ГЕС Chute-des-Passes – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись перед ГЕС Перібонка, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Сагне, яка за сто вісімдесят кілометрів на північний схід від міста Квебек впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).
ГЕС Chute-des-Passes | |
---|---|
49°50′26″ пн. ш. 71°09′46″ зх. д. / 49.84055556° пн. ш. 71.16277778° зх. д. | |
Країна | Канада |
Адмінодиниця | d |
Стан | діюча |
Річка | Перібонка |
Каскад | каскад у сточищі Сагне |
Початок будівництва | 1956 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 833 МВт |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | від 143 до 195 м |
Характеристики обладнання | |
Кількість та марка турбін | 5 |
Витрата через турбіни | 570 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 48 м |
Довжина греблі | 361 м |
Власник | Rio Tinto Alcan |
Оператор | d |
ГЕС Chute-des-Passes | |
Мапа | |
Станція розташована на річці Перібонка, найбільшому допливу озера Сен-Жан, з якого й бере початок згадана вище Сагне. Ще в 1943 році для забезпечення роботи всього розташованого нижче по течії каскаду у верхів’ї цієї річки спорудили водосховище Перібонка, для чого звели бетонну гравітаційну греблю Passes-Dangereuses висотою 48 метрів та довжиною 361 метр. Разом з трьома земляними дамбами висотою від 3,5 метра до 13,9 метра та загальною довжиною 969 метрів вона утримує водосховище з площею поверхні 316 км2 та об’ємом 5,6 млрд м3.
У 1956-1959 роках це сховище доповнили дериваційною гідроенергетичною схемою. Для цього звідси під лівобережним масивом проклали підвідний тунель довжиною 10,7 км з діаметром 10,5 метра, котрий подає ресурс до підземного машинного залу, розташованого на глибині 152 метри. Останній обладнали п’ятьма турбінами, які використовують напір від 143 до 195 метрів та первісно мали загальну потужність 750 МВт. Наразі останній показник рахується як 833 МВт.
Відпрацьована вода повертається у Перібонку по відвідному тунелю довжиною 2,7 км з діаметром 15,3 метра, при цьому він проходить під руслом річки та має вихідний портал на її правому березі.
Під час робіт зі спорудження ГЕС провели вибірку 2,45 млн м3 породи та використали 330 тис м3 бетону.
Власником станції є світовий алюмінієвий гігант Rio Tinto Alcan.
Примітки
- Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- Chute-des-Passes (centrale hydroélectrique) - La Mémoire du Québec. www.memoireduquebec.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 1 лютого 2019.
- Chute-des-Passes. www.riotinto.com (брит.). 25 квітня 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- L'eau l'energie la gestion du lac Sain-Jean (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Chute des Passes gidroelektrostanciya u kanadskij provinciyi Kvebek Znahodyachis pered GES Peribonka stanovit verhnij stupin kaskadu u stochishi richki Sagne yaka za sto visimdesyat kilometriv na pivnichnij shid vid mista Kvebek vpadaye livoruch do richki Svyatogo Lavrentiya drenuye Veliki ozera GES Chute des Passes49 50 26 pn sh 71 09 46 zh d 49 84055556 pn sh 71 16277778 zh d 49 84055556 71 16277778Krayina KanadaAdminodinicyaMont Valind StandiyuchaRichkaPeribonkaKaskadkaskad u stochishi SagnePochatok budivnictva1956Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1959Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist833 MVtTip GESderivacijnaRozrahovanij napirvid 143 do 195 mHarakteristiki obladnannyaKilkist ta marka turbin5Vitrata cherez turbini570 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv5Osnovni sporudiTip greblibetonna gravitacijnaVisota grebli48 mDovzhina grebli361 mVlasnikRio Tinto AlcanOperatorRio Tinto Alcand GES Chute des PassesMapa Stanciya roztashovana na richci Peribonka najbilshomu doplivu ozera Sen Zhan z yakogo j bere pochatok zgadana vishe Sagne She v 1943 roci dlya zabezpechennya roboti vsogo roztashovanogo nizhche po techiyi kaskadu u verhiv yi ciyeyi richki sporudili vodoshovishe Peribonka dlya chogo zveli betonnu gravitacijnu greblyu Passes Dangereuses visotoyu 48 metriv ta dovzhinoyu 361 metr Razom z troma zemlyanimi dambami visotoyu vid 3 5 metra do 13 9 metra ta zagalnoyu dovzhinoyu 969 metriv vona utrimuye vodoshovishe z plosheyu poverhni 316 km2 ta ob yemom 5 6 mlrd m3 U 1956 1959 rokah ce shovishe dopovnili derivacijnoyu gidroenergetichnoyu shemoyu Dlya cogo zvidsi pid livoberezhnim masivom proklali pidvidnij tunel dovzhinoyu 10 7 km z diametrom 10 5 metra kotrij podaye resurs do pidzemnogo mashinnogo zalu roztashovanogo na glibini 152 metri Ostannij obladnali p yatma turbinami yaki vikoristovuyut napir vid 143 do 195 metriv ta pervisno mali zagalnu potuzhnist 750 MVt Narazi ostannij pokaznik rahuyetsya yak 833 MVt Vidpracovana voda povertayetsya u Peribonku po vidvidnomu tunelyu dovzhinoyu 2 7 km z diametrom 15 3 metra pri comu vin prohodit pid ruslom richki ta maye vihidnij portal na yiyi pravomu berezi Pid chas robit zi sporudzhennya GES proveli vibirku 2 45 mln m3 porodi ta vikoristali 330 tis m3 betonu Vlasnikom stanciyi ye svitovij alyuminiyevij gigant Rio Tinto Alcan 1 2 3 4 Primitkired Details www cehq gouv qc ca Arhiv originalu za 1 lyutogo 2019 Procitovano 1 lyutogo 2019 Chute des Passes centrale hydroelectrique La Memoire du Quebec www memoireduquebec com Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 1 lyutogo 2019 Chute des Passes www riotinto com brit 25 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2019 Procitovano 1 lyutogo 2019 L eau l energie la gestion du lac Sain Jean PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title GES Chute des Passes amp oldid 36543006