Вулиця Ска́по (лит. Skapo gatvė, пол. Skopówka; Скаповка) — одна з найдавніших вулиць Вільнюсі; в радянський час носила ім’я композитора (провулок Ю. Таллат-Кялпшос, J. Tallat-Kelpšos skg.); характерна живописна вуличка Старого міста — вузька, звивиста, повна гри кольору та архітектурних форм, світла та тіні.
Вулиця Скапо Литва | |
---|---|
лит. Skapo gatvė | |
Вулиця Скапо | |
Населений пункт | Вільнюс |
Загальні відомості | |
Протяжність | 170 ± 1 м |
Координати | 54°41′02″ пн. ш. 25°17′15″ сх. д. / 54.68389° пн. ш. 25.28750° сх. д.Координати: 54°41′02″ пн. ш. 25°17′15″ сх. д. / 54.68389° пн. ш. 25.28750° сх. д. |
Поштові індекси | LT-01122 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑1529146 ·R (Вільнюс) |
Мапа | |
Вулиця Скапо у Вікісховищі |
Загальна характеристика
Звивистою лінією із заходу на схід з'єднує (у XIXстолітті Палацова площа, потім площа Муравйова, у міжвоєнні роки площа Наполеона, після Другої світової війни площа Кутузова) з . З вулиці на Скапена виводить арка, що з'єднує будинку під № 9 (Pilies g. 9) та № 11 (Pilies g. 11); приблизно з середини вулиці відкривається вид на палац де Реусс. Назва пояснюється прізвищем власника «посесії» - земельної ділянки та будов на ньому, королівському секретареві Станіславу Якову Скоп'є, який придбав його у францисканців на початку XVI століття.
Нумерація будинків 1-9 починається з боку ; по лівій північній стороні вулиці, парні номери, по правій — непарні. За офіційними відомостями, є самою вузькій вулиці в місті: ширина в найвужчому місці становить 1,98 метрів..
На вулиці розташовуються житлові будинки, салон татуювань та деякі інші заклади. Уздовж вулиці по ліву сторону пролягає південна межа ансамблю Вільнюського університету.
По праву сторону стоїть палац Сулістровського (Skapo g. 4), відомий також як палац Лопацінський. Кам'яна будівля стояла на цьому місці вже у 1545 році. В кінці XVIII століття воно було перебудовано в стилі класицизм, а за проектом Мартіна Кнакфуса. Вісь симетрії акцентують, імітують портик іонічні напівколони та трикутний фронтон, тимпан якого прикрашає картуш з гербом. Кути палацу підкреслені рустом. На початку XX століття у цьому будинку була музична школа, в якій навчався скрипаль-вундеркінд Яша Хейфец. У період радянською окупації тут знаходилося Вільнюське вище музичне училище імені Ю. Таллат-Кялпша. Нині тут розміщується секретаріат Конференції єпископів Литви.
Примітки
- А. А. Виноградов. Путеводитель по городу Вильне и его окрестностям. Со многими рисунками и новейшим планом, составленным по Высочайше конфирмованному. В 2-х частях. Второе издание. Вильна: Типография Штаба Виленского военного округа, 1908. С. 13.
- The Narrowest Street [Архівовано 20 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Література
- А. Папшис. Вильнюс. Вильнюс: Минтис, 1977. С. 41.
- Vladas Drėma. Dingęs Vilnius. Vilnius: Vaga, 1991. . P. 324.(лит.)
- Tomas Venclova. Wilno. Przewodnik. Wydanie czwarte. Vilnius: R. Paknio leidykla, 2006. . S. 110. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Ska po lit Skapo gatve pol Skopowka Skapovka odna z najdavnishih vulic Vilnyusi v radyanskij chas nosila im ya kompozitora provulok Yu Tallat Kyalpshos J Tallat Kelpsos skg harakterna zhivopisna vulichka Starogo mista vuzka zvivista povna gri koloru ta arhitekturnih form svitla ta tini Vulicya Skapo Litvalit Skapo gatveVulicya SkapoNaselenij punktVilnyusZagalni vidomostiProtyazhnist170 1 mKoordinati54 41 02 pn sh 25 17 15 sh d 54 68389 pn sh 25 28750 sh d 54 68389 25 28750 Koordinati 54 41 02 pn sh 25 17 15 sh d 54 68389 pn sh 25 28750 sh d 54 68389 25 28750Poshtovi indeksiLT 01122Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 1529146 R Vilnyus Mapa Vulicya Skapo u VikishovishiZagalna harakteristikaZvivistoyu liniyeyu iz zahodu na shid z yednuye u XIXstolitti Palacova plosha potim plosha Muravjova u mizhvoyenni roki plosha Napoleona pislya Drugoyi svitovoyi vijni plosha Kutuzova z Z vulici na Skapena vivodit arka sho z yednuye budinku pid 9 Pilies g 9 ta 11 Pilies g 11 priblizno z seredini vulici vidkrivayetsya vid na palac de Reuss Nazva poyasnyuyetsya prizvishem vlasnika posesiyi zemelnoyi dilyanki ta budov na nomu korolivskomu sekretarevi Stanislavu Yakovu Skop ye yakij pridbav jogo u franciskanciv na pochatku XVI stolittya Numeraciya budinkiv 1 9 pochinayetsya z boku po livij pivnichnij storoni vulici parni nomeri po pravij neparni Za oficijnimi vidomostyami ye samoyu vuzkij vulici v misti shirina v najvuzhchomu misci stanovit 1 98 metriv Palac Lopacinskih Na vulici roztashovuyutsya zhitlovi budinki salon tatuyuvan ta deyaki inshi zakladi Uzdovzh vulici po livu storonu prolyagaye pivdenna mezha ansamblyu Vilnyuskogo universitetu Po pravu storonu stoyit palac Sulistrovskogo Skapo g 4 vidomij takozh yak palac Lopacinskij Kam yana budivlya stoyala na comu misci vzhe u 1545 roci V kinci XVIII stolittya vono bulo perebudovano v stili klasicizm a za proektom Martina Knakfusa Vis simetriyi akcentuyut imituyut portik ionichni napivkoloni ta trikutnij fronton timpan yakogo prikrashaye kartush z gerbom Kuti palacu pidkresleni rustom Na pochatku XX stolittya u comu budinku bula muzichna shkola v yakij navchavsya skripal vunderkind Yasha Hejfec U period radyanskoyu okupaciyi tut znahodilosya Vilnyuske vishe muzichne uchilishe imeni Yu Tallat Kyalpsha Nini tut rozmishuyetsya sekretariat Konferenciyi yepiskopiv Litvi PrimitkiA A Vinogradov Putevoditel po gorodu Vilne i ego okrestnostyam So mnogimi risunkami i novejshim planom sostavlennym po Vysochajshe konfirmovannomu V 2 h chastyah Vtoroe izdanie Vilna Tipografiya Shtaba Vilenskogo voennogo okruga 1908 S 13 The Narrowest Street Arhivovano 20 sichnya 2008 u Wayback Machine angl LiteraturaA Papshis Vilnyus Vilnyus Mintis 1977 S 41 Vladas Drema Dinges Vilnius Vilnius Vaga 1991 ISBN 5 415 00366 5 P 324 lit Tomas Venclova Wilno Przewodnik Wydanie czwarte Vilnius R Paknio leidykla 2006 ISBN 9986 830 47 8 S 110 pol