Воронцов Микола Миколайович (1934—2000) — один з найвідоміших біологів-еволюціоністів радянської доби, морфолог, теріолог.
Микола Воронцов | |
---|---|
Николай Воронцов (рос.) | |
Народився | 1 січня 1934 Москва |
Помер | 3 березня 2000 (66 років) Москва |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР → Росія |
Діяльність | політик, біолог, зоолог, захисник довкілля, генетик, актор, депутат Державної Думи РФ, еколог |
Alma mater | Московський державний університет (1955) |
Галузь | теріологія, зоологія |
Заклад | Національний науково-природничий музей |
Посада | депутат Державної Думи РФ[d] |
Вчене звання | старший науковий співробітник, професор (1992) |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук (1967) |
Аспіранти, докторанти | d[1] |
Членство | Шведська королівська академія наук d Американська академія мистецтв і наук[2] |
Відомий завдяки: | зоологічні дослідження, еволюційне вчення, природоохорона |
Діти | d |
Нагороди | (1990) |
Особ. сторінка | біографія на сайті sbras.ru |
Воронцов Микола Миколайович у Вікісховищі |
Біографічні деталі
Коріння за материнською лінією з України: мати народилася в Одесі у 1900 році. Проте Микола вже був народжений в Москві. У дитячі роки і до 1941 р. знімався в кіно, під ім'ям «Коля Вертмиллер».
Закінчив школу екстерном у 1950 р. У віці 16 років поступив на біологічний факультет Московського університету, який закінчив з відзнакою у 1955 році. Спеціалізувався по кафедрі зоології хребетних.
У 1955 році створив сім'ю з Єленою Ляпуновою (дочка відомого кібернетика Олексія Ляпунова), з нею виховав двох дочок — Марію (1957 р.н.) та Дарію (1971 р.н.).
Після навчання в МДУ поїхав до Ленінграду, де поступив до аспірантури при ЗІН (Зоологічному інституті АН СРСР) — центральній і найвідомішій зоологічній установі СРСР. 1963 року захистив кандидатську дисертацію.
У 1964—1971 працював у Новосибірську, як вчений секретар з біологічних наук Президії СО АН СРСР і одночасно як старший науковий співробітник Лабораторії генетики популяцій Інституту цитології та генетики СВ АН СРСР.
Згодом, протягом 1971—1977 років, працював на Далекому сході, у Владивостоці. Тут він був директором Біолого-ґрунтового інституту (БПІ) Далекосхідного наукового центру (ДВНЦ) АН СРСР (1971—1973) та завідувачем відділу еволюційної біології і лабораторії еволюційної зоології і генетики в цьому самому інституті (нині, з 22/08/2016 [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — «Федеральний науковий центр біорізноманіття наземної біоти Східної Азії», або стисло — «ФНЦ Біорізноманіття»).
Після того переїхав до Москви, де до кінця життя працював в Інституті біології розвитку РАН (Москва), де керував групою цитогенетики у складі Лабораторії проф. Олексія Яблокова.
Наукові доробки
Кандидатську дисертацію захистив 1963 року за темою «Шляхи еволюційної спеціалізації та еволюції харчової системи у деяких переважно мишовидих гризунів»). Доктор біологічних наук з 1967 р., після захисту дисертації «Еволюція нижчих хом'якових (Cricetidae)».
Найвідомішими досягненнями Миколи Воронцова є розробка синтетичної торії еволюції, повна ревізія систематики і біології родини хом'якових світової фауни, розвиток цитогенетичних досліджень, формування школи таксономістів та еволюціоністів, що вивчають еволюційну диференціацію близьких видів ссавців.
Громадська діяльність
У період Перебудови, в самому її кінці, був
- Головою Державного комітету СРСР з охорони природи: 3 серпня 1989 — 1 березня 1991 року,
- Міністром природокористування та охорони навколишнього середовища СРСР: 1 березня — 28 серпня 1991 року (в.о. до 26.11.1991),
- депутатом Держдуми РФ.
