ГЕС-ГАЕС Етцельверк (нім. Etzelwerk) — гідроелектростанція у центральній частині Швейцарії неподалік від південного узбережжя Цюрихського озера. Споруджена на річці Зіль (через Ліммат та Ааре належить до басейну Рейну), яка дренує північний схил швейцарських Альп.
ГЕС-ГАЕС Етцельверк | |
---|---|
Водосховище Зільзе | |
47°11′39″ пн. ш. 8°48′41″ сх. д. / 47.19439000002777362° пн. ш. 8.81151000002777884° сх. д.Координати: 47°11′39″ пн. ш. 8°48′41″ сх. д. / 47.19439000002777362° пн. ш. 8.81151000002777884° сх. д. | |
Країна | Швейцарія |
Адмінодиниця | Швіц Альтендорф |
Стан | діюча |
Річка | Зіль |
Початок будівництва | 1932 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1937–1973 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 140 (турбінний режим) / 54 (насосний режим) МВт |
Середнє річне виробництво | 242 (споживання насосами 21) млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
Розрахований напір | 483,3 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 7 |
Витрата через турбіни | 6х4 + 1х10,5 (турбінний режим) / 2,8 + 3,2 + 4 (насосний режим) м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 6х18 + 1х50 |
Потужність гідроагрегатів | 6х16 + 1х44 (турбінний режим) / 1х14 + 1х18 + 1х22 (насосний режим) МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 33 м |
Довжина греблі | 127 м |
ЛЕП | 132 |
Власник | SBB |
ГЕС-ГАЕС Етцельверк | |
Мапа | |
Водосховище станції площею поверхні 11 км2 та об'ємом 96,5 млн м3 (корисним об'ємом до 92 млн м3) створене за допомогою бетонної гравітаційної греблі висотою 33 метри та довжиною 127 метрів, яка потребувала 28 тис. м3 матеріалу. Крім того, в північній частині сховища існує допоміжна земляна гребля із глиняним ядром висотою 17 метрів та довжиною 191 метр, на спорудження якої пішло 64 тис. м3 матеріалу. Нарешті, зі сходу Зільзе зведена земляна дамба довжиною 800 метрів.
Від греблі до машинного залу веде дериваційний тунель довжиною 2,9 км, який після вирівнювального вузла із двох камер (верхньої та нижньої, з'єднаних вертикальною шахтою висотою 38 метрів), переходить у два напірних водогони довжиною по 2,2 км зі змінним діаметром від 2, до 1,8 метра. Така схема забезпечує максимальний напір до 483,3 метра.
Машинний зал станції первісно був обладнаний шістьма турбінами типу Пелтон потужністю по 16 МВт, три з яких працювали на однофазні генератори, виробляючи струм для одного із співвласників — залізничній компанії SBB. В 1973 році до них додали турбіну такого ж типу потужністю 44 МВт, яка так само працювала на залізницю. А на початку 1990-х, після того, як SBB викупила частку партнера та стала одноосібним власником, всі гідроагрегати обладнали однофазними генераторами.
Відпрацьована вода відводиться до Цюрихського озера. У 1947 році станції надали можливість виконувати функцію гідроакумуляції, доповнивши два гідроагрегати насосами потужністю 14 та 18 МВт. При введенні сьомого агрегату він одразу був укомплектований насосом потужністю 22 МВт.
Зв'язок з енергосистемою відбувається через ЛЕП, що працює під напругою 132 кВ.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2011.
- . swissdams.ch (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES GAES Etcelverk nim Etzelwerk gidroelektrostanciya u centralnij chastini Shvejcariyi nepodalik vid pivdennogo uzberezhzhya Cyurihskogo ozera Sporudzhena na richci Zil cherez Limmat ta Aare nalezhit do basejnu Rejnu yaka drenuye pivnichnij shil shvejcarskih Alp GES GAES EtcelverkVodoshovishe Zilze47 11 39 pn sh 8 48 41 sh d 47 19439000002777362 pn sh 8 81151000002777884 sh d 47 19439000002777362 8 81151000002777884 Koordinati 47 11 39 pn sh 8 48 41 sh d 47 19439000002777362 pn sh 8 81151000002777884 sh d 47 19439000002777362 8 81151000002777884Krayina ShvejcariyaAdminodinicyaShvic AltendorfStandiyuchaRichkaZilPochatok budivnictva1932Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1937 1973Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist140 turbinnij rezhim 54 nasosnij rezhim MVtSerednye richne virobnictvo242 spozhivannya nasosami 21 mln kVt godTip GESderivacijna gidroakumulyuyuchaRozrahovanij napir483 3 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinPeltonKilkist ta marka turbin7Vitrata cherez turbini6h4 1h10 5 turbinnij rezhim 2 8 3 2 4 nasosnij rezhim m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv6h18 1h50Potuzhnist gidroagregativ6h16 1h44 turbinnij rezhim 1h14 1h18 1h22 nasosnij rezhim MVtOsnovni sporudiTip greblibetonna gravitacijnaVisota grebli33 mDovzhina grebli127 mLEP132VlasnikSBBGES GAES EtcelverkMapa Vodoshovishe stanciyi plosheyu poverhni 11 km2 ta ob yemom 96 5 mln m3 korisnim ob yemom do 92 mln m3 stvorene za dopomogoyu betonnoyi gravitacijnoyi grebli visotoyu 33 metri ta dovzhinoyu 127 metriv yaka potrebuvala 28 tis m3 materialu Krim togo v pivnichnij chastini shovisha isnuye dopomizhna zemlyana greblya iz glinyanim yadrom visotoyu 17 metriv ta dovzhinoyu 191 metr na sporudzhennya yakoyi pishlo 64 tis m3 materialu Nareshti zi shodu Zilze zvedena zemlyana damba dovzhinoyu 800 metriv Vid grebli do mashinnogo zalu vede derivacijnij tunel dovzhinoyu 2 9 km yakij pislya virivnyuvalnogo vuzla iz dvoh kamer verhnoyi ta nizhnoyi z yednanih vertikalnoyu shahtoyu visotoyu 38 metriv perehodit u dva napirnih vodogoni dovzhinoyu po 2 2 km zi zminnim diametrom vid 2 do 1 8 metra Taka shema zabezpechuye maksimalnij napir do 483 3 metra Mashinnij zal stanciyi pervisno buv obladnanij shistma turbinami tipu Pelton potuzhnistyu po 16 MVt tri z yakih pracyuvali na odnofazni generatori viroblyayuchi strum dlya odnogo iz spivvlasnikiv zaliznichnij kompaniyi SBB V 1973 roci do nih dodali turbinu takogo zh tipu potuzhnistyu 44 MVt yaka tak samo pracyuvala na zaliznicyu A na pochatku 1990 h pislya togo yak SBB vikupila chastku partnera ta stala odnoosibnim vlasnikom vsi gidroagregati obladnali odnofaznimi generatorami Vidpracovana voda vidvoditsya do Cyurihskogo ozera U 1947 roci stanciyi nadali mozhlivist vikonuvati funkciyu gidroakumulyaciyi dopovnivshi dva gidroagregati nasosami potuzhnistyu 14 ta 18 MVt Pri vvedenni somogo agregatu vin odrazu buv ukomplektovanij nasosom potuzhnistyu 22 MVt Zv yazok z energosistemoyu vidbuvayetsya cherez LEP sho pracyuye pid naprugoyu 132 kV Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 12 serpnya 2011 swissdams ch angl Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 26 lipnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 12 serpnya 2011