Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лібера́льні ві́йни (порт. Guerras Liberais) — громадянська війна у 1828—1834 роках в Португалії між королями-братами Педру IV і Мігелем. Мала характер протистояння лібералів, які підтримували Педру, і абсолютистів, які підтримували Мігела; перші виступали за встановлення конституційної монархії, другі — за збереження традиційного абсолютизму. Лібералам допомагала Велика Британія і Франція; абсолютистам — Іспанія (до 1833) та Святий Престол. Основні бойові дії відбувалися на Азорських островах та континентальній Португалії. Закінчилася перемогою лібералів, укладанням , утвердженням конституційної монархії. Після війни країну очолила королева Марія II, донька Педру.
| Ліберальні війни | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Португальські міжусобні війни | |||||||
 Битва на Феррейрівському мосту, 23 липня 1832 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Ліберали |  Абсолютисти | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Педру IV | Мігел | ||||||
Назва
Передумови
Внаслідок Французької революції та Піренейської війни, в Португалії набув поширення лібералізм. Його прибічники, переважно міщани, буржуазія, антиклерикальна шляхта і інтелігенція, виступали за ліквідацію абсолютизму, встановлення конституційної монархії, обмеження прав аристократії та Католицької церкви. Після успіху Ліберальної революції 1820 року Конституційна асамблея розробила , яку 1821 року затвердив португальський король Жуан VI.
Проти лібералів виступали консервативні сили португальського суспільства — абсолютисти. Це були землевласники, шляхта і духовенство, які хотіли зберегти традиційну абсолютистську монархію. Їх підтримувала більшість португальського селянства. Виразником інтересів абсолютистів була королева та її син інфант Мігел. 1824 року вони спробували відродити стару систему, усунувши короля, але зазнали невдачі. Мігела покарали вигнанням до Австрії. Незважаючи на це, абсолютисти змогли тимчасово призупинити чинність Конституції.
1826 року король Жуан VI помер. Португальська корона перейшла до його старшого сина, принца Педру. Ще за правління батька, в 1822 році, він проголосив , а себе — її першим імператором. Продовжуючи правити в Бразилії, принц зійшов на португальський трон як Педру IV. Згодом він виявив, що правити двома країнами одночасно неможливо, оскільки ні бразильці, ні португальці не бажали об'єднання. Тоді Педру зрікся португальської корони на користь своєї 7-річної доньки Марії й розробив так звану , щоб врегулювати питання престолонаслідування. Цим документом він також хотів досягти компромісу між лібералами та абсолютистами. Педру дозволив братові Мігелу повернутися із вигнання. Той мусив присягти на вірність Хартії, узяти шлюб з Марією та стати тимчасовим регентом від її імені. Мігел погодився і в лютому 1828 року повернувся до Португалії.
Тим часом, абсолютисти готувалися до реваншу. Вони вважали Педру IV нелегітимним правителем, оскільки за португальським законодавством, чинним від 1640 року, король Португалії не міг бути королем іншої держави. Повернувшись до країни, Мігел, за згодою абсолютистів, відмовився від угоди з братом. Він зібрав традиційні , які скасували Хартію, детронізували Марію, а його самого проголосили королем. Абсолютистська монархія була відновлена. Португальські ліберали сприйняли дії абсолютистів як заколот, а Мігела — як узурпатора.
-
![image]()
Педру IV -
![image]()
Марія -
![image]()
Конституційна Хартія -
![image]()
Мігел
Війна
1828 року ліберали оголосили абсолютистам війну. 18 травня в ліберальному місті Порту спалахнуло антиурядове повстання. Міський гарнізон заявив про свою вірність королю Педро IV, його доньці Марії та Конституційній Хартії. Бунтівні настрої перекинулися на інші міста Північної Португалії. У відповідь уряд короля Мігела швидко придушив повстання і арештував його провідників. Частина ліберальних діячів утекла до Лондона, Парижа, Брюсселя та Ріо-де-Жанейро. Іспанія та більшість європейських країн визнала легітимність Мігела. Проте Британія та Франція (після ліберальної революції 1830 року) стали допомагати Педру та лібералам.
