Вільям Геберден

Вільям Геберден (англ. William Heberden; 13 серпня 1710(17100813), Лондон — 17 травня 1801) — англійський лікар і науковець.

Вільям Геберден
Народився	серпень 1710^[1] Лондон, Королівство Велика Британія
Помер	17 травня 1801(1801-05-17)^[2] (90 років) Лондон, Сполучене Королівство
Країна	Королівство Велика Британія
Діяльність	лікар, класицист, письменник
Alma mater	^d
Членство	Лондонське королівське товариство ^d
У шлюбі з	^d^[4] ^d^[4]
Діти	^d^[4] Вільям Геберден молодший^[4] ^d^[4]
Нагороди	член Лондонського королівського товариства ^d (1760) ^d ^d (1749) ^d (1750)
Вільям Геберден у Вікісховищі

Біографія

Отримав первинну освіту в гімназії Св. Спасителя в Лондоні. Наприкінці 1724 року його відправили до коледжу Сент-Джонса в Кембриджському університеті, де він отримав стипендію у 1730 році. Став майстром мистецтв у 1732 році, а в 1739 році здобув ступінь доктора медицини. Він залишився в Кембриджі майже на десять років довше займатися медициною і читав щорічний курс лекцій на тему materia medica (ліки). У 1746 році він став членом Королівського медичного коледжу в Лондоні. У 1766 році він рекомендував медичному коледжу першу конструкцію «Медичних операцій», в якій він запропонував зібрати разом такі спостереження, які, можливо, мали місце для будь-якого органу, і, ймовірно, ілюструють клінічний перебіг чи вилікування захворювань. План незабаром був прийнятий, і три томи конструкції послідовно викладені для громадськості. Геберден опублікував кілька праць у «Філософських транзакціях Королівського товариства»; і серед його вагомих внесків до «Медичних операцій» були статті про вітряну віспу (1767) та стенокардію (1768). Його Commentarii de morborum historia et curatione, результат записок, зроблених у його кишеньковій книжці біля ліжка пацієнтів, були опубліковані в 1802 р.

У 1778 році він став почесним членом Паризького королівського товариства медицини.

Його кар'єра лікаря тривала більше 30 років. У віці сімдесяти двох років він частково вийшов на пенсію, проводячи літо в будинку, який він наймав у Віндзорі, але продовжував займатися практикою в Лондоні впродовж зими ще кілька років.

Особисте життя

Геберден женився двічі. Вперше він узяв шлюб з Елізабет Мартін у 1752 році, у них народився один син Томас. Мартін померла в 1754 році. Він одружився з Мері Волластон, дочкою науковця Френсіса Волластона (1694—1774), і мав ще вісім дітей, з яких лише двоє пережили батька, один — Вільям Геберден молодший, що пішов за батьком у медицину.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Munk's Roll
   d:Track:Q6936720
4. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886

Джерела

• Heberden, William (1806). «William Haberden (biography)». / Commentaries on The History and Cure of Diseases (3rd ed.). London: T. Payne. pp. iii–vi. Retrieved 30 November 2009. [1] (англ.)

Посилання

• Heberden, William (1818). Commentaries on The History and Cure of Diseases (From the last English ed.). London: T. Payne. Retrieved 30 November 2009. Full text at Internet Archive (archive.org)[2] (англ.)