Заявка Марокко на членство в Європейських Співтовариствах відноситься до заявки на членство в Європейських Співтовариствах, поданої королем Марокко Хасаном II під час Європейської Ради 25 і 26 червня 1984 року у Фонтенбло і оприлюдненої пресою. Вона була відхилена в жовтні 1987 року.
Марокканська заявка на вступ до ЄС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Статус | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Колишня кандидатка на членство | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Заявку подано | 25-26 червня 1984 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відхилення заявки | 1 жовтня 1987 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Початок перемовин | 16 грудня 1985 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Замороження перемовин | 1 жовтня 1987 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відкликання заявки | color: white | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прогрес | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Процес відхилено | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вебсайт |
Минулі стосунки
Перше партнерство між Марокко та тим, що стане Європейським Союзом, було започатковано в 1969 році з підписанням торговельної угоди. Тоді в 1976 році була підписана нова комерційна угода.
Процедура
Подання заявки
Прохання було зроблено у Фонтенбло під час європейського саміту 25 і 26 червня 1984 року. Вона була оприлюднена 10 листопада 1984 року під час інтерв'ю з королем Хасаном II, опублікованому в газеті Le Monde.
Реакція європейських інституцій
Запит парламенту до Європейської комісії
Після подання заявки на членство депутат Європарламенту Карел ван Міерт поставив наступне питання до Комісії Європейських Співтовариств 10 грудня 1984 року:
У прес-релізах повідомляється, що Марокко офіційно подала заявку на членство в Європейському співтоваристві і що глави держав і урядів розглянули цю заяву під час Європейської ради у Фонтенбло. Відповідно до положень статті 237 Договору про ЄЕС «будь-яка європейська держава може подати заявку на вступ до Співтовариства…». Чи вважає Комісія, що приєднання Марокко до Співтовариства можливе згідно з чинними договорами про створення Європейських Співтовариств?
19 лютого 1985 року Жак Делор, тодішній президент Європейської комісії, відповів негативно.
Запит парламенту до Ради Європейських Співтовариств
13 лютого 1985 року депутат Європарламенту Хорст Зефельд у свою чергу ставить запитання Раді:
Les informations parues dans la presse selon lesquelles le Maroc aurait demandé à la Communauté sont-elles exactes et, dans l'affirmative, cette demande a-t-elle été présentée par la voie officielle et quelle a été la réaction du Conseil ?
Рада відповідає на це запитання, що Марокко не подавало жодної заявки на членство в Співтоваристві.
Така відповідь Ради пояснюється тим, що запит, сформульований королем Марокко, не був переданий до Ради, згідно з умовами статті 237, але Європейській раді, яка тоді була лише фактичною інституцією, не передбаченою текстом договорів.
Позиція Марокко
Думка короля Хасана II
Король Хасан II мотивує це прохання кількома причинами:
- Географічну: тоді існував проєкт мосту, що з'єднує Марокко з Європою через Гібралтарську протоку. Крім того, король підкреслює близькість Марокко до європейського континенту.
- Геополітична: король підкреслював геополітичне значення, яке становитиме приєднання Марокко, надаючи йому стратегічний відступ. Він описує Марокко як сільську місцевість Європи.
- Економічна: Марокко буде транзитним пунктом для видобутку корисних копалин і нафтових багатств з Африки до Європи.
- Демократична: король підкреслює наявність у Марокко демократичних політичних інститутів.
Ці аргументи лежать в основі політичної вимоги, сформульованої на Європейській Раді, а не в Раді Європейських Співтовариств.
Думка Азеддін Гессуса
Азеддін Ґессус, тодішній міністр торгівлі, промисловості та туризму Марокко, вважає, що поданий запит є частиною довгострокового проєкту (згадуючи про тривалість переговорів, які дозволили приєднатися певним державам).
Більше того, він наголошує, що Марокко не буде заперечувати свій африканський характер і членство в Лізі арабських держав. Однак слід зазначити, що цей запит на членство стався після виходу Марокко з Організації африканської єдності (яка з тих пір стала Африканським Союзом) після приєднання держави, не визнаної на міжнародному рівні і на яку претендує Західна Сахара Марокко.
Серед причин, які виправдовують заявку на членство, Міністр нагадує, що громади становлять ринок із 360 мільйонами жителів з високою купівельною спроможністю.
Переговори
Переговори почалися 16 грудня 1985 року. 1 жовтня 1987 року Європейська Рада відхилила кандидатуру Марокко на членство в Європейському Союзі на підставі статті 49 Договору про Європейський Союз, яка передбачає, що держава-кандидат має бути географічно «європейською».
Наслідки
Після відмови Європейської Ради торговельну угоду 1976 року було переукладено, а економічні, соціальні та фінансові положення були додані в 1988 році. У 1996 році була підписана угода про асоціацію, прийнята в рамках партнерства Євросред, заснованого в Барселоні в 1995 році, яка набула чинності в 2000 році. Нарешті, 13 жовтня 2008 року Марокко отримало розширений статус, зміцнивши вже існуюче партнерство.
