Відар

Відар (давньосканд. Víðarr) — в бог помсти та мовчанки, син Одіна та велетки (Ґрід).

Відар
Батько	Одін^[1]
Мати	^d^[1]
Брати/сестри	Тор, Мейлі, Брагі, Бальдр, Гьод, Гермод і Валі
Частина від	скандинавська міфологія
Медіафайли у Вікісховищі

В день (Рагнарьоку), згідно з пророцтвом віщих норн - богинь долі - величезний вовк Фенрір уб'є Одіна, після чого буде вбитий Відаром. Давні люди вважали Відара втіленням незайманого лісу або невичерпних сил природи. Він позв'язував богів з лісом та природою. Цьому богові вдалося вижити під час Раґнарьоку, а потім керувати оновленим світом. Житло Відара розташовувалося в Ландвіді («далека земля»). Палац, прикрашений зеленими гілками та свіжими квітами, було розташовано в непрохідному лісі, де панували тиша та усамітнення, які він так любив. В давньоскандинавських легендах Відар зображається високим, добре складеним красенем, вдягненим у жовті лати, що носить на поясі меч з широким лезом та взутий в залізний або шкіряний чобіт. Чобіт повинен був захистити його від вовка Фенріра, який, вбивши Одіна, кинеться на нього з широко розкритою пащею, намагаючись його проковтнути. Відар встигне засунути чобіт звірові між зуби, схопить його за верхню та нижню щелепи й розірве пащу вовка навпіл. Так як в міфах згадується лише один чобіт, деякі міфологи ототожнюють Відара зі струменем води, який підійметься аби загасити дике вогнище, символом якого і є жахливий вовк Фенрір. Відар був не лише втіленням невичерпних сил природи, але також символом її воскресіння та оновлення. Сенс вічного закону природи полягає в тому, що замість зів'ялих квітів та листя з'являться молоді паростки, набубнявіють бруньки, розпустяться нові листя та квіти.

В сучасній культурі

Відар є одним з головних героїв роману Кім Вілкінз «Привид острова» (Kim Wilkins, Giants of the Frost, 2004).

Джерела

• Byock, Jesse (Trans.) (2006). The Prose Edda. Penguin Classics.
• Faulkes, Anthony (Trans.) (1995). Edda. Everyman.
• Larrington, Carolyne (Trans.) (1999). The Poetic Edda. Oxford World's Classics.
• Lindow, John (2001). Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs [ 23 грудня 2011 у Wayback Machine.]. Oxford University Press.
• Orchard, Andy (1997). Dictionary of Norse Myth and Legend. Cassell.
• Pluskowski, Aleks. «Apocalyptic Monsters: Animal Inspirations for the Iconography of Medieval Northern Devourers» as collected in: Bildhauer, Bettina. Mills, Robert (2004). The Monstrous Middle Ages. University of Toronto Press.
• Schapiro, Meyer (1980). Cain's Jaw-Bone that Did the First Murder, Selected Papers, volume 3, Late Antique, Early Christian and Mediaeval Art. Chatto & Windus, London, . JSTOR [ 11 січня 2022 у Wayback Machine.].

Галерея

• «Відар пронизує Фенріра, утримуючи його щелепи», W. G. Collingwood, 1908 рік.
• «Відар на коні», Lorenz Frølich, 1895 рік.
• «Відар вражає Фенріра», Lorenz Frølich, 1895 рік.
• «Відар та Валі», Axel Kulle, 1892 рік.
• Деталь з Ґосфортського Хреста.

1. различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q2818964d:Track:Q19908137d:Track:Q1782723d:Track:Q4361720d:Track:Q4065721