Відкриті фламандські ліберали і демократи (нід. Open Vlaamse Liberalen en Democraten, VLD/OpenVLD) — бельгійська фламандська ліберальна політична партія. Партія була створена 1992 року. Партія має 13 місць із 150 у Палаті представників Федерального парламенту Бельгії. Партія входить до Європейського альянсу ліберальних демократів і реформаторів.
Відкриті фламандські ліберали і демократи Open Vlaamse Liberalen en Democraten | |
---|---|
Країна | Бельгія |
Голова партії | Александр де Кро |
Дата заснування | 1992 |
Штаб-квартира | Melsensstraat 34, Брюссель |
Ідеологія | Лібералізм |
Кількість членів | 63 239 |
Офіційний сайт | vld.be |
Історія
Витоки партії
Ліберальна партія є найстаршою політичною партією Бельгії. Вона була заснована 1846 року. До 1960 року Ліберальна партія Бельгії була слабо організованою. Під час з'їзду 1961 року Ліберальна партія була перетворена у двомовну Партію свободи і прогресу (PVV-PLP). Нова ліберальна партія була не надто стурбована становищем працівників і в першу чергу захищала інтереси роботодавців.
В кінці 1960-х і початку 1970-х напруженість у стосунках між різними громадами в Бельгії призвела до розбіжностей і в ліберальному русі. 1972 року унітарна PVV-PLP була розділена на окремі фламандську і валлонську партії.
Програма PVV містила дуже прогресивну і терпиму позицію щодо абортів, евтаназії, перелюбства, гомосексуальності і гендерної рівності.
1982 року 29-річний реформатор Гі Верхофстадт став головою партії і навіть був заступником прем'єр-міністра і міністром з питань бюджету з 1986 по 1988 рік. Аннемі Нейтс змінила його на посту голови, ставши першою жінкою - головою партії. 1989 року Верхофстадт ще раз став головою PVV, після чого його партія перейшла до опозиції до Християнської народної партії (CVP) 1987 року.
Сучасна партія
1992 року PVV була перетворена у партію Фламандські ліберали і демократи або VLD за ініціативи Верхофстадта. Після виборів 1999 року, коли VLD стала найбільшою партією у парламенті, Гі Верхофстадт став прем'єр-міністром. До коаліційного уряду увійшли ліберали, соціалісти і зелені.
У лютому 2007 року партія стала називатися Відкриті фламандські ліберали і демократи.
На виборах до Європарламенту 2009 року партія отримала 3 місця. На парламентських виборах 2010 року партія отримала 538 472 (8,44%) голосів та 13 місць.
Участь у виборах
Вибори | Голосів | Місць | Δ |
---|---|---|---|
Вибори до Палати представників | |||
1995 | 798 363 (13,1%) | 21 | Вперше |
1999 | 888 973 (14,3%) | 23 | ▲ 2 |
2003 | 1 009 223 (15,4%) | 25 | ▲ 2 |
2007 | 789 445 (11,8%) | 18 | ▼ 7 |
2010 | 538 472 (8,44%) | 13 | ▼ 5 |
Вибори до Європарламенту | |||
1994 | 678 421 | 3 | Вперше |
1999 | 847 099 | 3 | ▬ |
2004 | 880 279 | 3 | ▬ |
2009 | 837 834 | 3 | ▬ |
Посилання
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidkriti flamandski liberali i demokrati nid Open Vlaamse Liberalen en Democraten VLD OpenVLD belgijska flamandska liberalna politichna partiya Partiya bula stvorena 1992 roku Partiya maye 13 misc iz 150 u Palati predstavnikiv Federalnogo parlamentu Belgiyi Partiya vhodit do Yevropejskogo alyansu liberalnih demokrativ i reformatoriv Vidkriti flamandski liberali i demokrati Open Vlaamse Liberalen en DemocratenKrayina BelgiyaGolova partiyi Aleksandr de KroData zasnuvannya 1992Shtab kvartira Melsensstraat 34 BryusselIdeologiya LiberalizmKilkist chleniv 63 239Oficijnij sajt vld beIstoriyaVitoki partiyi Liberalna partiya ye najstarshoyu politichnoyu partiyeyu Belgiyi Vona bula zasnovana 1846 roku Do 1960 roku Liberalna partiya Belgiyi bula slabo organizovanoyu Pid chas z yizdu 1961 roku Liberalna partiya bula peretvorena u dvomovnu Partiyu svobodi i progresu PVV PLP Nova liberalna partiya bula ne nadto sturbovana stanovishem pracivnikiv i v pershu chergu zahishala interesi robotodavciv V kinci 1960 h i pochatku 1970 h napruzhenist u stosunkah mizh riznimi gromadami v Belgiyi prizvela do rozbizhnostej i v liberalnomu rusi 1972 roku unitarna PVV PLP bula rozdilena na okremi flamandsku i vallonsku partiyi Programa PVV mistila duzhe progresivnu i terpimu poziciyu shodo abortiv evtanaziyi perelyubstva gomoseksualnosti i gendernoyi rivnosti 1982 roku 29 richnij reformator Gi Verhofstadt stav golovoyu partiyi i navit buv zastupnikom prem yer ministra i ministrom z pitan byudzhetu z 1986 po 1988 rik Annemi Nejts zminila jogo na postu golovi stavshi pershoyu zhinkoyu golovoyu partiyi 1989 roku Verhofstadt she raz stav golovoyu PVV pislya chogo jogo partiya perejshla do opoziciyi do Hristiyanskoyi narodnoyi partiyi CVP 1987 roku Suchasna partiya 1992 roku PVV bula peretvorena u partiyu Flamandski liberali i demokrati abo VLD za iniciativi Verhofstadta Pislya viboriv 1999 roku koli VLD stala najbilshoyu partiyeyu u parlamenti Gi Verhofstadt stav prem yer ministrom Do koalicijnogo uryadu uvijshli liberali socialisti i zeleni U lyutomu 2007 roku partiya stala nazivatisya Vidkriti flamandski liberali i demokrati Na viborah do Yevroparlamentu 2009 roku partiya otrimala 3 miscya Na parlamentskih viborah 2010 roku partiya otrimala 538 472 8 44 golosiv ta 13 misc Uchast u viborahVibori Golosiv Misc D Vibori do Palati predstavnikiv 1995 798 363 13 1 21 Vpershe 1999 888 973 14 3 23 2 2003 1 009 223 15 4 25 2 2007 789 445 11 8 18 7 2010 538 472 8 44 13 5 Vibori do Yevroparlamentu 1994 678 421 3 Vpershe 1999 847 099 3 2004 880 279 3 2009 837 834 3 PosilannyaCe nezavershena stattya pro politichni partiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi