Габріель Сібберн

Габріель на фото зліва.

Луї Фредерік Габріель Сібберн
Ludvig Frederik Gabriel Sibbern
Народження	28 травня 1824(1824-05-28) Копенгаген
Смерть	2 травня 1903(1903-05-02) (78 років) Копенгаген, Гольменс
Громадянство	Данія
Національність	данець
Проживання	Копенгаген
Діяльність	Філософ
Вчене звання	Магістр
Школа / Традиція	"Borgerdydskolen" (Борґрідсколен, Школа громадянської гідності)
Відомий	При́нцип гумані́зму: Вперше термін «гуманізм» у значенні певного погляду на життя, особистої філософії з'явився у данського філософа Габріеля Сібберна, в роботі «Про гуманізм» (1858).
Батько	Фредерік (Фрідріх) Крістіан Сібберн (дан. Frederik (Friedrich) Christian Sibbern)
Мати	Крістіана Маргарет Доротея Клара Луїза Іпсен (Ібсен) (дан. Christiana Margaretha Dorothea Clara Louise Ipsen (Ibsen))

Габрієль Сібберн, повне ім'я Луї Фредерік Габріель Сібберн (28 травня 1824, Копенгаген — 2 травня 1903, Гольменс) — данський філософ.

Його батько - відомий філософ ^[da].

Біографія

• Закінчив у 1842 році середню школу "Borgerdydskolen" (Борґрідсколен, Школа громадянської гідності, найновіша назва "^[da]") у Копенгагені. Спочатку відвідував лекції з теології та філософії, але з 1848 р. повністю зосередився на філософії.
• 1849-50 рр. брав участь як рядовий у Першій Шлезвізькій війні.
• 1852 р. склав магістерський іспит з філософії, а наступного року опублікував свою дисертацію у вигляді книги в надії на можливість академічної кар'єри.
• Як син одного з професорів філософії, він також був серед можливих кандидатів на професорську посаду в 1850-х роках, але філософський факультет двічі відхилив його роботи, подані на захист докторської дисертації - доля, не виключено, пов'язана із загальними неприязними стосунками між двома професорами філософії, впливовим Р. Нільсеном і ^[da].
• 1858 рік - Сібберн написав роботу «Про гуманізм» (дан. "Om humanisme", (Принцип гуманізму)), де вперше термін «гуманізм» використовується у значенні певного погляду на життя.
• 1864 року, з подачі Георга Брандеса, він розпочав з ним співпрацю, яка вилилася у суперечку про віру і знання.
• У філософському плані Сібберн водночас зумів зберегти себе вільним від впливу як Серена К'єркегора, так і панівного на той час філософського спекулятивного методу та метафізики. Задовго до того, як ^[en] зробив свій внесок у дискусію, він сформулював атаку на дуалізм Р. Нільсена, спробу примирити віру і знання, виходячи з власного нерелігійного, гуманного, моністичного погляду на життя, який наголошує на врахуванні як індивідуального (людини), так і об'єктивних фактів (істини).
• Сібберн проповідує раціональну самоідентифікацію: людина повинна усвідомлювати розумне і не покладатися на авторитети: "Людина є найвищим сенсом земного буття... Саме життя є орієнтиром життя". Цей напад Габріель сформулював у розлогих нотатках до "Вступу до раціональної етики" ^[da] та "Логіки основних ідей і дуалістичної філософії" Р. Нільсена. Георг Брандес використав ці праці як зразки для своїх стилістично більш елегантних рецензій на згадані праці та у своїй дебютній книзі "Дуалізм і новітня філософія", так само як Сібберн, ймовірно, відповідальний за більшість філософських статей Брандеса, опублікованих під маркуванням "Gg" - "g" - це С, Габріель Сібберн.
• У 1866-67 роках він отримав муніципальну стипендію для навчання в Німеччині, Франції та Італії. Під час перебування в Парижі провів три місяці в майже щоденному контакті з філософом Брандесом, на якого звернув увагу Іпполіт Тейн. Втім, сам він більше цікавився П'єр Жане. Жане, так само, як Сібберн вчився в студії в A. L. C. D. de Tracy, P. J. G. Cabanis та G. Garnier.
• Повернувшись додому, він кілька років читав лекції з французької філософії та інших предметів з дозволу міністерства. Його дружба з Брандесом тривала до 1872 року, після чого вони розійшлися. Брандес, з його радикальною критикою релігії, витіснив Сібберна на задній план. Пропрацювавши кілька років викладачем філософії, Габріель Сібберн зрозумів, що не має можливості продовжувати навчання в університеті, тому подав заяву і отримав посаду окружного суперінтенданта копенгагенської служби допомоги бідним, яку займав до 1893 року.

Роботи

• Книга «Про гуманізм» (дан. "Om humanisme", 1858).
• Книга «Стоїчна та епікурейська мораль. Філософсько-історичне порівняння» (дан. «Den Stoiske og Epikuræiske Moral. En Philosophisk-Historisk Sammenligning», 1853).
• Книга «Dialektisk Spøg af Harmonikos» (1860).
• Книга «Bevægelsens Betydning for det aandelige Liv. To Foredrag, etc» (1871).

Джерела

• Dansk Biografisk Leksikon: https://biografiskleksikon.lex.dk/Gabriel_Sibbern
• Sibbern, Ludvig Frederik Gabriel, 1824-1903, Filosof // (Dansk biografisk Lexikon) / XV. Bind.
• «Про гуманізм»: https://books.google.com.ua/books?id=i4LJmgEACAAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false