Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відносини Європейського Союзу (ЄС) та Співдружністю Незалежних Держав (СНД) — це багатосторонні відносини між Європейським Союзом і Співдружністю Незалежних Держав.
| Відносини СНД — Європейський Союз | |
|---|---|
 | |
 Європейський Союз |  Співдружність Незалежних Держав |
Історія
Європейська політика сусідства охоплює взаємини із сусідами ЄС на сході та вздовж південного та східного узбережжя Середземного моря. З країн СНД, що охоплюються цією політикою, є: Азербайджан, Білорусь, Вірменія та Російська Федерація.
До 2007 р. сприяння Європейській Комісії країнам, на які поширюється Європейська політика сусідства, було надано відповідно до різних географічних програм, які включали програму TACIS (Технічне сприяння країнам СНД).
Сьогодні основними цілями Європейської політики сусідства (ЄПС) є взаємний інтерес ЄС та його сусідів у сприянні перетворенням, утвердженню верховенства закону, міцним демократичним принципам та процвітанню у всіх сусідніх країнах розширеного Європейського Союзу. ЄС пропонує своїм сусідам активний політичний діалог і глибші економічні відносини, засновані на цінностях і спільних інтересах, що розділяються, у вирішенні спільних проблем. Росія є найбільшою сусідньою країною СНД, і ці відносини набували форми стратегічного партнерства до початку російсько-української війни, яка призвела до процесу вступ України до Європейського Союзу.
Центральна Азія
Європейський Союз разом зі своїми державами-членами надає велику технічну допомогу країнам Центральної Азії. Країнами СНД у Центральній Азії є: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан і асоційованим членом Туркменістан.
Основною метою співпраці між ЄС та Центральною Азією, як зазначено у Стратегічному документі для Центральної Азії на період з 2002 по 2006 рр., є сприяння стабільности та безпеки країн Центральної Азії, надання допомоги у досягненні ними сталого економічного розвитку та зниження бідності. ЄС зобов'язався працювати з країнами Центральної Азії, щоб підтримати їх політичні та економічні реформи.
Угоди про партнерство та співробітництво встановлюють рамки відносин між ЄС та країнами Центральної Азії. Надання офіційного статусу двостороннім відносинам між ЄС та окремими країнами партнерами було досягнуто під час обговорення умов Угод про партнерство та співробітництво; в даний час вони діють щодо Казахстану, Киргизстану та Узбекистану. Угоди про партнерство та співробітництво забезпечують юридичні рамки, засновані на повазі до демократичних принципів і прав людини, що фіксують політичні, економічні та торговельні відносини між ЄС та його країнами-партнерами. Кожна Угода про партнерство та співробітництво є двостороннім договором, що діє протягом 10 років та ратифіковується ЄС та окремими державами.
Характеристики
У процесі історичного розвитку, з кожним новим століттям людство все більше усвідомлювало, що держава не є найвищою формою об'єднання. У XX ст. процес поєднання поступово змінюється інтеграцією. Інтеграційні процеси другої половини ХХ століття стали визначальним чинником появи величезної кількости нововведень у різних сферах, зокрема у сфері права. Особливий вплив це вплинуло на розвиток конституційного та міжнародного права. Результатом цих процесів є і поява на території Євразії двох найбільших утворень — це Європейські Спільноти (які стали — Європейським Союзом у 1992 році) та Співдружність Незалежних держав.
Як було сказано раніше, у правовій базі, на якій заснована робота Співдружності, немає конкретної згадки про її юридичну природу. Але, наприклад, і в Алма-Атинській декларації, і в статті 1 Статуту СНД закріплені схожі за змістом норми, які містять тезу і свідчать, що Співдружність не є державою і не має повноважень, які мають наднаціональний (наддержавний) характер як у ЄС. З цього приводу Г.В. Ігнатенко зауважив, що оцінка має включати також позитивне судження і не може бути обмежена лише запереченням. Відсутність такого складового стала основою появи безліч різних суджень щодо природи Співдружності. Наприклад, Н.А. Михальова вважає, що СНД є регіональною спільнотою, правовою, політичною формою добровільного об'єднання суверенних держав, які раніше входили до СРСР, створене на умовах повного збереження суверенітету та міжнародної правосуб'єктності держав-учасниць. Або, наприклад, перший висновок, до якого дійшли Л.В. . Але варто зауважити, що поняття регіональної міжнародної організації та конфедерації, на думку цих дослідників, сумісні та не суперечать одне одному. Г.В. Ігнатенко згадував, що якщо СНД не має наддержавного статусу, то цей факт не виключає, що СНД є міждержавною освітою. Але пізніше Г. Г. Шинкарецька відмовилася від раніше згаданого висновку та твердо висловилася за те, що СНД є регіональною міжнародною організацією.
