ГЕС Маккормік фр Centrale McCormick гребля і ГЕС на річці Манікуаган побудована компаніями Quebec amp Ontario Paper Comp

ГЕС Маккормік (фр. Centrale McCormick) — гребля і ГЕС на річці Манікуаган побудована компаніями Quebec & Ontario Paper Company й the Canadian British Aluminium Company у 3 км на захід від Бе-Комо, Квебек, Канада. Названа на честь (1880–1955), медіамагната, власника Chicago Tribune.

ГЕС Маккормік (фр. Centrale McCormick

49°11′35″ пн. ш. 68°19′36″ зх. д. / 49.19310000002777628° пн. ш. 68.32690000002777708° зх. д.Координати: 49°11′35″ пн. ш. 68°19′36″ зх. д. / 49.19310000002777628° пн. ш. 68.32690000002777708° зх. д.
Країна	Канада
Адмінодиниця	Бе-Комо
Стан	діюча
Річка	Манікуаган
Каскад
Початок будівництва	1951
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1953
Основні характеристики
Установлена потужність	304 МВт
Середнє річне виробництво	??? млн кВт·год
Тип ГЕС	греблево-руслова
Розрахований напір	??? м
Характеристики обладнання
Тип турбін	радіально-осьові
Кількість та марка турбін	8
Витрата через турбіни	??? м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	???
Потужність гідроагрегатів	335 МВт
Основні споруди
Тип греблі	кам'яно-накидна
Висота греблі	30.5 м
Довжина греблі	825 м
Шлюз	не є
ЛЕП	???
Власник	Hydro-Québec (60%) Alcoa (40%)
ГЕС Маккормік
Мапа

На момент відкриття у 1952 році, станція забезпечувала електрикою паперовий комбінат, що належав американській газеті

Вже у 1955 році, Manicouagan Power Company планувала перше розширення шляхом додавання турбіни потужністю 44,8 МВт, збільшуючи номінальну потужність до 218 МВт.

З часу відкриття ГЕС Маккормік генерує електрику для целюлозно-паперового та алюмінієвого комбінатів, і мав двох власників (60%) й Alcoa (40%). У 1962–1963 рр. уникнув націоналізації електроенергетики Квебеку під егідою Гідро-Квебек

Проте у грудні 2009 року під загрозою банкрутства AbitibiBowater був змушений продати свою 60% частку акцій ГЕС дочірній компанії Hydro-Québec, HQ Manicouagan. Вартість угоди склала C$615 млн.

Поруч з ГЕС Маккормік розташовано ГЕС Манік-1 що має живлення з того ж водосховища — Манік-1. Встановлена потужність зросла за час його існування до 335 МВт.

Примітки

Bussières, Paul (1957), Aménagements hydroélectriques récents dans la province de Québec, Cahiers de géographie du Québec (French) , т. 2, № 2, с. 212—214, ISSN 1708-8968, процитовано 25 березня 2009
Commission de la toponymie du Québec (9 березня 2009). . Topos sur le Web (French) . Quebec City. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 20 серпня 2010.
Bolduc, André; Hogue, Clarence; Larouche, Daniel (1989), Hydro-Québec: l'héritage d'un siècle d'électricité (French) , Montreal: Libre-Expression, с. 170, ISBN
Turcotte, Claude (14 березня 2009), AbitibiBowater annonce un plan de recapitalisation - La forestière vend à Hydro-Québec la centrale Manicouagan, Le Devoir, Montreal, процитовано 14 березня 2009
Hydro-Québec (April 2010). (PDF). Montreal. с. 10. ISBN . ISSN 0702-6706. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2011. Процитовано 8 квітня 2010.

[Bussieres-1] Bussières, Paul (1957), Aménagements hydroélectriques récents dans la province de Québec, Cahiers de géographie du Québec (French) , т. 2, № 2, с. 212—214, ISSN 1708-8968, процитовано 25 березня 2009

[2] Commission de la toponymie du Québec (9 березня 2009). . Topos sur le Web (French) . Quebec City. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 20 серпня 2010.

[3] Bolduc, André; Hogue, Clarence; Larouche, Daniel (1989), Hydro-Québec: l'héritage d'un siècle d'électricité (French) , Montreal: Libre-Expression, с. 170, ISBN

[4] Turcotte, Claude (14 березня 2009), AbitibiBowater annonce un plan de recapitalisation - La forestière vend à Hydro-Québec la centrale Manicouagan, Le Devoir, Montreal, процитовано 14 березня 2009

[5] Hydro-Québec (April 2010). (PDF). Montreal. с. 10. ISBN . ISSN 0702-6706. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2011. Процитовано 8 квітня 2010.