Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віжмар'є (словен. Vižmarje, нім. Wischmarje) — поселення (раніше окреме) в північній частині Любляни та центральній частині Словенії. Раніше було частиною Верхньої Крайни, нині включено до складу Осреднєсловенського регіону. Розташоване в північно-західній частині Любляни, належить до району Шентвид (словен. Šentvid).
| Віжмар'є Vižmarje | |
|---|---|
| — Поселення — | |
| Віжмар'є | |
 | |
| Координати: 46°06′43″ пн. ш. 14°27′36″ сх. д. / 46.1121611° пн. ш. 14.4601694° сх. д. | |
| Країна |  Словенія |
| Регіон | Верхня Крайна |
| Муніципалітет | Любляна |
| Висота над р.м. | 315 м |
  Віжмар'є | |
Географія
Віжмар'є розташоване в північній частині району Шентвид по обидва боки дороги, що веде до поселення Тацен (словен. Tacen). Південна частина, що простягається вздовж основної вулиці до залізничної станції, має назву Мале Віжмар'є (словен. Male Vižmarje); північна частина, що простягається до поселення Брод, має назву Велике Віжмар'є (словен. Velike Vižmarje). На Віжмар'ї розташована залізнична станція, початкова школа, турбінобудівний інститут і автобусний термінал першого міського автобусного маршруту. По території Віжмар'я проходять також автобусні маршрути № 8, 8B, 15 та 25.
Назва
Вперше згадується в письмових джерелах у 1283 як Geiselmannsdorf bei Laibach (у 1331 — як Geyselmansdorf, у 1385 — вже як Geismanstorf; також поселення мало назви Vsmariach, Vsmarich (1554) та Vismarie (Вісмар'є) (1763–87)). Словенська назва поселення походить від прийменникової фрази v (J)ižmarje, що базується на власному імені Jižmar, яке, у свою чергу, було запозичене з середньоверхньонімецької мови (Gîs(al)mâr). У більш ранні часи застосовувалася також німецька назва Wischmarje (Вішмар'є).
Історія
17 травня 1869 у Віжмар'ї були проведені сьомі національні масові збори на відкритій місцевості — tabor, які відвідала найбільша кількість людей (30 тис. учасників). У 1928 була заснована фабрика з виробництва бавовни, у 1949 — корпорація з виробництва великогабаритних контейнерів, у 1954 — фабрика спортивного обладнання, у 1957 — завод керамічних виробів Іскра. У 1961 Віжмар'є перестало бути окремим поселенням — воно було приєднано до села Шентвід, яке, у свою чергу, було включено до складу Любляни як адміністративна одиниця у 1974.
Видатні особи
- Фран Ер'явєц (словен. Fran Erjavec) (1893—1960) — редактор
- Андрей Ємєц (словен. Andrej Jemec) (нар. 1934) — художник
- Маніца Коман (словен. Manica Koman) (1880—1961) — письменник
- Богомір Прегель (словен. Bogomir Pregelj) (1906—1970) — журналіст
- Андрей Сной (словен. Andrej Snoj) (1886—1962) — професор теології, вчений
- Іван Штрукель (словен. Ivan Štrukelj) (1869—1948) — письменник.
Примітки
- Intelligenzblatt zur Laibacher Zeitung, no. 141. 24 November 1849, p. 20.
- Leksikon občin kraljestev in dežel zastopanih v državnem zboru, vol. 6: Kranjsko. 1906. Vienna: C. Kr. Dvorna in Državna Tiskarna, p. 114.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 28 березня 2020.
- Savnik, Roman, ed. 1971. Krajevni leksikon Slovenije, vol. 2. Ljubljana: Državna založba Slovenije, с. 386.
- Snoj, Marko (2009). Etimološki slovar slovenskih zemljepisnih imen. Ljubljana: Modrijan. с. 461.
- Krajevni leksikon Dravske Banovine. 1937. Ljubljana: Zveza za tujski promet za Slovenijo, с. 362
- Spremembe naselij 1948–95. 1996. Database. Ljubljana: Geografski inštitut ZRC SAZU, DZS.
Посилання
- Сайт Геопедія [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.]
