Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Øvre Vinstra — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 70 км на північний захід від Ліллегаммера. Знаходячись перед ГЕС Nedre Vinstra, становить верхній ступінь у каскаді на , правій притоці річки Гудбраннсдалслоген (через озеро Мйоса, Ворму та Гломму належить до басейну Осло-фіорду).
| ГЕС Øvre Vinstra | |
|---|---|
 | |
| 61°28′57″ пн. ш. 9°18′45″ сх. д. / 61.48251000002777289° пн. ш. 9.31276000002777948° сх. д.Координати: 61°28′57″ пн. ш. 9°18′45″ сх. д. / 61.48251000002777289° пн. ш. 9.31276000002777948° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | |
| Каскад | каскад на Вінстрі |
| В експлуатації з | 1959[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959—1960 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 140 МВт |
| Середнє річне виробництво | 599 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 330 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 48,8 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 75 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 2х70 МВт |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 315 |
| Власник | Oppland Energi |
| Оператор | d[2] |
  ГЕС Øvre Vinstra | |
| Мапа | |
У своєму верхів'ї Вінстра протікає через ряд озер, використаних у межах гідроенергетичного проєкту як водосховища:
- витягнуте на 25 км в широтному напрямку озеро Bygdin з площею поверхні 39 км2 та завглибшки до 215 метрів. Для перетворення на сховище з корисним об'ємом 336 млн м3 (понад 60 % загального показника резервуарів схеми) у східній частині Bygdin, наближеній до витоку з нього Вінстри, проклали п'ять коротких каналів, які сполучають окремі котловини та дозволяють здреновувати водойму з коливанням поверхні в діапазоні 9 метрів;
- так само витягнуте у широтному напрямку велике озеро Vinsteren з площею поверхні 28 км2, рівень якого може коливатись в діапазоні 4 метрів, що забезпечує корисний об'єм у 102 млн м3;
- створене з чотирьох озер — Nordre Sandvatn, Søre Sandvatn, Kaldfjorden та Øyvatnet — водосховище Kaldfjorden з площею поверхні 19,4 км2 та корисним об'ємом 76 млн м3. Його окремі частини при цьому мають коливання поверхні 3,1 метра (Sandvatn) та 5,9 метра (Kaldfjorden і Øyvatnet) та з'єднуються в єдину водойму при підйомі до максимального рівня (1019 метрів НРМ). Можливо відзначити, що первісно пропонувалось підняти рівень у Kaldfjorden до такої ж позначки як у Vinsteren (1030 метрів НРМ), що дозволило б мати об'єм сховища у понад 300 млн м3.
Крім того, як водосховище використовується озеро Nedre Heimdalsvatn, котре природним шляхом дренується ліворуч через Hinogla у озеро Slangen, коротка протока від якого впадає ліворуч у Вінстру на ділянці озера Олстаппен. Nedre Heimdalsvatn має площу 7,4 км2 та коливання поверхні в діапазоні 2 метрів, що забезпечує корисний об'єм на рівні 15 млн м3. Звідси ресурс подається на південь до Kaldfjorden через дериваційний тунель довжиною приблизно 6 км.
Вінстра витікає з південно-східного кута Kaldfjorden та, прямуючи спершу на схід, а потім на північ і пройшовши через кілька невеликих озер, досягає згаданого вище Олстаппен. При створенні гідроенергетичної схеми організували деривацію через лівобережну частину сточища — з північно-східного кута Kaldfjorden виходить тунель завдовжки 2,7 км, за яким слідує канал 0,6 км до озера Øyangen (Veslevatnet), що природним шляхом дренується ліворуч у Вінстру через річечку Holsa. Це останнє зі сховищ станції має площу 4,5 км2 та коливання поверхні в діапазоні 2 метрів, що забезпечує корисний об'єм на рівні 8 млн м3.
Від Øyangen далі на північний схід прямує головний дериваційний тунель завдовжки 7,5 км з перетином 32 м2. Він подає ресурс до балансувального резервуара Finnbølhaugen, звідки починається напірний водовід завдовжки 0,46 км. Машинний зал споруджений у підземному виконанні, а доступ до нього персоналу здійснюється через тунель довжиною майже 1 км.
Основне обладнання станції складають дві турбіни типу Френсіс потужністю по 70 МВт, яка при напорі у 330 метрів забезпечують виробництво 599 млн кВт-год електроенергії на рік. Існує план модернізації, за яким потужність ГЕС збільшать до 172 МВт (виробництво при цьому зросте лише на 10 млн кВт-год на рік).
Відпрацьована вода через відвідний тунель завдовжки 1,2 км потрапляє у згадане вище озеро Slangen, звідки переходить до Олстаппен — резервуару ГЕС Nedre Vinstra.
Для видачі продукції напруга підіймається до 315 кВ.
Примітки
- https://www.e-co.no/project/ovre-vinstra/
- https://www.nve.no/energi/energisystem/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=523
- . docplayer.me. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2018.
- Tonjer, Aksel. . akershusenergi.no (норв.). Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- AS, Idium. . www.opplandenergi.no. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Ovre Vinstra gidroelektrostanciya u pivdennij chastini Norvegiyi za 70 km na pivnichnij zahid vid Lillegammera Znahodyachis pered GES Nedre Vinstra stanovit verhnij stupin u kaskadi na pravij pritoci richki Gudbrannsdalslogen cherez ozero Mjosa Vormu ta Glommu nalezhit do basejnu Oslo fiordu GES Ovre Vinstra61 28 57 pn sh 9 18 45 sh d 61 48251000002777289 pn sh 9 31276000002777948 sh d 61 48251000002777289 9 31276000002777948 Koordinati 61 28 57 pn sh 9 18 45 sh d 61 48251000002777289 pn sh 9 31276000002777948 sh d 61 48251000002777289 9 31276000002777948KrayinaNorvegiyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkaKaskadkaskad na VinstriV ekspluataciyi z1959 1 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1959 1960Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist140 MVtSerednye richne virobnictvo599 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir330 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin2Vitrata cherez turbini48 8 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv2 po 75 MVAPotuzhnist gidroagregativ2h70 MVtOsnovni sporudiLEP315VlasnikOppland EnergiOperatord 2 GES Ovre VinstraMapa U svoyemu verhiv yi Vinstra protikaye cherez ryad ozer vikoristanih u mezhah gidroenergetichnogo proyektu yak vodoshovisha vityagnute na 25 km v shirotnomu napryamku ozero Bygdin z plosheyu poverhni 39 km2 ta zavglibshki do 215 metriv Dlya peretvorennya na shovishe z korisnim ob yemom 336 mln m3 ponad 60 zagalnogo pokaznika rezervuariv shemi u shidnij chastini Bygdin nablizhenij do vitoku z nogo Vinstri proklali p yat korotkih kanaliv yaki spoluchayut okremi kotlovini ta dozvolyayut zdrenovuvati vodojmu z kolivannyam poverhni v diapazoni 9 metriv tak samo vityagnute u shirotnomu napryamku velike ozero Vinsteren z plosheyu poverhni 28 km2 riven yakogo mozhe kolivatis v diapazoni 4 metriv sho zabezpechuye korisnij ob yem u 102 mln m3 stvorene z chotiroh ozer Nordre Sandvatn Sore Sandvatn Kaldfjorden ta Oyvatnet vodoshovishe Kaldfjorden z plosheyu poverhni 19 4 km2 ta korisnim ob yemom 76 mln m3 Jogo okremi chastini pri comu mayut kolivannya poverhni 3 1 metra Sandvatn ta 5 9 metra Kaldfjorden i Oyvatnet ta z yednuyutsya v yedinu vodojmu pri pidjomi do maksimalnogo rivnya 1019 metriv NRM Mozhlivo vidznachiti sho pervisno proponuvalos pidnyati riven u Kaldfjorden do takoyi zh poznachki yak u Vinsteren 1030 metriv NRM sho dozvolilo b mati ob yem shovisha u ponad 300 mln m3 Krim togo yak vodoshovishe vikoristovuyetsya ozero Nedre Heimdalsvatn kotre prirodnim shlyahom drenuyetsya livoruch cherez Hinogla u ozero Slangen korotka protoka vid yakogo vpadaye livoruch u Vinstru na dilyanci ozera Olstappen Nedre Heimdalsvatn maye ploshu 7 4 km2 ta kolivannya poverhni v diapazoni 2 metriv sho zabezpechuye korisnij ob yem na rivni 15 mln m3 Zvidsi resurs podayetsya na pivden do Kaldfjorden cherez derivacijnij tunel dovzhinoyu priblizno 6 km Vinstra vitikaye z pivdenno shidnogo kuta Kaldfjorden ta pryamuyuchi spershu na shid a potim na pivnich i projshovshi cherez kilka nevelikih ozer dosyagaye zgadanogo vishe Olstappen Pri stvorenni gidroenergetichnoyi shemi organizuvali derivaciyu cherez livoberezhnu chastinu stochisha z pivnichno shidnogo kuta Kaldfjorden vihodit tunel zavdovzhki 2 7 km za yakim sliduye kanal 0 6 km do ozera Oyangen Veslevatnet sho prirodnim shlyahom drenuyetsya livoruch u Vinstru cherez richechku Holsa Ce ostannye zi shovish stanciyi maye ploshu 4 5 km2 ta kolivannya poverhni v diapazoni 2 metriv sho zabezpechuye korisnij ob yem na rivni 8 mln m3 Vid Oyangen dali na pivnichnij shid pryamuye golovnij derivacijnij tunel zavdovzhki 7 5 km z peretinom 32 m2 Vin podaye resurs do balansuvalnogo rezervuara Finnbolhaugen zvidki pochinayetsya napirnij vodovid zavdovzhki 0 46 km Mashinnij zal sporudzhenij u pidzemnomu vikonanni a dostup do nogo personalu zdijsnyuyetsya cherez tunel dovzhinoyu majzhe 1 km Osnovne obladnannya stanciyi skladayut dvi turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 70 MVt yaka pri napori u 330 metriv zabezpechuyut virobnictvo 599 mln kVt god elektroenergiyi na rik Isnuye plan modernizaciyi za yakim potuzhnist GES zbilshat do 172 MVt virobnictvo pri comu zroste lishe na 10 mln kVt god na rik Vidpracovana voda cherez vidvidnij tunel zavdovzhki 1 2 km potraplyaye u zgadane vishe ozero Slangen zvidki perehodit do Olstappen rezervuaru GES Nedre Vinstra Dlya vidachi produkciyi napruga pidijmayetsya do 315 kV Primitkihttps www e co no project ovre vinstra https www nve no energi energisystem vannkraft vannkraftdatabase vannkraftverk id 523 docplayer me Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 15 kvitnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2018 Tonjer Aksel akershusenergi no norv Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 AS Idium www opplandenergi no Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018