Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Се́рбська — вулиця в історичному центрі Львова. Сполучає площі Ринок та Соборну, утворюючи перехрестя з вулицями Староєврейською, Братів Рогатинців, Валовою та площею Ринок.
| Вулиця Сербська Львів | |
|---|---|
 Вигляд на вул.Сербську з пл. Ринок | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Торговиця Шкоцка, Шкоцка, Нижча Бернардинська Ґассе, Розен Ґассе, Сербська, Кроатенштрассе | |
| австрійського періоду (українською) | Нижча Бернардинська Ґассе, Розен Ґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Untere Bernardiner Gasse, Rosen Gasse |
| польського періоду (польською) | Targ szkocki, Szkocka, Serbska |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 288 м |
| Координати початку | 49°50′29″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8415750° пн. ш. 24.0327611° сх. д.Координати: 49°50′29″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8415750° пн. ш. 24.0327611° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′21″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8391722° пн. ш. 24.0340417° сх. д. |
| поштові індекси | 79008 |
| Транспорт | |
| Рух | пішохідна зона |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—15 |
| Архітектурні пам'ятки | № 3, 4/6, 5, 7, 8, 9, 11, 13 |
| Пам'ятники | Леопольду фон Захер-Мазоху |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14) |
| Забудова | ренесанс, бароко, класицизм, віденська сецесія |
| Парки | Бернарденгарден |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Сербська у Вікісховищі | |
Назва
У Середньовіччі вулиця, яка тоді простягалася від площі Ринок до сучасної вул. Староєврейської, мала назву Торговиця Шкоцка, бо там євреї торгували худобою. З XVI століття вулиця називалася Шкоцка. У перекладі з польської мови szkocki означає «шотландський», тому існувала теорія про таке походження назви, але згодом вчені схилилися до думки, що це викривлений прикметник «скотський», пов'язаний з тою ж худобою.
Ділянка від вул. Староєврейської до вул. Братів Рогатинців сформувалася у другій половині XIX століття й 1863 року отримала назву «Ружаньцова», або «Розеншґассе», тобто Трояндова.
Ділянка від вул. Братів Рогатинців до площі Соборної від початку XIX столітті мала назву Бернардинська нижча, бо прямувала до монастиря й костелу Бернардинів.
У 1871 році з трьох окремих вулиць утворено нову вулицю, яку назвали Сербською. Чим зумовлена така назва — невідомо. У вересні 1941 року німецька окупаційна влада перейменувала її на Кроатенштрассе — «Хорватську», оскільки Незалежна Держава Хорватія була одним із союзників Німеччини у другій світовій війні.
Сучасна назва від липня 1944 року — вулиця Сербська.
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Сербської переважають стилі ренесанс, бароко, класицизм та віденська сецесія. Декілька будинків на вулиці внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова.
З непарного боку вулиці
№ 1 — кам'яниця Войнаровських, що займає кутову ділянку на розі вулиць Руської та Сербської. Будівельні періоди належать до XVI, XVII та XVIII століть. Будівля демонструє нашарування архітектурних форм готики, ренесансу та бароко. Історична назва кам'яниці походить від прізвища першого власника, львівського райці та бурмістра Георгія Войнара. У другій половині XVII століття тут мешкав відомий львівський друкар та видавець білорусько-литовського походження Михайло Сльозка. У міжвоєнний період в будинку містилися магазин одягу Пільпеля і годинникарська майстерня Амстера, в радянські часи й у перші роки незалежності це звичайний житловий будинок. Через його аварійний стан мешканців відселили. Після реставрації проведеної у 1998 році, під керівництвом архітектора Миколи Рибенчука, тут відкрив своє центральне відділення Банк «Львів».
№ 3 — чотириповерхова кам'яниця в якій за польських часів були магазин кухонного посуду Бардаха, ремонт парасоль Райфа та ресторан Баума, нині тут міститься кав'ярня-крамниця «Львівська майстерня шоколаду». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1267-м.