У 1828—1829 роках Мігел взяв під контроль усю Португалію, за винятком Азорського острова Терсейра. 1829 року в ліберали під проводом терсейрівського герцога розбили мігелістський флот і відстояти острів. Згодом вони поширили свою владу на сусідні Азорські острови. Збентежений Мігел одразу ж відправив новий флот блокувати острови, проте 11 липня 1831 року його розбила французька ескадра в .
Тим часом, у Бразилії загострилися відносини між Педру та бразильськими магнатами. У квітні 1831 року він зрікся бразильського престолу на користь свого сина Педру ІІ й відплив до Британії і Франції. Організувавши військові підрозділи, 3 березня 1832 року король прибув до Терсейри, де проголосив створення португальського уряду в екзилі.
8 червня 1832 року, за підтримки британців, війська лібералів висадилися поблизу Порту й наступного дня . Урядові сили спинили їхній наступ 23 липня у . Генерал-абсолютист Лемос намагався відбити Порту, але його зусилля не принесли успіху. Через це Мігел залишив Лісабон і взяв місто у тривалу облогу.
Користуючись відсутністю Мігела в столиці ліберали вирішили взяти її в обхід. В червні 1833 року вони вислали до Південної Португалії експедиційні війська під проводом терсейрівського герцога Антоніу. Він рушив до Лісабону через Алгарве і Алентежу, й 24 липня окупував місто. Захопивши два найбільші урбаністичні центри країни, Педру та його 14-річна донька Марія повернулися до Португалії. Столиця зустріла лібералів як визволителів. Одночасно з цим, ескадра лібералів під командуванням британця розбила у вирішальній морській португальський флот абсолютистів.
На кінець 1833 року Марія була проголошена королевою Португалії, а її батько — регентом. Мігел був змушений зняти облогу з Порту й перенести свій двір до Сантарена.
1833 року новий ліберальний уряд Педру визнав іспанський король Фернандо VII, який до цього допомагав мігелістам. Причиною цьому стала підтримка Мігелем іспанського інфанта Карлоса, брата Фернандо, який після зміни іспанського законодавства про престолонаслідування втратив права на трон і повстав проти законної іспанської влади. Таким чином, Іспанія приєдналася до Великої Британії та Франції у Ліберальних війнах.
На початку 1834 року війська нового ліберального уряду Педру розпочали наступ проти Мігеля, який тримався на півдні. 18 лютого вони розбили абсолютистів , а 16 травня — . Попри те, що абсолютисти ще утримували 18-тисячну армію та мали широку суспільну підтримку в Південній Португалії, 26 травня Мігел здався, підписавши . За умовами договору він зрікався усіх претензій на португальський трон. Ліберали виганяли його до Італії, але забезпечували щорічну пожиттєву пенсію як португальському інфанту. Справа абсолютистів була програна, проте частина колишніх прибічників Мігела продовжувала партизанську війну на півдні країни. Її підігрівала заява самого Мігела, зроблена 20 червня в Генуї, за якою він знову оголосив себе законним королем Португалії.
-
![image]()
Битва при Прая-да-Віторія (1829) -
![image]()
Висадка в Порту (1832) -
![image]()
Битва біля Мису св. Вінсента (1833)
Наслідки
Перемога Педру та лібералів закріпила конституціоналізм у Португалії й поклала край абсолютистській монархії. Питання необхідності конституції було остаточно вирішене. Подальші конфлікти виникали довкола змісту основного закону. Зокрема, саме довкола особливостей конституційного устрою велася нова громадянська війна 1846 року між колишніми лібералами — консерваторами і радикалами.
