Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (серпень 2022) |
Війна браузерів — боротьба за панування на ринку браузерів. Цей термін часто використовується для позначення суперництва («браузерна війна») в середині-кінці 1990-х двох конкретних браузерів: Microsoft Internet Explorer та Netscape Navigator, які тоді виступали як домінуючі браузери.
Передумови війни браузерів
зліва — червень 2015, праворуч — липень 2017
Першим поширеним браузером з графічним інтерфейсом був NCSA Mosaic, потім на довгий час ринок монополізував Netscape Navigator. В 1996 році компанія Microsoft випустила Windows 95 OSR2, що включала Internet Explorer 3.0. Цей момент можна вважати початком війни браузерів, що закінчилася повною поразкою Netscape та тріумфом Internet Explorer, що зайняв понад 95 % ринку.
Втім, Netscape завдала «удар в спину» Microsoft, випустивши початковий код свого браузера під вільною ліцензією MPL (Mozilla Public License). На його основі (код був написаний заново) були створені нові браузери Mozilla Application Suite та Mozilla Firefox. Останній поступово набирав популярність.
Війна браузерів була б виключно комерційною справою корпорацій, якби основним прийомом в боротьбі не стало додавання специфічних, нестандартних можливостей до браузера. Найбільші відмінності виникали у підтримці JavaScript — мови сценаріїв, що додає інтерактивність документам. В результаті багато документів були «оптимізовані» для конкретного браузера та абсолютно не читалися в іншому. W3C приймає безліч ретельно обговорюваних стандартів (різних версій HTML, JavaScript, CSS тощо), але дотримання цих стандартів повністю лягає на розробників браузерів.
Перший етап (1995—1998)
Конкуренція між браузерами Internet Explorer та Netscape Navigator (Communicator) наприкінці 90-х років.
Домашні користувачі Netscape Navigator могли завантажити браузер безкоштовно, але корпоративні замовники платили за кожну ліцензію 99 доларів. В грудні 1995 року Microsoft випустила свою відповідь — браузер Internet Explorer версію 2, при цьому доходи, що їх отримував Microsoft від продажу Microsoft Windows та Microsoft Office, дозволили поширити Explorer безкоштовно і для корпорацій. При цьому IE глибоко інтегрувався в систему, шляхом прив'язування браузера до робочого столу користувача та ускладнення деінсталяції в нових версіях Windows.
Netscape не змогла протистояти демпінгу і в 1999 році корпоративний ринок браузерів перестав існувати, — повністю безкоштовний Explorer захопив понад 90 % ринку.
Після знищення компанії Netscape Communications Corporation були опубліковані початкові коди браузера, що дозволило зародитися і розвиватися таким проектам, як Mozilla Application Suite (зараз SeaMonkey) та Mozilla Firefox.
Другий етап (2004 — даний час)
2003 року браузер Opera вже був представлений версією 6.х та поширювався безкоштовно з банером, який можна було відключити за гроші.
9 листопада 2004 року була опублікована версія 1.0 браузера Mozilla Firefox, який з того часу повільно, але планомірно набирає популярність. На початок 2009 року ринкова частка Firefox у світі становила понад 23 %, а в Європі — понад 35 %.
Частка Internet Explorer знизилася до 67 %, він перестав бути монополістом.