Джерела
- Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
- IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
- Sutour та ін., 2013, с. 21.
- Flory, 1984, с. 1.
- Flory, 1984, с. 2.
- Journal officiel des Communautés européennes, C135/36, 3 juin 1985.
- Matin du Sahara - 10 mars 1985.
- Flory, 1984, с. 3.
- Flory, 1984, с. 4.
- Les questions juridiques de l'élargissement. le site du . Процитовано 9 janvier 2017..
Бібліографія
- Flory, Maurice. Note sur la demande d'adhésion du Maroc à la Communauté économique européenne (PDF). Université d'Aix-Marseille. с. 5. a.
- Interview du roi Hassan II. Le Monde. 1984. b.
- Interview du roi Hassan II. Matin du Sahara. 1985. c.
- Sutour, Simon; Bourzai, Bernadette; Humbert, Jean-François; Morin-Desailly, Catherine (24). La politique méditerranéenne de l'Union européenne après le printemps arabe : les cas du Maroc et de la Tunisie (PDF). с. 67. d.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zayavka Marokko na chlenstvo v Yevropejskih Spivtovaristvah vidnositsya do zayavki na chlenstvo v Yevropejskih Spivtovaristvah podanoyi korolem Marokko Hasanom II pid chas Yevropejskoyi Radi 25 i 26 chervnya 1984 roku u Fontenblo i oprilyudnenoyi presoyu Vona bula vidhilena v zhovtni 1987 roku Marokkanska zayavka na vstup do YeSStatusKolishnya kandidatka na chlenstvoZayavku podano25 26 chervnya 1984Vidhilennya zayavki1 zhovtnya 1987Pochatok peremovin16 grudnya 1985Zamorozhennya peremovin1 zhovtnya 1987Vidklikannya zayavkicolor whiteProgresProces vidhilenoStatistichne porivnyannya Yevropejskij Soyuz MarokkoNaselennya 447 007 59637 112 080Plosha4 233 262 km2 1 634 472 sq mi446 300 km VVP PKS 21 5 trln Povnij 48 304 Na dushu naselennya 332 358 mlrd 9 339VVP nominal na dushu naselennya 17 0 trln Povnij 40 995 Na dushu naselennya 122 458 mlrd 3 441ILR 0 911 0 686Dzhini30 240 3Vidminnosti pislya vstupu do YeSUves YeSNaselennya YeS484 119 676Plosha YeS4 679 562 km2 1 908 932 mi2Nova oficijna movaarabska berberskaILRDzhiniSerednij chlen YeSSer naselennya chlenivSer plosha chlenivVVPVVP na dushu naselennyaVebsajtCya stattya pro proces peregovoriv pro vstup Pro shirokij poglyad na vidnosini mizh Yevropejskim Soyuzom i Korolivstvom Marokko div Marokko ta Yevropejskij Soyuz Minuli stosunkiDokladnishe Marokko ta Yevropejskij Soyuz Pershe partnerstvo mizh Marokko ta tim sho stane Yevropejskim Soyuzom bulo zapochatkovano v 1969 roci z pidpisannyam torgovelnoyi ugodi Todi v 1976 roci bula pidpisana nova komercijna ugoda ProceduraPodannya zayavki Prohannya bulo zrobleno u Fontenblo pid chas yevropejskogo samitu 25 i 26 chervnya 1984 roku Vona bula oprilyudnena 10 listopada 1984 roku pid chas interv yu z korolem Hasanom II opublikovanomu v gazeti Le Monde Reakciya yevropejskih institucij Zapit parlamentu do Yevropejskoyi komisiyi Pislya podannya zayavki na chlenstvo deputat Yevroparlamentu Karel van Miert postaviv nastupne pitannya do Komisiyi Yevropejskih Spivtovaristv 10 grudnya 1984 roku U pres relizah povidomlyayetsya sho Marokko oficijno podala zayavku na chlenstvo v Yevropejskomu spivtovaristvi i sho glavi derzhav i uryadiv rozglyanuli cyu zayavu pid chas Yevropejskoyi radi u Fontenblo Vidpovidno do polozhen statti 237 Dogovoru pro YeES bud yaka yevropejska derzhava mozhe podati zayavku na vstup do Spivtovaristva Chi vvazhaye Komisiya sho priyednannya Marokko do Spivtovaristva mozhlive zgidno z chinnimi dogovorami pro stvorennya Yevropejskih Spivtovaristv 19 lyutogo 1985 roku Zhak Delor todishnij prezident Yevropejskoyi komisiyi vidpoviv negativno Zapit parlamentu do Radi Yevropejskih Spivtovaristv 13 lyutogo 1985 roku deputat Yevroparlamentu Horst Zefeld u svoyu chergu stavit zapitannya Radi Les informations parues dans la presse selon lesquelles le Maroc