№ 5 — чотириповерхова кам'яниця, споруджена на ділянці, що у середині XVI століття належала міщанинові Павлові Чопу. У XVII столітті кам'яницю стали називати «Коломийською» або «Живертовською». У 1712 році будинок був двоповерховим, його партер використовували як медовий та горілчаний шинок, а у внутрішньому подвір'ї функціювала броварня. У другій половині XIX століття власником кам'яниці був Якуб Венцель, який упродовж 1873—1874 років провів реконструкцію фасадів та замостив бруківкою внутрішнє подвір'я. 1888 року замінено конструкції даху. Деякі архітектурні роботи проводилися й на початку XX століття. Кам'яниця є цінною пам'яткою житлової архітектури доби ренесансу. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1268-м. Нині на першому поверсі будинку міститься заклад громадського харчування «Старі Мури. Колоніальні товари».
№ 7 — чотириповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містився магазин кухонного посуду Шварта. Нині в будинку міститься «Мазох-кафе» (ресторан холдингу емоцій «!Fest»), інтер'єр якого оновили у 2019 році, а саме — на верхніх поверхах відкрили «Мазох-готель» на 14 номерів. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1269-м.
№ 9 — чотириповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містився магазин письмового приладдя Шуберта, за радянських часів — комісійний магазин, що працював ще наприкінці 1990-х років, нині — крамниця антикваріату «Сербія». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 333-м.
№ 11 — чотириповерхова кам'яниця, в якій у міжвоєнний період містився магазин кухонного посуду Арона Фіша, нині — ресторан «Vintage Nouveau» та готель «Vintage Boutique Hotel». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1271-м.
№ 13 — чотириповерхова чиншова кам'яниця, збудована 1911 року будівельною фірмою Адольфа Піллера. Тоді ж на наріжнику встановили стилізовану таблицю з гербом Львова та датою (1633), яка свідчила, що власник будинку мав право емфітевзису, тобто право довгострокового користування земельною ділянкою та передавати її своїм спадкоємцям без сплати коштів за її оренду у міську скарбницю. Від радянських часів на першому поверсі працював великий гастроном, до 2018 року тут містилися гриль-бар «Старий Львів» та магазин продуктів «Жираф», нині — «Майстерня карамелі» та продуктова крамниця.
№ 15 — чотириповерхова кам'яниця, в якій за Польщі був магазин кухонного посуду Любіна, за радянських часів — Кооперативне товариство художників та закусочна, нині — львівське комунальне підприємство «Старий Львів».
№ 17 — чотириповерхова кам'яниця, в якій за Польщі був магазин кухонного посуду Кона і ресторан Васінчинського, нині — житловий будинок.
-
![image]()
Вітрина кав'ярні-крамниці
«Львівська майстерня шоколаду»
(вул. Сербська, 3) -
![image]()
Кам'яниця
(вул. Сербська, 11) -
![image]()
Чиншова кам'яниця
(вул. Сербська, 13) -
![image]()
Стилізована таблиця з
гербом Львова, яка свідчить,
що власник будинку мав право емфітевзису
(вул. Сербська, 13)
З парного боку вулиці
№ 2а (інша адреса — площа Ринок, 11) — тут за польських часів були магазин кухонного посуду Бардаха, ремонт парасоль Райфа та ресторан Баума, тепер тут торговельний дім Геррі Вебера.
№ 4/6 — комплекс, що складається з двох кам'яниць. В будинку під № 4 у 1950-х працювала артіль «Харчопромкомбінат», а в будинку під № 6 нині міститься салон меблів «Західна лінія». Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під спільним охоронним № 1022-м.
№ 8 — чотириповерхова кам'яниця. Внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1270-м.
Пам'ятники, меморіальні та інформаційні таблиці
- Пам'ятник Леопольду фон Захер-Мазоху, встановлений у березні 2008 року на тротуарі перед будинком на вул. Сербській, 7 та являє собою бронзову фігуру з кількома руками та глибокою кишенею. Скульптура створена Володимиром Цісариком, стала візитівкою «Мазох-кафе», що розташувалося у підвалі цієї кам'яниці. Авторами ідеї встановлення пам'ятника та кафе стали дизайнери Михайло Москаль та Юрій Назарук. Висота фігури — 170 см.
