У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Доріа Вілла Доріа Памфілі італ Doria Pamphilj знаходиться на італ V

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Доріа.

Вілла Доріа Памфілі (італ. Doria Pamphilj) знаходиться на італ. Via Aurelia Antica в Римі на захід від історичної частини міста Трастевере, бл. 1,5 км на південь від Ватикану.

Вілла-Доріа-Памфілі

41°53′15″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.88776944002777469° пн. ш. 12.450558330027778453° сх. д.Координати: 41°53′15″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.88776944002777469° пн. ш. 12.450558330027778453° сх. д.
Країна	Італія^[1]
Розташування	Рим^[1]
Тип	вілла^[1] і парк
Площа	180 км²
Архітектор	Алессандро Альґарді і ^d




Адреса	Аврелієва дорога
Вілла-Доріа-Памфілі Вілла-Доріа-Памфілі (Італія)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія побудови

Розташування та замовник

Сучасна вілла розташована на пагорбі Джаніколо (давньоримський Янікул) і лежить в межах Стародавнього Риму. З пагорба Джаніколо починався римський шлях — Віа Ауреліа.

Виноградники та невеличка садиба існували тут до 1630 року Ділянку придбав Памфіліо Памфілі після одруження з Олімпією Майдалькіні, а садибку використовували як заміське житло влітку. Родина мала гроші і почала скуповувати сусідні виноградники, значно збільшивши свої володіння.

Папа Іннокентій X, худ. Веласкес, 1650, галерея Доріа-Памфілі, Рим

В 1644 році 70-річний кардинал Джованні Батіста Памфілі обраний папою римським. Особа малоприємна, Іннокентій X піклувався про авторитет родини, бо серед шляхетних римських родин вважався парвеню (вискочкою). Адже корені родини Памфілі походили з провінційного Губбіо. Підвищення власного статусу папа використав для побудови нової вілли.

Новий папа не бажав бути меценатом і патроном Лоренцо Берніні. Той перестав бути папським обранцем, покинув папський палац, але не перестав бути геніальним скульптором. Саме в ці роки від доробив надгробок померлого папи Урбана VIII, свого патрона, а по замові венеційського кардинала Федеріко Корнаро для церкви Санта-Марія-делла-Вітторіа — скульптурну композицію «Екстаз святої Терези», один з шедеврів римського бароко.

Іннокентій Х наблизив до двору скульптора Алессандро Альґарді, суперника Берніні. І це був найвдаліший вибір папи римського, що мало знався на мистецтві і не був меценатом. Бо талановитий Альґарді довго пробивався до визнання та популярності через диктаторську поведінку Берніні і нарешті здобув можливість працювати у повну силу. Алессандро Альґарді не був архітектором, але папа доручив саме йому нагляд за поектуванням та будівництвом нової вілли.

Перший проєкт

Альґарді залучив до проєктування архітекторів, серед яких і Джованні Франческо Грімальді, користувався порадами Карло Райнальді і, можливо, Франческо Борроміні. За первісним проєктом вілла мала високу центральну частину та бічні крила. Будівлю розпланували на схилі пагорба. І північний фасад виглядає меншим, ніж південний. Схили пагорба та рівна ділянка-тераса на півдні використані для створення саду бароко з партерами та фонтаном.

Недоліки реалізованого проєкту

Була вибудована лише висотна центральна частина. Головні фасади — на сім осей, бічні — на шість. Ніші південного фасаду та парапет на даху прикрасили скульптурами. Бічні крила так ніколи і не побудували, від чого будівля (на відміну від вілли Альдобрандіні) втратила розмах та монументальність. Ансамбль з садом наче був зорієнтований в минуле, на зразки маньєризму, на віллу Медічі в Римі чи Казіно папи римського Пія IV (Casina Pio IV). В добу бароко вілла виглядала анахронізмом. Зате була ретельно розроблена програма фресок та оздоблень, аби доводити відвідувачам шляхетність Памфілі.

Будівництво

Будувалася у 1644–1652 роках Алессандро Альґарді та Джованні Франческо Ґрімальді (1606–1680). Замовником виступав князь Каміло Памфілі, родич Іннокентія X. З 1957 року вілла належить Ватикану.
До Вілли також належить парк площею бл. 9 км² — найбільший парк Рима заснований у XVII ст. та сформований у XVIII столітті Франческо Беттіні.
У 1849 році під час Рісорджіменто там відбувалася битва. У 1859–1860 роках збудована тріумфальна арка за проєктом архітектора Андреа Бурізі Вічі (1817–1911), на місці зруйнованого Casino dei Quattro Venti. У 1960 році через парк проведено велицю Via Olimpica. З 1971 році парк відкритий для відвідувачів.