Гагаріна Ганна Тимофіївна

Ганна Тимофіївна Гагаріна (Матвєєва) (20 грудня 1903, село Шахматово, Гжатський повіт, Смоленська губернія, Російська Імперія — 12 червня 1984) — мати Юрія Олексійовича Гагаріна, організатор Меморіального Будинку-музею Ю. О. Гагаріна.

Гагаріна Ганна Тимофіївна
рос. Анна Тимофеевна Гагарина
Ім'я при народженні	рос. Анна Тимофеевна Матвеева
Народилася	20 грудня 1903(1903-12-20)^[1] Гжатський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Померла	12 червня 1984(1984-06-12)^[1] (80 років) Гагарін, Смоленська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Російська імперія
Діяльність	доярка, мемуаристка, музейниця
Знання мов	російська
Батько	^d^[1]
Мати	^d^[1]
У шлюбі з	^d
Діти	Юрій Олексійович Гагарін
Нагороди	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилася 20 грудня 1903 року в селі Шахматово, Воробьйовської волості, Гжатського повіту (нині — Гагарінський район Смоленської області).

Путилівський робочий Тимофій Матвійович Матвєєв зі своєю дружиною Ганною Єгорівной і дітьми. У другому ряді (зліва направо): Микола, Сергій, Ганна (майбутня мати Гагаріна, стоїть з темною квіткою), Марія; в першому ряду — Ольга.

В сім'ї було 14 дітей, а в живих залишилося п'ять.

У 1906 році Матвєєви поїхали в Петербург, прожили там до 1917 року.

Батько, Тимофій Матвійович Матвєєв (1871-1918), працював на Путилівському заводі в Санкт-Петербурзі, мати — Ганна Єгорівна Матвєєва (1875-1922) заробляла пранням білизни.

Під час Першої світової війни, батько став інвалідом.

Навчалася в Путилівському училищі, там вчили краснопису, російської мови, природознавства, закону Божому, навчали правилам доброго тону, домоводству, шиттю і в'язанню.

Старша сестра Марія вступила в Путилівсько-Юр'ївський партизанський загін санітаркою, старший брат Сергій (1899-1922) разом з іншими путилівцями записався в Червону гвардію.

Після революції повернулися в село Шахматово, в 1922 році від тифу помер брат Сергій, через дев'ять днів померла мати, в 19 років Ганна залишилася з двома дітьми.

У листопаді 1923 року вийшла заміж за Олексія Гагаріна, сина селянина з села Клушина неподалік від Гжатська.

Незабаром з'явилися діти: первісток Валентин народився в 1925 році, дочка Зоя — 1927, Юрій — 1934, Борис — в 1936 році.

Спочатку працювала в полі і теплиці, а потім дояркою і завідувачкою свиноферми.

У 1946 році переїхала з сім'єю в Гжатськ. Після смерті сина Юрія написала такі книги, як «Пам'ять про сина» і «Пам'ять серця».

Померла 12 червня 1984 року.

Похована на Предтеченському кладовищі в Гагаріні поруч з чоловіком і синами Борисом і Валентином, і дочкою Зоєю.

Пам'ять

У 2001 році в Гагаріні біля будинку, де жила Ганна Тимофіївна зі своєю сім'єю їй встановлено пам'ятник.

У травні 2008 року був затверджений почесний знак «Материнська слава» імені Ганни Тимофіївни Гагаріної, яким нагороджуються матері, які народили або усиновили четвертого чи наступного з дітей.

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора (24.12.1973 р.)
• Орден Дружби народів (19.12.1983 р.),
• Знак Пошани
• Золота медаль імені Ю.О. Гагаріна,
• медаль «Ветеран праці»
• Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть). В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• Почесний громадянин міста Гагаріна (1969).

Книги

• 1983, 1986 — Слово о сыне
• 1986 — Память сердца

Посилання

• http://smolnecropol.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=601:gagarina&catid=79:gagarin [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• http://sm.evg-rumjantsev.ru/dr/gagarina.htm [ 5 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Новогоднее обращение матери Гагарина Анны Тимофеевны
• Встреча с матерью Юрия Гагарина (1984)
• 1975 г. Анна Тимофеевна встречает турбоход «Космонавт Юрий Гагарин»

Примітки

1. https://readly.ru/author/6386856/
2. . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
3. . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. . Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.