- Меморіальна таблиця, встановлена у 2014 році на фасаді будинку на вул. Сербській, 11, в якому у 1946—1950 роках діяла підпільна Станиця ОУН-УПА під керівництвом члена ОУН Євгенії Кубів (псевдо «Зірка»).
- Стилізована таблиця з гербом Львова та датою (1633), встановлена на вул. Сербській, 13 та свідчить, що власник будинку мав право емфітевзису.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 18 травня 2023.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- 1243 вулиці Львова, 2009.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- Архітектура Львова, 2008.
- Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сербська, 01 — колишня кам'яниця Войнаровських. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сербська, 05 — колишня кам'яниця Коломийська (Живертівська). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- Мазох-cafe. оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 6 червня 2023.
- Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012.
- У Львові на Сербській встановлять меморіальну таблиця ОУН-УПА. varianty.lviv.ua. Варіанти. 7 листопада 2014. оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Сербська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 28—29. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 55-56, 117, 121. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 11, 140—144, 159, 164. — .
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 318 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці. вип. 7) — .
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Сербська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- Вулицями Львова. Вулиця Сербська. youtube.com. YouTube. 23 січня 2021. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Se rbska vulicya v istorichnomu centri Lvova Spoluchaye ploshi Rinok ta Sobornu utvoryuyuchi perehrestya z vulicyami Staroyevrejskoyu Brativ Rogatinciv Valovoyu ta plosheyu Rinok Vulicya Serbska LvivViglyad na vul Serbsku z pl RinokViglyad na vul Serbsku z pl RinokMiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickijKolishni nazviTorgovicya Shkocka Shkocka Nizhcha Bernardinska Gasse Rozen Gasse Serbska Kroatenshtrasseavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Nizhcha Bernardinska Gasse Rozen Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Untere Bernardiner Gasse Rosen Gassepolskogo periodu polskoyu Targ szkocki Szkocka SerbskaZagalni vidomostiProtyazhnist288 mKoordinati pochatku49 50 29 pn sh 24 01 57 sh d 49 8415750 pn sh 24 0327611 sh d 49 8415750 24 0327611 Koordinati 49 50 29 pn sh 24 01 57 sh d 49 8415750 pn sh 24 0327611 sh d 49 8415750 24 0327611Koordinati kincya49 50 21 pn sh 24 02 02 sh d 49 8391722 pn sh 24 0340417 sh d 49 8391722 24 0340417poshtovi indeksi79008TransportRuhpishohidna zonaPokrittyabrukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 15Arhitekturni pam yatki 3 4 6 5 7 8 9 11 13Pam yatnikiLeopoldu fon Zaher MazohuPoshtovi viddilennyaVPZ 8 vul Valova 14 Zabudovarenesans baroko klasicizm videnska secesiyaParkiBernardengardenZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Vulicya Serbska u VikishovishiNazvaU Serednovichchi vulicya yaka todi prostyagalasya vid ploshi Rinok do suchasnoyi vul Staroyevrejskoyi mala nazvu Torgovicya Shkocka bo tam yevreyi torguvali hudoboyu Z XVI stolittya vulicya nazivalasya Shkocka U perekladi z polskoyi movi szkocki oznachaye shotlandskij tomu isnuvala teoriya pro take pohodzhennya nazvi ale zgodom vcheni shililisya do dumki sho ce vikrivlenij prikmetnik skotskij pov yazanij z toyu zh hudoboyu Dilyanka vid vul Staroyevrejskoyi do vul Brativ Rogatinciv sformuvalasya u drugij polovini XIX stolittya j 1863 roku otrimala nazvu Ruzhancova abo Rozenshgasse tobto Troyandova Dilyanka vid vul Brativ Rogatinciv do ploshi Sobornoyi vid pochatku XIX