Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гадюка вірменська Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Ani

Гадюка вірменська

Гадюка вірменська
Гадюка вірменська
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Гадюка
Вид: Гадюка вірменська
Біноміальна назва
Vipera eriwanensis
(, 1933)
image
Синоніми
Acridophaga renardi eriwanensis
Vipera ursinii
Посилання
image Вікісховище: Vipera eriwanensis
image Віківиди: Vipera eriwanensis
image EOL: 289377
image ITIS: 1058455
image МСОП: 164679
image NCBI: 796011

Гадюка вірменська (Vipera eriwanensis) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 2 підвиди.

Опис

Загальна довжина досягає 55 — 56 см. Голова сильно витягнута, край морди злегка піднятий й загострений. Великі надочноямкові й тім'яні щитки злегка увігнуті, як і вся поверхня передньої частини голови. Черевних щитків: 137 — 148, підхвостових щитків: 25 — 34 пари. Навколо середини тулуба є 19 — 21 рядок луски.

Забарвлення зверху світло-сіре з чітким чорно-коричневим зигзагоподібним малюнком. Черево темно-сірого кольору в чорних цятках.

Спосіб життя

Полюбляє сухі схили гір, кам'янисті гірські степи, береги каньйонів, порослі чагарниками. У літню спеку спускається нижче в вологіші ділянки та переходить з денної тільки на сутінкову та ранкову активність. Зустрічається на висотах від 1000 до 3000 м над рівнем моря. У жовтні йде на зимівлю. Виходить із зимівлі у квітні-травні.

Отруйна змія. Отрута гемолітичної дії (впливає на кров і кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин і людини.

Харчується мишоподібними гризунами, ящірками й прямокрилими.

Вид живонароджуючий, буває до 10 малюків у виводку.

Розповсюдження

Мешкає у північно-східній Туреччині, Вірменії, Ірані, Азербайджані.

Підвиди

  • Vipera eriwanensis eriwanensis
  • Vipera eriwanensis ebneri

Джерела

  • Mallow, D. Ludwig, D. & Nilson, G. 2003. True Vipers: Natural History and Toxinology of Old World Vipers. Krieger, Malabar, Florida, 410 pp. [review in HR 35: 200, Reptilia 35: 74]
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gadyuka virmenska Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Gadyuka Vid Gadyuka virmenska Binomialna nazva Vipera eriwanensis 1933 Sinonimi Acridophaga renardi eriwanensis Vipera ursinii Posilannya Vikishovishe Vipera eriwanensis Vikividi Vipera eriwanensis EOL 289377 ITIS 1058455 MSOP 164679 NCBI 796011 Gadyuka virmenska Vipera eriwanensis otrujna zmiya z rodu Gadyuka rodini Gadyukovi Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 55 56 sm Golova silno vityagnuta kraj mordi zlegka pidnyatij j zagostrenij Veliki nadochnoyamkovi j tim yani shitki zlegka uvignuti yak i vsya poverhnya perednoyi chastini golovi Cherevnih shitkiv 137 148 pidhvostovih shitkiv 25 34 pari Navkolo seredini tuluba ye 19 21 ryadok luski Zabarvlennya zverhu svitlo sire z chitkim chorno korichnevim zigzagopodibnim malyunkom Cherevo temno sirogo koloru v chornih cyatkah Sposib zhittyaPolyublyaye suhi shili gir kam yanisti girski stepi beregi kanjoniv porosli chagarnikami U litnyu speku spuskayetsya nizhche v vologishi dilyanki ta perehodit z dennoyi tilki na sutinkovu ta rankovu aktivnist Zustrichayetsya na visotah vid 1000 do 3000 m nad rivnem morya U zhovtni jde na zimivlyu Vihodit iz zimivli u kvitni travni Otrujna zmiya Otruta gemolitichnoyi diyi vplivaye na krov i krovotvorni organi Ukusi stanovlyat veliku nebezpeku dlya domashnih tvarin i lyudini Harchuyetsya mishopodibnimi grizunami yashirkami j pryamokrilimi Vid zhivonarodzhuyuchij buvaye do 10 malyukiv u vivodku RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichno shidnij Turechchini Virmeniyi Irani Azerbajdzhani PidvidiVipera eriwanensis eriwanensis Vipera eriwanensis ebneriDzherelaMallow D Ludwig D amp Nilson G 2003 True Vipers Natural History and Toxinology of Old World Vipers Krieger Malabar Florida 410 pp review in HR 35 200 Reptilia 35 74 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002

Дата публікації:
Топ