Вільгельм II (нім. Wilhelm II; 19 липня 1227 — 29 січня 1256) — король Німеччини 1247—1256 років та граф Голландії і Зеландії 1234—1256 років.
Вільгельм II | |
---|---|
Король Німеччини | |
Правління | 1247-1256 |
Коронація | 1 листопада 1248 |
Попередник | Генріх Распе |
Наступник | Річард Корнуольський Альфонс X Кастильський |
Інші титули | Граф Голландії |
Біографічні дані | |
Народження | 19 липня 1227 |
Смерть | 29 січня 1256 Гогвауд загиблий у бою[1] |
Поховання | Мідделбург |
Дружина | Єлизавета Брауншвезька |
Діти | 1 син і 1 донька |
Династія | Герульфінги |
Батько | Флоріс IV |
Мати | Мехтильда Брабантська |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Граф
Син Флоріса IV, графа Голландії та Зеландії, і Мехтильді (матильди) Брабантської. У 1234 році його батько загинув під час лицарського турніру в Корбі. Вільгельму було всього 6 років, тому для управління графствами Голландія і Зеландія був призначено опікун, яким став стрийко Вільгельм, який керував графствами до своєї смерті в 1238 році. У 1238—1239 роках регентом був інший стрийко Вільгельма II — Оттон, який пізніше він став єпископом Утрехта. По досягненню повноліття у 1246 році зробив матір своєю радницею.
Король
Після смерті антикороля Німеччини Генріха Распе в 1247 році частина німецької знаті, незадоволена політикою імператора Фрідріха II, вирішила обрати нового антикороля. Вибір припав на Вільгельма II Голландського, який 3 жовтня 1247 року був обраний в Воррінгені королем за сприяння вуйко Генріха II, герцога Брабанта. Вибір підтримали архієпископи Кельна, Майнца і Тріра. 8 листопада Вільгельма було визнано королем папою римським Інокентієм IV. Після п'ятимісячної облоги він взяв Ахен, де і був коронований 1 листопада 1248 року Конрадом фон Гохштаденом, архієпископом Кельна. Того ж року наказав звести фортецю навколо Гааги.
Втім фактичну владу король Вільгельм спочатку мав тільки в Рейнській області. Для збільшення впливу йому довелося вести війну з Конрадом IV, який також вважався королем Німеччини. Після того, як Вільгельм переміг останнього у битві при Оппенгеймі в 1251 році, той був змушений відступити до Італії. Крім того, додаткову підтримку знаті Вільгельм дістав завдяки шлюбу з донькою герцога Брауншвейзького. Більшість німецьких князів визнало його своїм королем.
У липні 1252 року на з'їзді, який проходив поблизу Франкфурта, було вирішено відібрати у Гогенштауфенов усі лени. Король роздав ці землі своїм прихильникам, а щоб здобути додаткову підтримку князів і міст Гарлем, Делфт і Алкмар, дарував їм нові пільги. На цьому закінчилося реальне правління Вільгельма. Хоча він був людиною хороброю, доброю і чесною, як монарх він не мав ніякого значення, оскільки не володів ні великим розумом, ні широкими політичними поняттями.
Могутні князі незабаром зовсім перестали зважати на нього. Ніхто з князів не з'являвся до королівського двору на з'їзди по великих святах. Вільгельм, втім, не звертав на це уваги, цілком задоволений своєю номінальною величчю. Він був зайнятий війнами в своїх родових володіннях.
1252 року Вільгельм вступив у конфлікт з графством Фландрією на підставі того, що графиня Маргарита II не принесла королю оммаж. У липні 1253 року король здобув перемогу над фламандцями у битві при Весткаппелі (також знищено фландрський флот), а 1254 року уклав з графинею Маргаритою Фландрской перемир'я. Водночас погіршилися стосунки з Францією та архієпископами Кельна, Трира, єпископством Льєзьким.
