Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Площа Вірменський ринок — площа у місті Кам'янець-Подільському Хмельницької області. Розташована у Старому місті між вулицями , та . Від площі відходять вулиці , , , Вірменська та (вулиця Гоголя). Найпівденніша площа Старого міста.
| Площа Вірменський ринок Кам'янець-Подільський | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Старе місто |
| Назва на честь | вірменської діаспори |
| Колишні назви | |
| Соборна, Губернаторська, Плацпарадна, Червона, імені Льва Троцького, Радянська, Свердлова | |
| радянського періоду (російською) | Красная, имени Льва Троцкого, Свердлова, Советская |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | XIV століття |
| Координати початку | 48°40′25″ пн. ш. 26°34′16″ сх. д. / 48.673861° пн. ш. 26.571167° сх. д. |
| Координати кінця | 48°40′22″ пн. ш. 26°34′25″ сх. д. / 48.672972° пн. ш. 26.573667° сх. д. |
| поштові індекси | 32301 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Церква Богоявлення Господнього (УАПЦ) |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | w274530927 |
| Мапа | |
 Площа Вірменський ринок у Вікісховищі | |
Історія
Площа виникла у XIV столітті, коли у Кам'янці-Подільському почала формуватися вірменська діаспора, яка до XVI століття стала найбільшою в Україні на той час. Вірмени оселялися у південній частині Старого міста та мали свій магістрат і ринкову площу, яка отримала назву Вірменський ринок. Втім, на думку історика М. Петрова первісно (до 1452 року) площа називалася Руський ринок, адже до вірмен цю місцевість населяли русини. Численні археологічні знахідки свідчать про те, що ця місцевість була заселена ще у IV—II тисячолітті до н. е., а у Х-ХІІ ст. тут було велике поселення. У XVI—XVIII роках Вірменський ринок був одним із торгових майданів Кам'янця, осередком торгівлі східними товарами і центром вірменської громади Кам'янця.
На початку XIX століття, коли Кам'янець-Подільський вже увійшов до складу Російської імперії, площа отримала назву Соборної, через церкву Іоанна Предтечі, розташовану на східному краю площі. Ця православна церква у 1799 році отримала статус соборної, тобто головної православної церкви в місті. Незважаючи на високий статус, Іоанно-Предтечинська церква була досить невеликою і скромно оздобленою, тому вже у 1830-х роках з'явилися плани створення нового, просторішого собору. Будівництво нового храму виявилося дуже дорогим, тому під новий собор переобладнали старий католицький костел. У 1878 році колишній костел освятили як Собор Ікони Казанської Божої Матері, відповідно, Іоанно-Предтечинська церква статус соборної втратила. Наслідком цієї події стало перейменування Соборної площі на Губернаторську — на її південному сході розташовувалися палац і канцелярія подільського губернатора. Також протягом XIX століття площа мала паралельну назву — Плацпарадна, через те, що на ній часто відбувалися військові паради.
30 травня 1898 року площа отримала назву Миколаївська, на честь російського царя Миколи I, який 23-24 вересня 1842 року перебував у Кам'янці-Подільському із офіційним візитом. У 1904 році на честь цієї події в центрі площі встановили пам'ятник російському імператорові.
У 1917 році у будинку консисторії на Вірменському ринку, на об'єднаному засіданні Ради робітничих депутатів та ВРК 3-го Кавказького кавалерійського корпусу в Кам'янці проголосили радянську владу. Миколаївська площа отримала нову, «революційну» назву — Червона, адже з 1905 року на ній відбувалися численні мітинги та демонстрації. Через досить короткий час, 23 березня 1923 року, площа отримала назву імені Льва Троцького, на честь одного з більшовицьких лідерів. Втім, у 1927 році Троцький втратив владу і перейшов в опозицію до Сталіна, а згодом був вигнаний з країни. Як наслідок, 20 грудня 1927 року площу Троцького перейменували на Радянську. У списку вулиць Кам'янця-Подільського за 1935 рік площа фігурує під назвою майдан Свердлова.
11 вересня 1990 року міська рада Кам'янця-Подільського повернула площі історичну назву — Вірменський ринок.
