Віденська партія шаховий дебют який починається з ходів 1 e2 e4 e7 e5 2 Kb1 c3 Належить до відкритих початків Шаховий де

Віденська партія — шаховий дебют, який починається з ходів:
1. e2-e4 e7-e5
2. Kb1-c3.
Належить до відкритих початків.

Шаховий дебют

Назва

Віденська партія

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Початкові ходи

1. e2-e4 e7-e5

2. Kb1-c3

ECO

C25-C29

Розробник

Карл Яніш,

Перше застосування

близько 1842

Названо на честь

Відень

Категорія дебюту

Відкритий дебют

Історія

Партія вперше проаналізована Карлом Янішем у 1842-1843, остаточно дебют був допрацьований в XIX столітті шахістами австрійського міста Відень на чолі з майстром . В 1901 році в журналі "Бритіш чесс мегезін" опубліковано теоретичне дослідження Р.Тейхмана "Віденська партія" ("The Vienna Game"). Основна ідея — захистивши пішака е4 і поле d5, атакувати центр ходом f2-f4. Але провівши тематичний контрудар d7-d5, чорні досягають відмінної позиції. Ця обставина привела до того, що в сучасній шаховій практиці віденська партія зустрічається рідко. З успіхом за білих цей дебют застосовували Рудольф Шпільман та Бент Ларсен.

Основні варіанти

2…Kg8-f6 — найбільш поширене продовження.
- 3. f2-f4 — переведення гри до схеми, схожої на Королівський гамбіт

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

3. ... d5! 4. fe Ke4 5. Kf3 Ce7 6. d4 0 - 0 7. Cd3 f5 8. ef Cf6 9. 0 - 0 Kc6 =

3. Cf1-с4 — отримується позиція в стилі дебюту слона. На тематичний удар чорних 3…Kf6:e4 із задумом на 4.Kc3:e4 відповісти 4…d7-d5, білим краще продовжити не 4. Сс4:f7+ Kpe8:f7 5. Kc3:e4 d7-d5, що веде до переваги чорних, а 4. Фd1-h5 Ке4-d6 5. Cc4-b3 Кb8-c6 6. Kc3-b5 g7-g6 7. Фh5-f3 f7-f5 8. Фf3-d5 Фd8-e7 9. Kb5:c7+ Kpe8-d8 10. Kc7:a8 b7-b6.
3. g2-g3 — переведення гри в позиційне русло.

2…Kb8-c6 — хід менш активний, тому рідко зустрічається.

Білі можуть уникнути цих варіантів, зігравши 3.Kg1-f3, перейшовши до дебюту чотирьох коней.

Джерела

Константинопольський А. М., Лепешкин В. Ф. Венская партия. М., ФиС, 1989. (рос.)
Шахматы: Энцеклопедический словарь//Глав. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с. (рос.)

Примітки

Э.Е. Гуфельд (1986). Краткая энциклопедия шахматных дебютов (рос.) . Киев: Здоровя. с. 14—15.

[:0-1] Э.Е. Гуфельд (1986). Краткая энциклопедия шахматных дебютов (рос.) . Киев: Здоровя. с. 14—15.