Про юридичну природу Співдружності також існує і консультативний висновок Економічного Суду СНД від 23 червня 1998 року № 01-1/2-98, в якому сказано, що СНД є суб'єктом міжнародного права через те, що Співдружність реально існує і є учасником міжнародних відносин. Пізніше, 15 лютого 2010 року, було видано ухвалу суду №01-1/1-10 про роз'яснення цього консультативного висновку, в якому чітко визначено, що Співдружність Незалежних Держав є суб'єктом міжнародного права, що є міждержавною освітою з широкою сферою спільної діяльності та розвиненою організаційною структурою, яка має договірну правоздатність.
З усього вищесказаного можна дійти невтішного висновку у тому, що є СНД. Якщо раніше, на ранньому етапі існувало безліч точок зору, то сьогодні думки більшості дослідників дійшли єдності. Співдружність Незалежних Держав є міжнародною регіональною організацією. Цей висновок підтверджують ознаки, властиві Співдружності. А саме: воно засноване на міжнародному праві та міжнародному договорі і має самостійні організаційно-правові категорії, права та обов'язки, відокремлену сферу співробітництва, має автономну волю.
Момент визначення природи Європейського Союзу є складнішим, оскільки до сьогодні відсутня єдність у розумінні його юридичної природи.
Європейський Союз є об'єднанням 27 держав, засноване після підписання 7 лютого 1992 р. «Договору про Європейський Союз» (Маастрихтський договір). Особливістю ЄС є її двоїстість у визначенні статусу: він містить як елементи міжнародної організації, так і елементи державності у формі федерації чи конфедерації.
До ознак, що визначають ЄС як федерацію, можна віднести Європейський парламент, що обирається, та формування його за рахунок коштів бюджету ЄС, верховенство європейського права над національним у практиці Європейського Суду, а також закріплені у статтях Договору та в судовій практиці Європейського Суду основних правових гарантій. Так у статті 1 Договору про ЄС закріплено, що рішення в ЄС мають прийматися відкрито та близько стосовно цивільного населення. У статті 5 визначено, що у повноваження, які не належать до сфери виняткової компетенції, співтовариство дотримується принципу субсидіарності. Ознака урядового співробітництва проявляється, насамперед, у зовнішній політиці та у політиці, пов'язаної з безпекою Союзу, у сфері поліцейського та правового співробітництва.
Існує така думка, що Європейський Союз як союз держав – не остаточна структура. У результаті ЄС має бути союзом народів Європи, в якому переважатимуть державні риси, інакше звана ідея створення «Сполучених Штатів Європи», яка з'явилася задовго до створення самого ЄС. І якщо наддержавність союзу зростатиме, то таке перетворення цілком можливе.
Б.А. Страшун також зазначає, що Європейський Союз якщо й ніс спочатку риси конфедерації, то на сьогодні вже він набув ознак федеративного устрою, оскільки деякі акти, видані органами Союзу, мають пряму дію на територіях держав-членів.
ЄС було створено задля досягнення певних цілей; у ньому зберігається суверенність держав і є досить високий рівень їх самостійності; міжнародний договір Європейського Союзу є правовою основою — це ознаки конфедерації. Також ЄС часто називають м'якою, «пухкою» конфедерацією, але законодавчо це ніде не відображено.
Після визначення природи та статусу Європейського Союзу та СНД логічно перейти до порівняння компетенцій, якими держави-члени чи держави-учасниці наділили ці два об'єднання.
Європейський Союз та СНД були створені, як було сказано раніше для досягнення певних цілей. Для виконання цієї країни, які створили ці об'єднання, наділили ЄС і СНД певними компетенціями. Компетенції ЄС закріплені у Договорі про функціонування Європейського Союзу (Лісабонська редакція договору 2007 р.) у 2-6 статтях. Згідно з Договором, компетенції поділяються на три види: виняткова, спільна, допоміжна.
До виняткової компетенції Європейського Союзу, прописаної у статті 3, належать такі сфери: митний союз, встановлення правил конкуренції, грошова політика, збереження морських біологічних ресурсів, загальна торговельна політика. За ЄС також закріплені компетенції, що входять до цієї групи, наприклад, укладення міжнародних угод, коли такий висновок передбачений у законодавчих актах Союзу, коли він необхідний, для реалізації функцій і завдань, покладених на ЄС, та забезпечення його розвитку.
Спільна компетенція ЄС та держав-членів закріплена у статті 5. Такий вид компетенції визначається залишковим принципом, тобто до неї входять усі компетенції, які не належать до сфер, прописаних у статтях 3 та 6. Особливістю спільної компетенції є те, що вона може бути доповнено виходячи з прийняття державами певних договорів.
На даний момент, згідно з Договором, вона поширюється на такі сфери: внутрішній ринок; соціальна політика стосовно аспектів, визначених у Договорі; економічне, соціальне та територіальне згуртування; сільське господарство та рибальство, за винятком збереження морських біологічних ресурсів; довкілля; захист споживачів; транспорт; трансєвропейські мережі; енергетика; простір свободи, безпеки та правосуддя; загальні проблеми безпеки у сфері охорони здоров'я стосовно аспектів, визначених у цьому Договорі.
У сферах наукових досліджень, технологічного розвитку та космосу та сферах співробітництва на підтримку розвитку та гуманітарної допомоги Європейський Союз має в своєму розпорядженні компетенцію проводити заходи, але за умови, що здійснення цієї компетенції ніяк не перешкоджатиме державам-членам здійснювати свою власну компетенцію.
Допоміжна або додаткова компетенція Союзу спрямована на здійснення діяльності з підтримки, координації та доповнення дій держав-членів. Сферами додаткової діяльності Європейського Союзу є: охорона та покращення здоров'я людей; промисловість; культура; туризм; освіта, професійне навчання, молодь та спорт; цивільна оборона; адміністративне співробітництво.
Щодо СНД у плані компетенцій все простіше, оскільки чіткіше з'ясовано, що Співдружність — це регіональна міжнародна організація.
Статут СНД наділяє його лише одним видом компетенцій - спільної, що прописано у статті 4. До сфери спільної діяльності держав-членів слід віднести наступне: забезпечення прав та основних свобод людини; координацію зовнішньополітичної діяльності; співробітництво у формуванні та розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського та євразійського ринків, митної політики; співробітництво у розвитку систем транспорту, зв'язку; охорону здоров'я та навколишнього середовища; питання соціальної та міграційної політики; боротьбу з організованою злочинністю; співробітництво в галузі оборонної політики та охорони зовнішніх кордонів.
Але, крім відмінностей, пов'язаних із цим питанням, між ЄС та СНД та подібності. Список сфер, що належать до спільної компетенції цих об'єднань, не є вичерпним. Так само, як і в Європейському Союзі, країни-учасниці Співдружності можуть доповнювати цей перелік за взаємною згодою.
Для здійснення компетенцій у СНД та ЄС функціонують спеціальні органи управління. До системи вищих органів Європейського союзу відносять на даний момент за всіма угодами, що пов'язують усі країни-члени на загальних підставах, сім органів: Європейська рада, Рада Європейського Союзу, Європейська комісія, Суд Європейського Союзу, Європейський парламент, Європейський суд авдиторів, Європейський центральний банк. Крім цих 7 основних органів виділяють також інші допоміжні органи, які забезпечують нормальне функціонування ЄС.
Вищі органи управління Співдружності визначені розділом VI Статутом СНД. До структури органів управління входить Співдружності 84 органи, серед яких діяльність 69 органів спрямована на галузеву співпрацю. Головну роль системі управління СНД грають Раду глав держав СНД і Раду глав урядів СНД. Вищим органом організації є Рада глав держав, основне завдання якого полягає у вирішенні основних питань та завдань, пов'язаних з діяльністю організації. Рада глав урядів СНД координує співпрацю органів виконавчої влади держав — учасниць в економічній, соціальній та інших сферах спільних інтересів. Усі рішення, висунуті в цих органах, не повинні перешкоджати здійсненню власної політики держав-членів і повинні бути ухвалені на основі консенсусу.
Перелік всіх органів дуже великий і компетенція цих органів виходить із їхньої назви. Приклад деяких із них: Рада міністрів внутрішніх справ держав – учасниць СНД; Рада міністрів закордонних справ СНД; Рада Міністрів оборони СНД; Рада міністрів юстиції держав – учасниць СНД; Рада з авіації та використання повітряного простору; Рада з гуманітарного співробітництва держав – учасниць СНД; Рада у справах молоді держав – учасниць СНД та ін. Але, згідно зі статтею 34 Статуту, цей перелік може бути доповнений іншими органами галузевого співробітництва, які можуть бути створені на основі угоди держав-учасниць про співробітництво у різних галузях.
Таким чином, проводячи порівняльну характеристику ЄС та СНД, можна дійти до висновку, що першопричиною всіх існуючих відмінностей є відмінність у міжнародно-правовому статусі та природі об'єднань держав. ЄС – це форма державного об'єднання з елементами конфедерації та федерації, СНД лише міжнародна регіональна організація, на відміну від Союзної держави Росії та Білорусі.
З цього випливають відмінності у структурі компетенцій: ЄС має спільну, виняткову та додаткову компетенцію, коли в правових засадах СНД прописані лише спільні компетенції. Це говорить про рівень існуючої наднаціональності в об'єднаннях: у Європейському Союзі це явище зараз досягло розумної межі. У СНД вона відсутня, як і сказано у Статуті. А відмінності у структурі органів та їх різноманіття визначається не лише з вищезгаданої причини, а й через особливості висунутих цілей, для яких держави об'єдналися.
Див. також
Примітки
- Порівняльна характеристика Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав: StudArctic forum. saf.petrsu.ru. Процитовано 9 липня 2022.
Посилання
- Порівняльна характеристика Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав :: StudArctic forum
- Співдружність Незалежних Держав та Європейський Союз. Статистичні порівняння: Стат. Сб./ Міждержавний статистичний комітет СНД, 2008 – 208 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidnosini Yevropejskogo Soyuzu YeS ta Spivdruzhnistyu Nezalezhnih Derzhav SND ce bagatostoronni vidnosini mizh Yevropejskim Soyuzom i Spivdruzhnistyu Nezalezhnih Derzhav Vidnosini SND Yevropejskij SoyuzYevropejskij Soyuz Spivdruzhnist Nezalezhnih DerzhavIstoriyaYevropejska politika susidstva ohoplyuye vzayemini iz susidami YeS na shodi ta vzdovzh pivdennogo ta shidnogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya Z krayin SND sho ohoplyuyutsya ciyeyu politikoyu ye Azerbajdzhan Bilorus Virmeniya ta Rosijska Federaciya Do 2007 r spriyannya Yevropejskij Komisiyi krayinam na yaki poshiryuyetsya Yevropejska politika susidstva bulo nadano vidpovidno do riznih geografichnih program yaki vklyuchali programu TACIS Tehnichne spriyannya krayinam SND Sogodni osnovnimi cilyami Yevropejskoyi politiki susidstva YePS ye vzayemnij interes YeS ta jogo susidiv u spriyanni peretvorennyam utverdzhennyu verhovenstva zakonu micnim demokratichnim principam ta procvitannyu u vsih susidnih krayinah rozshirenogo Yevropejskogo Soyuzu YeS proponuye svoyim susidam aktivnij politichnij dialog i glibshi ekonomichni vidnosini zasnovani na cinnostyah i spilnih interesah sho rozdilyayutsya u virishenni spilnih problem Rosiya ye najbilshoyu susidnoyu krayinoyu SND i ci vidnosini nabuvali formi strategichnogo partnerstva do pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni yaka prizvela do procesu vstup Ukrayini do Yevropejskogo Soyuzu Centralna Aziya Yevropejskij Soyuz razom zi svoyimi derzhavami chlenami nadaye