Перекриття Вюрцбурга Плахутти ідея в шаховій композиції Суть ідеї взаємне перекриття однаково ходячих фігур одного і тог

Перекриття́ Вюрцбурга — Плахутти — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — взаємне перекриття однаково ходячих фігур одного і того ж кольору, без жертви фігури суперника на полі перетину дії цих фігур.

Історія

Цю ідею відкрив у 1909 році американський шаховий композитор Отто Вюрцбург (10.07.1875 — 19.10.1951). Він зацікавився ідеєю австрійського проблеміста Плахутти і знайшов інший підхід для її вираження.

В рішенні задачі дві однаково ходячі чорні фігури взаємно перекриваються на тематичному полі, на яке, на відміну від перекриття Плахутти не жертвується біла фігура. Для вираження ідеї потрібно, щоб після вступного ходу білих у тематичному варіанті чорна фігура зробила хід, при якому перекривається інша чорна однаково ходяча фігура. Наступним ходом білі, використовуючи перекриття, яке унеможливлює захист фігурою, яка перекрита, — змушують чорну фігуру, що перекрила, відволіктися на інше поле і проходить мат. В іншому тематичному варіанті проходить аналогічна гра з участю цих двох тематичних чорних фігур, які міняються ролями: чорна фігура, що була перекрита, тепер перекриває цю фігуру, яка перед цим була перекриваючою.

Ідея дістала назву — перекриття Вюрцбурга — Плахутти.

Otto Wurzburg
«Zlatá Praha»
1909

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

#3 (5+9)

FEN: 3nR1K1/nQp3N1/5kp1/6p1/2r3p1/3r1N2/8/8

1. Se5! ~ 2. Qb2! ~ 3. Sxg4, Sd7#

1. ... Rcd4 2. Qd5! Rxd5 3. Sxg4#
1. ... Rdd4 2. Qe4! Rxe4 3. Sd7#

Примітки

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь

Джерела

Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 100—101. — . (рос.)

Література

Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 31. (рос.)
Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 78. (рос.)
Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 74. — . (рос.)
Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 142—143. — (Астрель). (рос.)

[1] Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь