Військова колегія (швед. Krigskollegium) – центральна державна установа Швеції, яка з 1636 по 1865 рік відала питаннями оборони держави.
5 червня 1630 року шведський король Густав II Адольф, який готувався відплисти в Німеччину, де точилася Тридцятирічна війна, видав у Ельвстаббені указ про заснування Військового суду (krigsrätten), що називався ще іноді Військовою радою (krigsrådet). Президентом нової установи став [sv]. Крім нього в штаті суду був віце-президент і п'ять асесорів, з яких один був цивільною особою.
У формі правління 1634 року рада згадується як друга за значущістю колегія, проте формування нової установи було завершено лише до 20 березня 1636 року, коли був виданий її перший регламент. Тоді ж колегія отримала назву Військової.
Згідно з регламентом, Військова колегія мала адміністративну та судову владу, до її відання відносилися питання комплектування армії, нагляд за станом фортець, постачання військ, а також підтримання в них військової дисципліни. Судові функції колегія зберігала за собою до 1683 р., коли був утворений Вищий військовий трибунал (generalkrigsrätt), після чого її діяльність обмежилася суто адміністративними питаннями, за винятком періоду з 1774 по 1791 р., коли питання, що перебували у віданні військового трибуналу, знову були передані у Військову колегію.
На чолі колегії аж до 1696 р. стояв риксмарск, після чого в цій установі була введена посада президента.
При Карлі XII здійснювалися спроби реорганізувати військове управління в країні, проте після його загибелі колегія знову була відновлена і 16 жовтня 1723 року отримала новий регламент. Тепер президентом колегії могла стати лише особа, що не входить до складу риксроду. Питання вирішувались на загальних зборах, пленумі – аж до 1782 року, коли колегія була поділена на департаменти. З часом число департаментів збільшувалася. У 1850 році посада президента була скасована, а колегія стала підрозділятися на чотири відділення: артилерійське (artilleriavdelningen), інженерне (fortifikationsavdelningen), інтендантське (intendentsavdelningen) та фінансове (avlöningsavdelningen).
Функції колегії в 1865 році були передані Армійському управлінню (Arméförvaltningen).
Джерела
- Nordisk familjebok - B. 14 - Stockholm, 1911.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskova kolegiya shved Krigskollegium centralna derzhavna ustanova Shveciyi yaka z 1636 po 1865 rik vidala pitannyami oboroni derzhavi 5 chervnya 1630 roku shvedskij korol Gustav II Adolf yakij gotuvavsya vidplisti v Nimechchinu de tochilasya Tridcyatirichna vijna vidav u Elvstabbeni ukaz pro zasnuvannya Vijskovogo sudu krigsratten sho nazivavsya she inodi Vijskovoyu radoyu krigsradet Prezidentom novoyi ustanovi stav sv Krim nogo v shtati sudu buv vice prezident i p yat asesoriv z yakih odin buv civilnoyu osoboyu U formi pravlinnya 1634 roku rada zgaduyetsya yak druga za znachushistyu kolegiya prote formuvannya novoyi ustanovi bulo zaversheno lishe do 20 bereznya 1636 roku koli buv vidanij yiyi pershij reglament Todi zh kolegiya otrimala nazvu Vijskovoyi Zgidno z reglamentom Vijskova kolegiya mala administrativnu ta sudovu vladu do yiyi vidannya vidnosilisya pitannya komplektuvannya armiyi naglyad za stanom fortec postachannya vijsk a takozh pidtrimannya v nih vijskovoyi disciplini Sudovi funkciyi kolegiya zberigala za soboyu do 1683 r koli buv utvorenij Vishij vijskovij tribunal generalkrigsratt pislya chogo yiyi diyalnist obmezhilasya suto administrativnimi pitannyami za vinyatkom periodu z 1774 po 1791 r koli pitannya sho perebuvali u vidanni vijskovogo tribunalu znovu buli peredani u Vijskovu kolegiyu Na choli kolegiyi azh do 1696 r stoyav riksmarsk pislya chogo v cij ustanovi bula vvedena posada prezidenta Pri Karli XII zdijsnyuvalisya sprobi reorganizuvati vijskove upravlinnya v krayini prote pislya jogo zagibeli kolegiya znovu bula vidnovlena i 16 zhovtnya 1723 roku otrimala novij reglament Teper prezidentom kolegiyi mogla stati lishe osoba sho ne vhodit do skladu riksrodu Pitannya virishuvalis na zagalnih zborah plenumi azh do 1782 roku koli kolegiya bula podilena na departamenti Z chasom chislo departamentiv zbilshuvalasya U 1850 roci posada prezidenta bula skasovana a kolegiya stala pidrozdilyatisya na chotiri viddilennya artilerijske artilleriavdelningen inzhenerne fortifikationsavdelningen intendantske intendentsavdelningen ta finansove avloningsavdelningen Funkciyi kolegiyi v 1865 roci buli peredani Armijskomu upravlinnyu Armeforvaltningen DzherelaNordisk familjebok B 14 Stockholm 1911