Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
18 лютого 1952 року Туреччина стала офіційним та повноправним членом НАТО. Це відбулося здебільшого за ініціативою тодішнього лідера Демократичної партії А. Медереса. Спочатку турецька спільнота неоднозначно віднеслася до подібного кроку з боку влади, проте згодом стало ясно, що вступ країни в НАТО відкрив для країни ряд перспектив та загалом підвищив її авторитет на світовій арені. Наразі це єдина мусульманська країна, що входить до складу альянсу.
| Відносини Туреччина — НАТО | |
|---|---|
 Туреччина |  НАТО |
Передумови вступу Туреччини в НАТО
Під час Другої світової війни Туреччина зберігала нейтралітет. Це була одна з небагатьох країн, яка під час війни змогла втримати свій рівень розвитку. В травні-червні країна підписала договір про дружню співпрацю з Англією та Францією у разі проявів агресії в районі Середземного моря. 18 червня 1941 був підписаний договір про ненапад з нацистською Німеччиною, а 25 червня Туреччина офіційно оголосила про свій нейтралітет. До цього країна регулярно постачала воюючим сторонам необхідні в ході війни ресурси. Лише 23 лютого 1945 року гітлерівській Німеччині була оголошена війна. Після перемоги СРСР та ліквідації нацистської держави політична карта світу стала активно змінюватися. На цивілізаційному просторі з’явилося дві протиборчі сили умовно їх можна означити як Капіталістичний світ (головні представники США, Англія) та Комуністичний світ (СРСР, КНР). Протистояння цих двох глобальних систем отримало назву «холодна війна». В цей період Туреччина опинилася в центрі уваги даних протидіючих сил.
Політичний тиск з боку СРСР
Оговтавшись після бойових дій керівництво СРСР все частіше почало пред’являти претензії до територіальної цілісності Туреччини. На Потсдамській конференції держав-переможниць Молотов від особи Сталіна заявив, що доцільно було б Туреччині повернути Радянському Союзу території (а саме Карсу, Ардвін і Ардаган), які історично йому належать. Як відомо у 1921 році СРСР добровільно віддав ці території, на яких проживали вірмени та грузини. Загальний обсяг територій сягав 26 тис. кв. км.
Народний комісаріат з іноземних питань СРСР підготував аналітичну довідку про «Радянсько-турецькі відносини». Таким чином керівництво СРСР стало вести активну пропаганду щодо повернення своїх етнічних земель. Планувалося переселення 350-400 тис. вірмен із турецької території на територію Армянської СРР. На їх думку ця дипломатична акція мала привернути увагу Заходу та спровокувати добровільну відмову Туреччини від етнічних вірменських земель. Проте на Заході подібні плани СРСР почали сприйматися як спроби експансії задля поширення свого впливу на Середньому та Близькому Сході. Як результат починаючи з 1946 року різні уповноважені представники США (наприклад, Е. Вільсон, Д. Ачесон) наголошували, що неможна допускати розширення впливу СРСР в даному регіоні і, що Туреччині необхідно надавати цілісну допомогу по цьому питанню. В 1950 році президентом Туреччини став Д. Баяр. З того часу країна почала зближатися із Заходом, задля втримання потенційної радянської агресії[1] [ 5 червня 2012 у Wayback Machine.].
Корейська війна 1950-1953 рр.
25 червня 1950 року відбувся воєнний конфлікт між КНДР та Республікою Корея. Це зіткнення знаменувало собою переломний етап в історії «холодної війни» та мало всі шанси перерости у третю світову війну. Беручи до уваги ці обставини 27 червня того ж року Рада Безпеки ООН випустила резолюцію №83 в якій зазначалося про надання допомоги з боку держав-членів ООН, задля припинення «північнокорейської агресії». Не дивлячись на те, що більшість країн дали свою згоду, воєнну допомогу відправили лише 16 держав, серед них була і Туреччина. Тодішній лідер Демократичної партії А. Мендерес вважав, що відправка турецьких військ під прапором ООН буде розцінена Заходом та США як готовність Туреччини до співпраці в обороні Близького та Середнього Сходу від комуністичної агресії, що відкриває для неї перспективи для вступу в НАТО[2] [ 18 вересня 2014 у Wayback Machine.].
Співпраця НАТО та Туреччини
Туреччину часто вважають форпостом НАТО між Заходом та «гарячими точками» (до розпаду СРСР між Заходом та «комуністичною загрозою»), через те що вона межує з такими «неспокійними» регіонами як Сирія, Ірак, Іран та інші. Країна має важливе територіальне значення. Після корейської війни Туреччина брала участь ще в ряді воєнних місій НАТО: Сомалі (1993—1994 рр.), Боснія та Герцеговина (1993—1995 рр.), Албанія (1997 р.), Ліван (2006 р.). Після розпаду СРСР Туреччина, в рамках політики «відкритих дверей», стала своєрідним контактним пунктом НАТО для країн Центральної Азії та Кавказу колишніх СР. Таким чином держава проводила (й проводить досі) активну політику розширення альянсу. Також Туреччина є учасником «середземноморського діалогу» акції, створеної НАТО задля врегулювання ситуації в даному регіоні. На території її проводяться різноманітні навчання та підготовка учасників «діалогу». Підрозділи Туреччини знаходяться в Афганістані в складі Міжнародних сил сприяння безпеки. Туреччина є однією з п'яти країн-членів НАТО (Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди) на території якої знаходяться ядерні боєприпаси НАТО. 70 тактичних ядерних бомб США В61-12, зосереджені на воєнному складі ВВС Туреччина Інджирлік неподалік Сирійського кордону. Від 10 до 20 бомб призначенні для використання турецькими військово-повітряними силами. Для цього була створена 142-а ескадрилья винищувачів-бомбардувальників з літаками F-16A/B. Інші 50 бомб входять в розпорядження США. В рамках численних домовленостей країни з США на території Туреччини було побудовано понад 60 різноманітних воєнних об'єктів[].
«Кіпрське питання»
Відносини НАТО та Туреччини не завжди були однозначними. В 1974 році до влади на Кіпрі в результаті державного перевороту прийшла радикальна партія. Туреччина сприйняла цей інцидент як ймовірну подальшу етнічну чистку турків, що проживають на території Кіпру (турецька сторона давала показники їхньої кількості понад 30%, кіпрська ж сторона суперечила цій цифрі й налічувала всього 18% проживаючих). Того ж року на території Кіпру висаджуються турецькі війська та займають близько 38% території країни, проводячи тим самим кіпрсько-турецький кордон по так званій «лінії Аттіли». З того часу та по сей день Кіпр умовно поділений на грецьку та турецьку частини. В знак протесту пасивного відношення НАТО до вторгнення Туреччини на Кіпр, Греція виходить з цього блоку. Лінія, що розділяє острів на дві частини наразі охороняється військами ООН. У 1983 році турки захопили 40% території Кіпру, й таким чином була оголошена незалежна Турецька Республіка Північного Кіпру під патронатом тієї ж Туреччини. Рада Безпеки ООН 18 листопада 1983 року випустила резолюцію № 541, в якій зазначалося, що новостворена республіка є незаконною і, що турецькі війська мають покинути Кіпр. «Кіпрське питання» і до нині є невирішеним. Це одна із найгостріших проблем в відносинах між Туреччиною та ЄС.
Зближення Туреччини з Китаєм
Прем’єр-міністр Китаю Вень Цзябао 8-9 жовтня 2010 року прибув з офіційним візитом в Анкару. Під час переговорів обидві сторони наголосили про дружню співпрацю та підтримку щодо збереження миру і зупинення проявів радикалізму чи тероризму усіма можливими способами. У відповідь міністр іноземних справ Туреччини А. Давутоглу з 29 жовтня по 2 листопада знаходився з офіційним візитом в Китаї. Разом із міністром іноземних справ Китаю Янг Цзечі обговорювався стратегічний план спільних дій двох держав. У тому ж 2010 році відбулися перші спільні навчання ВПС Туреччини та Китаю в турецькому місті Кон’я. До цього спільні навчання проводилися разом із США та Ізраїлем, вони отримали назву «Анатолійський орел» та були відкриті цими трьома державами у 2001 році. Вперше за десять років Туреччина не запросила ВПС ні США ні Ізраїлю, цей факт занепокоїв обидві країни. Зближення Туреччини як в економічному так і в воєнному плані з комуністичним Китаєм тривожить представників НАТО через те, що КНР є прямим конкурентом США, а отже і НАТО. В 2012 році прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на зустрічі з китайськими бізнесменами запропонував створити так званий «Залізничний Шовковий шлях». Дана магістраль могла б з’єднати Китай та Туреччину, а отже може мати високий економічний потенціал. З описаного вище можна зробити висновок, що і на сьогоднішній день керівництво країни дотримується відомого вислову «батька всіх турків» Аттатюрка: «Туреччина понад усе».
Турецько-Сирійський конфлікт
3 жовтня 2012 року турецькі війська відкрили вогонь по сирійським територіям у відповідь на інцидент, який стався незадовго до цього, а саме падіння сирійських снарядів, які влучили в житловий будинок, в результаті чого 5 людей загинули, 9 було поранено. Відразу після обстрілу у відповідь керівництво Туреччини надало клопотання про негайне зібрання ради НАТО. В результаті в ніч на 4 жовтня представники НАТО повністю підтримали країну та поклали всю відповідальність за конфлікт на Сирію.
19 жовтня 2012 року керівництво Туреччини звернулось з проханням до НАТО надати додаткові системи протиповітряної оборони Patriot для укріплення свого кордону із Сирією. Керівництво НАТО погодилося й 4 грудня 2012 року були відправлені дві такі системи від США, дві від Нідерландів, та дві від Німеччини. 6 травня 2013 року на своєму черговому засіданні представники НАТО однозначно заявили, що готові підтримати та захистити Туреччину від подальшої агресії з боку Сирії.
Майбутні перспективи для Туреччини в НАТО
Останнім часом керівництво Туреччини все частіше стало зближуватися із КНР та РФ. Тодішній прем’єр-міністр Туреччини Ердоган (наразі він займає пост президента) відвідував із офіційними візитами не лише Китай, а й Росію, там він запропонував приєднати Туреччину до ШОС. Подібні кроки ряд експертів (наприклад, відомий знавець Туреччини в США Філліп Гордон і його праця «Виграти Туреччину») вважають, що причина таких кроків криється у гальмуванні процесу вступу Туреччини до ЄС. Існує також ймовірна загроза виходу країни з НАТО через ці причини. НАТО не може допустити подібного, бо ж Туреччина є економічно сильною країною, а також як наголошувалося вище вона має вкрай важливу стратегічну позицію. Боротьба за зони впливу в Туреччині не припиняється й досі.
Туреччина та Україна
В 2000 році керівництво Туреччини оголосило світовий тендер на вироблення танків, які їй необхідні для проведення миротворчих акцій в провінції Курдистан, вартість проекту оцінювалася більше ніж в 7 млрд. доларів. Німеччина запропонувала туркам свої танки моделі Leopard-2А6, Франція представила свої Leclerk, США рекомендували свої моделі М1А2 Abrams, Україна підготувала, випробувані на харківському заводі імені Малишева, танки Т-84-120 «Ятаган». Фаворитами у 2003-2004 рр. стали танки США та України. Проте проект був призупинений. Починаючи з 2006 року Туреччина знову оголосила про даний тендер. США вже не проявляє особливої активності по продажі своїх Abrams, це дає змогу Україні підписати з Туреччиною договір про ліцензійний випуск серій вітчизняних танків «Ятаган», що в свою чергу відкриває доступ державі на масштабний ринок збуту НАТО.
Див. також
Джерела
- http://xn--80azep.xn--p1ai/ru/turkey.html [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.politex.info/content/view/642/30/ [ 5 червня 2012 у Wayback Machine.]
- http://cheloveknauka.com/vstuplenie-turtsii-v-nato-v-kontekste-ee-uchastiya-v-koreyskoy-voyne-na-storone-sil-oon [ 18 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- М. Калашников. "Глобальный Смутокризис", 2009.
- Philip Gordon "Winning Turkey: How America, Europe, And Turkey Can Revive A Fading Partnership" (with Omer Taspinar and Soli Ozel, 2008)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
18 lyutogo 1952 roku Turechchina stala oficijnim ta povnopravnim chlenom NATO Ce vidbulosya zdebilshogo za iniciativoyu todishnogo lidera Demokratichnoyi partiyi A Mederesa Spochatku turecka spilnota neodnoznachno vidneslasya do podibnogo kroku z boku vladi prote zgodom stalo yasno sho vstup krayini v NATO vidkriv dlya krayini ryad perspektiv ta zagalom pidvishiv yiyi avtoritet na svitovij areni Narazi ce yedina musulmanska krayina sho vhodit do skladu alyansu Vidnosini Turechchina NATO Turechchina NATO Prapor TurechchiniPeredumovi vstupu Turechchini v NATOPid chas Drugoyi svitovoyi vijni Turechchina zberigala nejtralitet Ce bula odna z nebagatoh krayin yaka pid chas vijni zmogla vtrimati svij riven rozvitku V travni chervni krayina pidpisala dogovir pro druzhnyu spivpracyu z Angliyeyu ta Franciyeyu u razi proyaviv agresiyi v rajoni Seredzemnogo morya 18 chervnya 1941 buv pidpisanij dogovir pro nenapad z nacistskoyu Nimechchinoyu a 25 chervnya Turechchina oficijno ogolosila pro svij nejtralitet Do cogo krayina regulyarno postachala voyuyuchim storonam neobhidni v hodi vijni resursi Lishe 23 lyutogo 1945 roku gitlerivskij Nimechchini bula ogoloshena vijna Pislya peremogi SRSR ta likvidaciyi nacistskoyi derzhavi politichna karta svitu stala aktivno zminyuvatisya Na civilizacijnomu prostori z yavilosya dvi protiborchi sili umovno yih mozhna oznachiti yak Kapitalistichnij svit golovni predstavniki SShA Angliya ta Komunistichnij svit SRSR KNR Protistoyannya cih dvoh globalnih sistem otrimalo nazvu holodna vijna V cej period Turechchina opinilasya v centri uvagi danih protidiyuchih sil Politichnij tisk z boku SRSROgovtavshis pislya bojovih dij kerivnictvo SRSR vse chastishe pochalo pred yavlyati pretenziyi do teritorialnoyi cilisnosti Turechchini Na Potsdamskij konferenciyi derzhav peremozhnic Molotov vid osobi Stalina zayaviv sho docilno bulo b Turechchini povernuti Radyanskomu Soyuzu teritoriyi a same Karsu Ardvin i Ardagan yaki istorichno jomu nalezhat Yak vidomo u 1921 roci SRSR dobrovilno viddav ci teritoriyi na yakih prozhivali virmeni ta gruzini Zagalnij obsyag teritorij syagav 26 tis kv km Narodnij komisariat z inozemnih pitan SRSR pidgotuvav analitichnu dovidku pro Radyansko turecki vidnosini Takim chinom kerivnictvo SRSR stalo vesti aktivnu propagandu shodo povernennya svoyih etnichnih zemel Planuvalosya pereselennya 350 400 tis virmen iz tureckoyi teritoriyi na teritoriyu Armyanskoyi SRR Na yih dumku cya diplomatichna akciya mala privernuti uvagu Zahodu ta sprovokuvati dobrovilnu vidmovu Turechchini vid etnichnih virmenskih zemel Prote na Zahodi podibni plani SRSR pochali sprijmatisya yak sprobi ekspansiyi zadlya poshirennya svogo