Забудова
Вірменський ринок має форму видовженого прямокутника, до площі приписані будинки лише з північної та південної сторони. Планувальна структура площі сформувалася у XIV—XVIII століттях і несе риси планувальних звичаїв європейських міст: прямокутно-перехресного або «шахового» розпланування, яке походить від планування давньоримських міст-таборів. Власне площа сформувалася на шляху, що вів від замку до П'ятницької та Миколаївської церков і фактично є короткою широкою вулицею, що, втім, відповідає розповсюдженому у середньовічних німецьких, польських, чеських містах формату «Довгого ринку». Головними домінантами історично-архітектурного ансамблю площі стали ратуша, розташована у південно-східному кутку площі, адміністративні (губернаторський палац, канцелярія), культові (Іоанно-Предтечинська церква із цвинтарем, домініканський костел, костел тринітаріїв), житлові та інші споруди.
У XIV—XVIII Вірменський ринок був забудований одно- та двоповерховими кам'яними та дерев'яними будинками, на перших поверхах яких розміщувалися ремісничі майстерні та магазини. Наприкінці XVIII століття, коли після другого поділу Польщі Кам'янець-Подільський разом із Правобережною Україною перейшов під владу Російської імперії, місто стало центром Подільської губернії, а площа Вірменський ринок — адміністративним центром міста. З часом старі будинки на площі перебудували під різні адміністративні установи.
Остаточно ансамбль площі сформувався у другій половині XIX століття. Тоді на західному боці площі розібрали залишки стін укріплення, зведеного на початку XVIII, та будинок 1579 року. На північному боці Вірменського ринку звели будинок окружного суду, найбільшу будівлю площі. Також до середини XIX століття на західному боці площі існував невеликий яр, який засипали, вирівнявши поверхню площі.
Будівлі
Ділянка, де розташована порівняно сучасна будівля ресторану, первісно належала монастирю тринітаріїв, від якого лишився лише костел Святої Трійці (сучасна греко-католицька церква Святого Йосафата) із дзвіницею. Монастир закрили у 1842 році, на початку XX століття у його приміщеннях розміщувалися стайні пожежної команди.
Будинок № 6 зведений після Другої світової війни на місці колишньої гауптвахти, зруйнованої під час воєнних дій. У ньому розташовувався районний виконавчий комітет (райвиконком), за незалежної України тут базувалася районна державна адміністрація, до свого переїзду на вулицю Троїцьку. Саме тут 6 вересня 1991 року в Кам'янці-Подільському вперше підняли український синьо-жовтий прапор.
У сучасному будинку № 10 розташована пожежна частина. У XVIII столітті тут стояв палац коменданта Кам'янецької фортеці Яна де Вітте, перебудований у першій половині XIX століття під палац губернатора Подільської губернії. Палац згорів у 1920 році.
Біля сучасного будинку № 8 була стара будівля колишнього вірменського магістрату.
Пам'ятки архітектури національного значення
- Будинок № 4 (будинок духовної консисторії, в якому розташовувався виконком міської Ради робітничих і солдатських депутатів)
- Будинок № 5 (будинок казенної палати (Суд окружний, Дворянське зібрання))
- Будинок № 6 (Казематна башта)
- Будинок № 7 (житловий будинок)
- Будинок № 8 (житловий будинок)
Пам'ятки архітектури місцевого значення
- Будинок № 3 (житловий будинок)
- Будинок № 9 (житловий будинок, руїни фундаментів)
- Будинок № 10 (будинок Вірменського магістрату (підвали))
- Огорожа будинку Подільського губернатора
Вірменський ринок у літературі
Поет Степан Руданський, який навчався у місті в Подільській духовній семінарії, згадує місто як таке, що «ні виду, ні краси не має», а Вірменський ринок описує так:
 | Малий ринок серед міста — |  |
Ще один колишній студент Подільської духовної семінарії, письменник Анатолій Свидницький, змальовує площу Вірменський ринок у своєму романі «Люборацькі»:
| | Хто був у Кам'янці, той мусить знати Губернаторську площадь — штирогранястий пляц. На тім пляцу, як на пляцу: нема нічого, хіба який духовний до консисторії потягне та поліціян свариться; а по боках всякі доми йдуть: і малі, і великі, і білі, і сірі, й перисті; де пан живе, де простий міщанин, а так по один бік стоїть дворянське депутатське собраніє. Проти цього собранія по другий бік пляцу, на розі, довгий пльондрований дім і за ним білу церкву видно з зеленим дахом — собор. | |
Краєзнавець і журналіст Олександр Сементовський наприкінці XIX століття несхвально описав площу:
| | Губернаторський майдан мав би гарний вигляд, якби його не захаращували занадто випнута гауптвахта й сарай для пожежних інструментів, а також якби будинки навколо майдану не ховалися один за одного, мов перелякані школярі, або не висувалися за межі вулиці, мов гультяї. | |
Цікаві факти
- Фактично площа Вірменський ринок має у своїй історії 8 назв, втім до «Книги рекордів України» як таку, що найбільше перейменовувалася, внесено київську Європейську площу, яка має тільки 7 історичних назв.