veliku tehnichnu dopomogu krayinam Centralnoyi Aziyi Krayinami SND u Centralnij Aziyi ye Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Uzbekistan i asocijovanim chlenom Turkmenistan Osnovnoyu metoyu spivpraci mizh YeS ta Centralnoyu Aziyeyu yak zaznacheno u Strategichnomu dokumenti dlya Centralnoyi Aziyi na period z 2002 po 2006 rr ye spriyannya stabilnosti ta bezpeki krayin Centralnoyi Aziyi nadannya dopomogi u dosyagnenni nimi stalogo ekonomichnogo rozvitku ta znizhennya bidnosti YeS zobov yazavsya pracyuvati z krayinami Centralnoyi Aziyi shob pidtrimati yih politichni ta ekonomichni reformi Ugodi pro partnerstvo ta spivrobitnictvo vstanovlyuyut ramki vidnosin mizh YeS ta krayinami Centralnoyi Aziyi Nadannya oficijnogo statusu dvostoronnim vidnosinam mizh YeS ta okremimi krayinami partnerami bulo dosyagnuto pid chas obgovorennya umov Ugod pro partnerstvo ta spivrobitnictvo v danij chas voni diyut shodo Kazahstanu Kirgizstanu ta Uzbekistanu Ugodi pro partnerstvo ta spivrobitnictvo zabezpechuyut yuridichni ramki zasnovani na povazi do demokratichnih principiv i prav lyudini sho fiksuyut politichni ekonomichni ta torgovelni vidnosini mizh YeS ta jogo krayinami partnerami Kozhna Ugoda pro partnerstvo ta spivrobitnictvo ye dvostoronnim dogovorom sho diye protyagom 10 rokiv ta ratifikovuyetsya YeS ta okremimi derzhavami HarakteristikiU procesi istorichnogo rozvitku z kozhnim novim stolittyam lyudstvo vse bilshe usvidomlyuvalo sho derzhava ne ye najvishoyu formoyu ob yednannya U XX st proces poyednannya postupovo zminyuyetsya integraciyeyu Integracijni procesi drugoyi polovini HH stolittya stali viznachalnim chinnikom poyavi velicheznoyi kilkosti novovveden u riznih sferah zokrema u sferi prava Osoblivij vpliv ce vplinulo na rozvitok konstitucijnogo ta mizhnarodnogo prava Rezultatom cih procesiv ye i poyava na teritoriyi Yevraziyi dvoh najbilshih utvoren ce Yevropejski Spilnoti yaki stali Yevropejskim Soyuzom u 1992 roci ta Spivdruzhnist Nezalezhnih derzhav Yak bulo skazano ranishe u pravovij bazi na yakij zasnovana robota Spivdruzhnosti nemaye konkretnoyi zgadki pro yiyi yuridichnu prirodu Ale napriklad i v Alma Atinskij deklaraciyi i v statti 1 Statutu SND zakripleni shozhi za zmistom normi yaki mistyat tezu i svidchat sho Spivdruzhnist ne ye derzhavoyu i ne maye povnovazhen yaki mayut nadnacionalnij nadderzhavnij harakter yak u YeS Z cogo privodu G V Ignatenko zauvazhiv sho ocinka maye vklyuchati takozh pozitivne sudzhennya i ne mozhe buti obmezhena lishe zaperechennyam Vidsutnist takogo skladovogo stala osnovoyu poyavi bezlich riznih sudzhen shodo prirodi Spivdruzhnosti Napriklad N A Mihalova vvazhaye sho SND ye regionalnoyu spilnotoyu pravovoyu politichnoyu formoyu dobrovilnogo ob yednannya suverennih derzhav yaki ranishe vhodili do SRSR stvorene na umovah povnogo zberezhennya suverenitetu ta mizhnarodnoyi pravosub yektnosti derzhav uchasnic Abo napriklad pershij visnovok do yakogo dijshli L V Ale varto zauvazhiti sho ponyattya regionalnoyi mizhnarodnoyi organizaciyi ta konfederaciyi na dumku cih doslidnikiv sumisni ta ne superechat odne odnomu G V Ignatenko zgaduvav sho yaksho SND ne maye nadderzhavnogo statusu to cej fakt ne viklyuchaye sho SND ye mizhderzhavnoyu osvitoyu Ale piznishe G G Shinkarecka vidmovilasya vid ranishe zgadanogo visnovku ta tverdo vislovilasya za te sho SND ye regionalnoyu mizhnarodnoyu organizaciyeyu Pro yuridichnu prirodu Spivdruzhnosti takozh isnuye i konsultativnij visnovok Ekonomichnogo Sudu SND vid 23 chervnya 1998 roku 01 