Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Васильович Вуїч (1765–1836) — російський військовий діяч, генерал-лейтенант.
| Микола Вуїч | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Николай Вуич | ||||
 | ||||
| Народження | 1765 Ніжин | |||
| Смерть | 27 березня 1836 Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Приналежність | Збройні сили Російської імперії | |||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||
| Рід військ | Піхота | |||
| Роки служби | 1787—1836 | |||
| Звання | Генерал-лейтенант | |||
| Командування | Q4028358? | |||
| Війни / битви | Наполеонівські війни | |||
| Рід | Q4128264? | |||
| Нагороди |
| |||
Життєпис
Походив із з обер-офіцерських дітей. Його предки переселились до Росії в середині XVIII століття. На військову службу вступив 12 грудня 1777 до Охтирського гусарського полку. 8 квітня 1787 був переведений до Білоруського єгерського корпусу, отримавши звання ад'ютанта з чином прапорщика.
Відзначився у російсько-турецькій війні 1787—1791 років, зазнав кульового поранення у праву ногу. За штурм Ізмаїла отримав звання капітана. За відзнаку у боях проти польських конфедератів отримав чин секунд-майора. Командував 11-им єгерським полком (з 10 вересня 1800, із перервою з 27 березня до 28 серпня 1803). Звання полковника отримав 18 вересня 1803.
23 червня 1806 став шефом 25-го єгерського полку, що формувався, та у його складі брав участь у головних боях з французами під час кампаній 1806—1807 років. Зазнав поранення картеччю, а 26 листопада 1806 був нагороджений орденом Святого Георгія 4 ступеня, а 20 травня 1808 — орденом Святого Георгія 3 ступеня.
Під час війни зі шведами командував російським загоном на Аландських островах, був заблокований з моря силами противника, що мав перевагу, та був змушений здатись у полон. Після укладення миру постав перед військовим судом та був виправданий.
12 березня 1812 був призначений шефом та командиром бригади 24-ї піхотної дивізії. Бився Смоленськом в ар'єргарді об'єднаних армій. У Бородінській битві сперечався за міст через річку Колочу та брав участь у контратаці на «батарею Раєвського». 21 листопада 1812 отримав звання генерал-майора. У другому періоді війни брав участь у штурмі Вереї, та кривавій , у боях . 30 березня 1813 був нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня.
У травні 1813 прийняв командування 24-ю піхотною дивізією. Брав участь у битві під Лейпцигом та у багатьох інших боях. 1814 завершив війну під стінами Парижа.
27 листопада 1816 отримав посаду начальника 24-ї піхотної дивізії, а 11 листопада 1827 — начальника 18-ї піхотної дивізії. Звання генерал-лейтенанта отримав 12 грудня 1824.
Посилання
- Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона. [1] [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. Стор. 346—347
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Vasilovich Vuyich 1765 1836 rosijskij vijskovij diyach general lejtenant Mikola Vuyichros Nikolaj VuichNarodzhennya1765 1765 NizhinSmert27 bereznya 1836 1836 03 27 Nizhin Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistZbrojni sili Rosijskoyi imperiyiVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskPihotaRoki sluzhbi1787 1836ZvannyaGeneral lejtenantKomanduvannyaQ4028358 Vijni bitviNapoleonivski vijniRidQ4128264 NagorodiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaZhittyepisPohodiv iz z ober oficerskih ditej Jogo predki pereselilis do Rosiyi v seredini XVIII stolittya Na vijskovu sluzhbu vstupiv 12 grudnya 1777 do Ohtirskogo gusarskogo polku 8 kvitnya 1787 buv perevedenij do Biloruskogo yegerskogo korpusu otrimavshi zvannya ad yutanta z chinom praporshika Vidznachivsya u rosijsko tureckij vijni 1787 1791 rokiv zaznav kulovogo poranennya u pravu nogu Za shturm Izmayila otrimav zvannya kapitana Za vidznaku u boyah proti polskih konfederativ otrimav chin sekund majora Komanduvav 11 im yegerskim polkom z 10 veresnya 1800 iz perervoyu z 27 bereznya do 28 serpnya 1803 Zvannya polkovnika otrimav 18 veresnya 1803 23 chervnya 1806 stav shefom 25 go yegerskogo polku sho formuvavsya ta u jogo skladi brav uchast u golovnih boyah z francuzami pid chas kampanij 1806 1807 rokiv Zaznav poranennya kartechchyu a 26 listopada 1806 buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 stupenya a 20 travnya 1808 ordenom Svyatogo Georgiya 3 stupenya Pid chas vijni zi shvedami komanduvav rosijskim zagonom na Alandskih ostrovah buv zablokovanij z morya silami protivnika sho mav perevagu ta buv zmushenij zdatis u polon Pislya ukladennya miru postav pered vijskovim sudom ta buv vipravdanij 12 bereznya 1812 buv priznachenij shefom ta komandirom brigadi 24 yi pihotnoyi diviziyi Bivsya Smolenskom v ar yergardi ob yednanih armij U Borodinskij bitvi sperechavsya za mist cherez richku Kolochu ta brav uchast u kontrataci na batareyu Rayevskogo 21 listopada 1812 otrimav zvannya general majora U drugomu periodi vijni brav uchast u shturmi Vereyi ta krivavij u boyah 30 bereznya 1813 buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 3 go stupenya U travni 1813 prijnyav komanduvannya 24 yu pihotnoyu diviziyeyu Brav uchast u bitvi pid Lejpcigom ta u bagatoh inshih boyah 1814 zavershiv vijnu pid stinami Parizha 27 listopada 1816 otrimav posadu nachalnika 24 yi pihotnoyi diviziyi a 11 listopada 1827 nachalnika 18 yi pihotnoyi diviziyi Zvannya general lejtenanta otrimav 12 grudnya 1824 PosilannyaSlovar russkih generalov uchastnikov boevyh dejstvij protiv armii Napoleona 1 29 listopada 2014 u Wayback Machine Stor 346 347