Примітки
- . kam-pod.gov.ua. Кам'янець-Подільська міська рада. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018 року.
- Площа Вірменський ринок на Google Maps. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 16 лютого 2018 року.
- Площа Вірменський ринок на мапах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 16 лютого 2018 року.
- Будзей, 2005, с. 40.
- Топонімічний словник, 2014, с. 12.
- Топонімічний словник, 2014, с. 44.
- Будзей, 2005, с. 41.
- М. Б. Петров. Історико-топографічний розвиток вірменських кварталів Кам'янця-Подільського у XV–XVII ст. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2005. — Т. 15. — С. 325. — УДК 94 (477.43) „14-16”.
- Ківільша Г. Вірменський ринок // «Подолянин» : газета. — 1993. — 28 липня. з джерела 18 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
- Петров, 2002, с. 31.
- Будзей, 2005, с. 57.
- Будзей, 2005, с. 42.
- Будзей, 2005, с. 45.
- Будзей, 2005, с. 43.
- Петров, 2002, с. 43.
- Будзей, 2005, с. 44.
- Будзей, 2005, с. 46.
- Будзей, 2005, с. 47.
- Коментарі
- тут і далі процитовано по книзі О. Будзея «Вулицями Кам'янця-Подільського», с. 43
- тобто будинок із декількома поверхами — будинок Подільської духовної семінарії
- собор Іоанна Предтечі
Джерела
- Будзей О. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Л. : Світ, 2005. — 272 с. — (Історичні місця України) — 3000 прим. — .
- Петров М. Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII-XVIII ст. (Історіографія. Джерела) / Наук. ред. І. С. Винокур. — Кам'янець-Подільський : «Абетка-НОВА», 2002. — 384 с. — .
- Прокопчук В. С., Старенький І. О. Топонімічний словник Кам'янця-Подільського. — ПП Зволейко Д.Г. — Кам'янець-Подільський, 2014. — 192 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plosha Virmenskij rinok plosha u misti Kam yanec Podilskomu Hmelnickoyi oblasti Roztashovana u Staromu misti mizh vulicyami ta Vid ploshi vidhodyat vulici Virmenska ta vulicya Gogolya Najpivdennisha plosha Starogo mista Plosha Virmenskij rinok Kam yanec PodilskijMiscevistStare mistoNazva na chestvirmenskoyi diasporiKolishni nazviSoborna Gubernatorska Placparadna Chervona imeni Lva Trockogo Radyanska Sverdlovaradyanskogo periodu rosijskoyu Krasnaya imeni Lva Trockogo Sverdlova SovetskayaZagalni vidomostiData pochatku zabudoviXIV stolittyaKoordinati pochatku48 40 25 pn sh 26 34 16 sh d 48 673861 pn sh 26 571167 sh d 48 673861 26 571167Koordinati kincya48 40 22 pn sh 26 34 25 sh d 48 672972 pn sh 26 573667 sh d 48 672972 26 573667poshtovi indeksi32301TransportRuhdvostoronnijPokrittyabrukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaHramiCerkva Bogoyavlennya Gospodnogo UAPC Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapw274530927Mapa Plosha Virmenskij rinok u VikishovishiIstoriyaPlosha vinikla u XIV stolitti koli u Kam yanci Podilskomu pochala formuvatisya virmenska diaspora yaka do XVI stolittya stala najbilshoyu v Ukrayini na toj chas Virmeni oselyalisya u pivdennij chastini Starogo mista ta mali svij magistrat i rinkovu ploshu yaka otrimala nazvu Virmenskij rinok