Відомою була й його співпраця з природоохоронними організаціями, зокрема й Грінпіс, під час рейду яких в районі островів Тихоокеонії, на яких велися випробовування ядерної зброї, його було заарештовано, проте скоро звільнено.
Колеги та учні
Однією з найвідоміших спільних розробок Миколи Миколайовича з колегами є цикл розробок, пов'язаних з еволюційним вченням, що стало підсумком співпраці з Миколою Тимофєєвим-Ресовським та Олексієм Яблоковим.
Серед найближчих колег та учнів Миколи Миколайовича — Єлена Ляпунова, Кіра Коробіцина, Любов Фрісман, Ірина Картавцева, Володимир Корабльов, Геннадій Боєскоров, Ірина Баклушинська, Михайло Ахвердян, Ігор Загороднюк.
Зв'язки з Україною
Неодноразово бував в Україні, як в експедиціях (зокрема при вивченні сліпаків) та роботі з колекціями (зокрема в зоологічному відділі ННПМ, на той час — Зоологічному музеї АН УРСР), так і з лекціями про актуальні проблеми еволюційної біології, які читав в Київському університеті та в Інституті зоології АН УРСР. Серед найвідоміших його лекцій були «Синтетична теорія еволюції: постулати та невирішені питання», «Макромутації у гольдшмітівській популяції».
Активно співпрацював з теріологами Академії наук України. Пишався тим, що в систематиці однієї з найскладніших для розуміння еволюції груп гризунів — сліпакових (Spalacidae) — ним (разом з його учнями) та київськими палеонтологами (докторська дисертація проф. Вадима Топачевського) отримано принципово подібні результати, і генетичні дані збіглися з рзультатами палеотеріологічних реконструкцій (публікації 1968—1972 рр.). В кінці 1991 року Микола Миколайович виступив в ролі керівника дисертації свого українського учня — Ігоря Загороднюка, що була присвячена ревізії видів-двійників полівок і захищена в Інституті зоології АН України.
Посилання
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://www.amacad.org/person/nikolay-nikolayevich-vorontsov
- Николай Воронцов. Забыть не в силах ничего [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.]. журнал: Знамя, 1998, # 11.
- Коля Вертмиллер (Николай Воронцов) фотографии советские юные актёры [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // http://www.kino-teatr.ru [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
- Воронцов Н. Н. Синтетическая теория эволюции: ее источники, основные постулаты и нерешенные проблемы // Журнал Всес. хим. о-ва им. Д. И. Менделеева. 1980. Том 25, № 3. С. 295—314.
- Воронцов Н. Н. Низшие хомякообразные (Cricetidae) мировой фауны (Ч. 1: Морфология и экология). — Ленинград: Наука, 1982. — 451 с. — (Фауна СССР, Новая серия, № 125. Млекопитающие. Том 3, вып. 6).
- Воронцов Н. Н. Эволюция. Видообразование. Система органического мира: Избранные труды. М., 2005.
- Тимофеев-Ресовский Н. В., Воронцов Н. Н., Яблоков А. В. Краткий очерк теории эволюции. — М.: Наука, 1969. — 408 с.
- Тимофеев-Ресовский Н. В., Воронцов Н. Н., Яблоков А. В. Краткий очерк теории эволюции. — 2-е изд. — М.: Наука, 1978. — 407 с.
- Загороднюк І. В. Професор Микола Воронцов [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Теріологічна школа. Вебсайт Українського теріологічного товариства. 2002.
- Николай Воронцов. Воспоминания и размышления. 2017. 480 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voroncov Voroncov Mikola Mikolajovich 1934 2000 odin z najvidomishih biologiv evolyucionistiv radyanskoyi dobi morfolog teriolog Mikola VoroncovNikolaj Voroncov ros Narodivsya1 sichnya 1934 1934 01 01 MoskvaPomer3 bereznya 2000 2000 03 03 66 rokiv MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpolitik biolog zoolog zahisnik dovkillya genetik aktor deputat Derzhavnoyi Dumi RF ekologAlma materMoskovskij derzhavnij universitet 1955 Galuzteriologiya zoologiyaZakladNacionalnij naukovo prirodnichij muzejPosadadeputat Derzhavnoyi Dumi RF d Vchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnik profesor 1992 Naukovij stupindoktor biologichnih nauk 1967 Aspiranti doktorantid 1 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk 2 Vidomij zavdyaki zoologichni doslidzhennya evolyucijne vchennya prirodoohoronaDitidNagorodi 1990 Osob storinkabiografiya na sajti sbras ru Voroncov Mikola Mikolajovich u VikishovishiBiografichni detaliKorinnya za materinskoyu liniyeyu z Ukrayini mati narodilasya v Odesi u 1900 roci Prote Mikola vzhe buv narodzhenij v Moskvi U dityachi roki i do 1941 r znimavsya v kino pid im yam Kolya Vertmiller Zakinchiv shkolu eksternom u 1950 r U vici 16 rokiv postupiv na biologichnij fakultet Moskovskogo universitetu yakij zakinchiv z vidznakoyu u 1955 roci Specializuvavsya po kafedri zoologiyi hrebetnih U 1955 roci stvoriv sim yu z Yelenoyu Lyapunovoyu dochka vidomogo kibernetika Oleksiya Lyapunova z neyu vihovav dvoh dochok Mariyu 1957 r n ta Dariyu 1971 r n Pislya navchannya v MDU poyihav do Leningradu de postupiv do aspiranturi pri ZIN Zoologichnomu instituti AN SRSR centralnij i najvidomishij zoologichnij ustanovi SRSR 1963 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu U 1964 1971 pracyuvav u Novosibirsku yak vchenij sekretar z biologichnih nauk Prezidiyi SO AN SRSR i odnochasno yak starshij naukovij spivrobitnik Laboratoriyi genetiki populyacij Institutu citologiyi ta genetiki SV AN SRSR Zgodom protyagom 1971 1977 rokiv pracyuvav na Dalekomu shodi u Vladivostoci Tut vin buv direktorom Biologo gruntovogo institutu BPI Dalekoshidnogo naukovogo centru DVNC AN SRSR 1971 1973 ta zaviduvachem viddilu evolyucijnoyi biologiyi i laboratoriyi evolyucijnoyi zoologiyi i genetiki v comu samomu instituti nini z 22 08 2016 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Federalnij naukovij centr bioriznomanittya nazemnoyi bioti Shidnoyi Aziyi abo stislo FNC Bioriznomanittya Pislya togo pereyihav do Moskvi de do kincya zhittya pracyuvav v Instituti biologiyi rozvitku RAN Moskva de keruvav grupoyu citogenetiki u skladi Laboratoriyi prof Oleksiya Yablokova Naukovi dorobkiKandidatsku disertaciyu zahistiv 1963 roku za temoyu Shlyahi evolyucijnoyi specializaciyi ta evolyuciyi harchovoyi sistemi u deyakih perevazhno mishovidih grizuniv Doktor biologichnih nauk z 1967 r pislya zahistu disertaciyi Evolyuciya nizhchih hom yakovih Cricetidae Najvidomishimi dosyagnennyami Mikoli Voroncova ye rozrobka sintetichnoyi toriyi evolyuciyi povna reviziya sistematiki i biologiyi rodini hom yakovih svitovoyi fauni rozvitok citogenetichnih doslidzhen formuvannya shkoli taksonomistiv ta evolyucionistiv sho vivchayut evolyucijnu diferenciaciyu blizkih vidiv ssavciv Gromadska diyalnistU period Perebudovi v