ГЕС Тана Белес Белес II гідроелектростанція в Ефіопії Використовує деривацію ресурсу із озеро Тана дренується Блакитним

ГЕС Тана-Белес (Белес II) – гідроелектростанція в Ефіопії. Використовує деривацію ресурсу із озеро Тана (дренується Блакитним Нілом) до річки Белес (права притока Блакитного Нілу).

ГЕС Тана-Белес (Белес II)

11°49′ пн. ш. 36°55′ сх. д. / 11.817° пн. ш. 36.917° сх. д. / 11.817; 36.917Координати: 11°49′ пн. ш. 36°55′ сх. д. / 11.817° пн. ш. 36.917° сх. д. / 11.817; 36.917
Країна	Ефіопія
Стан	діюча
Річка	озеро Тана
Початок будівництва	2005
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2010
Основні характеристики
Установлена потужність	460 МВт
Середнє річне виробництво	2050 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	335 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	4 VA Tech
Витрата через турбіни	160 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	4 VA Tech
Потужність гідроагрегатів	4х115 МВт
Основні споруди
ЛЕП	400
Власник	Ethiopian Electric and Power Company
ГЕС Тана-Белес
Мапа

У середині 1990-х на витоку Блакитного Нілу з Тани звели регулюючу греблю Чара-Чара, яка дозволила перетворити цю природну водойму на водосховище з корисним об’ємом 9,1 млрд м³ (коливання рівня між позначками 1784 та 1787 метрів НРМ). Первісно Тана живила лише розташовані на Блакитному Нілі гідроелеткростанції Тіс-Абай I (11,4 МВт) та Тіс-Абай II, допоки у 2010-му не ввели в експлуатацію схему, котра перекидає ресурс до Белесу.

Дериваційна траса починається з каналу довжиною 0,8 км, який переходить у підвідний тунель довжиною 11,8 км з діаметром 7,2 метра. Далі ресурс потрапляє у підземний напірний водовід довжиною 0,34 км з діаметром 6 метрів, основним елементом якого є напірна шахта висотою 274 метра. Перед гідроагрегатами водовід розгалужується на чотири з діаметрами по 2,8 метра. В системі також працює вирівнювальний резервуар висотою 91 метр з діаметром 8 метрів.

Споруджений у підземному виконанні машинний зал має розміри 105х19 метрів при висоті 40 метрів, крім того, для розміщення трансформаторного обладнання знадобився ще один підземний зал розмірами 60х16 метрів при висоті 13 метрів. На станції встановили чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 115 МВт, які використовують напір у 335 метрів та забезпечують виробництво 2050 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною 7,3 км з діаметром 7,2 метра транспортується до річки Jehana, притоки Белесу.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 400 кВ.

За проектом передбачається, що комплекс окрім виробництва електроенергії створить умови для зрошення 140 тисяч гектарів земель.

Примітки

. www.ethiopians.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 23 червня 2019.
Beles Multipurpose Project. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 червня 2019.^{[недоступне посилання]}
. www.salini-impregilo.com. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
. web.archive.org. 14 червня 2011. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 червня 2019.

[1] . www.ethiopians.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 23 червня 2019.

[2] Beles Multipurpose Project. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 червня 2019.^{[недоступне посилання]}

[3] . www.salini-impregilo.com. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.

[4] . globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.

[5] . web.archive.org. 14 червня 2011. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 червня 2019.