Вольфганг (пфальцграФ Цвайбрюкену)

Вольфганг I (нім. Wolfgang von Pfalz-Zweibrücken; 26 вересня 1526 — 11 червня 1569), пфальцграф Цвайбрюкену в 1532—1569 роках, герцог Пфальц-Нойбургу в 1557—1569 роках.

Вольфганг
Народився	26 вересня 1526 Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц
Помер	11 червня 1569 (42 роки) Нексон ·загиблий у бою
Поховання	Майзенгайм
Країна	Німеччина
Діяльність	аристократ
Знання мов	німецька
Титул	герцог
Рід	Віттельсбахи
Батько	^d
Мати	^d
У шлюбі з	Анна Гессенська
Діти	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Пфальцграф

Походив з Рейнських Віттельсбахів, гілки Цвайбрюкен. Єдиний син , пфальцграфа Цвейбрюкену, і Єлизавети Гессенської. Народився 1526 року в Цвайбрюкені. Після смерті батька в 1532 році успадкував трон пфальцграфства. Втім чере малий вік регентом Цвайбрюккену було призначено його стрийка . Здобув лютеранську освіту. Лише 1543 року став самостійно панувати. Натомість передав Рупрехту частину пфальцграфства Цвайбрюкен з резиденцією в Фельденці.

1545 року оженився на представниці Гессенського дому. У 1546 році під час Шмалькальденьської війни імператор Священної Римської імперії Карл V окупував його протестантські території і відновив католицькі богослужіння. Окупація закінчилася в 1552 році. Був активним прихильником Аугсбурзького миру 1555 року.

Герцог

У 1557 році у відповідності до Гайдельберзької угоди 1553 року отримав від курфюрста Пфальцу Отто Генріха I герцогство Нойбург. Того ж року видав положення про організацію лютеранської церкви у своїх володіннях, яке запозичило низько інших протестантських монархів Німеччини. 1558 року під час рейхстагу у Франкфурті-на-Майні, долучився до релігійної угоди, що була компромісом між кальвінізмом та лютеранством.

Аугсбургский світ 1555 року поклав кінець релігійного конфлікту, і в 1557 році кілька церковних держав в Німеччині були секуляризовані, деякі з яких отримав Вольфганг.

У 1566 році брав участь у військовій кампанії в Угорщині під час війни з Османською імперією. В подальшому був активним союзником гугенотів у Франції. 1568 року став одним з опікунів герцога Вюртембергу Людвига I.

У 1569 році Вольфганг прийшов на допомогу лідеру гугенотів прицну Людовику Конде з маже 15 тисячами найманців (7446 ландскнехтів і 7551 рейтар) під час Третьої гугенотської війни (армія фінансувалося англійською королевою Єлизаветою I). Він вдерся до Бургундії, але захворів під час військових дій й помер в Нексоні в Лімузені. Його було поховано 1570 року в Майзенгайме. Війська протестантів у Франції очолив Ворад фон Мансфельд.

Після його смерті пфальцграфство Цвейбрюкен був розділений між його синами , , і Фрідріхом. Герцогство Нойбург отримав старший син .

Родина

Дружина — Анна, донька ландграфа Філіппа Гессенського.

Діти:

• Христина (1546—1619)
• (1547—1614), герцог Пфальц-Нойбургу
• (1550—1604), пфальцграф Цвайбрюкену
• Доротея Агнеса (1551—1552)
• Єлизавета (1553—1554)
• Анна (1554—1576)
• Єлизавета (1555—1625)
• (1556—1604), пфальцграф Зульцбаху
• Фрідріх (1557—1597), пфальцграф Цвайбрюкен-Фогенстрау-Паркштайн
• Барбара (1559—1618), дружина графа Готфріда Еттінгена-Еттінгена
• (1560—1600), пфальцграф Цвайбрюкен-Біркенфельду
• Марія Єлизавета (1561—1629), дружина графа Еміха XII фон Лейнінген-Дагсбург-Гарденбург
• Сузанна (1564—1565)

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

• Julius Ney: Pfalzgraf Wolfgang, Herzog von Zweibrücken und Neuburg. (Schriften des Vereins für Reformationsgeschichte 106/107). Rudolf Haupt, Leipzig 1911, S. 1–124

Посилання

• Саарські біографії. Вольфганг Пфальц-Цвайбрюкенський [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
• Генеалогія Вольфганга Пфальц-Цвайбрюкенського [ 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)