Восковий вінок

Восковий вінок («парафіновий вінок», «весільний вінок») ― традиційна прикраса нареченої, що була поширена на Вінниччині з кінця ХІХ століття до кінця 80-х років ХХ століття. У 2020 році технологію виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини .

Восковий вінок
Статус нематеріальної культурної спадщини	Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України^[d]

Історія

В кінці ХІХ – на початку ХХ століття до українок з Західної Європи прийшла мода на воскові вінки, яка була звичною для вбрання наречених до 80-х років ХХ століття. Вінок з воску (парафіну) з "вельоном" був запозичений селянами-поляками в середині ХІХ ст. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. вельон з парафіновим вінком поширився не тільки в польських та польсько-українських селах, а й в переважній більшості українських сіл Східного Поділля. Наприкінці ХХ століття воскові вінки практично перестали використовуватись.

Техніка

Для вінків використовували папір, парафін, дріт, обгортки від цукерок, фольгу, скляні намистини та дерев'яну стружку. Квіти та листочки виготовляють з паперу, потім воскують. Для виготовлення восковиць (бубляшок, бурульок, бомбляшок) парафін (чи компоновану майстринею суміш) кладуть в металеву ємність, розтоплюють. Кінчик обмотаного дроту загинають у петлю (деякі майстрині використовують прямий відрізок) почергово занурюють у розтоплений парафін і потім у чисту воду доти, доки на кінці основи не утвориться парафінова крапля. Основою вінка є відрізок грубого, обмотаного папером чи флористичною стрічкою дроту, згинаючи його у формі дуги. На дугу почергово накручують квіти, листочки, восковиці чи пучки восковиць у відповідному або бажаному порядку. Часто з боків вінка вздовж грудей звисають «берізки» чи «батіжки». Вінки робили дво-, три-, чотириярусні — чим вищий, тим багатший. Робили прикраси переважно місцеві майстрині, які були в кожному селі чи містечку.

Примітки

1. МКІП включило три елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. МКІП. 10 серпня 2020. Процитовано 11 липня 2023.
2. Рідкісне хобі: Як вінницька співачка взялася за відродження забутого "весільного" мистецтва – Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2023.
3. Виготовлення «воскових» віночків на Вінниччині - елемент культурної спадщини України. Вінниця.info. 9 березня 2023.
4. «Просили мама і тато». m.day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 12 липня 2023.

Посилання

•  Суспільне: Якими були весільні воскові вінки на Кіровоградщині на YouTube
•  Традиційний вінок. Село Легедзине на YouTube
•  Марія Волік - майстриня з Антонівки. Весільний восковий вінок на YouTube

Джерела

• Лілія Іваневич. Традиційний одяг українців Поділля (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): історія, класифікація, конструктивно-художні та регіонально-локальні особливості. Монографія. Хмельницький, 2022. 800 с.