Вулична фотографія

Вулична фотографія — жанр документальної фотографії без явної соціальної спрямованості, що зображає людей у громадських місцях в звичайних ситуаціях: на вулицях, в парках, на пляжах тощо. Вулична фотозйомка використовує техніку ―Чесної фотографії (англ. Straight photography), за допомогою якої вона зображає усе як є, без спотворень.

Вулична фотографія
Гештег	streetphotography^[1]
Кількість підписників у соціальних мережах	343 874
Вулична фотографія у Вікісховищі

Вулична фотографія може бути документальною, але не обмежується тільки нею.

Вулична фотографія тяжіє до іронії і намагається дистанціюватися від сутності предмета зйомки, часто концентрується на єдиній людської емоції в її вирішальний, живий момент. При цьому робиться акцент на ретельному відборі елементів, які повинні бути включені в композицію. Наприклад, поцілунок крадькома на розі вулиці; людина, що стрибає через калюжу. Як наслідок, в техніці вуличної фотографії часто використовується чорно-біла фотографія.

Ключовими елементами вуличної фотографії є:

• Естетика з збереженням природності та реальності;
• Події та людські емоції;
• Часто прихований характер фотографування.

Приклади вуличних фотографій

• Іст-Вілідж, Нью-Йорк, 1998 рік
• фотографія, зроблена на ринку Кенсінгтон, Торонто, Канада
• Копенгаген 1987 року. Приклад вуличної фотографії.
• Віктор Пінчук «Кожному своє» (Сан-Паулу, 2015 рік)

Примітки

1. #streetphotography - Twitter Search / Twitter
2. Глосарій із дисциплін, які читаються на кафедрі журналістики / МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ.
   Доступ: http://tnpu.edu.ua/EKTS/cpec_gyrn_filolog.pdf [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]

Див. також

• Документальна фотографія