Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Генрі-Борден (порт. Usina Hidrelétrica Henry Borden) — основна електроенергетична частина складного гідротехнічного комплексу в районі найбільшого міста Бразилії Сан-Пауло, котрий пройшов з початку 20 століття через кілька етапів розвитку.
| ГЕС Генрі-Борден | |
|---|---|
 | |
| 23°52′13″ пд. ш. 46°27′14″ зх. д. / 23.87048888891666820° пд. ш. 46.45413611113888663° зх. д.Координати: 23°52′13″ пд. ш. 46°27′14″ зх. д. / 23.87048888891666820° пд. ш. 46.45413611113888663° зх. д. | |
| Країна |  Бразилія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | Ріо-дас-Педрас, деривація з , Тіете та Гуарапіранги |
| Початок будівництва | 1925 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1926–1950 (наземна Henry Borden), 1956–1960 (підземна Henry Borden), 1939 (Pedreira), 1940 (Traição) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 889 (наземна+підземна) МВт |
| Середнє річне виробництво | 5250 (проектне Henry Borden)), 1285 (1999, фактичне Henry Borden) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 720 (Henry Borden), 6 (підйом Traição), 25 (підйом Pedreira) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон (Henry Borden), оборотні Каплан (Traição), оборотні Френсіс (Pedreira) |
| Кількість та марка турбін | 8 (наземна), 6 (підземна) |
| Витрата через турбіни | 157 (наземна+підземна) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 8 (наземна), 6 (підземна) |
| Потужність гідроагрегатів | 1х43 + 1х33 + 3х55 + 3х76 (наземна), 6х75 (підземна) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна бетонна (Ріо-да-Педрас) |
| Висота греблі | 35 (Ріо-да-Педрас) м |
| Довжина греблі | 173 (Ріо-да-Педрас) м |
| Власник | Empresa Metropolitana de Aguas e Energia |
| Оператор | d |
  ГЕС Генрі-Борден | |
| Мапа | |
 ГЕС Генрі-Борден у Вікісховищі | |
ГЕС Сантана-де-Парнаіба
Агломерація Сан-Пауло лежить у сточищі однієї з найбільших лівих приток Парани річки Тіете, що починається на схід від міста та протікає через нього у західному напрямку. На своєму шляху вона приймає зліва численні притоки, які дренують обернений до Сан-Пауло схил гірської системи Серра-ду-Мар, котра відділяє сточище Тіете від розташованого у двох десятках кілометрів Атлантичного океану (при цьому, щоб потрапити в останній, вода із верхів'їв Тіете повинна подолати кілька тисяч кілометрів через Парану).
У 1901 році канадська компанія Light почала постачання Сан-Пауло зі своєї гідроелектростанції потужністю 2 МВт, зведеної в районі на північний захід від міста. Щоб підтримати стабільний потік в Тіете на час сухого сезону, вирішили спорудити водосховище-накопичувач на річці , котра стікає з Серра-ду-Мар та впадає зліва у (також відома як Ріо-Гранде), що в свою чергу невдовзі впадає зліва у Тіете вище від Сантана-де-Парнаіба. В 1908 році завершили греблю Санто-Амаро висотою 19 метрів та довжиною 1,5 км, яка утворила в сточищі Гуарапіранги водойму з площею поверхні 34 км2 та об'ємом 171 млн м3, після чого до 1912 року потужність ГЕС Парнаіба досягла показника у 12,8 МВт.
