Воскова табличка

Вощена дощечка, воскова табличка, це́ра (від лат. tabula cerata; грец. κηρωμένη πινακίδα) — дощечка з твердого матеріалу (самшит, бук, кістка) з видовбаним поглибленням, куди заливався темний віск. На дощечці писали, залишаючи на воску знаки гострою металевою, дерев'яною або кістяною паличкою — стилусом.
У разі необхідності написи можна було стерти, загладити, і скористатися дощечкою багаторазово. Воскові таблички служили для щоденних записів, нагадували про справи, про борги і зобов'язання, служили чернеткою текстів, які потім переносилися на папірус і пергамент. Запечатані таблички застосовувалися для складання заповітів, передачі секретних розпоряджень начальницьких осіб, різноманітних заяв, розписок і навіть доносів.
Найдавніша археологічна знахідка цер сягає VII століття до н. е. (Етрурія). Як предмет повсякденного вжитку в Європі воскові таблички використовувалися майже до середини XIX століття.

Давньоримські навощені дощечки зі стилем

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цера.

Див. також

• Стиль (писальний прилад)

Посилання

• Вощені дощечки / таблички // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 100. — .