aurait demande a la Communaute sont elles exactes et dans l affirmative cette demande a t elle ete presentee par la voie officielle et quelle a ete la reaction du Conseil Rada vidpovidaye na ce zapitannya sho Marokko ne podavalo zhodnoyi zayavki na chlenstvo v Spivtovaristvi Taka vidpovid Radi poyasnyuyetsya tim sho zapit sformulovanij korolem Marokko ne buv peredanij do Radi zgidno z umovami statti 237 ale Yevropejskij radi yaka todi bula lishe faktichnoyu instituciyeyu ne peredbachenoyu tekstom dogovoriv Poziciya Marokko Dumka korolya Hasana II Korol Hasan II motivuye ce prohannya kilkoma prichinami Geografichnu todi isnuvav proyekt mostu sho z yednuye Marokko z Yevropoyu cherez Gibraltarsku protoku Krim togo korol pidkreslyuye blizkist Marokko do yevropejskogo kontinentu Geopolitichna korol pidkreslyuvav geopolitichne znachennya yake stanovitime priyednannya Marokko nadayuchi jomu strategichnij vidstup Vin opisuye Marokko yak silsku miscevist Yevropi Ekonomichna Marokko bude tranzitnim punktom dlya vidobutku korisnih kopalin i naftovih bagatstv z Afriki do Yevropi Demokratichna korol pidkreslyuye nayavnist u Marokko demokratichnih politichnih institutiv Ci argumenti lezhat v osnovi politichnoyi vimogi sformulovanoyi na Yevropejskij Radi a ne v Radi Yevropejskih Spivtovaristv Dumka Azeddin Gessusa Azeddin Gessus todishnij ministr torgivli promislovosti ta turizmu Marokko vvazhaye sho podanij zapit ye chastinoyu dovgostrokovogo proyektu zgaduyuchi pro trivalist peregovoriv yaki dozvolili priyednatisya pevnim derzhavam Bilshe togo vin nagoloshuye sho Marokko ne bude zaperechuvati svij afrikanskij harakter i chlenstvo v Lizi arabskih derzhav Odnak slid zaznachiti sho cej zapit na chlenstvo stavsya pislya vihodu Marokko z Organizaciyi afrikanskoyi yednosti yaka z tih pir stala Afrikanskim Soyuzom pislya priyednannya derzhavi ne viznanoyi na mizhnarodnomu rivni i na yaku pretenduye Zahidna Sahara Marokko Sered prichin yaki vipravdovuyut zayavku na chlenstvo Ministr nagaduye sho gromadi stanovlyat rinok iz 360 miljonami zhiteliv z visokoyu kupivelnoyu spromozhnistyu Peregovori Peregovori pochalisya 16 grudnya 1985 roku 1 zhovtnya 1987 roku Yevropejska Rada vidhilila kandidaturu Marokko na chlenstvo v Yevropejskomu Soyuzi na pidstavi statti 49 Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz yaka peredbachaye sho derzhava kandidat maye buti geografichno yevropejskoyu NaslidkiPislya vidmovi Yevropejskoyi Radi torgovelnu ugodu 1976 roku bulo pereukladeno a ekonomichni socialni ta finansovi polozhennya buli dodani v 1988 roci U 1996 roci bula pidpisana ugoda pro asociaciyu prijnyata v ramkah partnerstva Yevrosred zasnovanogo v Barseloni v 1995 roci yaka nabula chinnosti v 2000 roci Nareshti 13 zhovtnya 2008 roku Marokko otrimalo rozshirenij status zmicnivshi vzhe isnuyuche partnerstvo DzherelaPopulation on 1 January ec europa eu Eurostat Procitovano 29 sichnya 2022 IMF World Economic Outlook Database October 2017 International Monetary Fund Arhiv originalu za 24 January 2018 Procitovano 22 grudnya 2016 Sutour ta in 2013 s 21 Flory 1984 s 1 Flory 1984 s 2 Journal officiel des Communautes europeennes C135 36 3 juin 1985 Matin du Sahara 10 mars 1985 Flory 1984 s 3 Flory 1984 s 4 Les questions juridiques de l elargissement le site du Procitovano 9 janvier 2017 BibliografiyaFlory Maurice Note sur la demande d adhesion du Maroc a la Communaute economique europeenne PDF Universite d Aix Marseille s 5 a Interview du roi Hassan II Le Monde 1984 b Interview du roi Hassan II Matin du Sahara 1985 c Sutour Simon Bourzai Bernadette Humbert Jean Francois Morin Desailly Catherine 24 La politique mediterraneenne de l Union europeenne apres le printemps arabe les cas du Maroc et de la Tunisie PDF s 67 d