stolitti mala nazvu Bernardinska nizhcha bo pryamuvala do monastirya j kostelu Bernardiniv U 1871 roci z troh okremih vulic utvoreno novu vulicyu yaku nazvali Serbskoyu Chim zumovlena taka nazva nevidomo U veresni 1941 roku nimecka okupacijna vlada perejmenuvala yiyi na Kroatenshtrasse Horvatsku oskilki Nezalezhna Derzhava Horvatiya bula odnim iz soyuznikiv Nimechchini u drugij svitovij vijni Suchasna nazva vid lipnya 1944 roku vulicya Serbska ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Serbskoyi perevazhayut stili renesans baroko klasicizm ta videnska secesiya Dekilka budinkiv na vulici vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya m Lvova Z neparnogo boku vulici 1 kam yanicya Vojnarovskih sho zajmaye kutovu dilyanku na rozi vulic Ruskoyi ta Serbskoyi Budivelni periodi nalezhat do XVI XVII ta XVIII stolit Budivlya demonstruye nasharuvannya arhitekturnih form gotiki renesansu ta baroko Istorichna nazva kam yanici pohodit vid prizvisha pershogo vlasnika lvivskogo rajci ta burmistra Georgiya Vojnara U drugij polovini XVII stolittya tut meshkav vidomij lvivskij drukar ta vidavec bilorusko litovskogo pohodzhennya Mihajlo Slozka U mizhvoyennij period v budinku mistilisya magazin odyagu Pilpelya i godinnikarska majsternya Amstera v radyanski chasi j u pershi roki nezalezhnosti ce zvichajnij zhitlovij budinok Cherez jogo avarijnij stan meshkanciv vidselili Pislya restavraciyi provedenoyi u 1998 roci pid kerivnictvom arhitektora Mikoli Ribenchuka tut vidkriv svoye centralne viddilennya Bank Lviv 3 chotiripoverhova kam yanicya v yakij za polskih chasiv buli magazin kuhonnogo posudu Bardaha remont parasol Rajfa ta restoran Bauma nini tut mistitsya kav yarnya kramnicya Lvivska majsternya shokoladu Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1267 m 5 chotiripoverhova kam yanicya sporudzhena na dilyanci sho u seredini XVI stolittya nalezhala mishaninovi Pavlovi Chopu U XVII stolitti kam yanicyu stali nazivati Kolomijskoyu abo Zhivertovskoyu U 1712 roci budinok buv dvopoverhovim jogo parter vikoristovuvali yak medovij ta gorilchanij shinok a u vnutrishnomu podvir yi funkciyuvala brovarnya U drugij polovini XIX stolittya vlasnikom kam yanici buv Yakub Vencel yakij uprodovzh 1873 1874 rokiv proviv rekonstrukciyu fasadiv ta zamostiv brukivkoyu vnutrishnye podvir ya 1888 roku zamineno konstrukciyi dahu Deyaki arhitekturni roboti provodilisya j na pochatku XX stolittya Kam yanicya ye cinnoyu pam yatkoyu zhitlovoyi arhitekturi dobi renesansu Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 1268 m Nini na pershomu poversi budinku mistitsya zaklad gromadskogo harchuvannya Stari Muri Kolonialni tovari 7 chotiripoverhova kam yanicya v yakij za Polshi mistivsya magazin kuhonnogo posudu Shvarta Nini v budinku mistitsya Mazoh kafe restoran holdingu emocij Fest inter yer yakogo onovili u 2019 roci a same na verhnih poverhah vidkrili Mazoh gotel na 14 nomeriv Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1269 m 9 chotiripoverhova kam yanicya v yakij za Polshi mistivsya magazin pismovogo priladdya Shuberta za radyanskih chasiv komisijnij magazin sho pracyuvav she naprikinci 1990 h rokiv nini kramnicya antikvariatu Serbiya Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 333 m 11 chotiripoverhova kam yanicya v yakij u mizhvoyennij period mistivsya magazin kuhonnogo posudu Arona Fisha nini restoran Vintage Nouveau ta gotel Vintage Boutique Hotel Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1271 m 13 chotiripoverhova chinshova kam yanicya zbudovana 1911 roku budivelnoyu firmoyu Adolfa Pillera Todi zh na narizhniku vstanovili stilizovanu tablicyu z gerbom Lvova ta datoyu 1633 yaka svidchila sho vlasnik budinku mav pravo emfitevzisu tobto pravo dovgostrokovogo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu ta