ГЕС Гордона М. Шрама — гідроелектростанція на заході Канади у провінції Британська Колумбія. Знаходячись перед ГЕС Піс-Каньйон, становить верхній ступінь каскаду в сточищі найбільшої канадської річки Макензі, яка впадає до моря Бофорта (Північний Льодовитий океан).
ГЕС Гордона М. Шрама | |
---|---|
56°01′00″ пн. ш. 122°12′03″ зх. д. / 56.0167000000277752747° пн. ш. 122.201000000027775627° зх. д.Координати: 56°01′00″ пн. ш. 122°12′03″ зх. д. / 56.0167000000277752747° пн. ш. 122.201000000027775627° зх. д. | |
Країна | Канада |
Адмінодиниця | Британська Колумбія |
Стан | діюча |
Річка | Піс |
Каскад | каскад у сточищі Макензі |
Початок будівництва | 1961 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1968—1973 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 2730 (до модернізації 2010-х) МВт |
Середнє річне виробництво | 13 225 (до модернізації 2010-х) млн кВт·год |
Тип ГЕС | пригреблева підземна |
Розрахований напір | 161 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 5 Mitsubishi + 3 + 2 |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 General Electric + 3 + 2 |
Потужність гідроагрегатів | 5 × 261 + 3 × 275 + 2 (до модернізації 2010-х) МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна |
Висота греблі | 186 м |
Довжина греблі | 2086 м |
Власник | BC Hydro |
Оператор | d |
ГЕС Гордона М. Шрама | |
Мапа | |
ГЕС Гордона М. Шрама у Вікісховищі |
У межах проєкту річку Піс (лівий витік Невільничої, яка після Великого Невільничого озера отримує назву Макензі) перекрили греблею W. A. C. Bennett висотою 186 метрів, довжиною 2086 метрів та товщиною від 9 (по гребеню) до 800 (по основі) метрів. Ця земляна споруда зводилась із використанням матеріалу розташованої за кілька кілометрів морени, доставка з якої близько 100 мільйонів тонн ґрунту здійснювалась потужним конвеєром. На час будівництва воду відвели за допомогою трьох тунелів.
Гребля утворила велике водосховище Вілістон, яке витягнулось більш ніж на три з половиною сотні кілометрів по долинах Піс та її витоків — річок Фінлей і . Резервуар із площею поверхні 1736 км2 та об'ємом у 70,3 млрд м3 (корисний об'єм 40 млрд м3) заповнювали з 1968 по 1972 роки, допоки його рівень не досягнув позначки 672 метри НРМ.
Біля греблі спорудили підземний машинний зал розмірами 270 × 21 метр при висоті 47 метрів. У 1968—1969 роках тут запустили п'ять перших турбін типу Френсіс потужністю по 261 МВт, які використовували напір у 161 метр. Далі їх доповнили ще трьома турбінами по 275 МВт кожна, а після запуску останньої черги із двох гідроагрегатів загальна потужність станції досягнула 2730 МВт із проєктним річним виробітком 13225 млн кВт·год електроенергії.
На початку 2010-х агрегати другої черги (№ 6—8) модернізували, збільшивши потужність станції на 90 МВт. Після цього розпочали розрахований на кілька років проєкт модернізації перших п'яти турбін, замовлення на яке видали австрійській компанії Voith. За його результатами показник кожного з цих агрегатів зросте із 261 до 305 МВт, утім, через інші наявні обмеження вони певний час продовжать працювати зі старою потужністю (хоча виробіток збільшиться на 177 млн кВт·год).
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019.
- . hudsonshopemuseum.com. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019.
- . wldb.ilec.or.jp. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- Hipel, Keith W. (17 квітня 2013). (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN . Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019.