vplivu na Serednomu ta Blizkomu Shodi Yak rezultat pochinayuchi z 1946 roku rizni upovnovazheni predstavniki SShA napriklad E Vilson D Acheson nagoloshuvali sho nemozhna dopuskati rozshirennya vplivu SRSR v danomu regioni i sho Turechchini neobhidno nadavati cilisnu dopomogu po comu pitannyu V 1950 roci prezidentom Turechchini stav D Bayar Z togo chasu krayina pochala zblizhatisya iz Zahodom zadlya vtrimannya potencijnoyi radyanskoyi agresiyi 1 5 chervnya 2012 u Wayback Machine Korejska vijna 1950 1953 rr 25 chervnya 1950 roku vidbuvsya voyennij konflikt mizh KNDR ta Respublikoyu Koreya Ce zitknennya znamenuvalo soboyu perelomnij etap v istoriyi holodnoyi vijni ta malo vsi shansi pererosti u tretyu svitovu vijnu Beruchi do uvagi ci obstavini 27 chervnya togo zh roku Rada Bezpeki OON vipustila rezolyuciyu 83 v yakij zaznachalosya pro nadannya dopomogi z boku derzhav chleniv OON zadlya pripinennya pivnichnokorejskoyi agresiyi Ne divlyachis na te sho bilshist krayin dali svoyu zgodu voyennu dopomogu vidpravili lishe 16 derzhav sered nih bula i Turechchina Todishnij lider Demokratichnoyi partiyi A Menderes vvazhav sho vidpravka tureckih vijsk pid praporom OON bude rozcinena Zahodom ta SShA yak gotovnist Turechchini do spivpraci v oboroni Blizkogo ta Serednogo Shodu vid komunistichnoyi agresiyi sho vidkrivaye dlya neyi perspektivi dlya vstupu v NATO 2 18 veresnya 2014 u Wayback Machine Spivpracya NATO ta TurechchiniTurechchinu chasto vvazhayut forpostom NATO mizh Zahodom ta garyachimi tochkami do rozpadu SRSR mizh Zahodom ta komunistichnoyu zagrozoyu cherez te sho vona mezhuye z takimi nespokijnimi regionami yak Siriya Irak Iran ta inshi Krayina maye vazhlive teritorialne znachennya Pislya korejskoyi vijni Turechchina brala uchast she v ryadi voyennih misij NATO Somali 1993 1994 rr Bosniya ta Gercegovina 1993 1995 rr Albaniya 1997 r Livan 2006 r Pislya rozpadu SRSR Turechchina v ramkah politiki vidkritih dverej stala svoyeridnim kontaktnim punktom NATO dlya krayin Centralnoyi Aziyi ta Kavkazu kolishnih SR Takim chinom derzhava provodila j provodit dosi aktivnu politiku rozshirennya alyansu Takozh Turechchina ye uchasnikom seredzemnomorskogo dialogu akciyi stvorenoyi NATO zadlya vregulyuvannya situaciyi v danomu regioni Na teritoriyi yiyi provodyatsya riznomanitni navchannya ta pidgotovka uchasnikiv dialogu Pidrozdili Turechchini znahodyatsya v Afganistani v skladi Mizhnarodnih sil spriyannya bezpeki Turechchina ye odniyeyu z p yati krayin chleniv NATO Belgiya Nimechchina Italiya Niderlandi na teritoriyi yakoyi znahodyatsya yaderni boyepripasi NATO 70 taktichnih yadernih bomb SShA V61 12 zoseredzheni na voyennomu skladi VVS Turechchina Indzhirlik nepodalik Sirijskogo kordonu Vid 10 do 20 bomb priznachenni dlya vikoristannya tureckimi vijskovo povitryanimi silami Dlya cogo bula stvorena 142 a eskadrilya vinishuvachiv bombarduvalnikiv z litakami F 16A B Inshi 50 bomb vhodyat v rozporyadzhennya SShA V ramkah chislennih domovlenostej krayini z SShA na teritoriyi Turechchini bulo pobudovano ponad 60 riznomanitnih voyennih ob yektiv dzherelo Kiprske