Гадюка аспідова | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гадюка аспідова | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Vipera aspis Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
Поширення аспідової гадюки | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Coluber Aspis Vipera Francisci Redi Aspis ocellata Berus Vulgaris | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Гадюка аспідова (Vipera aspis) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 5 підвидів.
Опис
Загальна довжина сягає 60—70 см. Голова широка, трикутна. Тулуб щільний. Верх голови вкрито дрібними багатокутними щитками, тільки надочноямкові щитки більші за інші. Кінчик морди помітно піднято догори. Забарвлення дуже різноманітна. Зустрічаються світло-сірі, бурі або жовтувато-червоні особини. Уздовж спини йде рядок чорних поперечних плям, які іноді зливаються у різкий зигзаг. Черевна сторона жовтувато-сіра, а низ хвоста яскраво-помаранчевий.
Спосіб життя
Полюбляє сухі кам'янисті схили, порослі чагарником, лісові галявини й вирубки, занедбані каменоломні. Зустрічається на висоті до 2500 м над рівнем моря. Активна у сутінках або у вечірні часи. У спекотні літні ночі буває активна протягом всієї ночі. У жовтні йде на зимівлю. Линяють вони в середньому 4 рази на рік.
Харчується мишоподібними гризунами, кротами, зрідка пташенятами. Молоді особини харчуються здебільшого ящірками. Свою здобич вистежує і, обережно підповзаючи, намагається вкусити. Наполохану мишу зазвичай продовжує переслідувати, вибираючи момент для нападу. Після укусу змія слідкує за жертвою й чекає її загибелі, яка настає через 1—5 хвилин. Потім заковтує здобич, на що йде 5—10 хвилин.
За силою отрути дуже близька до звичайної гадюки. Укус її настільки ж хворобливий, і відомі смертельні наслідки, головним чином серед дітей (2—4 %).
Це яйцеживородна змія. Статева зрілість настає на 3 рік життя. Парування починається у квітні, незабаром після виходу з зимівлі. Шлюбний період триває близько двох місяців, в цей час можна спостерігати турніри між самцями та парування. У серпні—вересні самиці народжують від 4 до 18 дитинчат довжиною 15—20 см.
Розповсюдження
Поширена на північному сході Іспанії (Піренеї), півдні та південному сході Франції, у Швейцарії, південній Німеччині та Австрії, Словенії, Хорватії та в Італії.
Підвиди
- Vipera aspis aspis
- Vipera aspis atra
- Vipera aspis francisciredi
- Vipera aspis hugyi
- Vipera aspis zinnikeri
Джерела
- Faoro,G. 1986. Bemerkungen zur Verbastardierung von Vipera ammodytes mit Vipera aspis atra. herpetofauna 8 (43):6-7.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Cambensy, J. 1983. Vorkommen der Aspis-Viper, Vipera aspis aspis (LINNAEUS 1758) in Baden-Württemberg (Serpentes: Colubridae). Salamandra 20 (1): 56-58
- Claudia Corti, Juan M. Pleguezuelos, Valentin Pérez-Mellado, Rafael Marquez, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Ulrich Joger, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Antonio Romano, Iñigo Martínez-Solano 2009. Vipera aspis. In: IUCN 2011 [ 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadyuka aspidova Gadyuka aspidova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Gadyuka Vid Gadyuka aspidova Binomialna nazva Vipera aspis Linnaeus 1758 Poshirennya aspidovoyi gadyuki Sinonimi Coluber Aspis Vipera Francisci Redi Aspis ocellata Berus Vulgaris Posilannya Vikishovishe Vipera aspis Vikividi Vipera aspis EOL 289379 ITIS 634986 MSOP 61591 NCBI 8706 Fossilworks 319689 Gadyuka aspidova Vipera aspis otrujna zmiya z rodu Gadyuka rodini Gadyukovi Maye 5 pidvidiv OpisZagalna dovzhina syagaye 60 70 sm Golova shiroka trikutna Tulub shilnij Verh golovi vkrito dribnimi bagatokutnimi shitkami tilki nadochnoyamkovi shitki bilshi za inshi Kinchik mordi pomitno pidnyato dogori Zabarvlennya duzhe riznomanitna Zustrichayutsya svitlo siri buri abo zhovtuvato chervoni osobini Uzdovzh spini jde ryadok chornih poperechnih plyam yaki inodi zlivayutsya u rizkij zigzag Cherevna storona zhovtuvato sira a niz hvosta yaskravo pomaranchevij Sposib zhittyaPolyublyaye suhi kam yanisti shili porosli chagarnikom lisovi galyavini j virubki zanedbani kamenolomni Zustrichayetsya na visoti do 2500 m nad rivnem morya Aktivna u sutinkah abo u vechirni chasi U spekotni litni nochi buvaye aktivna protyagom vsiyeyi nochi U zhovtni jde na zimivlyu Linyayut voni v serednomu 4 razi na rik Harchuyetsya mishopodibnimi grizunami krotami zridka ptashenyatami Molodi osobini harchuyutsya zdebilshogo yashirkami Svoyu zdobich vistezhuye i oberezhno pidpovzayuchi namagayetsya vkusiti Napolohanu mishu zazvichaj prodovzhuye peresliduvati vibirayuchi moment dlya napadu Pislya ukusu zmiya slidkuye za zhertvoyu j chekaye yiyi zagibeli yaka nastaye cherez 1 5 hvilin Potim zakovtuye zdobich na sho jde 5 10 hvilin Za siloyu otruti duzhe blizka do zvichajnoyi gadyuki Ukus yiyi nastilki zh hvoroblivij i vidomi smertelni naslidki golovnim chinom sered ditej 2 4 Ce yajcezhivorodna zmiya Stateva zrilist nastaye na 3 rik zhittya Paruvannya pochinayetsya u kvitni nezabarom pislya vihodu z zimivli Shlyubnij period trivaye blizko dvoh misyaciv v cej chas mozhna sposterigati turniri mizh samcyami ta paruvannya U serpni veresni samici narodzhuyut vid 4 do 18 ditinchat dovzhinoyu 15 20 sm RozpovsyudzhennyaPoshirena na pivnichnomu shodi Ispaniyi Pireneyi pivdni ta pivdennomu shodi Franciyi u Shvejcariyi pivdennij Nimechchini ta Avstriyi Sloveniyi Horvatiyi ta v Italiyi PidvidiVipera aspis aspis Vipera aspis atra Vipera aspis francisciredi Vipera aspis hugyi Vipera aspis zinnikeriDzherelaFaoro G 1986 Bemerkungen zur Verbastardierung von Vipera ammodytes mit Vipera aspis atra herpetofauna 8 43 6 7 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Cambensy J 1983 Vorkommen der Aspis Viper Vipera aspis aspis LINNAEUS 1758 in Baden Wurttemberg Serpentes Colubridae Salamandra 20 1 56 58 Claudia Corti Juan M Pleguezuelos Valentin Perez Mellado Rafael Marquez Marc Cheylan Philippe Geniez Ulrich Joger Hans Konrad Nettmann Benedikt Schmidt Andreas Meyer Roberto Sindaco Antonio Romano Inigo Martinez Solano 2009 Vipera aspis In IUCN 2011 3 chervnya 2012 u Wayback Machine