Газотранспортна мережа Малаї (Peninsular Gas Utilisation, PGU) — система газопроводів, що транспортують блакитне паливо офшорних родовищ Південно-Китайського моря до споживачів в індустріально розвиненій західній частині Малайзії, а також до Сінгапуру.
Починається з комплексу газопереробних заводів у Kertih на східному узбережжі Малайського півострова, куди сходяться офшорні трубопроводи з платформ Дуйонг (до неї також підключений газопровід з індонезійського блоку Натуна), Bekok, Angsi, Resak (сюди також подається малайська частка видобутку на родовищах Зони комерційного врегулювання між Малайзією та В'єтнамом — блок PM-3), Jerneh, Lawit.
На першому етапі (1984 рік) комплекс в Kertih через трубопровід довжиною всього 32 км постачав підприємства місцевої індустріальної зони (електростанція Султан Ісмаїл, металургійний завод Perwaja). У 1991—1992 роках ввели в експлуатацію значно масштабнішу газопровідну систему довжиною 685 км з діаметром труб 900 мм. Вона перетнула півострів зі сходу на захід від Телок-Калонг до Сегамат, де розділилась на дві гілки, що слідували уздовж західного узбережжя Малаї у південно-східному напрямку до Пасір-Гуданг (звідки за допомогою п'ятикілометрової перемички відбувалась також подача блакитного палива до Сінгапуру) та у північно-західному до Порт-Кланг в районі столиці Малайзії Куала-Лумпуру. В 1998 році здійснили третій етап будівництва, проложивши трубопровід довжиною 450 км і тим саме діаметром 900 мм від Порт-Кланг на північ майже до кордону з Таїландом. Через кілька років він був з'єднаний з транскордонним газопроводом, що подавав продукцію родовищ Зони спільної розробки між Малайзією та Таїландом. Таким чином, уздовж всього західного узбережжя Малаї утворився суцільний газотранспортний маршрут від Сінгапуру до південного Таїланду.
У 1999—2001 роках для поставок додаткових обсягів газу спорудили лупінги — спочатку на ділянці від газопереробного комплексу Kertih до точки розгалуження в Сегамат довжиною 265 км, а потім від Сегамат до району Куала-Лумпуру довжиною 227 км.
Одними з основних споживачі блакитного палива, яке транспортується по системі, є теплоелектростанції на західному узбережжі Малаї — Пасір-Гуданг, Сеноро, Малакка, Порт-Діксон, Connaught Bridge, Порт-Кланг, Лумут, Прай, Куала-Сангланг.
Примітки
- Peninsular Gas Utilisation Project. www.petronas.com.my (амер.). Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
{{}}
: Текст «PETRONAS» проігноровано () - Login. www.ogj.com. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
- NATURAL GAS PIPELINE DEVELOPMENT IN SOUTHEAST ASIA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazotransportna merezha Malayi Peninsular Gas Utilisation PGU sistema gazoprovodiv sho transportuyut blakitne palivo ofshornih rodovish Pivdenno Kitajskogo morya do spozhivachiv v industrialno rozvinenij zahidnij chastini Malajziyi a takozh do Singapuru Pochinayetsya z kompleksu gazopererobnih zavodiv u Kertih na shidnomu uzberezhzhi Malajskogo pivostrova kudi shodyatsya ofshorni truboprovodi z platform Dujong do neyi takozh pidklyuchenij gazoprovid z indonezijskogo bloku Natuna Bekok Angsi Resak syudi takozh podayetsya malajska chastka vidobutku na rodovishah Zoni komercijnogo vregulyuvannya mizh Malajziyeyu ta V yetnamom blok PM 3 Jerneh Lawit Na pershomu etapi 1984 rik kompleks v Kertih cherez truboprovid dovzhinoyu vsogo 32 km postachav pidpriyemstva miscevoyi industrialnoyi zoni elektrostanciya Sultan Ismayil metalurgijnij zavod Perwaja U 1991 1992 rokah vveli v ekspluataciyu znachno masshtabnishu gazoprovidnu sistemu dovzhinoyu 685 km z diametrom trub 900 mm Vona peretnula pivostriv zi shodu na zahid vid Telok Kalong do Segamat de rozdililas na dvi gilki sho sliduvali uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Malayi u pivdenno shidnomu napryamku do Pasir Gudang zvidki za dopomogoyu p yatikilometrovoyi peremichki vidbuvalas takozh podacha blakitnogo paliva do Singapuru ta u pivnichno zahidnomu do Port Klang v rajoni stolici Malajziyi Kuala Lumpuru V 1998 roci zdijsnili tretij etap budivnictva prolozhivshi truboprovid dovzhinoyu 450 km i tim same diametrom 900 mm vid Port Klang na pivnich majzhe do kordonu z Tayilandom Cherez kilka rokiv vin buv z yednanij z transkordonnim gazoprovodom sho podavav produkciyu rodovish Zoni spilnoyi rozrobki mizh Malajziyeyu ta Tayilandom 1 2 Takim chinom uzdovzh vsogo zahidnogo uzberezhzhya Malayi utvorivsya sucilnij gazotransportnij marshrut vid Singapuru do pivdennogo Tayilandu U 1999 2001 rokah dlya postavok dodatkovih obsyagiv gazu sporudili lupingi spochatku na dilyanci vid gazopererobnogo kompleksu Kertih do tochki rozgaluzhennya v Segamat dovzhinoyu 265 km a potim vid Segamat do rajonu Kuala Lumpuru dovzhinoyu 227 km 3 Odnimi z osnovnih spozhivachi blakitnogo paliva yake transportuyetsya po sistemi ye teploelektrostanciyi na zahidnomu uzberezhzhi Malayi Pasir Gudang Senoro Malakka Port Dikson Connaught Bridge Port Klang Lumut Praj Kuala Sanglang Primitkired Peninsular Gas Utilisation Project www petronas com my amer Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 10 bereznya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst PETRONAS proignorovano dovidka Login www ogj com Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 10 bereznya 2017 NATURAL GAS PIPELINE DEVELOPMENT IN SOUTHEAST ASIA PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gazotransportna merezha Malayi amp oldid 36098590