Vtim na dumku istorika M Petrova pervisno do 1452 roku plosha nazivalasya Ruskij rinok adzhe do virmen cyu miscevist naselyali rusini Chislenni arheologichni znahidki svidchat pro te sho cya miscevist bula zaselena she u IV II tisyacholitti do n e a u H HII st tut bulo velike poselennya U XVI XVIII rokah Virmenskij rinok buv odnim iz torgovih majdaniv Kam yancya oseredkom torgivli shidnimi tovarami i centrom virmenskoyi gromadi Kam yancya Plosha na poshtivci 1906 roku Na pochatku XIX stolittya koli Kam yanec Podilskij vzhe uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi plosha otrimala nazvu Sobornoyi cherez cerkvu Ioanna Predtechi roztashovanu na shidnomu krayu ploshi Cya pravoslavna cerkva u 1799 roci otrimala status sobornoyi tobto golovnoyi pravoslavnoyi cerkvi v misti Nezvazhayuchi na visokij status Ioanno Predtechinska cerkva bula dosit nevelikoyu i skromno ozdoblenoyu tomu vzhe u 1830 h rokah z yavilisya plani stvorennya novogo prostorishogo soboru Budivnictvo novogo hramu viyavilosya duzhe dorogim tomu pid novij sobor pereobladnali starij katolickij kostel U 1878 roci kolishnij kostel osvyatili yak Sobor Ikoni Kazanskoyi Bozhoyi Materi vidpovidno Ioanno Predtechinska cerkva status sobornoyi vtratila Naslidkom ciyeyi podiyi stalo perejmenuvannya Sobornoyi ploshi na Gubernatorsku na yiyi pivdennomu shodi roztashovuvalisya palac i kancelyariya podilskogo gubernatora Takozh protyagom XIX stolittya plosha mala paralelnu nazvu Placparadna cherez te sho na nij chasto vidbuvalisya vijskovi paradi 30 travnya 1898 roku plosha otrimala nazvu Mikolayivska na chest rosijskogo carya Mikoli I yakij 23 24 veresnya 1842 roku perebuvav u Kam yanci Podilskomu iz oficijnim vizitom U 1904 roci na chest ciyeyi podiyi v centri ploshi vstanovili pam yatnik rosijskomu imperatorovi U 1917 roci u budinku konsistoriyi na Virmenskomu rinku na ob yednanomu zasidanni Radi robitnichih deputativ ta VRK 3 go Kavkazkogo kavalerijskogo korpusu v Kam yanci progolosili radyansku vladu Mikolayivska plosha otrimala novu revolyucijnu nazvu Chervona adzhe z 1905 roku na nij vidbuvalisya chislenni mitingi ta demonstraciyi Cherez dosit korotkij chas 23 bereznya 1923 roku plosha otrimala nazvu imeni Lva Trockogo na chest odnogo z bilshovickih lideriv Vtim u 1927 roci Trockij vtrativ vladu i perejshov v opoziciyu do Stalina a zgodom buv vignanij z krayini Yak naslidok 20 grudnya 1927 roku ploshu Trockogo perejmenuvali na Radyansku U spisku vulic Kam yancya Podilskogo za 1935 rik plosha figuruye pid nazvoyu majdan Sverdlova 11 veresnya 1990 roku miska rada Kam yancya Podilskogo povernula ploshi istorichnu nazvu Virmenskij rinok ZabudovaVirmenskij rinok maye formu vidovzhenogo pryamokutnika do ploshi pripisani budinki lishe z pivnichnoyi ta pivdennoyi storoni Planuvalna struktura ploshi sformuvalasya u XIV XVIII stolittyah i nese risi planuvalnih zvichayiv yevropejskih mist pryamokutno perehresnogo abo shahovogo rozplanuvannya yake pohodit vid planuvannya davnorimskih mist taboriv Vlasne plosha sformuvalasya na shlyahu sho viv vid