Вулиця Шенгелія (Херсон)

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Вулиця Шенгелія — вулиця в мікрорайоні Корабел, Корабельного району міста Херсон. Починається від вулиці Дорофєєва і закінчується на вулиці Патона. До вулиці прилучаються: вулиця Дорофєєва, вулиця Патона. Протяжність — 0,52 км.

Вулиця Шенгелія  Україна
Населений пункт	Херсон
Місцевість	Корабел
Район	Корабельний
Історичні відомості
Назва на честь	Шенгелію Георгія Давидовича
Дата початку забудови	1970-ті роки
Загальні відомості
Протяжність	0,52 км
Координати початку	46°37′08.6″ пн. ш. 32°34′31.9″ сх. д. / 46.619056° пн. ш. 32.575528° сх. д. / 46.619056; 32.575528
Координати	46°37′13.9″ пн. ш. 32°34′42.8″ сх. д. / 46.620528° пн. ш. 32.578556° сх. д. / 46.620528; 32.578556
Координати кінця	46°37′18″ пн. ш. 32°34′52.5″ сх. д. / 46.62167° пн. ш. 32.581250° сх. д. / 46.62167; 32.581250
Поштові індекси	73021
Номери телефонів	552
Транспорт
Автобуси	№ 3, 8, 16, 20, 29, 35
Тролейбуси	№ 3, 4
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑2175078 ·R (Херсон)
Мапа

Названа на честь майора Шенгелію Георгія Давидовича — командира 3-го батальйону 1038-го стрілецького полку , який в ніч на 13 березня 1944 року з батальйоном форсував Дніпро біля міста Херсона, захопив на правому березі річки ворожі берегові укріплення, завдавши при цьому противнику великих втрат. Батальйон першим в полку увірвався в Херсон. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм майору Шенгелії Георгію Давидовичу надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Об'єкти і будівлі

• буд. 3А — магазин будівельних матеріалів «33м²»
• буд. 4 — Відділення «Укрпошта»
• буд. 9 — Херсонська спеціалізована школа І — ІІІ ступенів № 57 з поглибленим вивченням іноземних мов

Примітки

1. ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ. ШЕНГЕЛІЯ ГЕОРГІЙ ДАВИДОВИЧ. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 13 липня 2020.