Проект деривації та ГЕС Кубатао
Зростаючий попит на електроенергію змусив розробляти нові проекти в околицях Сан-Пауло. Найбільш привабливим видавалось використання великого перепаду висот на оберненій до океану південній стороні Серра-ду-Мар — більше 700 метрів. Власний водозбір атлантичного боку хребта є доволі невеликим, проте, враховуючи відсутність великих ухилів на його північній стороні, виник проект накопичення тут ресурсу з подальшою подачею через водорозділ. Розроблений у середині 1920-х років план первісно передбачав створення цілого ряду водосховищ, смуга яких би простягнулась більш ніж на сто кілометрів зі сходу на захід — по лівих притоках Тіете (включаючи розташовану приблизно по центру Журубатубу) та далі аж до сточища річки Juquiá-Guaçu (дренує атлантичну сторону Серра-ду-Мар на захід від Сан-Пауло). Система каналів з'єднувала б ці водойми, забезпечуючи їх дренування до сховища на Журбатубі, для якого планувався рівень поверхні на позначці 735 метрів НРМ, тоді як розташовані по краях водосховища на Ріо-Кларо (притока Тіете) та Laranjeiras (притока Juquiá-Guaçu) мали б висоту 784 та 800 метрів НРМ відповідно. Далі зі сточища Журубатуби ресурс потрапляв би за кілька кілометрів на південь в долину потоку Ріо-дас-Педрас, що стрімко збігає по схилу у річку Кубатао, яка сама невдовзі вливається в Атлантичний океан.
Реалізацію проекту розпочали саме зі зведення греблі Ріо-дас-Педрас, побудованої з 1926 по 1928 рік. Ця арково-гравітаційна бетонна споруда з максимальною висотою 35 метрів та довжиною по гребеню 173 метри дозволила створити водосховище з площею поверхні 7,65 км2 та об'ємом 50 млн м3, максимальний рівень поверхні в якому міг становити 728,3 метра НРМ. За рахунок подачі з нього ресурсу почав роботу перший машинний зал майбутньої ГЕС Henry Borden, який на той момент носив назву ГЕС Кубатао та мав потужність у 28 МВт з потенціалом багаторазового підсилення після початку деривації зі сточища Тіете.
Проте далі втілити первісний проект не вдалось. Від розташованих на захід від Журубатуби водосховищ відмовились, оскільки одне з них перешкоджало будівництву залізничної лінії, тоді як плани щодо східних водойм визнали занадто витратними.
Дериваційна система
Оскільки на схід розташовувалась найвища частина сточища Тіете, створили інший план залучення звідти ресурсу — дозволити йому природним шляхом дійти до устя Журубатуби, звідки завдяки системі гребель та насосних станцій вода подавалась би наверх. При цьому витрати на підйом, який не перевищував кількох десятків метрів, багаторазово окуповувались би за рахунок подачі ресурсу на атлантичний бік хребта з організацією напору у сотні метрів.
В підсумку до середини 1940-х років створили наступну систему гідротехнічних споруд:
1. Гребля Movel перекриває Тіете одразу після впадіння в неї Журубатуби та підтримує в нижній течії останньої рівень 715 метрів НРМ. Цю ділянку спрямили та перейменували у канал Піньєйрус (Нижній), який має довжину 10 км та сягає греблі Traição. В каналі також розташовується гребля Retiro, котра дозволяє за необхідності змінювати рівень води між нею та Traição незалежно від рівня поверхні в Тіете.
2. При греблі Traição облаштували насосну станцію, введену в експлуатацію у 1940 році, яка здійснює підйом води з каналу Піньєйрус (Нижній) на 6 метрів у наступну спрямлену ділянку Журубатуби — канал Піньєйрус (Верхній), котрий має довжину 15,5 км та сягає греблі Pedreira. Можливості станції поступово збільшували, додавши по одному агрегату в 1950, 1962 та 1977 роках, та довели до 280 м3/с. При цьому три з чотирьох агрегатів, обладнані оборотними турбінами типу Каплан, здатні працювати також в генераторному режимі, виконуючи функцію гідроакумуляції та використовуючи відокремлену греблею Retiro ділянку каналу Піньєйрус (Нижній) у якості нижнього резервуару.
2А. До каналу Піньєйрус (Верхній) через канал довжиною 1,9 км скидається надлишкова вода зі згаданого на самому початку водосховища Гуарапіранга, створеного на однойменній притоці Журубатуби до перетворення нижньої течії останньої на Піньєйрус. При цьому максимальний рівень поверхні в Гуарапіранзі на півтора десятка метрів вище ніж у каналі — 736,6 метра НРМ, чого було ще достатньо для перекидання води самотоком до ГЕС Кубатао за нереалізованим первісним планом, проте стало замало у обраному в підсумку варіанті.