Педру збирався оголосити амністію колишнім ворогам. Проте ліберальні урядовці прагнули помсти й провели тотальну конфіскацію майна абсолютистів та їхніх симпатиків. Новий уряд заборонив діяльність католицьких чернечих орденів та націоналізував церковні землі. Цей крок зіпсував відносини нової влади з Римом на 8 наступних років.
24 вересня Педру помер. Нові Кортеси проголосили Марію ІІ королевою Португалії. Також було прийнято закон, який унеможливлював повернення Мігела.
Поразка абсолютистів призвела до соціальної кризи традиційного португальського суспільства. Питома вага шляхти та духовенства в державному управлінні зменшилася. Велика кількість старих шляхетних родин втратила земельну власність. Католицька церква, яка століттями відігравала провідну роль в португальській політиці, позбулася майна та важелів впливу на португальських високопосадовців.
Битви
- 4 жовтня 1828: , острів Терсейра.
- 11 серпня 1829: , острів Терсейра.
- 3 серпня 1831: , острів Сан-Мігел.
- липень 1832 — серпень 1833: .
- 23 липня 1832: , Валонгу.
- 5 липня 1833: .
- 23 липня 1833: .
- 2 листопада 1833: .
- 30 січня 1834: .
- 18 лютого 1834: .
- 26 березня 1834: .
- 24 квітня 1834: .
- 16 травня 1834: .
Примітки
- Saraiva, 2007, с. 286.
- Saraiva, 2007, с. 285.
- Saraiva, 2007, с. 287.
- Saraiva, 2007, с. 288.
- Saraiva, 2007, с. 289.
- Saraiva, 2007, с. 289-290.
Джерела
- Manique, Francisco Pina, A Causa de D. Miguel, 2ª ed., Lisboa, Caleidoscópio, 2007.
- Saraiva, José Hermano. História Concisa de Portugal (24th ed.). Lisbon, Colecção Saber, 2007.
- Siebertz, Paul, Dom Miguel e a sua época — A verdadeira História da Guerra Civil, Mem Martins, ACTIC, 1986.
- Soriano, Simão José da Luz, História da Guerra Civil e do Estabelecimento do Regime Parlamentar em Portugal, 1866-90.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліберальні війни
- A Guerra Civil de Julho de 1832 a Maio de 1834, O Portal da História, Manuel Amaral 2000—2010 [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Громадянська війна (1832—1834) [ 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Infopédia
- Ліберальні війни [ 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Infopédia
- A Guerra Civil de Julho de 1832 a Maio de 1834 — cronologia do liberlismo, Portal da História, Manuel Amaral, 2000—2010 [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Libera lni vi jni port Guerras Liberais gromadyanska vijna u 1828 1834 rokah v Portugaliyi mizh korolyami bratami Pedru IV i Migelem Mala harakter protistoyannya liberaliv yaki pidtrimuvali Pedru i absolyutistiv yaki pidtrimuvali Migela pershi vistupali za vstanovlennya konstitucijnoyi monarhiyi drugi za zberezhennya tradicijnogo absolyutizmu Liberalam dopomagala Velika Britaniya i Franciya absolyutistam Ispaniya do 1833 ta Svyatij Prestol Osnovni bojovi diyi vidbuvalisya na Azorskih ostrovah ta kontinentalnij Portugaliyi Zakinchilasya peremogoyu liberaliv ukladannyam utverdzhennyam konstitucijnoyi monarhiyi Pislya vijni krayinu ocholila koroleva Mariya II donka Pedru Liberalni vijni Portugalski mizhusobni vijni Bitva na Ferrejrivskomu