Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Іванович Гавсевич (1879 р., Київ – 1920 р., Київ) ― український учений-агроном, фундатор першої Дослідної станції лікарських рослин, громадський діяч.
Біографія
Навчався в гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету.
Після закінчення вузу Гавсевич деякий час викладав природничу історію в середніх навчальних закладах Кременчука, згодом - Житомира. Але через поширення серед учнів поглядів К. А. Тимірязєва був звільнений. Навчався в Петровсько-Розумовській землеробській і лісній Академії в Москві.
1912 р. – проходить переддипломну практику в Лубнах на Полтавщині.
1913 - 1915 рр. – працював помічником губернського агронома в Житомирі, Чернігові (з 1914 р.).
1915 р. – призначений старшим спеціалістом Міністерства землеробства по культурі лікарських рослин в Лубнах.
1916 - 1918 рр. – очолював Дослідну станцію лікарських рослин ( з моменту її заснування).
1916 р. – організував завод ефірних олій.
1917 р. – було обрано Головою першої Лубенської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.
1918 р. – разом з родиною виїжджає до Києва. Працює в кооперативних установах, виступає одним з організаторів Київського кооперативного інституту.
1919 р. – призначений завідувачем статистичного відділу Укрраднаргоспу.
1920 р. – помер від інсульту. ' 'Примітка. ' 'За спогадами доньки М.Я.Сенгалевич Петро Іванович не був убитий білогвардійцями (цю інформацію можна зустріти в джерелах різного типу), а помер раптово: від хвороби – інсульту.
Головна справа життя – розвиток вітчизняного лікарського рослинництва
Перші спроби організації дослідної роботи по лікарському рослинництву
Будучи студентом, зацікавився питанням культури і організації збору лікарських рослин. Для написання дипломної роботи на останньому курсі в 1912 р. Петро Гавсевич приїздить до Лубен. Тут молодий вчений вивчає умови збору дикорослих лікарських трав місцевим населенням, проводить дослідницьку роботу по культурі лікарських рослин. Петро Іванович намагається привернути увагу до цього питання земство, але місцева управа не надала йому підтримки. На власні студентські заощадження Гавсевич орендує не велику занедбану земельну ділянку на Тернівській, щоб посіяти там лікарські рослини та проводити дослідницьку діяльність.
Весь цей час Гавсевич пропагує ідею створення науково-дослідницької станції по культурі лікарських рослин. В цьому його підтримує колишній викладач по академії К. А. Тимірязєв. Проте реалізувати цей задум в ті роки через брак коштів було неможливо. Міністерство землеробства та земство цьому питанню ніякої уваги не приділяли, вважаючи його не достатньо важливим.
Участь Гавсевича у зрушенні питання розвитку вітчизняної фармації
Пришвидшив постановку збору лікарських трав на наукову основу початок Першої світової війни. Через закриття західного кордону з Австро-Угорщиною та Німеччиною припинилось постачання ліків іноземного виробництва, вітчизняна фармацевтична промисловість була лише на початковому етапі розвитку. А фронт та госпіталі потребували великої кількості медикаментів для лікування поранених. З цього питання в Петербурзі відбулося декілька нарад за участю провідних спеціалістів лікарської справи. Серед учасників нарад був і Петро Іванович Гавсевич. Він твердо стояв на позиції необхідності прискореного розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості, створення дослідницької станції по культурі лікарських рослин, організації збору і збуту лікарської сировини.
Створення Лубенської Дослідної Станції
У1915 р. П. І. Гавсевич був призначений старшим спеціалістом Міністерства землеробства по культурі лікарських рослин. Йому було доручено організувати першу в Російській імперії науково-дослідницьку станцію по культурі лікарських рослин і завод ефірних олій. Місцем для станції Гавсевич обрав Лубни. Таке рішення ґрунтувалося на тому факті, що в цій місцевості було надзвичайно багато лікарської сировини, збором якої здавна займалось місцеве населення.
Лубенська міська дума 26 листопада 1915 р. виділила за Плютенцями 4,75 десятин землі для плантації лікарських рослин. Тут же знаходились приміщення, в яких розмістились сушарка, хімічна лабораторія, контора. У 1916 р. виникла дослідна станція лікарських рослин, яку очолив П.І.Гавсевич. Недалеко від залізничного вокзалу з’явилося приміщення заводу ефірних олій, організованого Петром Івановичем. Для роботи на дослідній станції були залучені студенти агрономічних факультетів Києва та Москви, а також жителі Лубен.
Працювати директору науково-дослідної станції доводилось у вкрай важких умовах. В Росії продовжує поглиблюватись спричинена війною економічна криза, державна скарбниця порожніє. Тому Гавсевичу доводиться наполегливо боротися з бюрократією царського міністерства, вибиваючи кошти на оплату персоналу станції, на обладнання установи необхідними засобами, на проведення наукових досліджень.
