Габрієль Тард

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Жан-Габрієль Тард (*12 березня 1843 — †13 травня 1904) — французький соціолог і кримінолог. Член Академії моральних і політичних наук.

Габріель Тард
фр. Gabriel Tarde
Народився	12 березня 1843(1843-03-12)^[1]^[…] Сарла-ла-Канеда, Франція
Помер	13 травня 1904(1904-05-13)^[1]^[2] (61 рік) Париж, Франція^[5]
Країна	Франція
Діяльність	професор, соціальний психолог, соціолог, кримінолог, філософ, правник, magistrate
Галузь	соціологія і кримінологія
Alma mater	Тулузький університет
Знання мов	французька^[7]
Заклад	Колеж де Франс^[8] і міністерство правосуддя Франції
Членство	Академія моральних і політичних наук і ^d^[10]
Посада	^d, ^d і викладач університету
Діти	^d і ^d
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Жан-Габрієль Тард

З біографії

У 1893-96 р. очолював відділ у Міністерстві юстиції. З 1900 р. — професор нової філософії в Коллеж де Франс. Значний вплив на розвиток політичної психології, а зокрема теорії лідерства і поведінки соціальних груп зробила його концепція наслідування, яка розкривається у працях вченого — «Соціальна логіка», «Соціальні закони», «Думка і натовп». Наслідування реалізується у формі звичаїв і моди, при засвоєнні яких відбувається соціалізація індивіда. У результаті наслідування виникають групові й суспільні цінності й норми. Аналізуючи ефект натовпу, констатував, що індивід у натовпі має такі властивості, як надмірна збудженість, втрата свідомого контролю й індивідуальності.

Концепція Тарда

Основна теза полягає в тому, що соціальні явища є психічними за своєю природою. Вчений порівнював суспільство з мозком, клітиною якого є індивідуальний мозок. Суспільні відносини Г.Тард зводив до відносин між індивідами. Взаємодію індивідів він тлумачить як циркуляцію бажань або ідей, що проявляються у формі:

• репетиції або імітації;
• опозиції;
• адаптації або винаході.

Думка одного повторюється іншими (імітація), зіштовхуючись думки утворюють опозиції, нарешті ідеї або взаємознищуються, або синтезуються (адаптація або винахід). Синтез ідей є джерелом соціального руху. Основними процесами соціального розвитку, вчений вважав винахід і наслідування. Всі досягнення цивілізації, стверджував Тард, — результат діяльності видатних особистостей; послідовники (величезну більшість) наслідують вождя, творчу особистість. Великий лідер — «найбільша випадковість, вихідне джерело соціального розвитку». Він впливає на послідовників через гіпнотичний вплив. Послідовники третируються мислителем як «натовп». Суспільний прогрес досягається завдяки лідерам-винахідникам, що переборюють відсталість маси-натовпу.

Соціально-політичний рух, згідно з Тардом, здійснюється за схемою:

1. лідер-новатор бореться з відсталістю натовпу;
2. натовп захоплюється нововведенням;
3. натовп слухняно йде за лідером, наслідуючи йому.

Щоб мати успіх у натовпу, лідер повинен «бити по його нервах»; удавана єдність юрби — просто сліпе наслідування лідерові; без лідера натовп — обезголовлене чудовисько, що не може самостійно діяти; натовп часто захоплюють «не обранці, а покидьки», натовп не міркує, він вірить лідерові, перебуває під його чарівністю, він нехтує слабким лідером й рабськи підкорюється сильному.

Див. також

• Теорія диференціального зв'язку
• (Історія медіа-аудиторій)

Примітки

1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
   d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
2. Педагоги и психологи мира — 2012.
   d:Track:Q126722605
3. autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
   d:Track:Q731361d:Track:Q3803714d:Track:Q2818964
4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
5. Тард Габриель // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
6. École nationale d'administration pénitenciaire
   d:Track:Q3029469d:Track:Q3578071
7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
8. Список професорів Колеж де Франс
   d:Track:Q3253460
9. Journ@l Electronique d'Histoire des Probabilites et de la Statistique, Journ@l électronique d'histoire des probabilités et de la statistique — Т. 7, вип. 1. — ISSN 1773-0074
   d:Track:Q15756019
10. Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
    d:Track:Q2985434
11. Journ@l Electronique d'Histoire des Probabilites et de la Statistique, Journ@l électronique d'histoire des probabilités et de la statistique — 2011. — Т. 7, вип. 1. — ISSN 1773-0074
    d:Track:Q15756019
12. (рос.) Политическая психология. Учебное пособие для высшей школы. — М., «Деловая книга», 2001,, 2001.-836с., с.314-339.

Джерела

• (рос.) Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. — Екатеринбург: «Деловая книга», 2001. — 477 с., с.234-328.
• (рос.) Мнение и толпа // Психология толпы. — М., Институт психологии РАН — Издательство КСП (Библиотека социальной психологии), 1999.

Стаття щодо концепції Габріеля Тарда:

• Якубіна В. Л. Еволюція концепту масовості: хода від психосоматичного тлумачення до соціально-філософського виміру // Альманах «Філософські проблеми гуманітарних наук», КНУ ім. Тараса Шевченка — К. : 2007. — № 12-13. — С. 194—197.

Посилання

• Тард Г. [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 20. — .