zamku do P yatnickoyi ta Mikolayivskoyi cerkov i faktichno ye korotkoyu shirokoyu vuliceyu sho vtim vidpovidaye rozpovsyudzhenomu u serednovichnih nimeckih polskih cheskih mistah formatu Dovgogo rinku Golovnimi dominantami istorichno arhitekturnogo ansamblyu ploshi stali ratusha roztashovana u pivdenno shidnomu kutku ploshi administrativni gubernatorskij palac kancelyariya kultovi Ioanno Predtechinska cerkva iz cvintarem dominikanskij kostel kostel trinitariyiv zhitlovi ta inshi sporudi U XIV XVIII Virmenskij rinok buv zabudovanij odno ta dvopoverhovimi kam yanimi ta derev yanimi budinkami na pershih poverhah yakih rozmishuvalisya remisnichi majsterni ta magazini Naprikinci XVIII stolittya koli pislya drugogo podilu Polshi Kam yanec Podilskij razom iz Pravoberezhnoyu Ukrayinoyu perejshov pid vladu Rosijskoyi imperiyi misto stalo centrom Podilskoyi guberniyi a plosha Virmenskij rinok administrativnim centrom mista Z chasom stari budinki na ploshi perebuduvali pid rizni administrativni ustanovi Ostatochno ansambl ploshi sformuvavsya u drugij polovini XIX stolittya Todi na zahidnomu boci ploshi rozibrali zalishki stin ukriplennya zvedenogo na pochatku XVIII ta budinok 1579 roku Na pivnichnomu boci Virmenskogo rinku zveli budinok okruzhnogo sudu najbilshu budivlyu ploshi Takozh do seredini XIX stolittya na zahidnomu boci ploshi isnuvav nevelikij yar yakij zasipali virivnyavshi poverhnyu ploshi Budivli Dilyanka de roztashovana porivnyano suchasna budivlya restoranu pervisno nalezhala monastiryu trinitariyiv vid yakogo lishivsya lishe kostel Svyatoyi Trijci suchasna greko katolicka cerkva Svyatogo Josafata iz dzviniceyu Monastir zakrili u 1842 roci na pochatku XX stolittya u jogo primishennyah rozmishuvalisya stajni pozhezhnoyi komandi Budinok 6 zvedenij pislya Drugoyi svitovoyi vijni na misci kolishnoyi gauptvahti zrujnovanoyi pid chas voyennih dij U nomu roztashovuvavsya rajonnij vikonavchij komitet rajvikonkom za nezalezhnoyi Ukrayini tut bazuvalasya rajonna derzhavna administraciya do svogo pereyizdu na vulicyu Troyicku Same tut 6 veresnya 1991 roku v Kam yanci Podilskomu vpershe pidnyali ukrayinskij sino zhovtij prapor U suchasnomu budinku 10 roztashovana pozhezhna chastina U XVIII stolitti tut stoyav palac komendanta Kam yaneckoyi forteci Yana de Vitte perebudovanij u pershij polovini XIX stolittya pid palac gubernatora Podilskoyi guberniyi Palac zgoriv u 1920 roci Bilya suchasnogo budinku 8 bula stara budivlya kolishnogo virmenskogo magistratu Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Budinok 4 budinok duhovnoyi konsistoriyi v yakomu roztashovuvavsya vikonkom miskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ Budinok 5 budinok kazennoyi palati Sud okruzhnij Dvoryanske zibrannya Budinok 6 Kazematna bashta Budinok 7 zhitlovij budinok Budinok 8 zhitlovij budinok Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya Budinok 3 zhitlovij budinok Budinok 9 zhitlovij budinok ruyini fundamentiv Budinok 10 budinok Virmenskogo magistratu pidvali Ogorozha budinku Podilskogo gubernatoraVirmenskij