Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільхі́вці — село Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Вільхівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Городенківський район |
| Рада | Вільхівцівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1447 |
| Населення | 628 |
| Площа | 10,84 км² |
| Густота населення | 57,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78113 |
| Телефонний код | +380 03430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′30″ пн. ш. 25°22′43″ сх. д. / 48.79167° пн. ш. 25.37861° сх. д.Координати: 48°47′30″ пн. ш. 25°22′43″ сх. д. / 48.79167° пн. ш. 25.37861° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78113 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Вільхівці, вул. Незалежності, 1 |
| Карта | |
  Вільхівці | |
 Вільхівці | |
| Мапа | |
Назва
Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 25 грудня 1992 року уточнила назву села Вільховець на Вільхівці.
Географічні дані
Вільхівці (давня назва Вільховець) – село в Коломийському районі Івано-Франківської області, належить до Чернелицької територіальної громади.
Розташоване на берегах правої притоки Дністра — річки Потоку, за 20 кілометрів від Городенки і залізничної станції, у межах історико-географічного та етнографічного регіону Покуття. Межує на півночі з Чернелицею, на північному заході – з Кунисівцями, на заході – з Корневом, на півдні – з Олієво-Королівкою. Площа населеного пункту 324,2 га, населення 628 мешканців.
Дорога від села до Дністра проходить мальовничими лугами над річкою з каскадом Вільховецьких водоспадів (1,5 — 2,5 м).
Через село проходить автошлях С090407 Вікно-Хмелева.
Історія
Перша письмова згадка про Вільхівці належить до 1447 року, в актах Галицького земського суду Галицької землі Руського воєводства за 1 травня 1447 року назване село Вільхівці – в латино-польській транскрипції «Ольховец» («Olchowecz»).
Давньоруські часи
Первісне поселення – луги в каньйоні, який іде до Дністра. Археологічні розкопки, які проводились в околицях, виявили вироби з кремнію, що засвідчує життя тут із середнєкам’яного віку – від 150 до 40 тисяч років, відкрито сліди трипільських поселень.
Річка, яка в ті часи мала назву Глибока, крутила жорна дев’яти млинів, активно розвивались каменеломні, славились місцеві каменярі, які виготовляли, зокрема, камінні ночви та хрести.
Недалеко від села, на березі Дністра, є карстова печера, яка має назву Скеля монаха. На місці первісного розміщення села і першої в ньому церкви зберігся хрест у лузі над річкою.
Територією проходили козаки Богдана Хмельницького, коли брали в облогу Раковецький замок (1657 р.), опришки Олекси Довбуша. В Романівці є скеля, на якій проглядається відбиток стопи – її називають Скала Довбуша.
Польський період
Вільхівці в цей період опинилися в руках польського дідича Яна Крешуновича.
Навчання в школі велося переважно польськими вчителями польською мовою.
У 20-х роках минулого століття на полі за Вільхівцями шляхтою була утворена колонія. Проіснувала до кінця 90-х.
У складі імперії Габсбурґів
Від 1772 року Вільхівці належали до Заліщицької провінції, дідич – Кшечанович.
У 1831-32 роках село пережило епідемію холери, рештки поховання залишилися на Кривцеві.
У 1848 році на честь скасування панщини встановлено хрест, тепер він - на розі вулиць на церковному подвір'ї.
1909 року у Вільхівцях засновано філію Товариства «Просвіта» і його читальню. На провідну неділю 1912 року в селі побував Василь Стефаник, який тоді на виборах до Віденського парламенту був кандидатом на посла.
Перша світова війна
Через Вільхівці пролягала лінія фронту, пагорбом від Дубок до Кривцевої були австрійські окопи, людей евакуювали до Тишковець та інших сіл. 4 червня 1916 року російська армія розпочала Брусиловський прорив, околиці Вільхівців стали полем жорстокої битви. Після війни під опікою Червоного Хреста останки полеглих захоронені на старому цвинтарі.
