Віталій у миру Василь Олександрович Іосифов 1831 Терехово Нижньодівицький повіт Воронізька губернія 15 вересня 1892 Київ

Віталій (у миру Василь Олександрович Іосифов; 1831, Терехово, Нижньодівицький повіт, Воронізька губернія — 15 вересня 1892, Київ) — релігійний діяч Російської імперії, Єпископ Російської Православної церкви, єпископ Калузький і Боровський. Ректор Київської духовної семінарії (1875–1883).

Віталій Йосифов

Єпископ Калузький і Боровський

3 червня 1890 — 30 жовтня 1892

Попередник:

Наступник:

Єпископ Тамбовський і Шацький

11 травня 1885 — 3 червня 1890

Попередник:

Палладій (Ганкевич)

Наступник:

Єроним (Екземплярський)

Єпископ Чигиринський,
вікарій Київської єпархії

20 лютого 1883 — 11 травня 1885

Попередник:

Іоанн (Жданов)

Наступник:

Єроним (Екземплярський)

Альма-матер:

Воронезька духовна семінарія, Київська духовна академія

Науковий ступінь:

магістр богослів'я

Діяльність:

священник

Ім'я при народженні:

Василь Олександрович Іосифов

Народження:

1831
с. Терехово, Нижньодівицький повіт, Воронезька губернія (нині — Старооскольский район, Бєлгородська область

Смерть:

15 вересня 1892
Київ

Похований:

Київський Троїцький монастир

Чернецтво:

1865

Єп. хіротонія:

20 лютого 1883

Біографія

Народився у селі Терехово Нижньодівицького повіту Воронезької губернії (нині - Старооскольский район, Бєлгородська область) у родині священника.

У 1854 році закінчив Воронезьку духовну семінарію і призначений учителем Бєлгородського народного училища.

1 жовтня 1856 року хіротонізований у сан священника.

У 1859 році овдовів.

У 1861 році вступив до Київської духовної академії.

У 1865 році закінчив курс академії; 29 червня того ж року постригся у ченці і 15 листопада призначений учителем Київської духовної семінарії.

9 липня 1866 року удостоєний звання магістра.

13 листопада 1869 року призначений інспектором Київської духовної семінарії.

11 квітня 1871 року висвячений на архімандрита. У звіті про синодальну ревізію Київської духовної семінарії був відзначений «як обдарована, розумна, діяльна, енергійна людина, з педагогічним тактом і зразковими адміністративними здібностями».

З 31 грудня 1875 року — ректор Київської духовної семінарії.

20 лютого 1883 хіротонізований на єпископа Чигиринського, вікарія Київської єпархії.

З 11 травня 1885 року — єпископ Тамбовський і Шацький. Боровся із розповсюдженням у єпархії московського старообрядництва.

З 3 червня 1890 року — єпископ Калузький і Боровський.

Помер 15 вересня 1892 року. Похований у Київському Троїцькому монастирі.

Посилання

на сайте «Русское православие»
Виталий (Иосифов Василий Александрович), епископ Тамбовский и Шацкий [ 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
Виталий (Иосифов) [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] в Православной энциклопедии