Вілла Доріа Памфілі (італ. Doria Pamphilj) знаходиться на італ. Via Aurelia Antica в Римі на захід від історичної частини міста Трастевере, бл. 1,5 км на південь від Ватикану.
Вілла-Доріа-Памфілі | |
---|---|
41°53′15″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.88776944002777469° пн. ш. 12.450558330027778453° сх. д.Координати: 41°53′15″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.88776944002777469° пн. ш. 12.450558330027778453° сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Рим[1] |
Тип | вілла[1] і парк |
Площа | 180 км² |
Архітектор | Алессандро Альґарді і d |
Адреса | Аврелієва дорога |
Вілла-Доріа-Памфілі Вілла-Доріа-Памфілі (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія побудови
Розташування та замовник
Сучасна вілла розташована на пагорбі Джаніколо (давньоримський Янікул) і лежить в межах Стародавнього Риму. З пагорба Джаніколо починався римський шлях — Віа Ауреліа.
Виноградники та невеличка садиба існували тут до 1630 року Ділянку придбав Памфіліо Памфілі після одруження з Олімпією Майдалькіні, а садибку використовували як заміське житло влітку. Родина мала гроші і почала скуповувати сусідні виноградники, значно збільшивши свої володіння.
В 1644 році 70-річний кардинал Джованні Батіста Памфілі обраний папою римським. Особа малоприємна, Іннокентій X піклувався про авторитет родини, бо серед шляхетних римських родин вважався парвеню (вискочкою). Адже корені родини Памфілі походили з провінційного Губбіо. Підвищення власного статусу папа використав для побудови нової вілли.
Новий папа не бажав бути меценатом і патроном Лоренцо Берніні. Той перестав бути папським обранцем, покинув папський палац, але не перестав бути геніальним скульптором. Саме в ці роки від доробив надгробок померлого папи Урбана VIII, свого патрона, а по замові венеційського кардинала Федеріко Корнаро для церкви Санта-Марія-делла-Вітторіа — скульптурну композицію «Екстаз святої Терези», один з шедеврів римського бароко.
Іннокентій Х наблизив до двору скульптора Алессандро Альґарді, суперника Берніні. І це був найвдаліший вибір папи римського, що мало знався на мистецтві і не був меценатом. Бо талановитий Альґарді довго пробивався до визнання та популярності через диктаторську поведінку Берніні і нарешті здобув можливість працювати у повну силу. Алессандро Альґарді не був архітектором, але папа доручив саме йому нагляд за поектуванням та будівництвом нової вілли.
Перший проєкт
Альґарді залучив до проєктування архітекторів, серед яких і Джованні Франческо Грімальді, користувався порадами Карло Райнальді і, можливо, Франческо Борроміні. За первісним проєктом вілла мала високу центральну частину та бічні крила. Будівлю розпланували на схилі пагорба. І північний фасад виглядає меншим, ніж південний. Схили пагорба та рівна ділянка-тераса на півдні використані для створення саду бароко з партерами та фонтаном.
Недоліки реалізованого проєкту
Була вибудована лише висотна центральна частина. Головні фасади — на сім осей, бічні — на шість. Ніші південного фасаду та парапет на даху прикрасили скульптурами. Бічні крила так ніколи і не побудували, від чого будівля (на відміну від вілли Альдобрандіні) втратила розмах та монументальність. Ансамбль з садом наче був зорієнтований в минуле, на зразки маньєризму, на віллу Медічі в Римі чи Казіно папи римського Пія IV (Casina Pio IV). В добу бароко вілла виглядала анахронізмом. Зате була ретельно розроблена програма фресок та оздоблень, аби доводити відвідувачам шляхетність Памфілі.
Будівництво
Будувалася у 1644–1652 роках Алессандро Альґарді та Джованні Франческо Ґрімальді (1606–1680). Замовником виступав князь Каміло Памфілі, родич Іннокентія X. З 1957 року вілла належить Ватикану.
До Вілли також належить парк площею бл. 9 км² — найбільший парк Рима заснований у XVII ст. та сформований у XVIII столітті Франческо Беттіні.
У 1849 році під час Рісорджіменто там відбувалася битва. У 1859–1860 роках збудована тріумфальна арка за проєктом архітектора Андреа Бурізі Вічі (1817–1911), на місці зруйнованого Casino dei Quattro Venti. У 1960 році через парк проведено велицю Via Olimpica. З 1971 році парк відкритий для відвідувачів.