З перших місяців свого функціонування Лубенська дослідна станція набула статусу не лише наукової установи, а й перетворилась на один з культурних осередків міста. Тут була організована велика бібліотека, значна частина книг якої належала особисто П. І. Гавсевичу. На базі станції часто збиралась революційно налаштована молодь. Співробітники часто виступали з доповідями не лише на зібраннях в приміщенні станції, а й виїжджали з лекціями в села повіту. Лубенську дослідну станцію відвідували делегації вчених з Києва та Москви, громадські діячі. Так, прийомна дочка П. І. Гавсевича Маргарита Яківна Сенгалевич згадувала, що станцію лікарських рослин на запрошення Петра Івановича відвідав його приятельПавло Григорович Тичина.
Сім’я П.І.Гавсевича
В Лубнах Петро Іванович зустрічає вчительку місцевої гімназії Надію Михайлівну Сенгалевич, яка пізніше стала його дружиною (імовірно 1913 р.). Мав пасербицю – Маргариту Яківну Сенгалевич. Згодом Надія Михайлівна займатиме посаду депутата Лубенської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів й буде Комісаром народної освіти.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Дослідній станції лікарських рослин Української академії аграрних наук - 90 років. // ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії. № 1, 2007. Стор. 194 - 195. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ткачук І. Фундатор лікарського рослинництва в Україні // Рекламно-інформаційне видання "Вісник".-2012.-5 грудня-С.14.
- Рак В.В., Горлачова С.С. З історії фундації Дослідної станції лікарських рослин // Мат. міжн. наук. конф. «Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень, 12-14 липня 2006.
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Ivanovich Gavsevich 1879 r Kiyiv 1920 r Kiyiv ukrayinskij uchenij agronom fundator pershoyi Doslidnoyi stanciyi likarskih roslin gromadskij diyach BiografiyaNavchavsya v gimnaziyi yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu Vstupiv na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Pislya zakinchennya vuzu Gavsevich deyakij chas vikladav prirodnichu istoriyu v serednih navchalnih zakladah Kremenchuka zgodom Zhitomira Ale cherez poshirennya sered uchniv poglyadiv K A Timiryazyeva buv zvilnenij Navchavsya v Petrovsko Rozumovskij zemlerobskij i lisnij Akademiyi v Moskvi 1912 r prohodit pereddiplomnu praktiku v Lubnah na Poltavshini 1913 1915 rr pracyuvav pomichnikom gubernskogo agronoma v Zhitomiri Chernigovi z 1914 r 1915 r priznachenij starshim specialistom Ministerstva zemlerobstva po kulturi likarskih roslin v Lubnah 1916 1918 rr ocholyuvav Doslidnu stanciyu likarskih roslin z momentu yiyi zasnuvannya 1916 r organizuvav zavod efirnih olij 1917 r bulo obrano Golovoyu pershoyi Lubenskoyi Radi robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ 1918 r razom z rodinoyu viyizhdzhaye do Kiyeva Pracyuye v kooperativnih ustanovah vistupaye odnim z organizatoriv Kiyivskogo kooperativnogo institutu 1919 r priznachenij zaviduvachem statistichnogo viddilu Ukrradnargospu 1920 r pomer vid insultu Primitka Za spogadami donki M Ya Sengalevich Petro Ivanovich ne buv ubitij bilogvardijcyami cyu informaciyu mozhna zustriti v dzherelah riznogo tipu a pomer raptovo vid hvorobi insultu Golovna sprava zhittya rozvitok vitchiznyanogo likarskogo roslinnictvaPershi sprobi organizaciyi doslidnoyi roboti po likarskomu roslinnictvu Buduchi studentom zacikavivsya pitannyam kulturi i organizaciyi zboru likarskih roslin Dlya napisannya diplomnoyi roboti na ostannomu kursi v 1912 r Petro Gavsevich priyizdit do Luben Tut molodij vchenij vivchaye umovi zboru dikoroslih likarskih trav miscevim naselennyam provodit doslidnicku robotu po kulturi likarskih roslin Petro Ivanovich namagayetsya privernuti uvagu do cogo pitannya zemstvo ale misceva uprava ne nadala jomu pidtrimki Na vlasni studentski zaoshadzhennya Gavsevich orenduye ne veliku zanedbanu zemelnu dilyanku na Ternivskij shob posiyati tam likarski roslini ta provoditi doslidnicku diyalnist Ves cej chas Gavsevich propaguye ideyu stvorennya naukovo doslidnickoyi stanciyi po kulturi likarskih roslin V comu jogo pidtrimuye kolishnij vikladach po akademiyi K A Timiryazyev Prote realizuvati cej zadum