Озеро Вірджинія Вотер лежить на південній околиці Віндзорського Великого Парку в районі Раннімед в Сурреї та цивільних п

Озеро Вірджинія Вотер лежить на південній околиці Віндзорського Великого Парку, в районі Раннімед в Сурреї та цивільних парафіях Олд Віндзор і Саннінгдейл в Беркширі, в Англії. Це рукотворне озеро, яке отримало свою назву від однойменної природної водойми. Є село Вірджинія-Вотер, яке простягається на схід від озера. Територія озера, поблизу форту Бельведер і годинникова шафа занесені до Реєстру історичних парків і садів категорії I.

Вірджинія-Вотер

51°24′40″ пн. ш. 0°36′10″ зх. д. / 51.41111111113877286° пн. ш. 0.60277777780555786° зх. д.Координати: 51°24′40″ пн. ш. 0°36′10″ зх. д. / 51.41111111113877286° пн. ш. 0.60277777780555786° зх. д.
Розташування
Країна	Велика Британія
Регіон	^d ^d ^d
Геологічні дані
Тип	річка
Склад	^d
Розміри
Вода
Басейн
Вливаються	^d
Витікають	^d
Країни басейну	Велика Британія
Інше
Geonames	2634953
Вірджинія-Вотер (озеро) (Велика Британія)


Вірджинія-Вотер у Вікісховищі

Історія

Озеро Virginia Water Lake спочатку було чимось більшим, ніж струмок, який існував принаймні з 17 століття і цілком міг бути названий на честь Єлизавети I, королеви-діви, хоча це не точно. Саме озеро було розпочато в 1746 році Вільямом, герцогом Камберлендським, який тоді був рейнджером парку. Його власний полк, 23-й піший полк, взявся за будівництво. Початкове озеро було набагато меншим за нинішню форму, і було знищено під час повені в 1768 році. У 1780 році Пол і Томас Сендбі почали будівництво набагато більшого озера на цьому місці, а потім додали штучний водоспад, Луговий ставок і Ставок-Обеліск.

Серед об’єктів на березі озера – 30-метровий високий канадський тотемний стовп, вирізьблений Мунго Мартіном, Генрі Хантом і Тоні Хантом-старшим на честь сторіччя Британської Колумбії, а також колекція декоративних римських руїн, перевезених із місця Лептіс Магна (сучасний Аль-Хумс) у 1816 році та встановлений у Virginia Water у 1826 році. У 2022 році уряд Лівії поставив під сумнів законність придбання руїн і попросив їх повернути.

У 1834 році мініатюрний вітрильний фрегат «Королівська Аделаїда» був побудований у Шірнесі для короля Вільяма IV, демонтований і перевезений по суші до Вірджинія-Вотер, де його знову зібрали та спустили на воду для тренувань королівських принців. Він був повністю оснащений, мав 15 метрів завдовжки і 4.6 метри балці, водотоннажністю 50 тонн, і був озброєний 22 справними мініатюрними гарматами. Він був розпущений у 1877 році, але рушниці були передані Королівській ескадрі яхт у замку Каус.

Галерея

Водоспад на східній частині озера
Вид на озеро Вірджинія-Вотер, 2012
Міст через Вірджинія-Вотер

Список літератури

https://historicengland.org.uk/images-books/publications/conservation-bulletin-44/cb-44/ p.57
Cooper, Paul (10 січня 2018). How Ancient Roman Ruins Ended Up 2,000 Miles Away in a British Garden. The Atlantic. оригіналу за 23 грудня 2019.
Simpson, Craig (22 квітня 2022). Queen's estate faces legal battle over Libyan 'Elgin Marbles'. The Telegraph.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Miniature Frigate Royal Adelaide (1834); Royal/ceremonial vessel; Recreation vessel; Sail training. www.rmg.co.uk. National Maritime Museum. Процитовано 31 березня 2020.

[1] ttps://historicengland.org.uk/images-books/publications/conservation-bulletin-44/cb-44/ p.57

[2] Cooper, Paul (10 січня 2018). How Ancient Roman Ruins Ended Up 2,000 Miles Away in a British Garden. The Atlantic. оригіналу за 23 грудня 2019.

[3] Simpson, Craig (22 квітня 2022). Queen's estate faces legal battle over Libyan 'Elgin Marbles'. The Telegraph.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[4] Miniature Frigate Royal Adelaide (1834); Royal/ceremonial vessel; Recreation vessel; Sail training. www.rmg.co.uk. National Maritime Museum. Процитовано 31 березня 2020.