З 1254 року король Вільгельм вів успішні війни проти західних фризів, звівши потужні фортеці Хеемскерк і Гарлем та провівши гарні військові шляхи. Але під час одного з походів 28 січня 1256 року біля Хогвуда при спробі перетнути замерзле озеро загін фризів влаштував засідку Вільгельму. На короля були залізні обладунки, і навіть коня вкривала кольчужна попона. Лід не витримав, король провалився у воду і не зміг вибратися. Вояки Вільгельма втекли, а фризи накинулися з усіх боків з дротиками. Тонучи, Вільгельм запропонував їм величезний викуп, щоб зберегти життя, однак вороги вбили його. Поховано в абатстві Міделбурга. Після смерті Вільгельма в Німеччині настало так зване велике міжцарів'я.
Родина
Дружина — Єлизавета, донька Оттона I, герцога Брауншвейг-Люнебурга
Діти:
- Флоріс (1245—1296), граф Голландії та Зеландії
- Мехтильда (1256-д/н)
- 1 бастард
Примітки
- http://www.hubert-herald.nl/William%20II%20of%20%20Holland.htm
Джерела
- Bernd Schneidmüller/Stefan Weinfurter (ed.): Die deutschen Herrscher des Mittelalters, Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I., C.H. Beck: Monaco di Baviera 2003 (нім.)
- Martin Kaufhold: Die Könige des Interregnum. Konrad IV., Heinrich Raspe, Wilhelm, Alfons, Richard (1245—1273). In: Bernd Schneidmüller, Stefan Weinfurter (Hrsg.): Die deutschen Herrscher des Mittelalters, Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I. C.H. Beck, München 2003, S. 315—339. (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм II (граф Голландії) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm II nim Wilhelm II 19 lipnya 1227 29 sichnya 1256 korol Nimechchini 1247 1256 rokiv ta graf Gollandiyi i Zelandiyi 1234 1256 rokiv Vilgelm IIKorol NimechchiniPravlinnya 1247 1256Koronaciya 1 listopada 1248Poperednik Genrih RaspeNastupnik Richard Kornuolskij Alfons X KastilskijInshi tituli Graf GollandiyiBiografichni daniNarodzhennya 19 lipnya 1227 12270719 Smert 29 sichnya 1256 Gogvaud zagiblij u boyu 1 Pohovannya MiddelburgDruzhina Yelizaveta BraunshvezkaDiti 1 sin i 1 donkaDinastiya GerulfingiBatko Floris IVMati Mehtilda Brabantska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisGraf Sin Florisa IV grafa Gollandiyi ta Zelandiyi i Mehtildi matildi Brabantskoyi U 1234 roci jogo batko zaginuv pid chas licarskogo turniru v Korbi Vilgelmu bulo vsogo 6 rokiv tomu dlya upravlinnya grafstvami Gollandiya i Zelandiya buv priznacheno opikun yakim stav strijko Vilgelm yakij keruvav grafstvami do svoyeyi smerti v 1238 roci U 1238 1239 rokah regentom buv inshij strijko Vilgelma II Otton yakij piznishe vin stav yepiskopom Utrehta Po dosyagnennyu povnolittya u 1246 roci zrobiv matir svoyeyu radniceyu Korol Pislya smerti antikorolya Nimechchini Genriha Raspe v 1247 roci chastina nimeckoyi znati nezadovolena politikoyu imperatora Fridriha II virishila obrati novogo antikorolya Vibir pripav na Vilgelma II Gollandskogo yakij 3 zhovtnya 1247 roku buv obranij v Vorringeni korolem za spriyannya vujko Genriha II gercoga Brabanta Vibir pidtrimali arhiyepiskopi Kelna Majnca i Trira 8 listopada Vilgelma bulo viznano korolem papoyu rimskim Inokentiyem IV Pislya p yatimisyachnoyi oblogi vin vzyav Ahen de i buv koronovanij 