«Всé, що я хотíла сьогóдні...» — роман української письменниці Ірен Роздобудько, що видана у 2008 році видавництвом Фоліо.
Обкладинка видання | |
Автор | Ірен Роздобудько |
---|---|
Країна | Україна |
Мова | українська |
Видавництво | Фоліо |
Видано | 2008 |
Сторінок | 160 |
ISBN |
Сюжет
...Сьогодні вона дізналася, що цей сонячний день - її останній день, який вона мусить присвятити собі... Що вона зробить, якщо вона - звичайна молода жінка, життя якої замкнено на простих і зрозумілих речах: дім, робота, чоловік? А всі мрії, бажання і почуття давно вкрилися кригою? Що вона зробить, якщо не звикла до ВЧИНКІВ? До сміливості бути СОБОЮ? До відчуття ЩАСТЯ? Як прожити цей останній день? ...А ви ніколи не замислювались над цим?...
Львівська газета про роман:
У своєму новому романі – “Все, що я хотіла сьогодні” – Ірен Роздобудько акцентує на пошуку людиною власного “я” і прагненні до здійснення мрій, що осіли глибоко в душі, а вдало скомпонований сюжет вражає близькістю до реального життя.
Мабуть, чимало сучасних жінок можуть упізнати в головній героїні себе. Вона – молода пані Мирослава Малько, її життя “замкнено” на простих і зрозумілих речах: дім, робота, чоловік. Сьогодні Мирослава дізналася, що невиліковна хвороба ось-ось забере в неї життя. Героїня раптом усвідомлює, яким нудним і “правильним” воно було: навіть помірковані бажання вона весь час стримувала, “вважала себе добре вихованою, бо хотіла прожити гідне життя за класичною схемою “хорошої дівчинки”, яка згодом стане гарною дружиною, правильною матусею і милою бабцею. Таке життя не приносило їй щастя, адже всі мрії, бажання й почуття давно вкрилися товстим шаром криги, що заповнив її серце, здавалося б, назавжди.
Але героїня вирішує присвятити цей день собі, зробити те, про що давно мріяла, чого завжди хотіла. У серці народжується бажання звільнитися від скутості й буденності, які оточували її довгі роки. Стоячи на подвір’ї лікарні, де їй поставили діагноз, жінка вибирає досі невідому стежку, котра веде її не до звичайної тролейбусної зупинки, а до невідомості, що має стати ключем до нового спалаху щастя в її серці. Мирослава долає страх бути собою, вона наважується на радикальні вчинки, котрі допомагають їй знову відчути запах щастя й заповнити глибоку й болючу порожнечу.
Мирослава розуміє, що “кожен наш день – це ланцюжок шансів. Якщо помічаєш і використовуєш перший – на нього відразу ж нанизуються другий, третій... І все вибудовується у правильному порядку”. Треба тільки вірити…
“Усе відбулося, – каже головна героїня, заплющуючи очі. – Все, що я хотіла сьогодні…”.
Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vse sho ya hotila sogodni roman ukrayinskoyi pismennici Iren Rozdobudko sho vidana u 2008 roci vidavnictvom Folio Vse sho ya hotila sogodni Obkladinka vidannyaAvtorIren RozdobudkoKrayinaUkrayinaMovaukrayinskaVidavnictvoFolioVidano2008Storinok160ISBNISBN 978 966 03 4245 3Syuzhet Sogodni vona diznalasya sho cej sonyachnij den yiyi ostannij den yakij vona musit prisvyatiti sobi Sho vona zrobit yaksho vona zvichajna moloda zhinka zhittya yakoyi zamkneno na prostih i zrozumilih rechah dim robota cholovik A vsi mriyi bazhannya i pochuttya davno vkrilisya krigoyu Sho vona zrobit yaksho ne zvikla do VChINKIV Do smilivosti buti SOBOYu Do vidchuttya ShASTYa Yak prozhiti cej ostannij den A vi nikoli ne zamislyuvalis nad cim Lvivska gazeta pro roman U svoyemu novomu romani Vse sho ya hotila sogodni Iren Rozdobudko akcentuye na poshuku lyudinoyu vlasnogo ya i pragnenni do zdijsnennya mrij sho osili gliboko v dushi a vdalo skomponovanij syuzhet vrazhaye blizkistyu do realnogo zhittya Mabut chimalo suchasnih zhinok mozhut upiznati v golovnij geroyini sebe Vona moloda pani Miroslava Malko yiyi zhittya zamkneno na prostih i zrozumilih rechah dim robota cholovik Sogodni Miroslava diznalasya sho nevilikovna hvoroba os os zabere v neyi zhittya Geroyinya raptom usvidomlyuye yakim nudnim i pravilnim vono bulo navit pomirkovani bazhannya vona ves chas strimuvala vvazhala sebe dobre vihovanoyu bo hotila prozhiti gidne zhittya za klasichnoyu shemoyu horoshoyi divchinki yaka zgodom stane garnoyu druzhinoyu pravilnoyu matuseyu i miloyu babceyu Take zhittya ne prinosilo yij shastya adzhe vsi mriyi bazhannya j pochuttya davno vkrilisya tovstim sharom krigi sho zapovniv yiyi serce zdavalosya b nazavzhdi Ale geroyinya virishuye prisvyatiti cej den sobi zrobiti te pro sho davno mriyala chogo zavzhdi hotila U serci narodzhuyetsya bazhannya zvilnitisya vid skutosti j budennosti yaki otochuvali yiyi dovgi roki Stoyachi na podvir yi likarni de yij postavili diagnoz zhinka vibiraye dosi nevidomu stezhku kotra vede yiyi ne do zvichajnoyi trolejbusnoyi zupinki a do nevidomosti sho maye stati klyuchem do novogo spalahu shastya v yiyi serci Miroslava dolaye strah buti soboyu vona navazhuyetsya na radikalni vchinki kotri dopomagayut yij znovu vidchuti zapah shastya j zapovniti gliboku j bolyuchu porozhnechu Miroslava rozumiye sho kozhen nash den ce lancyuzhok shansiv Yaksho pomichayesh i vikoristovuyesh pershij na nogo vidrazu zh nanizuyutsya drugij tretij I vse vibudovuyetsya u pravilnomu poryadku Treba tilki viriti Use vidbulosya kazhe golovna geroyinya zaplyushuyuchi ochi Vse sho ya hotila sogodni Vinoski