3. Гребля Pedreira, що перекрила Журубатубу, утримує в її верхів'ях велике водосховище Біллінгс, назване так на честь інженера, котрий у 1920-х роках запропонував схему деривації вод зі сточища Тіете до Атлантичного океану. Водойма має площу поверхні 108 км2 та об'єм 995 млн м3 (за іншими даними — 1,2 млрд м3), при цьому максимальний рівень її поверхні в реалізованому варіанті становить 746 метрів НРМ, тобто вище від рівня сховища Гарапіранга, що викликало необхідність транзиту ресурсу з нього через Піньєйрус (Верхній). З цього каналу вода закачується наверх у Біллінг за допомогою насосної станції Pedreira, введеної в експлуатацію у 1939 році. Як і станцію Traição, її кілька разів підсилювали, причому якщо після 1977-го можливості цих об'єктів практично співпадали, то після появи нового обладнання у 1986-му та 1993-му завод Pedreira досяг показника в 395 м3/сек. Наразі він обладнаний вісьмома гідроагрегатами з турбінами типу Френсіс, сім з яких є оборотними. Можливо відзначити, що запущений в 1939-му агрегат мав потужність 5,3 МВт та став першою в світі реверсивною установкою, введеною в комерційну експлуатацію.
4. Водосховище Біллінгс поширюється не лише на долину Журубатуби, але й утворює кілька великих заток на її лівих притоках. Там, де одна з них максимально підходить до розташованого за водорозділом сховища Ріо-дас-Педрас, проклали з'єднуючий водойми канал довжиною біля 3 км та встановили перекриваючу його греблю Педрас. Остання була необхідна враховуючи різницю у максимальних рівнях Біллінгс та Ріо-дас-Педрас — 746 та 728,3 метра НРМ відповідно.
0. На початку 1950-х до вже існуючої схеми додали попередню ланку. Для цього розташовану на Тіете за 20 км нижче від впадіння Журубатуби греблю ГЕС Сантана-де-Парнаіба (на той час вже носила назву Edgard de Souza) наростили від 711,4 до 717,6 метра НРМ, що дозволяло утворити у верхньому б'єфі до греблі Movel підпір на тому ж рівні, як і в каналі Піньєйрус (Нижній). Крім того, оборотний гідроагрегат на Edgard de Souza міг закачувати воду з нижнього б'єфа (водосховище розташованої за 21 км далі по Тіете греблі ГЕС Пірапора).
ГЕС Henry Borden
Наземний машинний зал, що почався у 1926 році як ГЕС Кубатао з потужністю 28 МВт, підсилювали до 1950-го. В підсумку станом на початок 1990-х тут працювало вісім гідроагрегатів з турбінами типу Пелтон — по одному потужністю 43 МВт та 33 МВт і по три потужністю 55 МВт та 76 МВт, разом 469 МВт. Вода для них подавалась зі сховища Ріо-дас-Педрас через прокладені по схилу гори водоводи довжиною 1,5 км, що створювало напір біля 720 метрів.
В 1956—1960 роках запустили ще шість гідроагрегатів з турбінами того ж типу потужністю по 75 МВт. Їх розмістили у новому машинному залі, спорудженому у підземному виконанні, який мав розміри 120х21 метр при висоті 39 метрів.
Обмеження в роботі системи
Із Біллінгс здійснювалась подача води для забезпечення потреб значної частини міста Сан-Пауло. В той же час, побутові відходи цієї агломерації суттєво забруднювали протікаючу на нижчому рівні Тіете, вода з якої закачувалась в Біллінгс. Щоб вирішити проблему з якістю водопостачання у 1981 році була побудована гребля Ріо-Гранде, котра відокремила не задіяну для деривації до ГЕС Henry Borden затоку, що простягнулась у самій верхній течії Журубатуби. Утворене таким чином сховище Ріо-Гранде могло постачати понад 1,5 млн мешканців.