v ti roki cherez brak koshtiv bulo nemozhlivo Ministerstvo zemlerobstva ta zemstvo comu pitannyu niyakoyi uvagi ne pridilyali vvazhayuchi jogo ne dostatno vazhlivim Uchast Gavsevicha u zrushenni pitannya rozvitku vitchiznyanoyi farmaciyi Prishvidshiv postanovku zboru likarskih trav na naukovu osnovu pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Cherez zakrittya zahidnogo kordonu z Avstro Ugorshinoyu ta Nimechchinoyu pripinilos postachannya likiv inozemnogo virobnictva vitchiznyana farmacevtichna promislovist bula lishe na pochatkovomu etapi rozvitku A front ta gospitali potrebuvali velikoyi kilkosti medikamentiv dlya likuvannya poranenih Z cogo pitannya v Peterburzi vidbulosya dekilka narad za uchastyu providnih specialistiv likarskoyi spravi Sered uchasnikiv narad buv i Petro Ivanovich Gavsevich Vin tverdo stoyav na poziciyi neobhidnosti priskorenogo rozvitku vitchiznyanoyi farmacevtichnoyi promislovosti stvorennya doslidnickoyi stanciyi po kulturi likarskih roslin organizaciyi zboru i zbutu likarskoyi sirovini Stvorennya Lubenskoyi Doslidnoyi Stanciyi U1915 r P I Gavsevich buv priznachenij starshim specialistom Ministerstva zemlerobstva po kulturi likarskih roslin Jomu bulo dorucheno organizuvati pershu v Rosijskij imperiyi naukovo doslidnicku stanciyu po kulturi likarskih roslin i zavod efirnih olij Miscem dlya stanciyi Gavsevich obrav Lubni Take rishennya gruntuvalosya na tomu fakti sho v cij miscevosti bulo nadzvichajno bagato likarskoyi sirovini zborom yakoyi zdavna zajmalos misceve naselennya Lubenska miska duma 26 listopada 1915 r vidilila za Plyutencyami 4 75 desyatin zemli dlya plantaciyi likarskih roslin Tut zhe znahodilis primishennya v yakih rozmistilis susharka himichna laboratoriya kontora U 1916 r vinikla doslidna stanciya likarskih roslin yaku ocholiv P I Gavsevich Nedaleko vid zaliznichnogo vokzalu z yavilosya primishennya zavodu efirnih olij organizovanogo Petrom Ivanovichem Dlya roboti na doslidnij stanciyi buli zalucheni studenti agronomichnih fakultetiv Kiyeva ta Moskvi a takozh zhiteli Luben Pracyuvati direktoru naukovo doslidnoyi stanciyi dovodilos u vkraj vazhkih umovah V Rosiyi prodovzhuye pogliblyuvatis sprichinena vijnoyu ekonomichna kriza derzhavna skarbnicya porozhniye Tomu Gavsevichu dovoditsya napoleglivo borotisya z byurokratiyeyu carskogo ministerstva vibivayuchi koshti na oplatu personalu stanciyi na obladnannya ustanovi neobhidnimi zasobami na provedennya naukovih doslidzhen Z pershih misyaciv svogo funkcionuvannya Lubenska doslidna stanciya nabula statusu ne lishe naukovoyi ustanovi a j peretvorilas na odin z kulturnih oseredkiv mista Tut bula organizovana velika biblioteka znachna chastina knig yakoyi nalezhala osobisto P I Gavsevichu Na bazi stanciyi chasto zbiralas revolyucijno nalashtovana molod Spivrobitniki chasto vistupali z dopovidyami ne lishe na zibrannyah v primishenni stanciyi a j viyizhdzhali z lekciyami v sela povitu Lubensku doslidnu stanciyu vidviduvali delegaciyi vchenih z Kiyeva ta Moskvi gromadski diyachi Tak prijomna dochka P I Gavsevicha Margarita Yakivna Sengalevich zgaduvala sho stanciyu likarskih roslin na zaproshennya Petra Ivanovicha vidvidav jogo priyatelPavlo Grigorovich Tichina Sim ya P I GavsevichaV Lubnah Petro Ivanovich zustrichaye vchitelku miscevoyi gimnaziyi Nadiyu Mihajlivnu Sengalevich yaka piznishe stala jogo druzhinoyu imovirno 1913 r Mav paserbicyu Margaritu Yakivnu Sengalevich Zgodom Nadiya Mihajlivna zajmatime posadu deputata Lubenskoyi Radi robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ j bude Komisarom narodnoyi osviti LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Doslidnij stanciyi likarskih roslin Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk 90 rokiv VISNIK Poltavskoyi derzhavnoyi agrarnoyi akademiyi 1 2007 Stor 194 195 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tkachuk I Fundator likarskogo roslinnictva v Ukrayini Reklamno informacijne vidannya Visnik 2012 5 grudnya S 14 Rak V V Gorlachova S S Z istoriyi fundaciyi Doslidnoyi stanciyi likarskih roslin Mat mizhn nauk konf Likarski roslini tradiciyi ta perspektivi doslidzhen 12 14 lipnya 2006 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi