Віцан

Віцан або Віцлав II (Wican, Wicon, Wiczan, в давніших джерелах Wilkomir чи Wilczan, лат. Witzan, Wizzin, Widin, Witsidus, пол. Witzlaus) — перший верховний князь Ободрицького союзу, один із творців ободрицько-франкського перемир'я. Ймовірно був сином Аріберта II. Був васалом Карла I Великого, перший раз згадується в 789 році. Влітку того ж року на чолі свого племені допомагав Карлові громити лютичів-велетів, регулярні напади яких на землі ободритів очевидно і послужили тому причиною. Вбитий саксами на переправі через ріку Лабу, коли їхав на збірний пункт військ свого союзника Карла Великого в Бардовіку, з метою взяти участь у придушенні антифранкського повстання саксів. Похований у 795 році в місті Глюні, зараз це німецьке місто Люнебург.

Віцан
Народився	720
Помер	795 Бардовік
Діяльність	суверен
Титул	князь
Рід	^d
Батько	Аріберт II
Брати, сестри	^d
Діти	Дражко, Славомир і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Див. також

• Ободрицькі князі

Джерела

• Gerard Labuda, Wican [w:] Słownik Starożytności Słowiańskich, t. VI, Wrocław 1980, (całość), s.415 (пол.)
• Henryk Łowmiański, Początki Polski, t. V, Warszawa 1973, s. 252 (пол.)
• Adam Turasiewicz, Dzieje polityczne Obodrzyców: od IX wieku do utraty niepodległości w latach 1160–1164, Kraków 2004, , s. 43—45 (пол.)
• Kazimierz Wachowski, Słowiańszczyzna zachodnia, Poznań 2000, (Wznowienia, t. 6), , ISSN 1425-1280, s. 58, 69, 71, 104 (пол.)