Приблизно в той же час припинили закачування води з району нижче від устя Журубатуби. Насосну станцію Edgard de Souza після 1984-го знов перетворили на ГЕС, а її оборотний гідроагрегат перемістили до насосної станції Pedreira.
Втім, це не вирішило проблеми забруднення вод Біллінгс, після чого в 1992-му новими ліцензійними умовами заборонили закачування сюди води окрім як в межах протповеневих заходів. В результаті виробіток на ГЕС скоротилась в кілька разів. Так, при проектному виробітку приблизно 5,25 млрд кВт-год електроенергії на рік у 1999-му фактично отримали менш ніж 1,3 млрд кВт-год.
Починаючи з 1990-х, для виправлення ситуації з забрудненням Тіете та каналу Піньєйрус було вкладено біля 3 млрд доларів США, проте суттєвих результатів не очікували раніше 2018-го.
Тим часом, продовжувалась модернізація сховища Біллнгс для організації водопостачання. В 2000-му виділили ще одну секцію, створену в долині лівої притоки Журубатуби Таквацетуби, що довело кількість отримувачів води до 2,5 млн осіб (разом зі згаданою вище затокою Ріо-Гранде). А в 2015 році анонсували відділення долини Rio Pequeno (з лівого боку долини Журубатуби, неподалік від з'єднувального каналу до водосховища Ріо-дас-Педрас).
Примітки
- . www.revistaturismo.com.br. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- SP, © Sesc. (pt-br) . Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Paulo, Nível de Água em São. . www.nivelaguasaopaulo.com (en-gb) . Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2018.
- EMAE - Empresa Metropolitana de Águas e Energia S.A. (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Consultoria, Investbens (domingo, 7 de outubro de 2012). . BILLINGS A INVERSÃO DOS RIOS NA CIDADE DE SÃO PAULO. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . Agência Brasil - Últimas notícias do Brasil e do mundo (pt-br) . Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . São Paulo (pt-BR) . 2 лютого 2015. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2018.
- EMAE - Empresa Metropolitana de Águas e Energia S.A. (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . charityride.eu. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2008.
- EMAE - Empresa Metropolitana de Águas e Energia S.A. (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Google Перекладач. translate.google.com.eg. Процитовано 6 березня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2019.
- O complexo de usinas Henry Borden.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Genri Borden port Usina Hidreletrica Henry Borden osnovna elektroenergetichna chastina skladnogo gidrotehnichnogo kompleksu v rajoni najbilshogo mista Braziliyi San Paulo kotrij projshov z pochatku 20 stolittya cherez kilka etapiv rozvitku GES Genri BordenVodovodi sho spuskayutsya po atlantichnomu shilu Serra du Mar do nazemnogo mashinnogo zalu23 52 13 pd sh 46 27 14 zh d 23 87048888891666820 pd sh 46 45413611113888663 zh d 23 87048888891666820 46 45413611113888663 Koordinati 23 52 13 pd sh 46 27 14 zh d 23 87048888891666820 pd sh 46 45413611113888663 zh d 23 87048888891666820 46 45413611113888663Krayina BraziliyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkaRio das Pedras derivaciya z Tiete ta GuarapirangiPochatok budivnictva1925Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1926 