Газотранспортна мережа Малаї

Газотранспортна мережа Малаї (Peninsular Gas Utilisation, PGU) — система газопроводів, що транспортують блакитне паливо офшорних родовищ Південно-Китайського моря до споживачів в індустріально розвиненій західній частині Малайзії, а також до Сінгапуру.

Починається з комплексу газопереробних заводів у Kertih на східному узбережжі Малайського півострова, куди сходяться офшорні трубопроводи з платформ Дуйонг (до неї також підключений газопровід з індонезійського блоку Натуна), Bekok, Angsi, Resak (сюди також подається малайська частка видобутку на родовищах Зони комерційного врегулювання між Малайзією та В'єтнамом — блок PM-3), Jerneh, Lawit.

На першому етапі (1984 рік) комплекс в Kertih через трубопровід довжиною всього 32 км постачав підприємства місцевої індустріальної зони (електростанція Султан Ісмаїл, металургійний завод Perwaja). У 1991—1992 роках ввели в експлуатацію значно масштабнішу газопровідну систему довжиною 685 км з діаметром труб 900 мм. Вона перетнула півострів зі сходу на захід від Телок-Калонг до Сегамат, де розділилась на дві гілки, що слідували уздовж західного узбережжя Малаї у південно-східному напрямку до Пасір-Гуданг (звідки за допомогою п'ятикілометрової перемички відбувалась також подача блакитного палива до Сінгапуру) та у північно-західному до Порт-Кланг в районі столиці Малайзії Куала-Лумпуру. В 1998 році здійснили третій етап будівництва, проложивши трубопровід довжиною 450 км і тим саме діаметром 900 мм від Порт-Кланг на північ майже до кордону з Таїландом. Через кілька років він був з'єднаний з транскордонним газопроводом, що подавав продукцію родовищ Зони спільної розробки між Малайзією та Таїландом. Таким чином, уздовж всього західного узбережжя Малаї утворився суцільний газотранспортний маршрут від Сінгапуру до південного Таїланду.

У 1999—2001 роках для поставок додаткових обсягів газу спорудили лупінги — спочатку на ділянці від газопереробного комплексу Kertih до точки розгалуження в Сегамат довжиною 265 км, а потім від Сегамат до району Куала-Лумпуру довжиною 227 км.

Одними з основних споживачі блакитного палива, яке транспортується по системі, є теплоелектростанції на західному узбережжі Малаї — Пасір-Гуданг, Сеноро, Малакка, Порт-Діксон, Connaught Bridge, Порт-Кланг, Лумут, Прай, Куала-Сангланг.

Примітки

1. Peninsular Gas Utilisation Project. www.petronas.com.my (амер.). Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017. {{}}: Текст «PETRONAS» проігноровано ()
2. Login. www.ogj.com. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
3. NATURAL GAS PIPELINE DEVELOPMENT IN SOUTHEAST ASIA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016.