Галерея
- Центральна частина вілли
- Парковий водоспад
- Арка «На чотирьох вітрах»
-
- Французький таємний сад
- Французький таємний сад
- Водограй Купідона перед віллою
- Водограй Купідона перед віллою
- Поминальна каплиця Одоардо Колламаріні
- Поминальна каплиця Одоардо Колламаріні
-
- Пруд
- Потік
- Краєвид
- Дуб
- Вид з купола Базиліки святого Петра у Ватикані
- Весна
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Villa Doria-Pamphili |
- Вілла Доріа Памфілі [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doria Villa Doria Pamfili ital Doria Pamphilj znahoditsya na ital Via Aurelia Antica v Rimi na zahid vid istorichnoyi chastini mista Trastevere bl 1 5 km na pivden vid Vatikanu Villa Doria Pamfili41 53 15 pn sh 12 27 02 sh d 41 88776944002777469 pn sh 12 450558330027778453 sh d 41 88776944002777469 12 450558330027778453 Koordinati 41 53 15 pn sh 12 27 02 sh d 41 88776944002777469 pn sh 12 450558330027778453 sh d 41 88776944002777469 12 450558330027778453Krayina Italiya 1 RoztashuvannyaRim 1 Tipvilla 1 i parkPlosha180 km ArhitektorAlessandro Algardi i dAdresaAvreliyeva dorogaVilla Doria PamfiliVilla Doria Pamfili Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriya pobudoviRoztashuvannya ta zamovnik Suchasna villa roztashovana na pagorbi Dzhanikolo davnorimskij Yanikul i lezhit v mezhah Starodavnogo Rimu Z pagorba Dzhanikolo pochinavsya rimskij shlyah Via Aurelia Vinogradniki ta nevelichka sadiba isnuvali tut do 1630 roku Dilyanku pridbav Pamfilio Pamfili pislya odruzhennya z Olimpiyeyu Majdalkini a sadibku vikoristovuvali yak zamiske zhitlo vlitku Rodina mala groshi i pochala skupovuvati susidni vinogradniki znachno zbilshivshi svoyi volodinnya Papa Innokentij X hud Velaskes 1650 galereya Doria Pamfili Rim V 1644 roci 70 richnij kardinal Dzhovanni Batista Pamfili obranij papoyu rimskim Osoba malopriyemna Innokentij X pikluvavsya pro avtoritet rodini bo sered shlyahetnih rimskih rodin vvazhavsya parvenyu viskochkoyu Adzhe koreni rodini Pamfili pohodili z provincijnogo Gubbio Pidvishennya vlasnogo statusu papa vikoristav dlya pobudovi novoyi villi Novij papa ne bazhav buti mecenatom i patronom Lorenco Bernini Toj perestav buti papskim obrancem pokinuv papskij palac ale ne perestav buti genialnim skulptorom Same v ci roki vid dorobiv nadgrobok pomerlogo papi Urbana VIII svogo patrona a po zamovi venecijskogo kardinala Federiko Kornaro dlya cerkvi Santa Mariya della Vittoria skulpturnu kompoziciyu Ekstaz svyatoyi Terezi odin z shedevriv rimskogo baroko Innokentij H nabliziv do dvoru skulptora Alessandro Algardi supernika Bernini I ce buv najvdalishij vibir papi rimskogo sho malo znavsya na mistectvi i ne buv mecenatom Bo talanovitij Algardi dovgo probivavsya do viznannya ta populyarnosti cherez diktatorsku povedinku Bernini i nareshti zdobuv mozhlivist pracyuvati u povnu silu Alessandro Algardi ne buv arhitektorom ale papa doruchiv same jomu naglyad za poektuvannyam ta budivnictvom novoyi villi Pershij proyekt Algardi zaluchiv do proyektuvannya arhitektoriv sered yakih i Dzhovanni Franchesko Grimaldi koristuvavsya poradami Karlo Rajnaldi i mozhlivo Franchesko Borromini Za pervisnim proyektom villa mala visoku centralnu chastinu ta bichni krila Budivlyu rozplanuvali na shili pagorba I pivnichnij fasad viglyadaye menshim nizh pivdennij Shili pagorba ta rivna dilyanka terasa na pivdni vikoristani dlya stvorennya sadu baroko z parterami ta fontanom Nedoliki realizovanogo proyektu Hud Dzhuzeppe Vazi villa u 1740 vi rr Bula vibudovana lishe visotna centralna chastina Golovni fasadi na sim osej bichni na shist Nishi pivdennogo fasadu ta parapet na dahu prikrasili skulpturami Bichni krila tak nikoli i ne pobuduvali vid chogo budivlya na vidminu vid villi Aldobrandini vtratila rozmah ta monumentalnist Ansambl z sadom nache buv zoriyentovanij v minule na zrazki manyerizmu na villu Medichi v Rimi chi Kazino papi rimskogo Piya IV Casina Pio IV V dobu baroko villa viglyadala anahronizmom Zate bula retelno rozroblena programa fresok ta ozdoblen abi dovoditi vidviduvacham shlyahetnist Pamfili Budivnictvo Buduvalasya u 1644 1652 rokah Alessandro Algardi ta Dzhovanni Franchesko Grimaldi 1606 1680 Zamovnikom vistupav knyaz Kamilo Pamfili rodich Innokentiya X Z 1957 roku villa nalezhit Vatikanu Do Villi takozh nalezhit park plosheyu bl 9 km najbilshij park Rima zasnovanij u XVII st ta sformovanij u XVIII stolitti Franchesko Bettini U 1849 roci pid chas Risordzhimento tam vidbuvalasya bitva U 1859 1860 rokah zbudovana triumfalna arka za proyektom arhitektora Andrea Burizi Vichi 1817 1911 na misci zrujnovanogo Casino dei Quattro Venti U 1960 roci cherez park provedeno velicyu Via Olimpica Z 1971 roci park vidkritij dlya vidviduvachiv GalereyaCentralna chastina villi Parkovij vodospad Arka Na chotiroh vitrah Francuzkij tayemnij sad Francuzkij tayemnij sad Vodograj Kupidona pered villoyu Vodograj Kupidona pered villoyu Pominalna kaplicya Odoardo Kollamarini Pominalna kaplicya Odoardo Kollamarini Prud Potik Krayevid Dub Vid z kupola Baziliki svyatogo Petra u Vatikani VesnaDiv takozhManyerizm Villa Aldobrandini Alessandro Algardi Sad barokoPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Villa Doria Pamphili Villa Doria Pamfili 1 chervnya 2009 u Wayback Machine angl