rinok u literaturiPoet Stepan Rudanskij yakij navchavsya u misti v Podilskij duhovnij seminariyi zgaduye misto yak take sho ni vidu ni krasi ne maye a Virmenskij rinok opisuye tak Malij rinok sered mista Tilko to i placu Starij dim gubernatoriv Tilko i palacu She odin kolishnij student Podilskoyi duhovnoyi seminariyi pismennik Anatolij Svidnickij zmalovuye ploshu Virmenskij rinok u svoyemu romani Lyuboracki Hto buv u Kam yanci toj musit znati Gubernatorsku ploshad shtirogranyastij plyac Na tim plyacu yak na plyacu nema nichogo hiba yakij duhovnij do konsistoriyi potyagne ta policiyan svaritsya a po bokah vsyaki domi jdut i mali i veliki i bili i siri j peristi de pan zhive de prostij mishanin a tak po odin bik stoyit dvoryanske deputatske sobraniye Proti cogo sobraniya po drugij bik plyacu na rozi dovgij plondrovanij dim i za nim bilu cerkvu vidno z zelenim dahom sobor Krayeznavec i zhurnalist Oleksandr Sementovskij naprikinci XIX stolittya neshvalno opisav ploshu Gubernatorskij majdan mav bi garnij viglyad yakbi jogo ne zaharashuvali zanadto vipnuta gauptvahta j saraj dlya pozhezhnih instrumentiv a takozh yakbi budinki navkolo majdanu ne hovalisya odin za odnogo mov perelyakani shkolyari abo ne visuvalisya za mezhi vulici mov gultyayi Cikavi faktiFaktichno plosha Virmenskij rinok maye u svoyij istoriyi 8 nazv vtim do Knigi rekordiv Ukrayini yak taku sho najbilshe perejmenovuvalasya vneseno kiyivsku Yevropejsku ploshu yaka maye tilki 7 istorichnih nazv Primitki kam pod gov ua Kam yanec Podilska miska rada Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2018 roku Plosha Virmenskij rinok na Google Maps maps google com Google Maps Procitovano 16 lyutogo 2018 roku Plosha Virmenskij rinok na mapah Visicom maps visicom ua Visicom Maps Procitovano 16 lyutogo 2018 roku Budzej 2005 s 40 Toponimichnij slovnik 2014 s 12 Toponimichnij slovnik 2014 s 44 Budzej 2005 s 41 M B Petrov Istoriko topografichnij rozvitok virmenskih kvartaliv Kam yancya Podilskogo u XV XVII st Naukovi praci Kam yanec Podilskogo derzhavnogo universitetu Istorichni nauki Kam yanec Podilskij 2005 T 15 S 325 UDK 94 477 43 14 16 Kivilsha G Virmenskij rinok Podolyanin gazeta 1993 28 lipnya z dzherela 18 lyutogo 2018 Procitovano 17 lyutogo 2018 Petrov 2002 s 31 Budzej 2005 s 57 Budzej 2005 s 42 Budzej 2005 s 45 Budzej 2005 s 43 Petrov 2002 s 43 Budzej 2005 s 44 Budzej 2005 s 46 Budzej 2005 s 47 Komentari tut i dali procitovano po knizi O Budzeya Vulicyami Kam yancya Podilskogo s 43 tobto budinok iz dekilkoma poverhami budinok Podilskoyi duhovnoyi seminariyi sobor Ioanna PredtechiDzherelaBudzej O Vulicyami Kam yancya Podilskogo L Svit 2005 272 s Istorichni miscya Ukrayini 3000 prim ISBN 966 603 274 0 Petrov M Istorichna topografiya Kam yancya Podilskogo kincya XVII XVIII st Istoriografiya Dzherela Nauk red I S Vinokur Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2002 384 s ISBN 966 7988 99 6 Prokopchuk V S Starenkij I O Toponimichnij slovnik Kam yancya Podilskogo PP Zvolejko D G Kam yanec Podilskij 2014 192 s ISBN 978 617 620 119 9