mostu 23 lipnya 1832 Bitva na Ferrejrivskomu mostu 23 lipnya 1832 Data 1828 1834 Misce Portugaliya Azorski ostrovi Rezultat Peremoga liberaliv vidnovlennya konstitucijnoyi monariyi vignannya Migela Storoni Liberali Absolyutisti Komanduvachi Pedru IV MigelNazvaVijna dvoh brati v port Guerra dos Dois Irmaos Libera lni vi jni port Guerras Liberais Migeli stska vijna port Guerra Miguelista Portuga lska gromadya nska vijna port Guerra Civil Portuguesa PeredumoviDokladnishe Portugalska revolyuciya 1820 1823 Vnaslidok Francuzkoyi revolyuciyi ta Pirenejskoyi vijni v Portugaliyi nabuv poshirennya liberalizm Jogo pribichniki perevazhno mishani burzhuaziya antiklerikalna shlyahta i inteligenciya vistupali za likvidaciyu absolyutizmu vstanovlennya konstitucijnoyi monarhiyi obmezhennya prav aristokratiyi ta Katolickoyi cerkvi Pislya uspihu Liberalnoyi revolyuciyi 1820 roku Konstitucijna asambleya rozrobila yaku 1821 roku zatverdiv portugalskij korol Zhuan VI Proti liberaliv vistupali konservativni sili portugalskogo suspilstva absolyutisti Ce buli zemlevlasniki shlyahta i duhovenstvo yaki hotili zberegti tradicijnu absolyutistsku monarhiyu Yih pidtrimuvala bilshist portugalskogo selyanstva Viraznikom interesiv absolyutistiv bula koroleva ta yiyi sin infant Migel 1824 roku voni sprobuvali vidroditi staru sistemu usunuvshi korolya ale zaznali nevdachi Migela pokarali vignannyam do Avstriyi Nezvazhayuchi na ce absolyutisti zmogli timchasovo prizupiniti chinnist Konstituciyi 1826 roku korol Zhuan VI pomer Portugalska korona perejshla do jogo starshogo sina princa Pedru She za pravlinnya batka v 1822 roci vin progolosiv a sebe yiyi pershim imperatorom Prodovzhuyuchi praviti v Braziliyi princ zijshov na portugalskij tron yak Pedru IV Zgodom vin viyaviv sho praviti dvoma krayinami odnochasno nemozhlivo oskilki ni brazilci ni portugalci ne bazhali ob yednannya Todi Pedru zriksya portugalskoyi koroni na korist svoyeyi 7 richnoyi donki Mariyi j rozrobiv tak zvanu shob vregulyuvati pitannya prestolonasliduvannya Cim dokumentom vin takozh hotiv dosyagti kompromisu mizh liberalami ta absolyutistami Pedru dozvoliv bratovi Migelu povernutisya iz vignannya Toj musiv prisyagti na virnist Hartiyi uzyati shlyub z Mariyeyu ta stati timchasovim regentom vid yiyi imeni Migel pogodivsya i v lyutomu 1828 roku povernuvsya do Portugaliyi Tim chasom absolyutisti gotuvalisya do revanshu Voni vvazhali Pedru IV nelegitimnim pravitelem oskilki za portugalskim zakonodavstvom chinnim vid 1640 roku korol Portugaliyi ne mig buti korolem inshoyi derzhavi Povernuvshis do krayini Migel za zgodoyu absolyutistiv vidmovivsya vid ugodi z bratom Vin zibrav tradicijni yaki skasuvali Hartiyu detronizuvali Mariyu a jogo samogo progolosili korolem Absolyutistska monarhiya bula vidnovlena Portugalski liberali sprijnyali diyi absolyutistiv yak zakolot a Migela yak uzurpatora Pedru IV Mariya Konstitucijna Hartiya MigelVijnaPedru z Britaniyeyu proti Migela z Ispaniyeyu karikatura 1833 roku 1828 roku liberali ogolosili absolyutistam vijnu 18 travnya v liberalnomu misti Portu spalahnulo antiuryadove