pitannya Vidnosini NATO ta Turechchini ne zavzhdi buli odnoznachnimi V 1974 roci do vladi na Kipri v rezultati derzhavnogo perevorotu prijshla radikalna partiya Turechchina sprijnyala cej incident yak jmovirnu podalshu etnichnu chistku turkiv sho prozhivayut na teritoriyi Kipru turecka storona davala pokazniki yihnoyi kilkosti ponad 30 kiprska zh storona superechila cij cifri j nalichuvala vsogo 18 prozhivayuchih Togo zh roku na teritoriyi Kipru visadzhuyutsya turecki vijska ta zajmayut blizko 38 teritoriyi krayini provodyachi tim samim kiprsko tureckij kordon po tak zvanij liniyi Attili Z togo chasu ta po sej den Kipr umovno podilenij na grecku ta turecku chastini V znak protestu pasivnogo vidnoshennya NATO do vtorgnennya Turechchini na Kipr Greciya vihodit z cogo bloku Liniya sho rozdilyaye ostriv na dvi chastini narazi ohoronyayetsya vijskami OON U 1983 roci turki zahopili 40 teritoriyi Kipru j takim chinom bula ogoloshena nezalezhna Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru pid patronatom tiyeyi zh Turechchini Rada Bezpeki OON 18 listopada 1983 roku vipustila rezolyuciyu 541 v yakij zaznachalosya sho novostvorena respublika ye nezakonnoyu i sho turecki vijska mayut pokinuti Kipr Kiprske pitannya i do nini ye nevirishenim Ce odna iz najgostrishih problem v vidnosinah mizh Turechchinoyu ta YeS Zblizhennya Turechchini z KitayemPrem yer ministr Kitayu Ven Czyabao 8 9 zhovtnya 2010 roku pribuv z oficijnim vizitom v Ankaru Pid chas peregovoriv obidvi storoni nagolosili pro druzhnyu spivpracyu ta pidtrimku shodo zberezhennya miru i zupinennya proyaviv radikalizmu chi terorizmu usima mozhlivimi sposobami U vidpovid ministr inozemnih sprav Turechchini A Davutoglu z 29 zhovtnya po 2 listopada znahodivsya z oficijnim vizitom v Kitayi Razom iz ministrom inozemnih sprav Kitayu Yang Czechi obgovoryuvavsya strategichnij plan spilnih dij dvoh derzhav U tomu zh 2010 roci vidbulisya pershi spilni navchannya VPS Turechchini ta Kitayu v tureckomu misti Kon ya Do cogo spilni navchannya provodilisya razom iz SShA ta Izrayilem voni otrimali nazvu Anatolijskij orel ta buli vidkriti cimi troma derzhavami u 2001 roci Vpershe za desyat rokiv Turechchina ne zaprosila VPS ni SShA ni Izrayilyu cej fakt zanepokoyiv obidvi krayini Zblizhennya Turechchini yak v ekonomichnomu tak i v voyennomu plani z komunistichnim Kitayem trivozhit predstavnikiv NATO cherez te sho KNR ye pryamim konkurentom SShA a otzhe i NATO V 2012 roci prem yer ministr Turechchini Redzhep Tayip Erdogan na zustrichi z kitajskimi biznesmenami zaproponuvav stvoriti tak zvanij Zaliznichnij Shovkovij shlyah Dana magistral mogla b z yednati Kitaj ta Turechchinu a otzhe mozhe mati visokij ekonomichnij potencial Z opisanogo vishe mozhna zrobiti visnovok sho i na sogodnishnij den kerivnictvo krayini dotrimuyetsya vidomogo vislovu batka vsih turkiv Attatyurka Turechchina ponad use Turecko Sirijskij konflikt3 zhovtnya 2012 roku turecki vijska vidkrili vogon po sirijskim teritoriyam u vidpovid na incident yakij stavsya nezadovgo do cogo a same padinnya sirijskih snaryadiv yaki vluchili v zhitlovij