У легіоні Українських Січових Стрільців воювали вихідці села, старшиною у цісарському війську служив Михайло Сагалюк.
Між війнами
У 30-роках громада Вільхівців розпочала будівництво Народного Дому-читальні.
На цей період припадає активна діяльність одного з найвизначніших вихідців села Михайла Прокіпчука. Він першим здобув вищу освіту, закінчивши математично-природничий факультет університету Яна-Казимира у Львові, активно долучився до суспільно-політичних процесів, які в часі чергової полонізації тільки наростали, на ціле десятиліття став лідером національного руху на Городенківщині. В 1927 році був членом ліворадикального Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання – «Сельроб». У 1929 році визначив як головну протидію полонізаційному режиму організацію приватних шкіл, співочих і танцювальних колективів, хорових і драматичних гуртків, його організаційно-педагогічне подвижництво охоплювало села від Городенківщини до Обертина, найтривкішу приватну школу заклав у Рашкові, згуртувавши довкола себе прогресивну молодь. У результаті Михайло Прокіпчук став організатором на теренах Городенківщини широкого молодіжного руху відомого як «Луг», що був спадкоємцем козацької «Січі», ідейно в’язав себе з визвольними традиціями українського козацтва і в умовах іноземної окупації знайшов таку форму легального існування. На початку 40-х років слід цього видатного діяча пропав.
Друга світова війна
У 1942 році з Вільхівців насильно були вивезені на роботу до Німеччини 11 осіб. Це були неодружені чоловіки і жінки віком 19-22 роки, залишалися там до закінчення війни.
Близько трьох десятків чоловіків мобілізовано на фронт, більшість призвана в передостанній рік війни і потрапила під Кенігсберг, де точились особливо жорстокі бої. Третина з війни не повернулась.
Восени 1944 року була проведена мобілізація сільської молоді до УПА. У січні 1945 року розрахунок Василя Чорнопиского, до якого входили Степан Сагалюк, Михайло Демашок, брав участь в операціях у Карпатах, тоді було знищено полк каральних військ НКВД разом з командиром дивізії, героєм Союзу Дергачовим.
У цей період село опинилося в межах фронту, що пролягав вздовж ріки Дністер, його мешканців було евакуйовано в сусідню Буковину, зокрема в село Кадубівці.
Виходець з села Василь Кузьмин, який підчас німецької окупації організував у селі Юнацтво ОУН, а в підпіллі став надрайонним керівником з національно-просвітницької роботи, пішов на співпрацю з НКВД. Жертвами зради стали сотні краян, які опинилися в сибірських каторгах, а також були знищені, а чи прийняли смерть у криївках.
Тривалі тюремні строки в радянських таборах відбули провідні учасники підпілля Іван Розумний, Іван Пеців, Дмитро Приймак, Іван Сливка.
Післявоєнний період
У 1947 році в селі розпочалась організація колгоспу, на початок 1949-го подано 269 заяв.
У 1962 році проведено лінію електропередач, село було електрифіковане.
У 1979 році стараннями ініціативної групи, яку очолив громадський активіст, енергетик колгоспу Дмитро Родим’юк, побудовано типове приміщення восьмирічної школи. До цього часу школа у Вільхівцях була початковою, після четвертого класу учні продовжували навчання в Корнівській.
За колгоспний кошт було зведено приміщення Будинку культури, а за державний – сільської ради і пошти.
У 1994 році заасфальтовано дорогу між Вільхівцями і Олієво-Королівкою.
У 1995 році село газифіковано, великою мірою завдяки старанню вихідця з села І.А.Прокіпчука, який працював керівником будівництва трансконтинентального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород».
З середини 60-х років колгосп мав назву «Радянське Прикарпаття», об’єднував Корнів і Вільхівці, головами були А.К.Кацук, А.Ф.Бевзюк, В.І.Скиба, вихідці з села очолили господарство лише з приходом України.