1950 nazemna Henry Borden 1956 1960 pidzemna Henry Borden 1939 Pedreira 1940 Traicao Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist889 nazemna pidzemna MVtSerednye richne virobnictvo5250 proektne Henry Borden 1285 1999 faktichne Henry Borden mln kVt godTip GESderivacijna gidroakumulyuyuchaRozrahovanij napir720 Henry Borden 6 pidjom Traicao 25 pidjom Pedreira mHarakteristiki obladnannyaTip turbinPelton Henry Borden oborotni Kaplan Traicao oborotni Frensis Pedreira Kilkist ta marka turbin8 nazemna 6 pidzemna Vitrata cherez turbini157 nazemna pidzemna m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv8 nazemna 6 pidzemna Potuzhnist gidroagregativ1h43 1h33 3h55 3h76 nazemna 6h75 pidzemna MVtOsnovni sporudiTip grebliarkovo gravitacijna betonna Rio da Pedras Visota grebli35 Rio da Pedras mDovzhina grebli173 Rio da Pedras mVlasnikEmpresa Metropolitana de Aguas e EnergiaOperatordGES Genri BordenMapa GES Genri Borden u VikishovishiGES Santana de ParnaibaAglomeraciya San Paulo lezhit u stochishi odniyeyi z najbilshih livih pritok Parani richki Tiete sho pochinayetsya na shid vid mista ta protikaye cherez nogo u zahidnomu napryamku Na svoyemu shlyahu vona prijmaye zliva chislenni pritoki yaki drenuyut obernenij do San Paulo shil girskoyi sistemi Serra du Mar kotra viddilyaye stochishe Tiete vid roztashovanogo u dvoh desyatkah kilometriv Atlantichnogo okeanu pri comu shob potrapiti v ostannij voda iz verhiv yiv Tiete povinna podolati kilka tisyach kilometriv cherez Paranu Vodoshovishe Guarapiranga U 1901 roci kanadska kompaniya Light pochala postachannya San Paulo zi svoyeyi gidroelektrostanciyi potuzhnistyu 2 MVt zvedenoyi v rajoni na pivnichnij zahid vid mista Shob pidtrimati stabilnij potik v Tiete na chas suhogo sezonu virishili sporuditi vodoshovishe nakopichuvach na richci kotra stikaye z Serra du Mar ta vpadaye zliva u takozh vidoma yak Rio Grande sho v svoyu chergu nevdovzi vpadaye zliva u Tiete vishe vid Santana de Parnaiba V 1908 roci zavershili greblyu Santo Amaro visotoyu 19 metriv ta dovzhinoyu 1 5 km yaka utvorila v stochishi Guarapirangi vodojmu z plosheyu poverhni 34 km2 ta ob yemom 171 mln m3 pislya chogo do 1912 roku potuzhnist GES Parnaiba dosyagla pokaznika u 12 8 MVt Proekt derivaciyi ta GES KubataoZrostayuchij popit na elektroenergiyu zmusiv rozroblyati novi proekti v okolicyah San Paulo Najbilsh privablivim vidavalos vikoristannya velikogo perepadu visot na obernenij do okeanu pivdennij storoni Serra du Mar bilshe 700 metriv Vlasnij vodozbir atlantichnogo boku hrebta ye dovoli nevelikim prote vrahovuyuchi vidsutnist velikih uhiliv na jogo pivnichnij storoni vinik proekt nakopichennya tut resursu z podalshoyu podacheyu cherez vodorozdil Rozroblenij u seredini 1920 h rokiv plan pervisno peredbachav stvorennya cilogo ryadu vodoshovish smuga yakih bi prostyagnulas bilsh nizh na sto kilometriv zi shodu na zahid po livih pritokah Tiete vklyuchayuchi roztashovanu priblizno po centru Zhurubatubu ta dali azh do stochisha richki Juquia Guacu drenuye atlantichnu storonu Serra du Mar na zahid vid San Paulo Sistema kanaliv z yednuvala b ci vodojmi zabezpechuyuchi yih drenuvannya do shovisha na Zhurbatubi dlya yakogo planuvavsya riven poverhni na poznachci 735 metriv NRM todi yak roztashovani po krayah vodoshovisha na