budinok v rezultati chogo 5 lyudej zaginuli 9 bulo poraneno Vidrazu pislya obstrilu u vidpovid kerivnictvo Turechchini nadalo klopotannya pro negajne zibrannya radi NATO V rezultati v nich na 4 zhovtnya predstavniki NATO povnistyu pidtrimali krayinu ta poklali vsyu vidpovidalnist za konflikt na Siriyu Sistemi PPO Patriot 19 zhovtnya 2012 roku kerivnictvo Turechchini zvernulos z prohannyam do NATO nadati dodatkovi sistemi protipovitryanoyi oboroni Patriot dlya ukriplennya svogo kordonu iz Siriyeyu Kerivnictvo NATO pogodilosya j 4 grudnya 2012 roku buli vidpravleni dvi taki sistemi vid SShA dvi vid Niderlandiv ta dvi vid Nimechchini 6 travnya 2013 roku na svoyemu chergovomu zasidanni predstavniki NATO odnoznachno zayavili sho gotovi pidtrimati ta zahistiti Turechchinu vid podalshoyi agresiyi z boku Siriyi Majbutni perspektivi dlya Turechchini v NATOOstannim chasom kerivnictvo Turechchini vse chastishe stalo zblizhuvatisya iz KNR ta RF Todishnij prem yer ministr Turechchini Erdogan narazi vin zajmaye post prezidenta vidviduvav iz oficijnimi vizitami ne lishe Kitaj a j Rosiyu tam vin zaproponuvav priyednati Turechchinu do ShOS Podibni kroki ryad ekspertiv napriklad vidomij znavec Turechchini v SShA Fillip Gordon i jogo pracya Vigrati Turechchinu vvazhayut sho prichina takih krokiv kriyetsya u galmuvanni procesu vstupu Turechchini do YeS Isnuye takozh jmovirna zagroza vihodu krayini z NATO cherez ci prichini NATO ne mozhe dopustiti podibnogo bo zh Turechchina ye ekonomichno silnoyu krayinoyu a takozh yak nagoloshuvalosya vishe vona maye vkraj vazhlivu strategichnu poziciyu Borotba za zoni vplivu v Turechchini ne pripinyayetsya j dosi Turechchina ta UkrayinaV 2000 roci kerivnictvo Turechchini ogolosilo svitovij tender na viroblennya tankiv yaki yij neobhidni dlya provedennya mirotvorchih akcij v provinciyi Kurdistan vartist proektu ocinyuvalasya bilshe nizh v 7 mlrd dolariv Nimechchina zaproponuvala turkam svoyi tanki modeli Leopard 2A6 Franciya predstavila svoyi Leclerk SShA rekomenduvali svoyi modeli M1A2 Abrams Ukrayina pidgotuvala viprobuvani na harkivskomu zavodi imeni Malisheva tanki T 84 120 Yatagan Favoritami u 2003 2004 rr stali tanki SShA ta Ukrayini Prote proekt buv prizupinenij Pochinayuchi z 2006 roku Turechchina znovu ogolosila pro danij tender SShA vzhe ne proyavlyaye osoblivoyi aktivnosti po prodazhi svoyih Abrams ce daye zmogu Ukrayini pidpisati z Turechchinoyu dogovir pro licenzijnij vipusk serij vitchiznyanih tankiv Yatagan sho v svoyu chergu vidkrivaye dostup derzhavi na masshtabnij rinok zbutu NATO Div takozhTurechchina ta Yevropejskij SoyuzDzherelahttp xn 80azep xn p1ai ru turkey html 19 serpnya 2014 u Wayback Machine http www politex info content view 642 30 5 chervnya 2012 u Wayback Machine http cheloveknauka com vstuplenie turtsii v nato v kontekste ee uchastiya v koreyskoy voyne na storone sil oon 18 veresnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaM Kalashnikov Globalnyj Smutokrizis 2009 Philip Gordon Winning Turkey How America Europe And Turkey Can Revive A Fading Partnership with Omer Taspinar and Soli Ozel 2008