1 2 98 v yakomu skazano sho SND ye sub yektom mizhnarodnogo prava cherez te sho Spivdruzhnist realno isnuye i ye uchasnikom mizhnarodnih vidnosin Piznishe 15 lyutogo 2010 roku bulo vidano uhvalu sudu 01 1 1 10 pro roz yasnennya cogo konsultativnogo visnovku v yakomu chitko viznacheno sho Spivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav ye sub yektom mizhnarodnogo prava sho ye mizhderzhavnoyu osvitoyu z shirokoyu sferoyu spilnoyi diyalnosti ta rozvinenoyu organizacijnoyu strukturoyu yaka maye dogovirnu pravozdatnist Z usogo visheskazanogo mozhna dijti nevtishnogo visnovku u tomu sho ye SND Yaksho ranishe na rannomu etapi isnuvalo bezlich tochok zoru to sogodni dumki bilshosti doslidnikiv dijshli yednosti Spivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav ye mizhnarodnoyu regionalnoyu organizaciyeyu Cej visnovok pidtverdzhuyut oznaki vlastivi Spivdruzhnosti A same vono zasnovane na mizhnarodnomu pravi ta mizhnarodnomu dogovori i maye samostijni organizacijno pravovi kategoriyi prava ta obov yazki vidokremlenu sferu spivrobitnictva maye avtonomnu volyu Moment viznachennya prirodi Yevropejskogo Soyuzu ye skladnishim oskilki do sogodni vidsutnya yednist u rozuminni jogo yuridichnoyi prirodi Yevropejskij Soyuz ye ob yednannyam 27 derzhav zasnovane pislya pidpisannya 7 lyutogo 1992 r Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz Maastrihtskij dogovir Osoblivistyu YeS ye yiyi dvoyistist u viznachenni statusu vin mistit yak elementi mizhnarodnoyi organizaciyi tak i elementi derzhavnosti u formi federaciyi chi konfederaciyi Do oznak sho viznachayut YeS yak federaciyu mozhna vidnesti Yevropejskij parlament sho obirayetsya ta formuvannya jogo za rahunok koshtiv byudzhetu YeS verhovenstvo yevropejskogo prava nad nacionalnim u praktici Yevropejskogo Sudu a takozh zakripleni u stattyah Dogovoru ta v sudovij praktici Yevropejskogo Sudu osnovnih pravovih garantij Tak u statti 1 Dogovoru pro YeS zakripleno sho rishennya v YeS mayut prijmatisya vidkrito ta blizko stosovno civilnogo naselennya U statti 5 viznacheno sho u povnovazhennya yaki ne nalezhat do sferi vinyatkovoyi kompetenciyi spivtovaristvo dotrimuyetsya principu subsidiarnosti Oznaka uryadovogo spivrobitnictva proyavlyayetsya nasampered u zovnishnij politici ta u politici pov yazanoyi z bezpekoyu Soyuzu u sferi policejskogo ta pravovogo spivrobitnictva Isnuye taka dumka sho Yevropejskij Soyuz yak soyuz derzhav ne ostatochna struktura U rezultati YeS maye buti soyuzom narodiv Yevropi v yakomu perevazhatimut derzhavni risi inakshe zvana ideya stvorennya Spoluchenih Shtativ Yevropi yaka z yavilasya zadovgo do stvorennya samogo YeS I yaksho nadderzhavnist soyuzu zrostatime to take peretvorennya cilkom mozhlive B A Strashun takozh zaznachaye sho Yevropejskij Soyuz yaksho j nis spochatku risi konfederaciyi to na sogodni vzhe vin nabuv oznak federativnogo ustroyu oskilki deyaki akti vidani organami Soyuzu mayut pryamu diyu na teritoriyah derzhav chleniv YeS bulo stvoreno zadlya dosyagnennya pevnih cilej u nomu zberigayetsya suverennist derzhav i ye dosit visokij riven yih samostijnosti mizhnarodnij dogovir Yevropejskogo Soyuzu ye pravovoyu osnovoyu ce oznaki konfederaciyi Takozh YeS chasto nazivayut m yakoyu puhkoyu konfederaciyeyu ale zakonodavcho ce nide ne vidobrazheno Pislya viznachennya prirodi ta statusu Yevropejskogo Soyuzu ta SND logichno perejti do porivnyannya kompetencij yakimi derzhavi chleni chi derzhavi uchasnici nadilili ci dva ob yednannya Yevropejskij Soyuz ta SND buli stvoreni yak bulo skazano ranishe dlya dosyagnennya pevnih cilej Dlya vikonannya ciyeyi krayini yaki stvorili ci ob yednannya nadilili YeS i SND pevnimi kompetenciyami Kompetenciyi YeS zakripleni u Dogovori pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu Lisabonska redakciya dogovoru 2007 r u 2 6 stattyah Zgidno z Dogovorom kompetenciyi podilyayutsya na tri vidi vinyatkova spilna dopomizhna Do vinyatkovoyi kompetenciyi Yevropejskogo Soyuzu propisanoyi u statti 3 nalezhat taki sferi mitnij soyuz vstanovlennya pravil konkurenciyi groshova politika zberezhennya morskih biologichnih resursiv zagalna torgovelna politika Za YeS takozh zakripleni kompetenciyi sho vhodyat do ciyeyi grupi napriklad ukladennya mizhnarodnih ugod koli takij visnovok peredbachenij u zakonodavchih aktah Soyuzu koli vin neobhidnij dlya realizaciyi funkcij i zavdan pokladenih na YeS ta zabezpechennya jogo rozvitku Spilna kompetenciya YeS ta derzhav chleniv zakriplena u statti 5 Takij vid kompetenciyi viznachayetsya zalishkovim principom tobto do neyi vhodyat usi kompetenciyi yaki ne nalezhat do sfer propisanih u stattyah 3 ta 6 Osoblivistyu spilnoyi kompetenciyi ye te sho vona mozhe buti dopovneno vihodyachi z prijnyattya derzhavami pevnih dogovoriv Na danij moment zgidno z Dogovorom vona poshiryuyetsya na taki sferi vnutrishnij rinok socialna politika stosovno aspektiv viznachenih u Dogovori ekonomichne socialne ta teritorialne zgurtuvannya silske gospodarstvo ta ribalstvo za vinyatkom zberezhennya morskih biologichnih resursiv dovkillya zahist spozhivachiv transport transyevropejski merezhi energetika prostir svobodi bezpeki ta pravosuddya zagalni problemi bezpeki u sferi ohoroni zdorov ya stosovno aspektiv viznachenih u comu Dogovori U sferah naukovih doslidzhen tehnologichnogo rozvitku ta kosmosu ta sferah spivrobitnictva na pidtrimku rozvitku ta gumanitarnoyi dopomogi Yevropejskij Soyuz maye v svoyemu rozporyadzhenni kompetenciyu provoditi zahodi ale za umovi sho zdijsnennya ciyeyi kompetenciyi niyak ne pereshkodzhatime derzhavam chlenam zdijsnyuvati svoyu vlasnu kompetenciyu Dopomizhna abo dodatkova kompetenciya Soyuzu spryamovana na zdijsnennya diyalnosti z pidtrimki koordinaciyi ta dopovnennya dij derzhav chleniv Sferami dodatkovoyi diyalnosti Yevropejskogo Soyuzu ye ohorona ta pokrashennya zdorov ya lyudej promislovist kultura turizm osvita profesijne navchannya molod ta sport civilna oborona administrativne spivrobitnictvo Shodo SND u plani kompetencij vse prostishe oskilki chitkishe z yasovano sho Spivdruzhnist ce regionalna mizhnarodna organizaciya Statut SND nadilyaye jogo lishe odnim vidom kompetencij spilnoyi sho propisano u statti 4 Do sferi spilnoyi diyalnosti derzhav chleniv slid vidnesti nastupne zabezpechennya prav ta osnovnih svobod lyudini koordinaciyu zovnishnopolitichnoyi diyalnosti spivrobitnictvo u formuvanni ta rozvitku spilnogo ekonomichnogo prostoru zagalnoyevropejskogo ta yevrazijskogo rinkiv mitnoyi politiki spivrobitnictvo u rozvitku sistem transportu zv yazku ohoronu zdorov ya ta navkolishnogo seredovisha pitannya socialnoyi ta migracijnoyi politiki borotbu z organizovanoyu zlochinnistyu spivrobitnictvo v galuzi oboronnoyi politiki ta ohoroni zovnishnih kordoniv Ale krim vidminnostej pov yazanih iz cim pitannyam mizh YeS ta SND ta podibnosti Spisok sfer sho nalezhat do spilnoyi kompetenciyi cih ob yednan ne ye vicherpnim Tak samo yak i v Yevropejskomu Soyuzi krayini uchasnici Spivdruzhnosti mozhut dopovnyuvati cej perelik za vzayemnoyu zgodoyu Dlya zdijsnennya kompetencij u SND ta YeS funkcionuyut specialni organi upravlinnya Do sistemi vishih organiv Yevropejskogo soyuzu vidnosyat na danij moment za vsima ugodami sho pov yazuyut usi krayini chleni na zagalnih pidstavah sim organiv Yevropejska rada Rada Yevropejskogo Soyuzu Yevropejska komisiya Sud Yevropejskogo Soyuzu Yevropejskij parlament Yevropejskij sud avditoriv Yevropejskij centralnij bank Krim cih 7 osnovnih organiv vidilyayut takozh inshi dopomizhni organi yaki zabezpechuyut normalne funkcionuvannya YeS Vishi organi upravlinnya Spivdruzhnosti viznacheni rozdilom VI Statutom SND Do strukturi organiv upravlinnya vhodit Spivdruzhnosti 84 organi sered yakih diyalnist 69 organiv spryamovana na galuzevu spivpracyu Golovnu rol sistemi upravlinnya SND grayut Radu glav derzhav SND i Radu glav uryadiv SND Vishim organom organizaciyi ye Rada glav derzhav osnovne zavdannya yakogo polyagaye u virishenni osnovnih pitan ta zavdan pov yazanih z diyalnistyu organizaciyi Rada glav uryadiv SND koordinuye spivpracyu organiv vikonavchoyi vladi derzhav uchasnic v ekonomichnij socialnij ta inshih sferah spilnih interesiv Usi rishennya visunuti v cih organah ne povinni pereshkodzhati zdijsnennyu vlasnoyi politiki derzhav chleniv i povinni buti uhvaleni na osnovi konsensusu Perelik vsih organiv duzhe velikij i kompetenciya cih organiv vihodit iz yihnoyi nazvi Priklad deyakih iz nih Rada ministriv vnutrishnih sprav derzhav uchasnic SND Rada ministriv zakordonnih sprav SND Rada Ministriv oboroni SND Rada ministriv yusticiyi derzhav uchasnic SND Rada z aviaciyi ta vikoristannya povitryanogo prostoru Rada z gumanitarnogo spivrobitnictva derzhav uchasnic SND Rada u spravah molodi derzhav uchasnic SND ta in Ale zgidno zi statteyu 34 Statutu cej perelik mozhe buti dopovnenij inshimi organami galuzevogo spivrobitnictva yaki mozhut buti stvoreni na osnovi ugodi derzhav uchasnic pro spivrobitnictvo u riznih galuzyah Takim chinom provodyachi porivnyalnu harakteristiku YeS ta SND mozhna dijti do visnovku sho pershoprichinoyu vsih isnuyuchih vidminnostej ye vidminnist u mizhnarodno pravovomu statusi ta prirodi ob yednan derzhav YeS ce forma derzhavnogo ob yednannya z elementami konfederaciyi ta federaciyi SND lishe mizhnarodna regionalna organizaciya na vidminu vid Soyuznoyi derzhavi Rosiyi ta Bilorusi Z cogo viplivayut vidminnosti u strukturi kompetencij YeS maye spilnu vinyatkovu ta dodatkovu kompetenciyu koli v pravovih zasadah SND propisani lishe spilni kompetenciyi Ce govorit pro riven isnuyuchoyi nadnacionalnosti v ob yednannyah u Yevropejskomu Soyuzi ce yavishe zaraz dosyaglo rozumnoyi mezhi U SND vona vidsutnya yak i skazano u Statuti A vidminnosti u strukturi organiv ta yih riznomanittya viznachayetsya ne lishe z vishezgadanoyi prichini a j cherez osoblivosti visunutih cilej dlya yakih derzhavi ob yednalisya Div takozhShidne partnerstvo Azerbajdzhan i Yevropejskij Soyuz Bilorus i Yevropejskij Soyuz Virmeniya ta Yevropejskij Soyuz Kazahstan i Yevropejskij Soyuz Rosiya ta Yevropejskij Soyuz Uzbekistan i Yevropejskij SoyuzPrimitkiPorivnyalna harakteristika Yevropejskogo Soyuzu ta Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav StudArctic forum saf petrsu ru Procitovano 9 lipnya 2022 PosilannyaPorivnyalna harakteristika Yevropejskogo Soyuzu ta Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav StudArctic forum Spivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav ta Yevropejskij Soyuz Statistichni porivnyannya Stat Sb Mizhderzhavnij statistichnij komitet SND 2008 208 s