1 listopada 1248 roku Konradom fon Gohshtadenom arhiyepiskopom Kelna Togo zh roku nakazav zvesti fortecyu navkolo Gaagi Vtim faktichnu vladu korol Vilgelm spochatku mav tilki v Rejnskij oblasti Dlya zbilshennya vplivu jomu dovelosya vesti vijnu z Konradom IV yakij takozh vvazhavsya korolem Nimechchini Pislya togo yak Vilgelm peremig ostannogo u bitvi pri Oppengejmi v 1251 roci toj buv zmushenij vidstupiti do Italiyi Krim togo dodatkovu pidtrimku znati Vilgelm distav zavdyaki shlyubu z donkoyu gercoga Braunshvejzkogo Bilshist nimeckih knyaziv viznalo jogo svoyim korolem U lipni 1252 roku na z yizdi yakij prohodiv poblizu Frankfurta bulo virisheno vidibrati u Gogenshtaufenov usi leni Korol rozdav ci zemli svoyim prihilnikam a shob zdobuti dodatkovu pidtrimku knyaziv i mist Garlem Delft i Alkmar daruvav yim novi pilgi Na comu zakinchilosya realne pravlinnya Vilgelma Hocha vin buv lyudinoyu horobroyu dobroyu i chesnoyu yak monarh vin ne mav niyakogo znachennya oskilki ne volodiv ni velikim rozumom ni shirokimi politichnimi ponyattyami Mogutni knyazi nezabarom zovsim perestali zvazhati na nogo Nihto z knyaziv ne z yavlyavsya do korolivskogo dvoru na z yizdi po velikih svyatah Vilgelm vtim ne zvertav na ce uvagi cilkom zadovolenij svoyeyu nominalnoyu velichchyu Vin buv zajnyatij vijnami v svoyih rodovih volodinnyah 1252 roku Vilgelm vstupiv u konflikt z grafstvom Flandriyeyu na pidstavi togo sho grafinya Margarita II ne prinesla korolyu ommazh U lipni 1253 roku korol zdobuv peremogu nad flamandcyami u bitvi pri Vestkappeli takozh znisheno flandrskij flot a 1254 roku uklav z grafineyu Margaritoyu Flandrskoj peremir ya Vodnochas pogirshilisya stosunki z Franciyeyu ta arhiyepiskopami Kelna Trira yepiskopstvom Lyezkim Z 1254 roku korol Vilgelm viv uspishni vijni proti zahidnih friziv zvivshi potuzhni forteci Heemskerk i Garlem ta provivshi garni vijskovi shlyahi Ale pid chas odnogo z pohodiv 28 sichnya 1256 roku bilya Hogvuda pri sprobi peretnuti zamerzle ozero zagin friziv vlashtuvav zasidku Vilgelmu Na korolya buli zalizni obladunki i navit konya vkrivala kolchuzhna popona Lid ne vitrimav korol provalivsya u vodu i ne zmig vibratisya Voyaki Vilgelma vtekli a frizi nakinulisya z usih bokiv z drotikami Tonuchi Vilgelm zaproponuvav yim velicheznij vikup shob zberegti zhittya odnak vorogi vbili jogo Pohovano v abatstvi Midelburga Pislya smerti Vilgelma v Nimechchini nastalo tak zvane velike mizhcariv ya RodinaDruzhina Yelizaveta donka Ottona I gercoga Braunshvejg Lyuneburga Diti Floris 1245 1296 graf Gollandiyi ta Zelandiyi Mehtilda 1256 d n 1 bastardPrimitkihttp www hubert herald nl William 20II 20of 20 20Holland htmDzherelaBernd Schneidmuller Stefan Weinfurter ed Die deutschen Herrscher des Mittelalters Historische Portrats von Heinrich I bis Maximilian I C H Beck Monaco di Baviera 2003 nim Martin Kaufhold Die Konige des Interregnum Konrad IV Heinrich Raspe Wilhelm Alfons Richard 1245 1273 In Bernd Schneidmuller Stefan Weinfurter Hrsg Die deutschen Herrscher des Mittelalters Historische Portrats von Heinrich I bis Maximilian I C H Beck Munchen 2003 S 315 339 nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilgelm II graf Gollandiyi