Гадяцька чоловіча гімназія

Гадяцька класична чоловіча гімназія — навчальний заклад для хлопців у місті Гадяч, що існував у період 1911—1919 років та відіграв значну роль в культурному й освітньому житті міста на початку ХХ століття.

|Зображення_підпис=
Гадяцька чоловіча гімназія
Тип	класична чоловіча гімназія
Країна	Російська імперія
Розташування	Га́дяч
геокоординати не задано:
Засновано	1911
Закрито	1919
Учителі	19
Учні	280 (1917 р.)
Вартість навчання	50 карбованців на рік
Адреса	м. Гадяч, вул. Шевченка, 19

Історія

Наприкінці ХІХ ст. Гадяцьке повітове земство виявило наміри відкрити у місті чоловічу гімназію. У 1898 році було звернення до міської думи про виділення коштів у сумі 30 000 крб. На витрати для будівлі у розпорядженні міста було 6000 крб., 3000 виділило земство, решта коштів надійшла з фондів Міністерства освіти Російської імперії для Київського учбового округу. Попечитель округу — таємний радник О. М. Деревицький, архітектор — В. П. Листовничий. Будівництво приміщення гімназії почалось 1902 р.

Споруда була однією з найкращих в окрузі: ґрунтовна фігурно-цегляна кладка стін, аркові перекриття, висота класних приміщень, урочистість і акустика актового залу, великі вікна, просторі коридори, широкі сходи. Фасад будівлі оформлений у стилі еклектика, ліпні прикраси виконані з цементу високої якості, нагадують різьбу по каменю.

Гадяцька чоловіча гімназія була відкрита 1 липня 1911 року. Мала 6 класів. У 1917 році відкрито 7-й клас. До гімназії приймалися хлопці всіх станів і віросповідань. У 1917 році у гімназії навчалося 280 хлопців, з них: 39 — діти селян, 56 — козаків, 85 — міщан і цехових ремісників, 31 — почесних громадян і купців, 16 — духовенства, 39 — особистих дворян, 14 — родових дворян. Утримувалася гімназія на кошти держави, міста, губернського і повітового земств та плати (50 карбованців від учня за рік) за навчання.

Працювало 19 учителів. Директор гімназії — дійсний статський радник І. І. Петров. Закон Божий викладав священник А. Малеровський. Учителі гімназії: В. К. Сеферовський, М. П. Негеєвич, М. П. Садиленко, Т. Ф. Зіміна, Є. В. Сафонова, С. І. Карташов, М. І. Федоровський та ін. Учителі — випускники Петербурзького, Харківського і Юріївського (Тартуського) університетів, а також Петербурзького історико-філологічного інституту.

Найвідоміший випускник Гадяцької чоловічої гімназії — Микола Леонідович Духов, конструктор важких танків, тричі Герой соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і п'яти державних премій СРСР, член — кореспондент АН СРСР, генерал — лейтенант інженерно — технічної служби. В гімназії він навчався з 1914 по 1918 рік.

Українська революція 1917—1920 рр. вплинула на життя гімназії. За рішенням уряду Української держави гетьмана Скоропадського була проведена українізація шкіл і класичних гімназій. Навчальний заклад перейшов на українську мову викладання, директором залишався І. І. Петров. З Гадяцькою чоловічою гімназією пов'язана культурно-просвітницька діяльність Олени Пчілки.

Встановлення радянської влади в Україні змінило статус навчального закладу. У 1919 році гімназія була ліквідована, а в приміщенні діяли трирічні педагогічні курси, згодом перетворені на педагогічний технікум.

Зараз у будівлі колишньої гімназії розташована Гадяцька спеціалізована школа-інтернат ім. Є. П. Кочергіна.

Джерела

• ДАПО. — Фонд — 694. — 630 од. збер.
• Протоколи засідань Гадяцької повітової земської управи.
• Андрієвський М. К. Прилучення до життя / М. К. Андрієвський, В. В. Павелко — К., 1979—103 с.
• Гадяцька чоловіча гімназія // Полтавщина: Енцикл. довід. За ред. А. В. Кудрицького — К., 1992 — С.152.
• Історія Гадяцької школи — інтернату/ В. М. Беседа, Н. А. Галушка, А. Л. Кущенко, О. Г. Беседа. — 3-тє вид., випр. і доп. — Гадяч, 2008—136 с.
• Памятная книга Полтавской губернии на 1916 год — Полтава, 1917—140 с.