peredavati yiyi svoyim spadkoyemcyam bez splati koshtiv za yiyi orendu u misku skarbnicyu Vid radyanskih chasiv na pershomu poversi pracyuvav velikij gastronom do 2018 roku tut mistilisya gril bar Starij Lviv ta magazin produktiv Zhiraf nini Majsternya karameli ta produktova kramnicya 15 chotiripoverhova kam yanicya v yakij za Polshi buv magazin kuhonnogo posudu Lyubina za radyanskih chasiv Kooperativne tovaristvo hudozhnikiv ta zakusochna nini lvivske komunalne pidpriyemstvo Starij Lviv 17 chotiripoverhova kam yanicya v yakij za Polshi buv magazin kuhonnogo posudu Kona i restoran Vasinchinskogo nini zhitlovij budinok Vitrina kav yarni kramnici Lvivska majsternya shokoladu vul Serbska 3 Kam yanicya vul Serbska 11 Chinshova kam yanicya vul Serbska 13 Stilizovana tablicya z gerbom Lvova yaka svidchit sho vlasnik budinku mav pravo emfitevzisu vul Serbska 13 Z parnogo boku vulici 2a insha adresa plosha Rinok 11 tut za polskih chasiv buli magazin kuhonnogo posudu Bardaha remont parasol Rajfa ta restoran Bauma teper tut torgovelnij dim Gerri Vebera 4 6 kompleks sho skladayetsya z dvoh kam yanic V budinku pid 4 u 1950 h pracyuvala artil Harchopromkombinat a v budinku pid 6 nini mistitsya salon mebliv Zahidna liniya Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid spilnim ohoronnim 1022 m 8 chotiripoverhova kam yanicya Vnesena do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1270 m Pam yatniki memorialni ta informacijni tabliciPam yatnik Leopoldu fon Zaher Mazohu vstanovlenij u berezni 2008 roku na trotuari pered budinkom na vul Serbskij 7 ta yavlyaye soboyu bronzovu figuru z kilkoma rukami ta glibokoyu kisheneyu Skulptura stvorena Volodimirom Cisarikom stala vizitivkoyu Mazoh kafe sho roztashuvalosya u pidvali ciyeyi kam yanici Avtorami ideyi vstanovlennya pam yatnika ta kafe stali dizajneri Mihajlo Moskal ta Yurij Nazaruk Visota figuri 170 sm Memorialna tablicya vstanovlena u 2014 roci na fasadi budinku na vul Serbskij 11 v yakomu u 1946 1950 rokah diyala pidpilna Stanicya OUN UPA pid kerivnictvom chlena OUN Yevgeniyi Kubiv psevdo Zirka Stilizovana tablicya z gerbom Lvova ta datoyu 1633 vstanovlena na vul Serbskij 13 ta svidchit sho vlasnik budinku mav pravo emfitevzisu PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 18 travnya 2023 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 1243 vulici Lvova 2009 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 Arhitektura Lvova 2008 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Serbska 01 kolishnya kam yanicya Vojnarovskih lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Igor Somochkin Proyekt Interaktivnij Lviv vul Serbska 05 kolishnya kam yanicya Kolomijska Zhivertivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Mazoh cafe originalu za 2 grudnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2023 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 U Lvovi na Serbskij vstanovlyat memorialnu tablicya OUN UPA varianty lviv ua Varianti 7 listopada 2014 originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 18 kvitnya 2021 DzherelaVulicya Serbska Lviv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Serbska Lviv u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Serbska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 28 29 ISBN 978 966 2154 54 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 55 56 117 121 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 11 140 144 159 164 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 318 s Lvivski vulici i kam yanici vip 7 ISBN 978 617 629 077 3 PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Serbska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Vulicyami Lvova Vulicya Serbska youtube com YouTube 23 sichnya 2021 originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021