Вулиця Щепанська Польща | |
---|---|
пол. Ulica Szczepańska | |
Вид з площі Щепанського | |
Населений пункт | Краків |
Місцевість | Старе Місто |
Район | Старе Місто |
Загальні відомості | |
Протяжність | 88м |
Координати | 50°03′47″ пн. ш. 19°56′10″ сх. д. / 50.06308600002777354° пн. ш. 19.93612600002778024° сх. д.Координати: 50°03′47″ пн. ш. 19°56′10″ сх. д. / 50.06308600002777354° пн. ш. 19.93612600002778024° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | піша |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑2768922 ·R (Краків) |
Мапа | |
Вулиця Щепанська в Кракові у Вікісховищі |
Вулиця Щепанська (пол. Ulica Szczepańska) - вулиця в Кракові, що веде від північного кута Ринкової площі до пл. Щепанського та вул. Ягеллонської . Це найкоротша вулиця Старого міста, її довжина всього 88 метрів, з непарного боку розташовано 6 будівель (номерів), а з парного – лише два. Вона також є однією із найстаріших. Визначена у 1257 році, під час розташування Кракова .
Назва вулиці походить від церкви св. Щепана . Під такою назвою вже в найстаріших книгах Кракова фігурує вулиця Щепанська. Проте часто її помилково називали св. Стефана, а в 16 столітті ще й єврейською (бо тут жили євреї ).
Вибрані будівлі
№ 1, кам'яниця "Під грушкою"
У XIV столітті кам'яницею «Під Грушкою» володіла родина Морштинів. У 1386 році Ядвіга (майбутня королева Польщі ) мала відвідати свого коханого, австрійського принца Вільгельма Габсбурга, з яким вона не могла одружитись через шлюб з Ягайлом . У 1951 році під час візиту до Кракова прем’єр-міністр Юзеф Циранкевич подарував кам’яницю журналістам. Після капітального ремонту кам'яниця стала будинком журналіста з рестораном і місцем зустрічі громади. Всередині кам'яниці збереглися готичні інтер'єри. Найвідоміша кімната — Фонтановська. Її назва походить від імені художника XVII століття Бальтазара Фонтани . Згадану кімнату він прикрасив ліпниною на замовлення одного з власників – прапорщика Анджея Жидовського. В одній частині можна побачити готичне нервюрне склепіння під ліпним декором. На стінах - голландська плитка 18 століття. Ці історичні інтер’єри вважаються одними з найкрасивіших світських інтер’єрів у Польщі. На першому поверсі кам'яниці розташована . Поруч зберігся ренесансний портал XVI ст.(нині вітрина флористики). На першому поверсі зараз Журналістський клуб (Клуб Асоціації журналістів Республіки Польща "Під грушкою") і ресторан. На другому поверсі XVIII століття знаходиться офіс Центру міждисциплінарних досліджень імені Коперника .
№ 2, палац «Під Кшиштофорами».
Палац «Під Кшиштофорами» є одним із найкращих і найвражаючих міських палаців у Кракові. Протягом століть палац приймав багатьох видатних особистостей, зокрема королів Яна Казимира, Міхала Корибута Вишневецького та Станіслава Августа Понятовського, а також князя Юзефа Понятовського, який зупинявся тут у 1809 році. Назва палацу походить від імені патрона середньовічної кам’яниці – св. Христофора. Протягом століть кам'яниця змінювала своїх власників: у XIV столітті нею володів рід Шпияцирів, а у XV столітті перейшов до рук роду Морштинів, впливового купецького роду, який також володів кам'яницею «Під Грушкою".
У другій чверті XVII століття з ініціативи надвірного маршалка коронного Адама Казановського на цій території розпочалися будівельні роботи. Готичні кам’яниці, розташовані на розі Ринкової площі та вулиці Щепанської, були об’єднані. У 1682-1684 роках на вимогу тодішнього власника Вавжинця Яна Водзіцького будівлю було фундаментально перебудовано. Керував роботами архітектор . Залишки цієї реконструкції: красива аркадна лоджія, утворена п'ятьма арками, підтримувана подвійними тосканськими колонами, у плані Палладія.
На першому поверсі анфіладно розташовані кімнати різного розміру. Інтер'єри прикрашала чудова ліпнина роботи Бальтазара Фонтани (він також оформлював інтер'єри кам'яниці «Під грушкою»).
У 1773 році палац став власністю краківського єпископа Каєтана Солтика, а наприкінці XVIII століття його придбав староста Бжеговський Яцек Клушевський (співзасновник Краківського театру). У лютому 1846 року під час Краківського повстання тут перебував Національний уряд на чолі з Яном Тисовським . Під час Весни народів (1848) тут збиралися представники Громадянського комітету, а згодом Національного комітету в Кракові. У 1914 році в палаці розташовувалася вербівка польських легіонів, а також офіси Верховного національного комітету (ВНК), а в 1965 році палац було передано Історичному музею міста Кракова . Нині діє постійна експозиція «З історії та культури Кракова» та тимчасові виставки.
№ 3, Будинок Межеєвських
№ 5, Кам'яниця "На сходах" (Старий готель)
№ 11, будинок Шолайських
Історичний дім Шолайських був подарований Національному музею Влодзімєрою та Адамом Шолайськими в 1904 році.
- Вид з Ринку Головного
- Кам'яниця "Під грушкою"
вул. Щепанська, 1 - Палац "Під Кшиштофорамі"
вул. Щепанська, 2 - Кам'яниця "На сходах"
вул. Щепанська, 5 - "Кам'яниця Шолайських імені Фелікса Яшенського", філія Національного музею в Кракові,
вул. Щепанська, 11 - вул. Щепанська, 3
будинок Межеєвських - вул. Щепанська, 7
історична кам'яниця
Примітки
- [1], Jerzy Kossowski, Leszek Ludwikowski, "Ulicami Krakowa"
Бібліографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Shepanska Polshapol Ulica SzczepanskaVid z ploshi ShepanskogoNaselenij punktKrakivMiscevistStare MistoRajonStare MistoZagalni vidomostiProtyazhnist88mKoordinati50 03 47 pn sh 19 56 10 sh d 50 06308600002777354 pn sh 19 93612600002778024 sh d 50 06308600002777354 19 93612600002778024 Koordinati 50 03 47 pn sh 19 56 10 sh d 50 06308600002777354 pn sh 19 93612600002778024 sh d 50 06308600002777354 19 93612600002778024TransportRuhpishaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 2768922 R Krakiv Mapa Vulicya Shepanska v Krakovi u Vikishovishi Vulicya Shepanska pol Ulica Szczepanska vulicya v Krakovi sho vede vid pivnichnogo kuta Rinkovoyi ploshi do pl Shepanskogo ta vul Yagellonskoyi Ce najkorotsha vulicya Starogo mista yiyi dovzhina vsogo 88 metriv z neparnogo boku roztashovano 6 budivel nomeriv a z parnogo lishe dva Vona takozh ye odniyeyu iz najstarishih Viznachena u 1257 roci pid chas roztashuvannya Krakova Nazva vulici pohodit vid cerkvi sv Shepana Pid takoyu nazvoyu vzhe v najstarishih knigah Krakova figuruye vulicya Shepanska Prote chasto yiyi pomilkovo nazivali sv Stefana a v 16 stolitti she j yevrejskoyu bo tut zhili yevreyi Vibrani budivli 1 kam yanicya Pid grushkoyu U XIV stolitti kam yaniceyu Pid Grushkoyu volodila rodina Morshtiniv U 1386 roci Yadviga majbutnya koroleva Polshi mala vidvidati svogo kohanogo avstrijskogo princa Vilgelma Gabsburga z yakim vona ne mogla odruzhitis cherez shlyub z Yagajlom U 1951 roci pid chas vizitu do Krakova prem yer ministr Yuzef Cirankevich podaruvav kam yanicyu zhurnalistam Pislya kapitalnogo remontu kam yanicya stala budinkom zhurnalista z restoranom i miscem zustrichi gromadi Vseredini kam yanici zbereglisya gotichni inter yeri Najvidomisha kimnata Fontanovska Yiyi nazva pohodit vid imeni hudozhnika XVII stolittya Baltazara Fontani Zgadanu kimnatu vin prikrasiv lipninoyu na zamovlennya odnogo z vlasnikiv praporshika Andzheya