Rio Klaro pritoka Tiete ta Laranjeiras pritoka Juquia Guacu mali b visotu 784 ta 800 metriv NRM vidpovidno Dali zi stochisha Zhurubatubi resurs potraplyav bi za kilka kilometriv na pivden v dolinu potoku Rio das Pedras sho strimko zbigaye po shilu u richku Kubatao yaka sama nevdovzi vlivayetsya v Atlantichnij okean Realizaciyu proektu rozpochali same zi zvedennya grebli Rio das Pedras pobudovanoyi z 1926 po 1928 rik Cya arkovo gravitacijna betonna sporuda z maksimalnoyu visotoyu 35 metriv ta dovzhinoyu po grebenyu 173 metri dozvolila stvoriti vodoshovishe z plosheyu poverhni 7 65 km2 ta ob yemom 50 mln m3 maksimalnij riven poverhni v yakomu mig stanoviti 728 3 metra NRM Za rahunok podachi z nogo resursu pochav robotu pershij mashinnij zal majbutnoyi GES Henry Borden yakij na toj moment nosiv nazvu GES Kubatao ta mav potuzhnist u 28 MVt z potencialom bagatorazovogo pidsilennya pislya pochatku derivaciyi zi stochisha Tiete Prote dali vtiliti pervisnij proekt ne vdalos Vid roztashovanih na zahid vid Zhurubatubi vodoshovish vidmovilis oskilki odne z nih pereshkodzhalo budivnictvu zaliznichnoyi liniyi todi yak plani shodo shidnih vodojm viznali zanadto vitratnimi Derivacijna sistemaDilyanka kanalu Pinyejrus Nizhnij Oskilki na shid roztashovuvalas najvisha chastina stochisha Tiete stvorili inshij plan zaluchennya zvidti resursu dozvoliti jomu prirodnim shlyahom dijti do ustya Zhurubatubi zvidki zavdyaki sistemi grebel ta nasosnih stancij voda podavalas bi naverh Pri comu vitrati na pidjom yakij ne perevishuvav kilkoh desyatkiv metriv bagatorazovo okupovuvalis bi za rahunok podachi resursu na atlantichnij bik hrebta z organizaciyeyu naporu u sotni metriv V pidsumku do seredini 1940 h rokiv stvorili nastupnu sistemu gidrotehnichnih sporud 1 Greblya Movel perekrivaye Tiete odrazu pislya vpadinnya v neyi Zhurubatubi ta pidtrimuye v nizhnij techiyi ostannoyi riven 715 metriv NRM Cyu dilyanku spryamili ta perejmenuvali u kanal Pinyejrus Nizhnij yakij maye dovzhinu 10 km ta syagaye grebli Traicao V kanali takozh roztashovuyetsya greblya Retiro kotra dozvolyaye za neobhidnosti zminyuvati riven vodi mizh neyu ta Traicao nezalezhno vid rivnya poverhni v Tiete Nasosna ta gidroakumulyuyucha stanciya Traicao 2 Pri grebli Traicao oblashtuvali nasosnu stanciyu vvedenu v ekspluataciyu u 1940 roci yaka zdijsnyuye pidjom vodi z kanalu Pinyejrus Nizhnij na 6 metriv u nastupnu spryamlenu dilyanku Zhurubatubi kanal Pinyejrus Verhnij kotrij maye dovzhinu 15 5 km ta syagaye grebli Pedreira Mozhlivosti stanciyi postupovo zbilshuvali dodavshi po odnomu agregatu v 1950 1962 ta 1977 rokah ta doveli do 280 m3 s Pri comu tri z chotiroh agregativ obladnani oborotnimi turbinami tipu Kaplan zdatni pracyuvati takozh v generatornomu rezhimi vikonuyuchi funkciyu gidroakumulyaciyi ta vikoristovuyuchi vidokremlenu grebleyu Retiro dilyanku kanalu Pinyejrus Nizhnij u yakosti nizhnogo rezervuaru Na zadnomu plani vodoshovishe Gurapiranga na perednomu kanal Pinyejrus Verhnij a mizh nimi z yednuvalnij kanal Guarapiranga 2A Do kanalu Pinyejrus Verhnij cherez kanal dovzhinoyu 1 9 km skidayetsya nadlishkova voda zi zgadanogo na samomu pochatku vodoshovisha Guarapiranga stvorenogo na odnojmennij pritoci Zhurubatubi do peretvorennya nizhnoyi techiyi ostannoyi na Pinyejrus Pri comu maksimalnij riven poverhni v Guarapiranzi na pivtora desyatka metriv vishe nizh u kanali 736 6 metra NRM chogo bulo she dostatno dlya perekidannya vodi samotokom do GES Kubatao za nerealizovanim pervisnim planom prote stalo zamalo u obranomu v pidsumku varianti Vodoshovishe Billings 3 Greblya Pedreira sho perekrila Zhurubatubu utrimuye v yiyi verhiv yah velike vodoshovishe Billings nazvane tak na chest inzhenera kotrij u 1920 h rokah zaproponuvav shemu derivaciyi vod zi stochisha Tiete do Atlantichnogo okeanu Vodojma maye ploshu poverhni 108 km2 ta ob yem 995 mln m3 za inshimi danimi 1 2 mlrd m3 pri comu maksimalnij riven yiyi poverhni v realizovanomu varianti stanovit 746 metriv NRM tobto vishe vid rivnya shovisha Garapiranga sho viklikalo neobhidnist tranzitu resursu z nogo cherez Pinyejrus Verhnij Z cogo kanalu voda zakachuyetsya naverh u Billing za dopomogoyu nasosnoyi stanciyi Pedreira vvedenoyi v ekspluataciyu u 1939 roci Yak i stanciyu Traicao yiyi kilka raziv pidsilyuvali prichomu yaksho pislya 1977 go mozhlivosti cih ob yektiv praktichno spivpadali to pislya poyavi novogo obladnannya u 1986 mu ta 1993 mu zavod Pedreira dosyag pokaznika v 395 m3 sek Narazi vin obladnanij vismoma gidroagregatami z turbinami tipu Frensis sim z yakih ye oborotnimi Mozhlivo vidznachiti sho zapushenij v 1939 mu agregat mav potuzhnist 5 3 MVt ta stav pershoyu v sviti reversivnoyu ustanovkoyu vvedenoyu v komercijnu ekspluataciyu Vodoshovishe Billings 4 Vodoshovishe Billings poshiryuyetsya ne lishe na dolinu Zhurubatubi ale j utvoryuye kilka velikih zatok na yiyi livih pritokah Tam de odna z nih maksimalno pidhodit do roztashovanogo za vodorozdilom shovisha Rio das Pedras proklali z yednuyuchij vodojmi kanal dovzhinoyu bilya 3 km ta vstanovili perekrivayuchu jogo greblyu Pedras Ostannya bula neobhidna vrahovuyuchi riznicyu u maksimalnih rivnyah Billings ta Rio das Pedras 746 ta 728 3 metra NRM vidpovidno 0 Na pochatku 1950 h do vzhe isnuyuchoyi shemi dodali poperednyu lanku Dlya cogo roztashovanu na Tiete za 20 km nizhche vid vpadinnya Zhurubatubi greblyu GES Santana de Parnaiba na toj chas vzhe nosila nazvu Edgard de Souza narostili vid 711 4 do 717 6 metra NRM sho dozvolyalo utvoriti u verhnomu b yefi do grebli Movel pidpir na tomu zh rivni yak i v kanali Pinyejrus Nizhnij Krim togo oborotnij gidroagregat na Edgard de Souza mig zakachuvati vodu z nizhnogo b yefa vodoshovishe roztashovanoyi za 21 km dali po Tiete grebli GES Pirapora GES Henry BordenNazemnij mashinnij zal sho pochavsya u 1926 roci yak GES Kubatao z potuzhnistyu 28 MVt pidsilyuvali do 1950 go V pidsumku stanom na pochatok 1990 h tut pracyuvalo visim gidroagregativ z turbinami tipu Pelton po odnomu potuzhnistyu 43 MVt ta 33 MVt i po tri potuzhnistyu 55 MVt ta 76 MVt razom 469 MVt Voda dlya nih podavalas zi shovisha Rio das Pedras cherez prokladeni po shilu gori vodovodi dovzhinoyu 1 5 km sho stvoryuvalo napir bilya 720 metriv V 1956 1960 rokah zapustili she shist gidroagregativ z turbinami togo zh tipu potuzhnistyu po 75 MVt Yih rozmistili u novomu mashinnomu zali sporudzhenomu u pidzemnomu vikonanni yakij mav rozmiri 120h21 metr pri visoti 39 metriv Obmezhennya v roboti sistemiVodoshovishe Billings U verhnomu pravomu kutku zatoka Rio Grande nizhche vid neyi po centru zatoka Rio Pequeno a she nizhche u krajnomu pravomu kuti vidokremlene vodoshovishe Rio das Pedras V livomu nizhnomu kuti zatoka Takvacetuba a u livomu verhnomu dilyanka Zhurbatubi sho vede do grebli Pedreira ta kanalu Pinyejrus Iz Billings zdijsnyuvalas podacha vodi dlya zabezpechennya potreb znachnoyi chastini mista San Paulo V toj zhe chas pobutovi vidhodi ciyeyi aglomeraciyi suttyevo zabrudnyuvali protikayuchu na nizhchomu rivni Tiete voda z yakoyi zakachuvalas v Billings Shob virishiti problemu z yakistyu vodopostachannya u 1981 roci bula pobudovana greblya Rio Grande kotra vidokremila ne zadiyanu dlya derivaciyi do GES Henry Borden zatoku sho prostyagnulas u samij verhnij techiyi Zhurubatubi Utvorene takim chinom shovishe Rio Grande moglo postachati ponad 1 5 mln meshkanciv Greblya Edgard de Souza Priblizno v toj zhe chas pripinili zakachuvannya vodi z rajonu nizhche vid ustya Zhurubatubi Nasosnu stanciyu Edgard de Souza pislya 1984 go znov peretvorili na GES a yiyi oborotnij gidroagregat peremistili do nasosnoyi stanciyi Pedreira Vtim ce ne virishilo problemi zabrudnennya vod Billings pislya chogo v 1992 mu novimi licenzijnimi umovami zaboronili zakachuvannya syudi vodi okrim yak v mezhah protpovenevih zahodiv V rezultati virobitok na GES skorotilas v kilka raziv Tak pri proektnomu virobitku priblizno 5 25 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik u 1999 mu faktichno otrimali mensh nizh 1 3 mlrd kVt god Pochinayuchi z 1990 h dlya vipravlennya situaciyi z zabrudnennyam Tiete ta kanalu Pinyejrus bulo vkladeno bilya 3 mlrd dolariv SShA prote suttyevih rezultativ ne ochikuvali ranishe 2018 go Tim chasom prodovzhuvalas modernizaciya shovisha Billngs dlya organizaciyi vodopostachannya V 2000 mu vidilili she odnu sekciyu stvorenu v dolini livoyi pritoki Zhurubatubi Takvacetubi sho dovelo kilkist otrimuvachiv vodi do 2 5 mln osib razom zi zgadanoyu vishe zatokoyu Rio Grande A v 2015 roci anonsuvali viddilennya dolini Rio Pequeno z livogo boku dolini Zhurubatubi nepodalik vid z yednuvalnogo kanalu do vodoshovisha Rio das Pedras Primitki www revistaturismo com br Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 SP c Sesc pt br Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Paulo Nivel de Agua em Sao www nivelaguasaopaulo com en gb Arhiv originalu za 11 lipnya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2018 EMAE Empresa Metropolitana de Aguas e Energia S A angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Consultoria Investbens domingo 7 de outubro de 2012 BILLINGS A INVERSAO DOS RIOS NA CIDADE DE SAO PAULO Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Agencia Brasil Ultimas noticias do Brasil e do mundo pt br Arhiv originalu za 6 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Sao Paulo pt BR 2 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2018 EMAE Empresa Metropolitana de Aguas e Energia S A angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 charityride eu Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Arhiv originalu za 6 travnya 2008 EMAE Empresa Metropolitana de Aguas e Energia S A angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 Google Perekladach translate google com eg Procitovano 6 bereznya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 3 sichnya 2019 O complexo de usinas Henry Borden