Ві́льям Ла́сселл (англ. William Lassell; 18 червня 1799, Болтон, Ланкашир, Англія — 5 жовтня 1880, Мейденгед) — англійський астроном.
Вільям Ласселл | |
---|---|
Народився | 18 червня 1799[1][2][3] Болтон, Великий Манчестер, Велика Британія |
Помер | 5 жовтня 1880[1][2][3] (81 рік) Мейденгед, Беркшир, Англія, Сполучене Королівство |
Місце проживання | Ліверпуль |
Країна | Сполучене Королівство Королівство Велика Британія Велика Британія |
Діяльність | астроном, фізик, торговець |
Галузь | астрономія |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Нагороди | |
Вільям Ласселл у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Болтоні, Ланкашир, Англія. Освіту здобув у Рокдейлській академії.
Заробив гроші як пивовар і вклав кошти у своє захоплення астрономією. У 1820 році почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 році побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке давало змогу компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат.
Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором.
Член Лондонського королівського товариства (1849, золота медаль). Президент цього товариства (1870—1872).
Відкрив 10 жовтня 1846 року перший із супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-й супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про те, що 16 вересня його вже відкрив Джордж Бондом. 24 жовтня 1851 року відкрив супутники Урана — Арієль і Умбрієль, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урана, відкритим Фрідріхом Гершелем 1787 року, — Оберон і Титанія.
У 1867 році опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.
На його честь названі кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна і астероїд 2636 Ласселл.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
Посилання
- Сонячна система: Нептун — відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lyam La ssell angl William Lassell 18 chervnya 1799 Bolton Lankashir Angliya 5 zhovtnya 1880 Mejdenged anglijskij astronom Vilyam LassellNarodivsya18 chervnya 1799 1799 06 18 1 2 3 Bolton Velikij Manchester Velika BritaniyaPomer5 zhovtnya 1880 1880 10 05 1 2 3 81 rik Mejdenged Berkshir Angliya Spoluchene KorolivstvoMisce prozhivannyaLiverpulKrayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika Britaniya Velika BritaniyaDiyalnistastronom fizik torgovecGaluzastronomiyaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Korolivska medal 1858 chlen Korolivskogo literaturnogo tovaristva d Vilyam Lassell u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Boltoni Lankashir Angliya Osvitu zdobuv u Rokdejlskij akademiyi Zarobiv groshi yak pivovar i vklav koshti u svoye zahoplennya astronomiyeyu U 1820 roci pochav vigotovlyati dzerkalni teleskopi za dopomogoyu yakih u vlasnij observatoriyi poblizu Liverpulya sposterigav v osnovnomu planeti i tumannosti U 1844 roci pobuduvav teleskop diametrom 61 sm dlya yakogo vin sporudiv nove dlya togo chasu ekvatorialne montuvannya yake davalo zmogu kompensuvati obertannya Zemli j legko stezhiti za ob yektami na nebesnij sferi Vin sam poliruvav dzerkalo vikoristovuyuchi samorobnij shlifuvalnij verstat Pereselivshisya v 1852 roci na ostriv Malta oskilki tam astroklimat znachno krashij nizh u Britaniyi pobuduvav tam velikij reflektor iz dzerkalom diametrom 48 dyujmiv 122 sm Pislya povernennya do Angliyi obladnav observatoriyu v Mejdengedi de prodovzhuvav sposterezhennya z 61 santimetrovim reflektorom Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1849 zolota medal Prezident cogo tovaristva 1870 1872 Vidkriv 10 zhovtnya 1846 roku pershij iz suputnikiv Neptuna Triton 18 veresnya 1848 vidkriv 8 j suputnik Saturna Giperion ne znayuchi pro te sho 16 veresnya jogo vzhe vidkriv Dzhordzh Bondom 24 zhovtnya 1851 roku vidkriv suputniki Urana Ariyel i Umbriyel dav yim ci nazvi a tak samo dav nazvu suputnikam Urana vidkritim Fridrihom Gershelem 1787 roku Oberon i Titaniya U 1867 roci opublikuvav katalog ponad 600 tumannostej vpershe vidkritih nim Na jogo chest nazvani krater na Misyaci krater na Marsi kilce Neptuna i asteroyid 2636 Lassell PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619PosilannyaSonyachna sistema Neptun video