- . www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Gordona M Shrama gidroelektrostanciya na zahodi Kanadi u provinciyi Britanska Kolumbiya Znahodyachis pered GES Pis Kanjon stanovit verhnij stupin kaskadu v stochishi najbilshoyi kanadskoyi richki Makenzi yaka vpadaye do morya Boforta Pivnichnij Lodovitij okean GES Gordona M Shrama56 01 00 pn sh 122 12 03 zh d 56 0167000000277752747 pn sh 122 201000000027775627 zh d 56 0167000000277752747 122 201000000027775627 Koordinati 56 01 00 pn sh 122 12 03 zh d 56 0167000000277752747 pn sh 122 201000000027775627 zh d 56 0167000000277752747 122 201000000027775627Krayina KanadaAdminodinicyaBritanska KolumbiyaStandiyuchaRichkaPisKaskadkaskad u stochishi MakenziPochatok budivnictva1961Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1968 1973Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist2730 do modernizaciyi 2010 h MVtSerednye richne virobnictvo13 225 do modernizaciyi 2010 h mln kVt godTip GESprigrebleva pidzemnaRozrahovanij napir161 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin5 Mitsubishi 3 2Kilkist ta marka gidrogeneratoriv5 General Electric 3 2Potuzhnist gidroagregativ5 261 3 275 2 do modernizaciyi 2010 h MVtOsnovni sporudiTip greblizemlyanaVisota grebli186 mDovzhina grebli2086 mVlasnikBC HydroOperatordGES Gordona M ShramaMapa GES Gordona M Shrama u Vikishovishi U mezhah proyektu richku Pis livij vitik Nevilnichoyi yaka pislya Velikogo Nevilnichogo ozera otrimuye nazvu Makenzi perekrili grebleyu W A C Bennett visotoyu 186 metriv dovzhinoyu 2086 metriv ta tovshinoyu vid 9 po grebenyu do 800 po osnovi metriv Cya zemlyana sporuda zvodilas iz vikoristannyam materialu roztashovanoyi za kilka kilometriv moreni dostavka z yakoyi blizko 100 miljoniv tonn gruntu zdijsnyuvalas potuzhnim konveyerom Na chas budivnictva vodu vidveli za dopomogoyu troh tuneliv Greblya utvorila velike vodoshovishe Viliston yake vityagnulos bilsh nizh na tri z polovinoyu sotni kilometriv po dolinah Pis ta yiyi vitokiv richok Finlej i Rezervuar iz plosheyu poverhni 1736 km2 ta ob yemom u 70 3 mlrd m3 korisnij ob yem 40 mlrd m3 zapovnyuvali z 1968 po 1972 roki dopoki jogo riven ne dosyagnuv poznachki 672 metri NRM Bilya grebli sporudili pidzemnij mashinnij zal rozmirami 270 21 metr pri visoti 47 metriv U 1968 1969 rokah tut zapustili p yat pershih turbin tipu Frensis potuzhnistyu po 261 MVt yaki vikoristovuvali napir u 161 metr Dali yih dopovnili she troma turbinami po 275 MVt kozhna a pislya zapusku ostannoyi chergi iz dvoh gidroagregativ zagalna potuzhnist stanciyi dosyagnula 2730 MVt iz proyektnim richnim virobitkom 13225 mln kVt god elektroenergiyi Na pochatku 2010 h agregati drugoyi chergi 6 8 modernizuvali zbilshivshi potuzhnist stanciyi na 90 MVt Pislya cogo rozpochali rozrahovanij na kilka rokiv proyekt modernizaciyi pershih p yati turbin zamovlennya na yake vidali avstrijskij kompaniyi Voith Za jogo rezultatami pokaznik kozhnogo z cih agregativ zroste iz 261 do 305 MVt utim cherez inshi nayavni obmezhennya voni pevnij chas prodovzhat pracyuvati zi staroyu potuzhnistyu hocha virobitok zbilshitsya na 177 mln kVt god Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 hudsonshopemuseum com Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 wldb ilec or jp Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 Hipel Keith W 17 kvitnya 2013 angl Springer Science amp Business Media ISBN 9789401730839 Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2019 www hydroworld com Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 www hydroworld com Arhiv originalu za 22 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019