У 80-их роках відбулося укрупнення, Вільхівці ввійшли до складу одного з найбільших господарств району з центром у Чернелиці, колгоспу мільйонера, який спеціалізувався на виробництві овочів і вівчарстві, мав в обробітку понад 5 тисяч гектарів землі. Заступником голови працював І.В.Приймак, випускник сільськогосподарського інституту, дипломований інженер.
Економіка, торгівля
3 березня 2000 року на місці невеликого фермерського господарства, правонаступника колишнього колгоспу з борговими зобов’язаннями в 2 мільйони гривень, досвідчений уже на той час управлінець Іван Приймак створив у Вільхівцях приватне підприємство нового, європейського типу. Виробництво організовано за сучасними технологіями із застосуванням найновітнішої техніки світових зразків.
У 2012 році ППА «Вільхівці» придбало приміщення колишнього Городенківського хлібоприймального підприємства, морально і фізично застарілого. На його місці зведено супер сучасне елеваторне господарство, що за технічними і виробничими характеристиками позиціонується як номер один у Західній Україні.
У селі завершується будівництво сучасного сервісного центру.
Збудовано футбольний стадіон з критими трибунами, з ложе преси і коментаторськими стійками, роздягальнями для спортсменів, нічним освітленням, поливом для газону, стадіон придатний для проведення поєдинків команд Першої футбольної ліги України. Домашні матчі на стадіоні «Чайка» проводить ФК «Вільхівці», чемпіон Івано-Франківської області сезону 2022/23.
Іван Приймак - меценат, опікується духовними святинями, активно інвестує в обороноздатність Збройних Сил, підтримує талановиті починання в літературі, культурі, спорті, мистецтві.
Пам'ятники
Символічна могила Українським січовим стрільцям
Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні.
Релігія
На рубежі XVIII-ХІХ століть у селі була збудована дерев’яна церква з ялини на дубових підвалинах, із залізним хрестом, покрита гонтами, стояла трохи нижче теперішнього Будинку культури.
У церковному інвентарі громади 1837 року село було окремою парафією з священиком о. Антоном Яремецьким.
За даними шематизму за 1841 рік, вільхівська громада прилучена до Корнева, числила 687 осіб, парохом був о. Йоган Вагилевич, учасник львівського гурту будителів українців, звісний в історії як «Руська трійця», брав участь у складанні «Русалки Дністрової» (1836 р.) – першої книжки українською народною мовою.
З 1906 до 1939 року в церкві правив о. Іван Пісецький, священик УГКЦ, громадський і політичний діяч, голова Городенківської повітової Української Національної Ради.
Пам'ятки
У селі є (кам'яна), споруджена в 1887 р. Пам'ятка місцевого значення № 691. Належить до УПЦ КП. Настоятель митрофорний протоієрей о. Іван Бурак, нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ступеня, в церкві святого Микити править 34 роки.
У селі збудовано каплиці Івана Златоустого, Святого Володимира, Вознесіння Христового, Статуї Господа Ісуса Христа, Божої Матері, Христа Спасителя.
Відомі люди
Народилися
- · Чорнопиский Михайло Гнатович (нар. 1934) — український фольклорист, доцент кафедри фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка, автор історико-етнографічного і етнокультурологічного нарису «Село Вільхівці на Покутті біля Чернелиці».
- · Кубійович Тарас Степанович (1970—2020) — молодший сержант ЗС України, учасник російсько-української війни.
- · Приймак Іван Васильович (10.06.1959) – сільськогосподарський підприємець та промисловець, власник ППА «Вільхівці», Заслужений працівник сільського господарства України, депутат Івано-Франківської обласної ради двох скликань, президент футбольного клубу «Вільхівці».
- · Прокіпчук Михайло Іванович (12.11.1901 - невідомо), політичний діяч, лідер національного руху, голова Проводу Лугу Городенківщини, організатор приватної школи в Рашкові.
- · Прокіпчук Іван Андрійович (08.04.1933 – 14.01.1998), керівник будівництва трансконтинентального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» у Західній Україні, домігся зміни маршруту з тим, щоб магістраль пролягла поблизу рідного села, в 1993 році було здійснено врізку, газ отримали Вільхівці і довколишні села.
