Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Hol I – гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за півтори сотні кілометрів на північний захід від Осло. Знаходячись перед ГЕС Hol II, становить перший ступінь однієї з двох верхніх гілок каскаду на річково-озерному ланцюжку Hallingdalsvassdraget, основну ланку якого складає річка Hallingdalselva, котра впадає праворуч у Драмменсельву (дренується до Drammensfjorden – затоки Осло-фіорду).
| ГЕС Hol I | |
|---|---|
 | |
| 60°37′35″ пн. ш. 8°10′55″ сх. д. / 60.62665000002777305° пн. ш. 8.181960000028° сх. д.Координати: 60°37′35″ пн. ш. 8°10′55″ сх. д. / 60.62665000002777305° пн. ш. 8.181960000028° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Гуль |
| Стан | діюча |
| Річка | Holselva, Вотна |
| Каскад | каскад у сточищі Hallingdalsvassdraget |
| Початок будівництва | 1940 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1949 (Вотна), 1954 – 1956 (Урунда) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 90 (Вотна), 100 (Урунда) МВт |
| Середнє річне виробництво | 712 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 408 (Вотна), 380 (Урунда) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Kvaerner |
| Витрата через турбіни | 56 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 50 МВА (Вотна), 2 по 55 МВА (Урунда) |
| Потужність гідроагрегатів | 2х45 (Вотна), 2х50 (Урунда) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидні (Strandavatn, Stolsvatn), бетонні гравітаційні (Olsendvatn, Mjavatn), бетонна аркова (Rødungen) |
| Висота греблі | 40 (Strandavatn), 22 (Stolsvatn), 10 (Olsendvatn) м |
| Довжина греблі | 370 (Strandavatn), 600 (Stolsvatn), 400 (Olsendvatn) м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | E-CO Energi |
  ГЕС Hol I | |
| Мапа | |
Електростанція має одразу два підвідні дериваційні тунелі та споживає ресурс зі сточища Holselva (впадає ліворуч в Усту, котра невдовзі після озера Strandafjorden переходить у Hallingdalselva) та верхів’я Вотни (ліва притока Hallingdalselva).
Північно-західний тунель має довжину 17,2 км та перетин 22-24 м2 і починається у водосховищі Strandavatn, створеному на Storan – правому витоку Holselva. Strandavatn має припустиме коливання рівня поверхні в діапазоні 28 метрів та корисний об’єм 554 млн м3 (понад 60% загального об’єму резервуарів, котрі використовуються станцією Hol I). На своєму шляху до розташованого на лівому березі Holselva машинного залу тунель перетинає річку Урунда (лівий витік Holselva), в якій облаштовано додатковий водозабір.
Північно-східний тунель має довжину 4,5 км та прокладений від сховища Varaldsetvatn, розташованого на Varaldsetelva, правому витоку Вотни. Ця невелика водойма має коливання рівня поверхні в діапазоні 4 метри та об’єм 6 млн м3, і в основному використовується для транзиту ресурсу з інших сховищ системи. Дл цього Varaldsetvatn з’єднана тунелем із розташованим за 3 км сховищем Rødungen (створене на лівому витоку Вотни Rødungselva), а те в свою чергу сполучається тунелем із розташованим дещо більше за 1 км сховищем Bergsjø (дренується через Bergsjøelva, ліву притоку Rødungselva). Поверхня в Rødungen та Bergsjø регулюється в діапазоні 23 та 11 метрів відповідно, а об’єм при цьому складає 79 та 13 млн м3.
Між Strandavatn та описаною тільки що східною групою сховищ, на водорозділі сточищ Holselva та Вотни, створили водойму Stolsvatn, для чого звели одразу три греблі – Mjavatn (на виході з озера, що дренується протокою до Rødungen), Olsendvatn (живить ліву притоку Урунди) та Stolsvatn (у верхів’ї Урунди). Підпір від них утримує об’єднане сховище з коливанням рівня поверхні до 13 метрів та об’ємом 219 млн м3, ресурс з якого може спрямовуватись до обох дериваційних тунелів через природні шляхи дренажу – Урунду та озеро Rødungen.
Можливо відзначити, що зведену у 1948 році греблю Stolsvatn первісно виконали як бетонну багатоаркову споруду з 13 секцій довжиною по 40 метрів. З урахуванням бічних ділянок (бетонна гравітаційна та земляна з бетонним каркасом) загальна довжина греблі становила 730 метрів при висоті до 18 метрів. На початку 2000-х через побоювання за міцність споруди її вирішили замінити (доповнити) новою кам’яно-накидною висотою 22 метри та довжиною 600 метрів, яка потребувала 360 тис м3 породи та 4,5 тис м3 бетону. Проект завершили у 2009 році.