Zhidovskogo V odnij chastini mozhna pobachiti gotichne nervyurne sklepinnya pid lipnim dekorom Na stinah gollandska plitka 18 stolittya Ci istorichni inter yeri vvazhayutsya odnimi z najkrasivishih svitskih inter yeriv u Polshi Na pershomu poversi kam yanici roztashovana Poruch zberigsya renesansnij portal XVI st nini vitrina floristiki Na pershomu poversi zaraz Zhurnalistskij klub Klub Asociaciyi zhurnalistiv Respubliki Polsha Pid grushkoyu i restoran Na drugomu poversi XVIII stolittya znahoditsya ofis Centru mizhdisciplinarnih doslidzhen imeni Kopernika 2 palac Pid Kshishtoforami Palac Pid Kshishtoforami ye odnim iz najkrashih i najvrazhayuchih miskih palaciv u Krakovi Protyagom stolit palac prijmav bagatoh vidatnih osobistostej zokrema koroliv Yana Kazimira Mihala Koributa Vishneveckogo ta Stanislava Avgusta Ponyatovskogo a takozh knyazya Yuzefa Ponyatovskogo yakij zupinyavsya tut u 1809 roci Nazva palacu pohodit vid imeni patrona serednovichnoyi kam yanici sv Hristofora Protyagom stolit kam yanicya zminyuvala svoyih vlasnikiv u XIV stolitti neyu volodiv rid Shpiyaciriv a u XV stolitti perejshov do ruk rodu Morshtiniv vplivovogo kupeckogo rodu yakij takozh volodiv kam yaniceyu Pid Grushkoyu U drugij chverti XVII stolittya z iniciativi nadvirnogo marshalka koronnogo Adama Kazanovskogo na cij teritoriyi rozpochalisya budivelni roboti Gotichni kam yanici roztashovani na rozi Rinkovoyi ploshi ta vulici Shepanskoyi buli ob yednani U 1682 1684 rokah na vimogu todishnogo vlasnika Vavzhincya Yana Vodzickogo budivlyu bulo fundamentalno perebudovano Keruvav robotami arhitektor Zalishki ciyeyi rekonstrukciyi krasiva arkadna lodzhiya utvorena p yatma arkami pidtrimuvana podvijnimi toskanskimi kolonami u plani Palladiya Na pershomu poversi anfiladno roztashovani kimnati riznogo rozmiru Inter yeri prikrashala chudova lipnina roboti Baltazara Fontani vin takozh oformlyuvav inter yeri kam yanici Pid grushkoyu U 1773 roci palac stav vlasnistyu krakivskogo yepiskopa Kayetana Soltika a naprikinci XVIII stolittya jogo pridbav starosta Bzhegovskij Yacek Klushevskij spivzasnovnik Krakivskogo teatru U lyutomu 1846 roku pid chas Krakivskogo povstannya tut perebuvav Nacionalnij uryad na choli z Yanom Tisovskim Pid chas Vesni narodiv 1848 tut zbiralisya predstavniki Gromadyanskogo komitetu a zgodom Nacionalnogo komitetu v Krakovi U 1914 roci v palaci roztashovuvalasya verbivka polskih legioniv a takozh ofisi Verhovnogo nacionalnogo komitetu VNK a v 1965 roci palac bulo peredano Istorichnomu muzeyu mista Krakova Nini diye postijna ekspoziciya Z istoriyi ta kulturi Krakova ta timchasovi vistavki 3 Budinok Mezheyevskih 5 Kam yanicya Na shodah Starij gotel 11 budinok Sholajskih Istorichnij dim Sholajskih buv podarovanij Nacionalnomu muzeyu Vlodzimyeroyu ta Adamom Sholajskimi v 1904 roci Vid z Rinku Golovnogo Kam yanicya Pid grushkoyu vul Shepanska 1 Palac Pid Kshishtoforami vul Shepanska 2 Kam yanicya Na shodah vul Shepanska 5 Kam yanicya Sholajskih imeni Feliksa Yashenskogo filiya Nacionalnogo muzeyu v Krakovi vul Shepanska 11 vul Shepanska 3 budinok Mezheyevskih vul Shepanska 7 istorichna kam yanicyaPrimitki 1 Jerzy Kossowski Leszek Ludwikowski Ulicami Krakowa BibliografiyaEncyklopedia Krakowa Warszawa PWN 2000 ISBN 83 01 13325 2 OCLC 830213257