- · Вербіцький Іван Володимирович (12.04.1953) – оператор запуску космічних кораблів на космодромі Байконур, інженер-конструктор ракети «Буран», Заслужений випробувач космічної техніки.
- · Приймак Володимир Іванович (01.01.1955) – перший редактор газети «Край», генеральний директор ОДТРК «Карпати», лауреат Національної журналістської премії «Золоте перо», Заслужений журналіст України, автор книг «Сліди на росі», «Апостоли правди», «Дорогою до білих журавлів».
- · Романів Петро Іванович (13.01.1951) – директор Івано-Франківської філії ВАТ «Укртелеком», член-кореспондент Академії зв’язку України імені О.С.Попова, почесний зв’язківець України, був обраний депутатом Івано-Франківської обласної ради.
- · Роїк Іванна Михайлівна (09.07.1985) – викладач інституту сучасної німецької літератури та історії (м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина), доктор наук, член ПЕН клубу, Спілки молодих науковців-германістів університету Й.Гете і федеральної землі Гессен.
- · Чорнописький Антон Михайлович (21.02.1941 – 2000) – учитель української мови і літератури Вільхівської школи, поет, автор поезій про рідне село і його дивовижну природу.
- · Чорнописький Іван Макарович (14.03.1960) – український альпініст, 9 серпня 1993 року виніс перший український прапор на одну з найвищих вершин планети – пік Хан Тенгрі (7010 м), автор книги «Через Карпати на штурм Хан Тенгрі».
- · Бойчук Михайло Дмитрович (28.11.1938 – 2015) – учитель музики Городенківської дитячої музичної школи, майстер з виготовлення скрипок, багатолітній керівник хору Городенківського районного Товариства «Просвіта».
- · Костик Ярослава Несторівна (30.03.1965) – художниця, працює в стилі графіки, з благословення Церкви займається сакральним мистецтвом, реставрує храми, її кісті належить образ Рівноапостольного князя Володимира в каплиці у Вільхівцях.
- · Прокіпчук Михайло Іванович (31.09.1996) – гравець футбольного клубу «Вільхівці», капітан команди. З 2022 року виступає у футбольній любительській лізі в Англії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
Література
- Село Вільхівці на Покутті біля Чернелиці : іст.-етнографічний і етнокультурний нарис / М. Г. Чорнопиский. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2019. – 384 с. – .
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vilhivci Vilhi vci selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Vilhivci Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Gorodenkivskij rajon Rada Vilhivcivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1447 Naselennya 628 Plosha 10 84 km Gustota naselennya 57 93 osib km Poshtovij indeks 78113 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 47 30 pn sh 25 22 43 sh d 48 79167 pn sh 25 37861 sh d 48 79167 25 37861 Koordinati 48 47 30 pn sh 25 22 43 sh d 48 79167 pn sh 25 37861 sh d 48 79167 25 37861 Misceva vlada Adresa radi 78113 Ivano Frankivska oblast Gorodenkivskij rajon s Vilhivci vul Nezalezhnosti 1 Karta Vilhivci Vilhivci MapaNazvaIvano Frankivska oblasna Rada narodnih deputativ rishennyam vid 25 grudnya 1992 roku utochnila nazvu sela Vilhovec na Vilhivci Geografichni daniVilhivci davnya nazva Vilhovec selo v Kolomijskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti nalezhit do Chernelickoyi teritorialnoyi gromadi Roztashovane na beregah pravoyi pritoki Dnistra richki Potoku za 20 kilometriv vid Gorodenki i zaliznichnoyi stanciyi u mezhah istoriko geografichnogo ta etnografichnogo regionu Pokuttya Mezhuye na pivnochi z Cherneliceyu na pivnichnomu zahodi z Kunisivcyami na zahodi z Kornevom na pivdni z Oliyevo Korolivkoyu Plosha naselenogo punktu 324 2 ga naselennya 628 meshkanciv Doroga vid sela do Dnistra prohodit malovnichimi lugami nad richkoyu z kaskadom Vilhoveckih vodospadiv 1 5 2 5 m Cherez selo prohodit avtoshlyah S090407 Vikno Hmeleva IstoriyaPersha pismova zgadka pro Vilhivci nalezhit do 1447 roku v aktah Galickogo zemskogo sudu Galickoyi zemli Ruskogo voyevodstva za 1 travnya 1447 roku nazvane selo Vilhivci v latino polskij transkripciyi Olhovec Olchowecz Davnoruski chasi Pervisne poselennya lugi v kanjoni yakij ide do Dnistra Arheologichni rozkopki yaki provodilis v okolicyah viyavili virobi z kremniyu sho zasvidchuye zhittya tut iz serednyekam yanogo viku vid 150 do 40 tisyach rokiv vidkrito slidi tripilskih poselen Richka yaka v ti chasi mala nazvu Gliboka krutila zhorna dev yati mliniv aktivno rozvivalis kamenelomni slavilis miscevi kamenyari yaki vigotovlyali zokrema kaminni nochvi ta hresti Nedaleko vid sela na berezi Dnistra ye karstova pechera yaka maye nazvu Skelya monaha Na misci pervisnogo rozmishennya sela i pershoyi v nomu cerkvi zberigsya hrest u luzi nad richkoyu Teritoriyeyu prohodili kozaki Bogdana Hmelnickogo koli brali v oblogu Rakoveckij zamok 1657 r oprishki Oleksi Dovbusha V Romanivci ye skelya na yakij proglyadayetsya vidbitok stopi yiyi nazivayut Skala Dovbusha Polskij period Vilhivci v cej period opinilisya v rukah polskogo didicha Yana Kreshunovicha Navchannya v shkoli velosya perevazhno polskimi vchitelyami polskoyu movoyu U 20 h rokah minulogo stolittya na poli za Vilhivcyami shlyahtoyu bula utvorena koloniya Proisnuvala do kincya 90 h U skladi imperiyi Gabsburgiv Vid 1772 roku Vilhivci nalezhali do Zalishickoyi provinciyi didich Kshechanovich U 1831 32 rokah selo perezhilo epidemiyu holeri reshtki pohovannya zalishilisya na Krivcevi U 1848 roci na chest skasuvannya panshini vstanovleno hrest teper vin na rozi vulic na cerkovnomu podvir yi 1909 roku u Vilhivcyah zasnovano filiyu Tovaristva Prosvita i jogo chitalnyu Na providnu nedilyu 1912 roku v seli pobuvav Vasil Stefanik yakij todi na viborah do Videnskogo parlamentu buv kandidatom na posla Persha svitova vijna Cherez Vilhivci prolyagala liniya frontu pagorbom vid Dubok do Krivcevoyi buli avstrijski okopi lyudej evakuyuvali do Tishkovec ta inshih sil 4 chervnya 1916 roku rosijska armiya rozpochala Brusilovskij proriv okolici Vilhivciv stali polem zhorstokoyi bitvi Pislya vijni pid opikoyu Chervonogo Hresta ostanki poleglih zahoroneni na staromu cvintari U legioni Ukrayinskih Sichovih Strilciv voyuvali vihidci sela starshinoyu u cisarskomu vijsku sluzhiv Mihajlo Sagalyuk Mizh vijnami U 30 rokah gromada Vilhivciv rozpochala budivnictvo Narodnogo Domu chitalni Na cej period pripadaye aktivna diyalnist odnogo z najviznachnishih vihidciv sela Mihajla Prokipchuka Vin pershim zdobuv vishu osvitu zakinchivshi matematichno prirodnichij fakultet universitetu Yana Kazimira u Lvovi aktivno doluchivsya do suspilno politichnih procesiv yaki v chasi chergovoyi polonizaciyi tilki narostali na cile desyatilittya stav liderom nacionalnogo ruhu na Gorodenkivshini V 1927 roci buv chlenom livoradikalnogo Ukrayinskogo selyansko robitnichogo socialistichnogo ob yednannya Selrob U 1929 roci viznachiv yak golovnu protidiyu polonizacijnomu rezhimu organizaciyu privatnih shkil spivochih i tancyuvalnih kolektiviv horovih i dramatichnih gurtkiv jogo organizacijno pedagogichne podvizhnictvo ohoplyuvalo sela vid Gorodenkivshini do Obertina najtrivkishu privatnu shkolu zaklav u Rashkovi zgurtuvavshi dovkola sebe progresivnu molod U rezultati Mihajlo Prokipchuk stav organizatorom na terenah Gorodenkivshini shirokogo molodizhnogo ruhu vidomogo yak Lug sho buv spadkoyemcem kozackoyi Sichi idejno v yazav sebe z vizvolnimi tradiciyami ukrayinskogo kozactva i v umovah inozemnoyi okupaciyi znajshov taku formu legalnogo isnuvannya Na pochatku 40 h rokiv slid cogo vidatnogo diyacha propav Druga svitova vijna U 1942 roci z Vilhivciv nasilno buli vivezeni na robotu do Nimechchini 11 osib Ce buli neodruzheni choloviki i zhinki vikom 19 22 roki zalishalisya tam do zakinchennya vijni Blizko troh desyatkiv cholovikiv mobilizovano na front bilshist prizvana v peredostannij rik vijni i potrapila pid Kenigsberg de tochilis osoblivo zhorstoki boyi Tretina z vijni ne povernulas Voseni 1944 roku bula provedena mobilizaciya silskoyi molodi do UPA U sichni 1945 roku rozrahunok Vasilya Chornopiskogo do yakogo vhodili Stepan Sagalyuk Mihajlo Demashok brav uchast v operaciyah u Karpatah todi bulo znisheno polk karalnih vijsk NKVD razom z komandirom diviziyi geroyem Soyuzu Dergachovim U cej period selo opinilosya v mezhah frontu sho prolyagav vzdovzh riki Dnister jogo meshkanciv bulo evakujovano v susidnyu Bukovinu zokrema v selo Kadubivci Vihodec z sela Vasil Kuzmin yakij pidchas nimeckoyi okupaciyi organizuvav u seli Yunactvo OUN a v pidpilli stav nadrajonnim kerivnikom z nacionalno prosvitnickoyi roboti pishov na spivpracyu z NKVD Zhertvami zradi stali sotni krayan yaki opinilisya v sibirskih katorgah a takozh buli znisheni a chi prijnyali smert u kriyivkah Trivali tyuremni stroki v radyanskih taborah vidbuli providni uchasniki pidpillya Ivan Rozumnij Ivan Peciv Dmitro Prijmak Ivan Slivka Pislyavoyennij period U 1947 roci v seli rozpochalas organizaciya kolgospu na pochatok 1949 go podano 269 zayav U 1962 roci provedeno liniyu elektroperedach selo bulo elektrifikovane U 1979 roci starannyami iniciativnoyi grupi yaku ocholiv gromadskij aktivist energetik kolgospu Dmitro Rodim yuk pobudovano tipove primishennya vosmirichnoyi shkoli Do cogo chasu shkola u Vilhivcyah bula pochatkovoyu pislya chetvertogo klasu uchni prodovzhuvali navchannya v Kornivskij Za kolgospnij kosht bulo zvedeno primishennya Budinku kulturi a za derzhavnij silskoyi radi i poshti U 1994 roci zaasfaltovano dorogu mizh Vilhivcyami i Oliyevo Korolivkoyu U 1995 roci selo gazifikovano velikoyu miroyu zavdyaki starannyu vihidcya z sela I A Prokipchuka yakij pracyuvav kerivnikom budivnictva transkontinentalnogo gazoprovodu Urengoj Pomari Uzhgorod Z seredini 60 h rokiv kolgosp mav nazvu Radyanske Prikarpattya ob yednuvav