Що стосується інших гребель, то на виході з Olsendvatn та Mjavatn зведено бетонні гравітаційні споруди, більшою з яких є перша – вона має висоту 10 метрів та довжину 400 метрів. Розташоване нижче від Mjavatn сховище Rødungen утримують одразу дві греблі, при цьому та, що перекриває вихід Rødungselva, виконана як аркова бетонна. Західне ж сховище Strandavatn створене за допомогою кам’яно-накидної греблі висотою 40 метрів та довжиною 370 метрів.
Рішення про спорудження ГЕС прийняли за кілька місяців до німецького вторгнення у 1940 році. Будівництво стартувало у вересні 1940-го вже в умовах окупації, проте за три роки було зупинене. Роботи відновились після звільнення, у 1945-му. Першою в експлуатацію в 1949-му ввели частину станції, розраховану на використання ресурсу з Вотни. Для цього встановили дві турбіни типу Френсіс потужністю по 45 МВт, які працюють при напорі у 408 метрів. У 1954 та 1956 роках запустили ще дві турбіни того ж типу потужністю по 50 МВт, котрі живляться через північно-західний тунель та працюють при напорі у 380 метрів. Разом це обладнання виробляє 712 кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода потрапляє у Holselva по відвідному тунелю довжиною 0,23 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.
Можливо відзначити, що існують плани спорудження ГАЕС Flyane, яка б використовувала два вже існуючі сховища – Strandavatn та Stolsvatn, як нижній та верхній резервуари відповідно. Також можливе спорудження третього дериваційного тунелю напряму від Stolsvatn, що дозволить використати додаткові 86 метрів напору (різниця у рівнях Stolsvatn та Varaldsetvatn).
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2016.
- . www.nve.no. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- . Tore Løkke A/S (nb-NO) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- . www.nve.no. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- AS, Idium. . www.e-co.no. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Hol I gidroelektrostanciya u pivdennij chastini Norvegiyi za pivtori sotni kilometriv na pivnichnij zahid vid Oslo Znahodyachis pered GES Hol II stanovit pershij stupin odniyeyi z dvoh verhnih gilok kaskadu na richkovo ozernomu lancyuzhku Hallingdalsvassdraget osnovnu lanku yakogo skladaye richka Hallingdalselva kotra vpadaye pravoruch u Drammenselvu drenuyetsya do Drammensfjorden zatoki Oslo fiordu GES Hol IMashinnij zal ta vodovodi stanciyi60 37 35 pn sh 8 10 55 sh d 60 62665000002777305 pn sh 8 181960000028 sh d 60 62665000002777305 8 181960000028 Koordinati 60 37 35 pn sh 8 10 55 sh d 60 62665000002777305 pn sh 8 181960000028 sh d 60 62665000002777305 8 181960000028KrayinaNorvegiyaAdminodinicyaGulStandiyuchaRichkaHolselva VotnaKaskadkaskad u stochishi HallingdalsvassdragetPochatok budivnictva1940Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1949 Votna 1954 1956 Urunda Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist90 Votna 100 Urunda MVtSerednye richne virobnictvo712 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir408 Votna 380 Urunda mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin4 KvaernerVitrata cherez turbini56 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv2 po 50 MVA Votna 2 po 55 MVA Urunda Potuzhnist gidroagregativ2h45 Votna 2h50 Urunda MVtOsnovni sporudiTip greblikam yano nakidni Strandavatn Stolsvatn betonni gravitacijni Olsendvatn Mjavatn betonna arkova Rodungen Visota grebli40 Strandavatn 22 Stolsvatn 10 Olsendvatn mDovzhina grebli370 Strandavatn 600 Stolsvatn 400 Olsendvatn mLEP220VlasnikE CO EnergiGES Hol IMapa Vertikalna shema vodoshovish stanciyi Elektrostanciya maye odrazu dva pidvidni derivacijni tuneli ta spozhivaye resurs zi stochisha Holselva vpadaye livoruch v Ustu kotra nevdovzi pislya ozera Strandafjorden perehodit u Hallingdalselva ta verhiv ya Votni liva pritoka Hallingdalselva Pivnichno zahidnij tunel maye dovzhinu 17 2 km ta peretin 22 24 m2 i pochinayetsya u vodoshovishi Strandavatn stvorenomu na Storan pravomu vitoku Holselva Strandavatn maye pripustime kolivannya rivnya poverhni v diapazoni 28 metriv ta korisnij ob yem 554 mln m3 ponad 60 zagalnogo ob yemu rezervuariv kotri vikoristovuyutsya stanciyeyu Hol I Na svoyemu shlyahu do roztashovanogo na livomu berezi Holselva mashinnogo zalu tunel peretinaye richku Urunda livij vitik Holselva v yakij oblashtovano dodatkovij vodozabir Zamerzle ozero Strandavatn Pivnichno shidnij tunel maye dovzhinu 4 5 km ta prokladenij vid shovisha Varaldsetvatn roztashovanogo na Varaldsetelva pravomu vitoku Votni Cya nevelika vodojma maye kolivannya rivnya poverhni v diapazoni 4 metri ta ob yem 6 mln m3 i v osnovnomu vikoristovuyetsya dlya tranzitu resursu z inshih shovish sistemi Dl cogo Varaldsetvatn z yednana tunelem iz roztashovanim za 3 km shovishem Rodungen stvorene na livomu vitoku Votni Rodungselva a te v svoyu chergu spoluchayetsya tunelem iz roztashovanim desho bilshe za 1 km shovishem Bergsjo drenuyetsya cherez Bergsjoelva livu pritoku Rodungselva Poverhnya v Rodungen ta Bergsjo regulyuyetsya v diapazoni 23 ta 11 metriv vidpovidno a ob yem pri comu skladaye 79 ta 13 mln m3 Mizh Strandavatn ta opisanoyu tilki sho shidnoyu grupoyu shovish na vodorozdili stochish Holselva ta Votni stvorili vodojmu Stolsvatn dlya chogo zveli odrazu tri grebli Mjavatn na vihodi z ozera sho drenuyetsya protokoyu do Rodungen Olsendvatn zhivit livu pritoku Urundi ta Stolsvatn u verhiv yi Urundi Pidpir vid nih utrimuye ob yednane shovishe z kolivannyam rivnya poverhni do 13 metriv ta ob yemom 219 mln m3 resurs z yakogo mozhe spryamovuvatis do oboh derivacijnih tuneliv cherez prirodni shlyahi drenazhu Urundu ta ozero Rodungen Obidvi grebli Stolsvatn za nasipnoyu sporudoyu vidno arki staroyi grebli Mozhlivo vidznachiti sho zvedenu u 1948 roci greblyu Stolsvatn pervisno vikonali yak betonnu bagatoarkovu sporudu z 13 sekcij dovzhinoyu po 40 metriv Z urahuvannyam bichnih dilyanok betonna gravitacijna ta zemlyana z betonnim karkasom zagalna dovzhina grebli stanovila 730 metriv pri visoti do 18 metriv Na pochatku 2000 h cherez poboyuvannya za micnist sporudi yiyi virishili zaminiti dopovniti novoyu kam yano nakidnoyu visotoyu 22 metri ta dovzhinoyu 600 metriv yaka potrebuvala 360 tis m3 porodi ta 4 5 tis m3 betonu Proekt zavershili u 2009 roci Greblya ta shovishe Strandavatn Sho stosuyetsya inshih grebel to na vihodi z Olsendvatn ta Mjavatn zvedeno betonni gravitacijni sporudi bilshoyu z yakih ye persha vona maye visotu 10 metriv ta dovzhinu 400 metriv Roztashovane nizhche vid Mjavatn shovishe Rodungen utrimuyut odrazu dvi grebli pri comu ta sho perekrivaye vihid Rodungselva vikonana yak arkova betonna Zahidne zh shovishe Strandavatn stvorene za dopomogoyu kam yano nakidnoyi grebli visotoyu 40 metriv ta dovzhinoyu 370 metriv Transformatornij majdanchik ta vodovodi GES Rishennya pro sporudzhennya GES prijnyali za kilka misyaciv do nimeckogo vtorgnennya u 1940 roci Budivnictvo startuvalo u veresni 1940 go vzhe v umovah okupaciyi prote za tri roki bulo zupinene Roboti vidnovilis pislya zvilnennya u 1945 mu Pershoyu v ekspluataciyu v 1949 mu vveli chastinu stanciyi rozrahovanu na vikoristannya resursu z Votni Dlya cogo vstanovili dvi turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 45 MVt yaki pracyuyut pri napori u 408 metriv U 1954 ta 1956 rokah zapustili she dvi turbini togo zh tipu potuzhnistyu po 50 MVt kotri zhivlyatsya cherez pivnichno zahidnij tunel ta pracyuyut pri napori u 380 metriv Razom ce obladnannya viroblyaye 712 kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda potraplyaye u Holselva po vidvidnomu tunelyu dovzhinoyu 0 23 km Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 220 kV Mozhlivo vidznachiti sho isnuyut plani sporudzhennya GAES Flyane yaka b vikoristovuvala dva vzhe isnuyuchi shovisha Strandavatn ta Stolsvatn yak nizhnij ta verhnij rezervuari vidpovidno Takozh mozhlive sporudzhennya tretogo derivacijnogo tunelyu napryamu vid Stolsvatn sho dozvolit vikoristati dodatkovi 86 metriv naporu riznicya u rivnyah Stolsvatn ta Varaldsetvatn Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 30 lipnya 2016 www nve no Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Tore Lokke A S nb NO Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 www nve no Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 AS Idium www e co no Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018