samomu yiyi kinci buv Golovoyu Derzhavnogo komitetu SRSR z ohoroni prirodi 3 serpnya 1989 1 bereznya 1991 roku Ministrom prirodokoristuvannya ta ohoroni navkolishnogo seredovisha SRSR 1 bereznya 28 serpnya 1991 roku v o do 26 11 1991 deputatom Derzhdumi RF Vidomoyu bula j jogo spivpracya z prirodoohoronnimi organizaciyami zokrema j Grinpis pid chas rejdu yakih v rajoni ostroviv Tihookeoniyi na yakih velisya viprobovuvannya yadernoyi zbroyi jogo bulo zaareshtovano prote skoro zvilneno Kolegi ta uchniOdniyeyu z najvidomishih spilnih rozrobok Mikoli Mikolajovicha z kolegami ye cikl rozrobok pov yazanih z evolyucijnim vchennyam sho stalo pidsumkom spivpraci z Mikoloyu Timofyeyevim Resovskim ta Oleksiyem Yablokovim Sered najblizhchih koleg ta uchniv Mikoli Mikolajovicha Yelena Lyapunova Kira Korobicina Lyubov Frisman Irina Kartavceva Volodimir Korablov Gennadij Boyeskorov Irina Baklushinska Mihajlo Ahverdyan Igor Zagorodnyuk Zv yazki z UkrayinoyuNeodnorazovo buvav v Ukrayini yak v ekspediciyah zokrema pri vivchenni slipakiv ta roboti z kolekciyami zokrema v zoologichnomu viddili NNPM na toj chas Zoologichnomu muzeyi AN URSR tak i z lekciyami pro aktualni problemi evolyucijnoyi biologiyi yaki chitav v Kiyivskomu universiteti ta v Instituti zoologiyi AN URSR Sered najvidomishih jogo lekcij buli Sintetichna teoriya evolyuciyi postulati ta nevirisheni pitannya Makromutaciyi u goldshmitivskij populyaciyi Aktivno spivpracyuvav z teriologami Akademiyi nauk Ukrayini Pishavsya tim sho v sistematici odniyeyi z najskladnishih dlya rozuminnya evolyuciyi grup grizuniv slipakovih Spalacidae nim razom z jogo uchnyami ta kiyivskimi paleontologami doktorska disertaciya prof Vadima Topachevskogo otrimano principovo podibni rezultati i genetichni dani zbiglisya z rzultatami paleoteriologichnih rekonstrukcij publikaciyi 1968 1972 rr V kinci 1991 roku Mikola Mikolajovich vistupiv v roli kerivnika disertaciyi svogo ukrayinskogo uchnya Igorya Zagorodnyuka sho bula prisvyachena reviziyi vidiv dvijnikiv polivok i zahishena v Instituti zoologiyi AN Ukrayini PosilannyaMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www amacad org person nikolay nikolayevich vorontsov Nikolaj Voroncov Zabyt ne v silah nichego 23 bereznya 2018 u Wayback Machine zhurnal Znamya 1998 11 Kolya Vertmiller Nikolaj Voroncov fotografii sovetskie yunye aktyory 1 grudnya 2017 u Wayback Machine http www kino teatr ru 23 veresnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 22 listopada 2017 Voroncov N N Sinteticheskaya teoriya evolyucii ee istochniki osnovnye postulaty i nereshennye problemy Zhurnal Vses him o va im D I Mendeleeva 1980 Tom 25 3 S 295 314 Voroncov N N Nizshie homyakoobraznye Cricetidae mirovoj fauny Ch 1 Morfologiya i ekologiya Leningrad Nauka 1982 451 s Fauna SSSR Novaya seriya 125 Mlekopitayushie Tom 3 vyp 6 Voroncov N N Evolyuciya Vidoobrazovanie Sistema organicheskogo mira Izbrannye trudy M 2005 Timofeev Resovskij N V Voroncov N N Yablokov A V Kratkij ocherk teorii evolyucii M Nauka 1969 408 s Timofeev Resovskij N V Voroncov N N Yablokov A V Kratkij ocherk teorii evolyucii 2 e izd M Nauka 1978 407 s Zagorodnyuk I V Profesor Mikola Voroncov 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Teriologichna shkola Vebsajt Ukrayinskogo teriologichnogo tovaristva 2002 Nikolaj Voroncov Vospominaniya i razmyshleniya 2017 480 s ISBN 978 5 94881 355 4