Korniv i Vilhivci golovami buli A K Kacuk A F Bevzyuk V I Skiba vihidci z sela ocholili gospodarstvo lishe z prihodom Ukrayini U 80 ih rokah vidbulosya ukrupnennya Vilhivci vvijshli do skladu odnogo z najbilshih gospodarstv rajonu z centrom u Chernelici kolgospu miljonera yakij specializuvavsya na virobnictvi ovochiv i vivcharstvi mav v obrobitku ponad 5 tisyach gektariv zemli Zastupnikom golovi pracyuvav I V Prijmak vipusknik silskogospodarskogo institutu diplomovanij inzhener Ekonomika torgivlya3 bereznya 2000 roku na misci nevelikogo fermerskogo gospodarstva pravonastupnika kolishnogo kolgospu z borgovimi zobov yazannyami v 2 miljoni griven dosvidchenij uzhe na toj chas upravlinec Ivan Prijmak stvoriv u Vilhivcyah privatne pidpriyemstvo novogo yevropejskogo tipu Virobnictvo organizovano za suchasnimi tehnologiyami iz zastosuvannyam najnovitnishoyi tehniki svitovih zrazkiv U 2012 roci PPA Vilhivci pridbalo primishennya kolishnogo Gorodenkivskogo hliboprijmalnogo pidpriyemstva moralno i fizichno zastarilogo Na jogo misci zvedeno super suchasne elevatorne gospodarstvo sho za tehnichnimi i virobnichimi harakteristikami pozicionuyetsya yak nomer odin u Zahidnij Ukrayini U seli zavershuyetsya budivnictvo suchasnogo servisnogo centru Zbudovano futbolnij stadion z kritimi tribunami z lozhe presi i komentatorskimi stijkami rozdyagalnyami dlya sportsmeniv nichnim osvitlennyam polivom dlya gazonu stadion pridatnij dlya provedennya poyedinkiv komand Pershoyi futbolnoyi ligi Ukrayini Domashni matchi na stadioni Chajka provodit FK Vilhivci chempion Ivano Frankivskoyi oblasti sezonu 2022 23 Ivan Prijmak mecenat opikuyetsya duhovnimi svyatinyami aktivno investuye v oboronozdatnist Zbrojnih Sil pidtrimuye talanoviti pochinannya v literaturi kulturi sporti mistectvi Pam yatnikiSimvolichna mogila Ukrayinskim sichovim strilcyam Pam yatnik zagiblim u Drugij svitovij vijni ReligiyaNa rubezhi XVIII HIH stolit u seli bula zbudovana derev yana cerkva z yalini na dubovih pidvalinah iz zaliznim hrestom pokrita gontami stoyala trohi nizhche teperishnogo Budinku kulturi U cerkovnomu inventari gromadi 1837 roku selo bulo okremoyu parafiyeyu z svyashenikom o Antonom Yaremeckim Za danimi shematizmu za 1841 rik vilhivska gromada priluchena do Korneva chislila 687 osib parohom buv o Jogan Vagilevich uchasnik lvivskogo gurtu buditeliv ukrayinciv zvisnij v istoriyi yak Ruska trijcya brav uchast u skladanni Rusalki Dnistrovoyi 1836 r pershoyi knizhki ukrayinskoyu narodnoyu movoyu Z 1906 do 1939 roku v cerkvi praviv o Ivan Piseckij svyashenik UGKC gromadskij i politichnij diyach golova Gorodenkivskoyi povitovoyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Pam yatkiU seli ye kam yana sporudzhena v 1887 r Pam yatka miscevogo znachennya 691 Nalezhit do UPC KP Nastoyatel mitrofornij protoiyerej o Ivan Burak nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira III stupenya v cerkvi svyatogo Mikiti pravit 34 roki U seli zbudovano kaplici Ivana Zlatoustogo Svyatogo Volodimira Voznesinnya Hristovogo Statuyi Gospoda Isusa Hrista Bozhoyi Materi Hrista Spasitelya Vidomi lyudiNarodilisya Chornopiskij Mihajlo Gnatovich nar 1934 ukrayinskij folklorist docent kafedri folkloristiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka avtor istoriko etnografichnogo i etnokulturologichnogo narisu Selo Vilhivci na Pokutti bilya Chernelici Kubijovich Taras Stepanovich 1970 2020 molodshij serzhant ZS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Prijmak Ivan Vasilovich 10 06 1959 silskogospodarskij pidpriyemec ta promislovec vlasnik PPA Vilhivci Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini deputat Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi dvoh sklikan prezident futbolnogo klubu Vilhivci Prokipchuk Mihajlo Ivanovich 12 11 1901 nevidomo politichnij diyach lider nacionalnogo ruhu golova Provodu Lugu Gorodenkivshini organizator privatnoyi shkoli v Rashkovi Prokipchuk Ivan Andrijovich 08 04 1933 14 01 1998 kerivnik budivnictva transkontinentalnogo gazoprovodu Urengoj Pomari Uzhgorod u Zahidnij Ukrayini domigsya zmini marshrutu z tim shob magistral prolyagla poblizu ridnogo sela v 1993 roci bulo zdijsneno vrizku gaz otrimali Vilhivci i dovkolishni sela Verbickij Ivan Volodimirovich 12 04 1953 operator zapusku kosmichnih korabliv na kosmodromi Bajkonur inzhener konstruktor raketi Buran Zasluzhenij viprobuvach kosmichnoyi tehniki Prijmak Volodimir Ivanovich 01 01 1955 pershij redaktor gazeti Kraj generalnij direktor ODTRK Karpati laureat Nacionalnoyi zhurnalistskoyi premiyi Zolote pero Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini avtor knig Slidi na rosi Apostoli pravdi Dorogoyu do bilih zhuravliv Romaniv Petro Ivanovich 13 01 1951 direktor Ivano Frankivskoyi filiyi VAT Ukrtelekom chlen korespondent Akademiyi zv yazku Ukrayini imeni O S Popova pochesnij zv yazkivec Ukrayini buv obranij deputatom Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi Royik Ivanna Mihajlivna 09 07 1985 vikladach institutu suchasnoyi nimeckoyi literaturi ta istoriyi m Frankfurt na Majni Nimechchina doktor nauk chlen PEN klubu Spilki molodih naukovciv germanistiv universitetu J Gete i federalnoyi zemli Gessen Chornopiskij Anton Mihajlovich 21 02 1941 2000 uchitel ukrayinskoyi movi i literaturi Vilhivskoyi shkoli poet avtor poezij pro ridne selo i jogo divovizhnu prirodu Chornopiskij Ivan Makarovich 14 03 1960 ukrayinskij alpinist 9 serpnya 1993 roku vinis pershij ukrayinskij prapor na odnu z najvishih vershin planeti pik Han Tengri 7010 m avtor knigi Cherez Karpati na shturm Han Tengri Bojchuk Mihajlo Dmitrovich 28 11 1938 2015 uchitel muziki Gorodenkivskoyi dityachoyi muzichnoyi shkoli majster z vigotovlennya skripok bagatolitnij kerivnik horu Gorodenkivskogo rajonnogo Tovaristva Prosvita Kostik Yaroslava Nestorivna 30 03 1965 hudozhnicya pracyuye v stili grafiki z blagoslovennya Cerkvi zajmayetsya sakralnim mistectvom restavruye hrami yiyi kisti nalezhit obraz Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira v kaplici u Vilhivcyah Prokipchuk Mihajlo Ivanovich 31 09 1996 gravec futbolnogo klubu Vilhivci kapitan komandi Z 2022 roku vistupaye u futbolnij lyubitelskij lizi v Angliyi Primitki Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2019 LiteraturaSelo Vilhivci na Pokutti bilya Chernelici ist etnografichnij i etnokulturnij naris M G Chornopiskij Ternopil Pidruchniki i posibniki 2019 384 s ISBN 966 07 3442 5 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi