tochkoyu dlya samopsihologiyi Gajnca Koguta napriklad yaka protistoyala teoriyi libido Gartmana ta gruntuvalasya na nij 14 Kritikared Zhak Lakan zoserediv znachnu chastinu svogo gnivu na tomu sho vin nazvav ego psihologiyeyu a la Hartmann yak vidmovoyu vid psihoanalizu 15 ne pogodzhuyuchis z jogo nagolosom na bezkonfliktnij zoni Ego ta na adaptaciyi do realnist 16 Prote vse odno yasno sho ego psihologiya maye spravzhnye frejdistske pohodzhennya navit yaksho yiyi ne mozhna rozglyadati yak yiyi yedinogo spadkoyemcya 17 Vibrana bibliografiyared Gajnc Gartmann Ego psihologiya ta problema adaptaciyi 1939 Gajnc Gartmann Narisi pro ego psihologiyu 1964 Div takozhred Zahisni mehanizmi psihikiPrimitkired a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 119557894 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 https www dgkj de die gesellschaft geschichte juedische kinderaerztinnen und aerzte 1933 1945 suchergebnis der datenbank tx dgkjpaediatristsnsera searchpaediastrists 5Baction 5D show amp tx dgkjpaediatristsnsera searchpaediastrists 5Bcontroller 5D PaediatristNSEra amp tx dgkjpaediatristsnsera searchpaediastrists 5BpaediatristNSEra 5D 2342 amp cHash a86f22aefdbf8e534f80bb9606f24de2 a b v Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Peter Gay Freud A Life for Our Time London 1988 p 540 Ernest Jones The Life and Work of Sigmund Freud Penguin 1964 p 651 Janet Malcolm Psychoanalysis The Impossible Profession London 1988 p 4 Otto Fenichel The Psychoanalytic Theory of Neurosis London 1946 p 623 Otto Fenichel The Psychoanalytic Theory of Neurosis London 1946 p 52 Fenichel p 581 Richard Gregory ed The Oxford Companion to the Mind Oxford 1987 p 211 Gregory ed p 270 271 Neville Symington Narcissism A New Theory London 1993 p 107 Jacques Lacan Ecrits A Selection London 1997 p 238 and p 127 David Macey Introduction Jacques Lacan The Four Fundamental Concepts of Psycho Analysis Penguin 1994 p xxi Macey p xxi Posilannyared Gajnc Gartman Otrimano z https uk wikipedia org wiki Gajnc Gartman