Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Григорович Воротник (6 січня 1908, Нехвороща — 3 грудня 1991, Чернігів) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).
| Воротник Степан Григорович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 6 січня 1908 Нехвороща | |||||||||
| Смерть | 3 грудня 1991 (83 роки) Чернігів, Україна | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  Штурмова авіація | |||||||||
| Роки служби | 1930—1954 | |||||||||
| Звання |  Майор авіації | |||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 6 січня 1908 року в селі Нехворощі (нині Полтавський район Полтавської області України) у селянській сім'ї. Українець. Закінчив шість класів неповної середньої школи, потім курси механізаторів.
У 1930 році призваний до лав Червоної Армії. У 1934 році закінчив Харківську військово-авіаційну школу льотчиків і льотнабів. Служив льотчиком в авіаційних частинах Київського особливого військового округу.
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Сталінградському, 4-му Українському фронтах. Командир ескадрильї 503-го штурмового авіаційного полку (206-а штурмова авіаційна дивізія 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту) капітан С. Г. Воротник до літа 1944 року здійснив 128 успішних бойових вильоти.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни продовжив службу у Військово-повітряних силах СРСР. У 1953 році закінчив Краснодарскую вищу офіцерську школу штурманів. З 1954 року майор у запасі. Жив у Чернігові. Помер 3 грудня 1991 року. Похований на Яцевському кладовищі міста Чернігова.
Нагороди
- 2 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм присвоєно звання Героя Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» (№ 3987).
- Ордени Леніна, Червоного Прапора (4), Вітчизняої війни 1 ст., Червоної Зірки.
- Медаль «За бойові заслуги»
Вшанування пам'яті
У Чернігові, на будинку де він жив С. Г. Воротник, встановлено меморіальну дошку.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь.— Том 1—. М.: Воениздат, 1987 — С. 293.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Grigorovich Vorotnik 6 sichnya 1908 19080106 Nehvorosha 3 grudnya 1991 Chernigiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Vorotnik Stepan GrigorovichNarodzhennya6 sichnya 1908 1908 01 06 NehvoroshaSmert3 grudnya 1991 1991 12 03 83 roki Chernigiv UkrayinaKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaRoki sluzhbi1930 1954Zvannya Major aviaciyiVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi BiografiyaNarodivsya 6 sichnya 1908 roku v seli Nehvoroshi nini Poltavskij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayini u selyanskij sim yi Ukrayinec Zakinchiv shist klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli potim kursi mehanizatoriv U 1930 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1934 roci zakinchiv Harkivsku vijskovo aviacijnu shkolu lotchikiv i lotnabiv Sluzhiv lotchikom v aviacijnih chastinah Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Stalingradskomu 4 mu Ukrayinskomu frontah Komandir eskadrilyi 503 go shturmovogo aviacijnogo polku 206 a shturmova aviacijna diviziya 8 yi povitryanoyi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu kapitan S G Vorotnik do lita 1944 roku zdijsniv 128 uspishnih bojovih viloti Pislya zakinchennya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni prodovzhiv sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah SRSR U 1953 roci zakinchiv Krasnodarskuyu vishu oficersku shkolu shturmaniv Z 1954 roku major u zapasi Zhiv u Chernigovi Pomer 3 grudnya 1991 roku Pohovanij na Yacevskomu kladovishi mista Chernigova Nagorodi2 serpnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu medal Zolota Zirka 3987 Ordeni Lenina Chervonogo Prapora 4 Vitchiznyaoyi vijni 1 st Chervonoyi Zirki Medal Za bojovi zaslugi Vshanuvannya pam yatiU Chernigovi na budinku de vin zhiv S G Vorotnik vstanovleno memorialnu doshku LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voenizdat 1987 S 293