povstannya Miskij garnizon zayaviv pro svoyu virnist korolyu Pedro IV jogo donci Mariyi ta Konstitucijnij Hartiyi Buntivni nastroyi perekinulisya na inshi mista Pivnichnoyi Portugaliyi U vidpovid uryad korolya Migela shvidko pridushiv povstannya i areshtuvav jogo providnikiv Chastina liberalnih diyachiv utekla do Londona Parizha Bryusselya ta Rio de Zhanejro Ispaniya ta bilshist yevropejskih krayin viznala legitimnist Migela Prote Britaniya ta Franciya pislya liberalnoyi revolyuciyi 1830 roku stali dopomagati Pedru ta liberalam U 1828 1829 rokah Migel vzyav pid kontrol usyu Portugaliyu za vinyatkom Azorskogo ostrova Tersejra 1829 roku v liberali pid provodom tersejrivskogo gercoga rozbili migelistskij flot i vidstoyati ostriv Zgodom voni poshirili svoyu vladu na susidni Azorski ostrovi Zbentezhenij Migel odrazu zh vidpraviv novij flot blokuvati ostrovi prote 11 lipnya 1831 roku jogo rozbila francuzka eskadra v Tim chasom u Braziliyi zagostrilisya vidnosini mizh Pedru ta brazilskimi magnatami U kvitni 1831 roku vin zriksya brazilskogo prestolu na korist svogo sina Pedru II j vidpliv do Britaniyi i Franciyi Organizuvavshi vijskovi pidrozdili 3 bereznya 1832 roku korol pribuv do Tersejri de progolosiv stvorennya portugalskogo uryadu v ekzili 8 chervnya 1832 roku za pidtrimki britanciv vijska liberaliv visadilisya poblizu Portu j nastupnogo dnya Uryadovi sili spinili yihnij nastup 23 lipnya u General absolyutist Lemos namagavsya vidbiti Portu ale jogo zusillya ne prinesli uspihu Cherez ce Migel zalishiv Lisabon i vzyav misto u trivalu oblogu Koristuyuchis vidsutnistyu Migela v stolici liberali virishili vzyati yiyi v obhid V chervni 1833 roku voni vislali do Pivdennoyi Portugaliyi ekspedicijni vijska pid provodom tersejrivskogo gercoga Antoniu Vin rushiv do Lisabonu cherez Algarve i Alentezhu j 24 lipnya okupuvav misto Zahopivshi dva najbilshi urbanistichni centri krayini Pedru ta jogo 14 richna donka Mariya povernulisya do Portugaliyi Stolicya zustrila liberaliv yak vizvoliteliv Odnochasno z cim eskadra liberaliv pid komanduvannyam britancya rozbila u virishalnij morskij portugalskij flot absolyutistiv Na kinec 1833 roku Mariya bula progoloshena korolevoyu Portugaliyi a yiyi batko regentom Migel buv zmushenij znyati oblogu z Portu j perenesti svij dvir do Santarena 1833 roku novij liberalnij uryad Pedru viznav ispanskij korol Fernando VII yakij do cogo dopomagav migelistam Prichinoyu comu stala pidtrimka Migelem ispanskogo infanta Karlosa brata Fernando yakij pislya zmini ispanskogo zakonodavstva pro prestolonasliduvannya vtrativ prava na tron i povstav proti zakonnoyi ispanskoyi vladi Takim chinom Ispaniya priyednalasya do Velikoyi Britaniyi ta Franciyi u Liberalnih vijnah Na pochatku 1834 roku vijska novogo liberalnogo uryadu Pedru rozpochali nastup proti Migelya yakij trimavsya na pivdni 18 lyutogo voni rozbili absolyutistiv a 16 travnya Popri te sho absolyutisti she utrimuvali 18 tisyachnu armiyu ta mali shiroku suspilnu pidtrimku v Pivdennij Portugaliyi 26 travnya Migel zdavsya pidpisavshi Za umovami dogovoru vin zrikavsya usih pretenzij na