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віжмар'є
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vizhmar ye sloven Vizmarje nim Wischmarje poselennya ranishe okreme v pivnichnij chastini Lyublyani ta centralnij chastini Sloveniyi Ranishe bulo chastinoyu Verhnoyi Krajni nini vklyucheno do skladu Osrednyeslovenskogo regionu Roztashovane v pivnichno zahidnij chastini Lyublyani nalezhit do rajonu Shentvid sloven Sentvid Vizhmar ye Vizmarje Poselennya Vizhmar ye Vid Vizhmar ye Koordinati 46 06 43 pn sh 14 27 36 sh d 46 1121611 pn sh 14 4601694 sh d 46 1121611 14 4601694 Krayina SloveniyaRegionVerhnya KrajnaMunicipalitetLyublyana Visota nad r m 315 m Vizhmar yeGeografiyaVizhmar ye roztashovane v pivnichnij chastini rajonu Shentvid po obidva boki dorogi sho vede do poselennya Tacen sloven Tacen Pivdenna chastina sho prostyagayetsya vzdovzh osnovnoyi vulici do zaliznichnoyi stanciyi maye nazvu Male Vizhmar ye sloven Male Vizmarje pivnichna chastina sho prostyagayetsya do poselennya Brod maye nazvu Velike Vizhmar ye sloven Velike Vizmarje Na Vizhmar yi roztashovana zaliznichna stanciya pochatkova shkola turbinobudivnij institut i avtobusnij terminal pershogo miskogo avtobusnogo marshrutu Po teritoriyi Vizhmar ya prohodyat takozh avtobusni marshruti 8 8B 15 ta 25 NazvaVpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah u 1283 yak Geiselmannsdorf bei Laibach u 1331 yak Geyselmansdorf u 1385 vzhe yak Geismanstorf takozh poselennya malo nazvi Vsmariach Vsmarich 1554 ta Vismarie Vismar ye 1763 87 Slovenska nazva poselennya pohodit vid prijmennikovoyi frazi v J izmarje sho bazuyetsya na vlasnomu imeni Jizmar yake u svoyu chergu bulo zapozichene z serednoverhnonimeckoyi movi Gis al mar U bilsh ranni chasi zastosovuvalasya takozh nimecka nazva Wischmarje Vishmar ye IstoriyaZbori u Vizhmar yi 17 travnya 1869 u Vizhmar yi buli provedeni somi nacionalni masovi zbori na vidkritij miscevosti tabor yaki vidvidala najbilsha kilkist lyudej 30 tis uchasnikiv U 1928 bula zasnovana fabrika z virobnictva bavovni u 1949 korporaciya z virobnictva velikogabaritnih kontejneriv u 1954 fabrika sportivnogo obladnannya u 1957 zavod keramichnih virobiv Iskra U 1961 Vizhmar ye perestalo buti okremim poselennyam vono bulo priyednano do sela Shentvid yake u svoyu chergu bulo vklyucheno do skladu Lyublyani yak administrativna odinicya u 1974 Vidatni osobiFran Er yavyec sloven Fran Erjavec 1893 1960 redaktor Andrej Yemyec sloven Andrej Jemec nar 1934 hudozhnik Manica Koman sloven Manica Koman 1880 1961 pismennik Bogomir Pregel sloven Bogomir Pregelj 1906 1970 zhurnalist Andrej Snoj sloven Andrej Snoj 1886 1962 profesor teologiyi vchenij Ivan Shtrukel sloven Ivan Strukelj 1869 1948 pismennik PrimitkiIntelligenzblatt zur Laibacher Zeitung no 141 24 November 1849 p 20 Leksikon obcin kraljestev in dezel zastopanih v drzavnem zboru vol 6 Kranjsko 1906 Vienna C Kr Dvorna in Drzavna Tiskarna p 114 Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 28 bereznya 2020 Savnik Roman ed 1971 Krajevni leksikon Slovenije vol 2 Ljubljana Drzavna zalozba Slovenije s 386 Snoj Marko 2009 Etimoloski slovar slovenskih zemljepisnih imen Ljubljana Modrijan s 461 Krajevni leksikon Dravske Banovine 1937 Ljubljana Zveza za tujski promet za Slovenijo s 362 Spremembe naselij 1948 95 1996 Database Ljubljana Geografski institut ZRC SAZU DZS PosilannyaSajt Geopediya 29 lipnya 2017 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vizhmar ye