2 вересня 2008 року вийшла в світ перша публічна версія нового браузера Google Chrome. За 2009 рік цей браузер став популярним, посівши третє місце після браузерів Internet Explorer та Mozilla Firefox. Причому вже до кінця 2011 року Google Chrome став другим за популярністю браузером, обігнавши Mozilla Firefox.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2022 Vijna brauzeriv borotba za panuvannya na rinku brauzeriv Cej termin chasto vikoristovuyetsya dlya poznachennya supernictva brauzerna vijna v seredini kinci 1990 h dvoh konkretnih brauzeriv Microsoft Internet Explorer ta Netscape Navigator yaki todi vistupali yak dominuyuchi brauzeri Dinamika populyarnosti brauzeriv za danimi StatCounter 2009 cherven 2012 Evolyuciya brauzeriv 1990 2011 Na bazi Na bazi Gecko Na bazi KHTML Na bazi PrestoPeredumovi vijni brauzerivNajposhirenishi brauzeri v riznih krayinah zliva cherven 2015 pravoruch lipen 2017 Google Chrome Internet Explorer Firefox Safari Android Opera UC Browser Pershim poshirenim brauzerom z grafichnim interfejsom buv NCSA Mosaic potim na dovgij chas rinok monopolizuvav Netscape Navigator V 1996 roci kompaniya Microsoft vipustila Windows 95 OSR2 sho vklyuchala Internet Explorer 3 0 Cej moment mozhna vvazhati pochatkom vijni brauzeriv sho zakinchilasya povnoyu porazkoyu Netscape ta triumfom Internet Explorer sho zajnyav ponad 95 rinku Vtim Netscape zavdala udar v spinu Microsoft vipustivshi pochatkovij kod svogo brauzera pid vilnoyu licenziyeyu MPL Mozilla Public License Na jogo osnovi kod buv napisanij zanovo buli stvoreni novi brauzeri Mozilla Application Suite ta Mozilla Firefox Ostannij postupovo nabirav populyarnist Vijna brauzeriv bula b viklyuchno komercijnoyu spravoyu korporacij yakbi osnovnim prijomom v borotbi ne stalo dodavannya specifichnih nestandartnih mozhlivostej do brauzera Najbilshi vidminnosti vinikali u pidtrimci JavaScript movi scenariyiv sho dodaye interaktivnist dokumentam V rezultati bagato dokumentiv buli optimizovani dlya konkretnogo brauzera ta absolyutno ne chitalisya v inshomu W3C prijmaye bezlich retelno obgovoryuvanih standartiv riznih versij HTML JavaScript CSS tosho ale dotrimannya cih standartiv povnistyu lyagaye na rozrobnikiv brauzeriv Pershij etap 1995 1998 Grafik populyarnosti brauzeriv do 2009 roku Konkurenciya mizh brauzerami Internet Explorer ta Netscape Navigator Communicator naprikinci 90 h rokiv Domashni koristuvachi Netscape Navigator mogli zavantazhiti brauzer bezkoshtovno ale korporativni zamovniki platili za kozhnu licenziyu 99 dolariv V grudni 1995 roku Microsoft vipustila svoyu vidpovid brauzer Internet Explorer versiyu 2 pri comu dohodi sho yih otrimuvav Microsoft vid prodazhu Microsoft Windows ta Microsoft Office dozvolili poshiriti Explorer bezkoshtovno i dlya korporacij Pri comu IE gliboko integruvavsya v sistemu shlyahom priv yazuvannya brauzera do robochogo stolu koristuvacha ta uskladnennya deinstalyaciyi v novih versiyah Windows Netscape ne zmogla protistoyati dempingu i v 1999 roci korporativnij rinok brauzeriv perestav isnuvati povnistyu bezkoshtovnij Explorer zahopiv ponad 90 rinku Pislya znishennya kompaniyi Netscape Communications Corporation buli opublikovani pochatkovi kodi brauzera sho dozvolilo zaroditisya i rozvivatisya takim proektam yak Mozilla Application Suite zaraz SeaMonkey ta Mozilla Firefox Drugij etap 2004 danij chas 2003 roku brauzer Opera vzhe buv predstavlenij versiyeyu 6 h ta poshiryuvavsya bezkoshtovno z banerom yakij mozhna bulo vidklyuchiti za groshi 9 listopada 2004 roku bula opublikovana versiya 1 0 brauzera Mozilla Firefox yakij z togo chasu povilno ale planomirno nabiraye populyarnist Na pochatok 2009 roku rinkova chastka Firefox u sviti stanovila ponad 23 a v Yevropi ponad 35 Chastka Internet Explorer znizilasya do 67 vin perestav buti monopolistom 2 veresnya 2008 roku vijshla v svit persha publichna versiya novogo brauzera Google Chrome Za 2009 rik cej brauzer stav populyarnim posivshi tretye misce pislya brauzeriv Internet Explorer ta Mozilla Firefox Prichomu vzhe do kincya 2011 roku Google Chrome stav drugim za populyarnistyu brauzerom obignavshi Mozilla Firefox