portugalskij tron Liberali viganyali jogo do Italiyi ale zabezpechuvali shorichnu pozhittyevu pensiyu yak portugalskomu infantu Sprava absolyutistiv bula prograna prote chastina kolishnih pribichnikiv Migela prodovzhuvala partizansku vijnu na pivdni krayini Yiyi pidigrivala zayava samogo Migela zroblena 20 chervnya v Genuyi za yakoyu vin znovu ogolosiv sebe zakonnim korolem Portugaliyi Bitva pri Praya da Vitoriya 1829 Visadka v Portu 1832 Bitva bilya Misu sv Vinsenta 1833 NaslidkiDokladnishe Rozpusk religijnih ordeniv u Portugaliyi Peremoga Zakonnosti alegoriya peremogi liberaliv 1833 Peremoga Pedru ta liberaliv zakripila konstitucionalizm u Portugaliyi j poklala kraj absolyutistskij monarhiyi Pitannya neobhidnosti konstituciyi bulo ostatochno virishene Podalshi konflikti vinikali dovkola zmistu osnovnogo zakonu Zokrema same dovkola osoblivostej konstitucijnogo ustroyu velasya nova gromadyanska vijna 1846 roku mizh kolishnimi liberalami konservatorami i radikalami Pedru zbiravsya ogolositi amnistiyu kolishnim vorogam Prote liberalni uryadovci pragnuli pomsti j proveli totalnu konfiskaciyu majna absolyutistiv ta yihnih simpatikiv Novij uryad zaboroniv diyalnist katolickih chernechih ordeniv ta nacionalizuvav cerkovni zemli Cej krok zipsuvav vidnosini novoyi vladi z Rimom na 8 nastupnih rokiv 24 veresnya Pedru pomer Novi Kortesi progolosili Mariyu II korolevoyu Portugaliyi Takozh bulo prijnyato zakon yakij unemozhlivlyuvav povernennya Migela Porazka absolyutistiv prizvela do socialnoyi krizi tradicijnogo portugalskogo suspilstva Pitoma vaga shlyahti ta duhovenstva v derzhavnomu upravlinni zmenshilasya Velika kilkist starih shlyahetnih rodin vtratila zemelnu vlasnist Katolicka cerkva yaka stolittyami vidigravala providnu rol v portugalskij politici pozbulasya majna ta vazheliv vplivu na portugalskih visokoposadovciv Bitvi4 zhovtnya 1828 ostriv Tersejra 11 serpnya 1829 ostriv Tersejra 3 serpnya 1831 ostriv San Migel lipen 1832 serpen 1833 23 lipnya 1832 Valongu 5 lipnya 1833 23 lipnya 1833 2 listopada 1833 30 sichnya 1834 18 lyutogo 1834 26 bereznya 1834 24 kvitnya 1834 16 travnya 1834 PrimitkiSaraiva 2007 s 286 Saraiva 2007 s 285 Saraiva 2007 s 287 Saraiva 2007 s 288 Saraiva 2007 s 289 Saraiva 2007 s 289 290 DzherelaManique Francisco Pina A Causa de D Miguel 2ª ed Lisboa Caleidoscopio 2007 Saraiva Jose Hermano Historia Concisa de Portugal 24th ed Lisbon Coleccao Saber 2007 Siebertz Paul Dom Miguel e a sua epoca A verdadeira Historia da Guerra Civil Mem Martins ACTIC 1986 Soriano Simao Jose da Luz Historia da Guerra Civil e do Estabelecimento do Regime Parlamentar em Portugal 1866 90 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liberalni vijni A Guerra Civil de Julho de 1832 a Maio de 1834 O Portal da Historia Manuel Amaral 2000 2010 7 bereznya 2019 u Wayback Machine Gromadyanska vijna 1832 1834 15 kvitnya 2018 u Wayback Machine Infopedia Liberalni vijni 15 kvitnya 2018 u Wayback Machine Infopedia A Guerra Civil de Julho de 1832 a Maio de 1834 cronologia do liberlismo Portal da Historia Manuel Amaral 2000 2010 7 bereznya 2019 u Wayback Machine